25 вересня 2025 року
м. Київ
Справа № 915/1518/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Власова Ю. Л. - головуючого, Булгакової І. В., Колос І. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузькі-Пороги"
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09 квітня 2025 року (суддя Семенчук Н. О.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16 вересня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Філінюк І. Г., судді: Аленін О. Ю., Богатир К. В.)
у справі № 915/1518/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський Делікатес"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузькі-Пороги"
про стягнення грошових коштів у розмірі 1 207 942,23 грн,
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09 квітня 2025 року у справі № 915/1518/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16 вересня 2025 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський Делікатес" (далі - ТОВ "Пирятинський Делікатес") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузькі-Пороги" (далі - ТОВ "Бузькі-Пороги", скаржник) про стягнення грошових коштів у розмірі 1 207 942,23 грн, з яких: 303 838, 23 грн - пеня та 904 104, 00 грн - 20 % штрафу, задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Бузькі-Пороги" на користь ТОВ "Пирятинський Делікатес" 151 919,12 грн пені та 452 052,00 грн 20 % штрафу; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено; вирішено питання розподілу судових витрат.
19 вересня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Бузькі-Пороги" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09 квітня 2025 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16 вересня 2025 року у справі № 915/1518/24. Вказана касаційна скарга була подана 18 вересня 2025 року до Верховного Суду через систему "Електронний суд".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 вересня 2025 року для розгляду зазначеної касаційної скарги у справі № 915/1518/24 визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Колос І. Б.
22 вересня 2025 року від ТОВ "Бузькі-Пороги" до Верховного Суду надійшла заява, у якій скаржник зазначив про дату отримання вступної і резолютивної частини оскаржуваної постанови. Вказана заява була подана до Верховного Суду 19 вересня 2025 року через систему "Електронний суд".
Крім того, 22 вересня 2025 року від ТОВ "Пирятинський Делікатес" до Верховного Суду надійшли заперечення щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Бузькі-Пороги" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09 квітня 2025 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16 вересня 2025 року у справі № 915/1518/24.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "Бузькі-Пороги", а також доводи ТОВ "Пирятинський Делікатес", викладені у запереченнях щодо відкриття касаційного провадження, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Норма пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачає, що право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується у визначених законом випадках. Подібна норма міститься у частині першій статті 17 ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
ТОВ "Пирятинський Делікатес" звернувся до суду із цим позовом у грудні 2024 року. Відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року визначений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 1 207 942,23 грн, що на момент подання позовної заяви не перевищує п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 500 = 1 514 000 грн).
Отже, за загальним правилом, встановленим пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню.
Разом із тим підпункти «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачають певні випадки за наявності яких рішення суду у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути оскаржено в касаційному порядку. Зокрема касаційне провадження відкривається у таких випадках, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
При цьому, особа, яка подає касаційну скаргу повинна обґрунтувати та довести наявність такого випадку.
Позивач у своїй касаційній скарзі, посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України і зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 613 Цивільного кодексу України в ситуації, коли договором поставки передбачено визначення конкретної кількості товару за вибором покупця, а покупець такий вибір не здійснив до закінчення строку виконання зобов'язання постачальником. Це питання, на думку скаржника, має принципове значення для правозастосовної практики та потребує формування правової позиції Верховного Суду.
При цьому, скаржник без посилання на частину третю статті 287 ГПК України зазначає, що це питання має фундаментальне значення для господарської практики, оскільки умови про визначення кількості товару "за вибором покупця" або аналогічні формулювання часто зустрічаються в договорах поставки. Відсутність, на думку скаржника, чіткої правової позиції Верховного Суду з цього питання призводить до неоднакового застосування норм права судами нижчих інстанцій та порушення принципу правової визначеності.
Отже, скаржник, з посиланням на фундаментальне значення поставленого перед Верховним Судом питання, просить відкрити касаційне провадження у справі № 915/1518/24. Тобто можна дійти висновку, що скаржник посилається на підставу передбачених підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Верховний Суд зазначає, що питання права, яке має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики (підпункт "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України) означає наявність правової проблеми, яка впливатиме на велику кількість спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення такої проблеми. Водночас, формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права є метою вирішення виключної правової проблеми, яка має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів.
Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у великій кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини як відсутність сталої судової практики, невизначеність правових питань на нормативному рівні, необхідність застосування аналогії закону чи права, вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.
Проте, ТОВ "Бузькі-Пороги" не обґрунтувало та не навело прикладів існування зазначених якісних та кількісних показників щодо наявності наведеної ним виключної правової проблеми, вирішення якої, на його думку, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Отже, касаційна скарга ТОВ "Бузькі-Пороги" не містить належного обґрунтування наявності умов, передбачених підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. З огляду на зазначене підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.
З урахуванням наведеного Верховних Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Бузькі-Пороги" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09 квітня 2025 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16 вересня 2025 року у справі № 915/1518/24, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, то клопотання, викладене у прохальній частині поданої касаційної скарги, про зупинення виконання та дії оскаржуваних судових рішень суд залишає без розгляду.
Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 287, 293, 314 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузькі-Пороги" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09 квітня 2025 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16 вересня 2025 року у справі № 915/1518/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ю. Л. Власов
Судді І. В. Булгакова
І. Б. Колос