29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"15" вересня 2025 р. Справа № 924/507/25
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кучеревич М.А., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1
про стягнення 162 482,20грн, з яких: 126 065,64грн - заборгованості за спожиту електричну енергію, 8 856,55грн - 3% річних, 27 560,01грн - інфляційних втрат
Представники сторін:
від позивача: Жовнірчук Б.О. - згідно довіреності від 09.04.2025;
від відповідача: Демиденко А.Г. - згідно довіреності №50/53/12 від 05.2025.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
21.05.2025 року до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1 про стягнення 162 482,20грн, з яких: 126 065,64грн - заборгованості за спожиту електричну енергію, 8 856,55грн - 3% річних, 27 560,01грн - інфляційних втрат, у зв'язку із неналежним виконанням умов договору №22101104 від 19.01.2022 року.
Ухвалою від 26.05.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/507/25 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою від 17.06.2025 судом вирішено розгляд справи №924/507/25 здійснювати за правилами загального позовного провадження, замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, призначити підготовче засідання.
У підготовчому засіданні 02.09.2025 суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, якою, відповідно до ст.185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.09.2025.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький, наполягає на задоволенні позовних вимог, в обґрунтування яких посилається на порушення Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1 умов договору №22101104 від 19.01.2022. Вказує, що відповідач починаючи з січня 2022 року по січень 2023 року включно спожив електричну енергію в кількості 247 097 кВт-год на суму 1 063 005,74грн, однак оплату поставленої електричної енергії в установленому порядку та строки не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 126 065,64грн. У зв'язку із неналежним виконанням позивачем нараховано 8 856,55грн - 3% річних, 27 560,01грн - інфляційних втрат.
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України АДРЕСА_1 , вказує, що зобов'язання щодо оплати вартості спожитих послуг з постачання електричної енергії виконувалися добросовісно, а затримка оплати боргу в розмірі 126 065,64грн у січні сталася через закриття бюджетних асигнувань та затримки підчас виділення зазначених коштів розпорядником вищого рівня. Представник відповідача в судовому засіданні 15.09.2025 позовні вимоги визнав, акцентував на відсутності у відповідача такої складової господарсько-правової відповідальності як вина, просив суд зменшити розмір нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
19.01.2022 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі - замовник, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут» (надалі - постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №22101104 (надалі - договір), з урахуванням положень особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі».
Відповідно до п. 1.1. договору, цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії, укладено за результатами здійснення процедури закупівлі згідно із Законом України “Про публічні закупівлі».
Згідно пункту 2.1 договору, постачальник продає електричну енергію (код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору
Кількість електричної енергії на 2022 рік визначено в обсязі 225 000 кВт*год, відповідно до додатку 1 “Перелік об'єктів споживача та обсяги постачання електричної енергії споживачу».
Згідно п. 2.4. договору, строк постачання електричної енергії: з 26.01.2022 по 31.12.2022 включно.
Відповідно до п. 5.1. договору, загальна вартість на 2022 рік становить 922 500,00грн. (дев'ятсот двадцять дві тисячі п'ятсот грн 00 коп.), в тому числі ПДВ (20%) - 153 750,00грн (сто п'ятдесят три тисячі сімсот п'ятдесят грн 00 коп.).
В п. 5.4. договору вказано, що ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.
У разі коливання ціни за одиницю товару на ринку в сторону збільшення, постачальник письмово звертається до споживача листом, в якому пропонує нову ціну за одиницю товару з урахуванням коливання ціни такого товару на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків порівняно із ціною за одиницю товару, визначеною в договорі.
Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ми) (листом(ми)) (завіреними копіями цих довідки(ок) або листа(ів)) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, або інформацією з вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) (згідно з ч.6, 9 ст.67 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 р. №3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії») для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду в якому відбулися такі зміни.
Згідно п. 5.5 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
У відповідності до п. 5.6. договору, розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок відповідно до чинного законодавства в безготівковій формі в національній валюті. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Рахунки за спожиту електроенергію надаються постачальником до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
Згідно п. 5.7. договору, розмір коштів, які має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого споживачем «Звіту про покази засобів обліку» оператору системи з подальшим наданням оператором системи розподілу/передачі обсягів спожитої електроенергії постачальнику за ціною яка діє на дату розрахунку помноженою на обсяг спожитої в розрахунковому періоді електроенергії.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 10 (десяти) банківських днів від дати його отримання споживачем, але не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим, в межах затверджених кошторисних призначень на відповідний період.
Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
В пункті 5.9. договору вказано, що якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені умовами договору, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.
У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент, за який сплачуються штрафні санкції, від суми заборгованості, за кожен день прострочення. Споживач звільняється від сплати штрафних санкцій та/або пені у разі несвоєчасного отримання бюджетних асигнувань та/або затримки бюджетного фінансування.
Відповідно до п. 6.1. договору, споживач має право отримувати електричну енергію на умовах, визначених у цьому договорі.
Згідно п. 6.2. договору, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 7.1. договору, постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію.
27.01.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №1, якою вони, за взаємною згодою, вирішили внести зміни до п.2.1 договору та викласти додаток 1 до Договору «Комерційна пропозиція Постачальника» в новій редакції.
23.12.2022 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут» укладено додаткову угоду №2, якою сторони, за взаємною згодою, вирішили продовжити дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% від суми, визначеної в укладеному договорі та викласти п. 2.4 і 13.1 договору в новій редакції.
24.01.2023 року між сторонами укладено додаткову угоду №3, якою вони, у зв'язку з набуттям із 01.01.2023 року чинності постанови НКРЕКП №1788 від 21.12.2022 року, за взаємною згодою вирішили п.5.1.1 та п. 5.1.2. договору викласти в новій редакції.
На виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу починаючи з січня 2022 року по січень 2023 року включно, ТОВ “Хмельницькенергозбут» було поставлено електричну енергію в кількості 247 097 кВт-год на суму 1 063 005,74 грн., а саме: січень 2022 року 2 226 кВт на суму 9 264,73грн; березень 2022 року 66 566 на суму 277 051,42грн; квітень 2022 року 22 561 кВт на суму 92 500,19грн; травень 2022 року 12 280 кВт на суму 50 348,05грн; червень 2022 року 11 599 кВт на суму 47 555,95грн; липень 2022 року 11 631 кВт на суму 47 687,15грн; серпень 2022 року 12 142 кВт на суму 49 782,25грн; вересень 2022 року 17 634 кВт на суму 72 299,47грн; жовтень 2022 року 25 719 кВт на суму 105 448,01грн; листопад 2022 року 20 315 кВт на суму 103 606,50грн; грудень 2022 року 20 447 кВт на суму 112 290,10грн; січень 2023 року 23 977 кВт на суму 99 302,47грн.
Згідно листа АТ “Хмельницькобленерго» № 4-1522-031202/25 від 28.02.2025 року, за результатами перевірки обсягів споживання електричної енергії ТКО з ЕІС-кодом: 62Z3020200987583, 62Z7469302472999, 62Z0788065789048 (ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України) за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 використано 894 878кВт*год, в тому числі за період з січня 2022 року по січень 2023 року включно 247 097 кВт*год.
Відповідач взятих на себе договірних зобов'язань з оплати поставленої електричної енергії у встановленому договором порядку і строки не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 126 065,64 грн.
За несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті за спожиту електричну енергію, відповідачу нараховано 8 856,55грн - 3% річних, 27 560,01грн - інфляційних втрат.
В матеріалах справи також містяться: рахунок-фактура та акт прийняття-передавання №22101104 за січень 2022 року; рахунок-фактура № 22101104 за березень 2022 року; рахунок-фактура № 22101104 за квітень 2022 року; рахунок-фактура № 22101104 за травень 2022 року; рахунок-фактура № 22101104 за червень 2022 року; рахунок-фактура № 22101104 за липень 2022 року; рахунок-фактура № 22101104 за серпень 2022 року; рахунок-фактура та акт прийняття-передавання № 22101104 за вересень 2022 року; рахунок-фактура № 22101104 за жовтень 2022 року; рахунок-фактура № 22101104 за листопад 2022 року; рахунок-фактура № 22101104 за грудень 2022 року; рахунок-фактура та акт прийняття-передавання № 22101104 за січень 2023 року.
Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила) та типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до Правил).
Пунктом 1.1.2 Правил передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.
Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку (п. 1.2.8 Правил).
Згідно з п.3.1.1 Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.
Постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що включають, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника універсальних послуг, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі, оператора системи розподілу та постачальника послуг комерційного обліку відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг (п. 3.3.1 Правил).
Пунктом 3.1.5 Правил передбачено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.
Відповідно до п.3.1.8 Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
За приписами п.3.2.1 Правил споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії споживачу має ознайомитись з умовами постачання електричної енергії, правами та обов'язками, обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору. Обрана споживачем комерційна пропозиція є додатком до укладеного відповідним електропостачальником та споживачем договору.
У п.3.2.13 Правил зазначено, що споживач, обравши комерційну пропозицію, надає електропостачальнику заповнену заяву-приєднання разом із необхідними для укладення відповідного договору документами.
Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об'єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку (п. 3.2.14 Правил).
Суд встановив, що 19.01.2022 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №22101104 (з наступними змінами в редакції згідно укладених сторонами додаткових угод №1 від 27.01.2022 року, №2 від 23.12.2022 року, №3 від 24.01.2023 року), з урахуванням положень особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі».
На виконання умов договору позивач в період з січня 2022 року по січень 2023 року включно поставив, а відповідач спожив електричну енергію в кількості 247 097 кВт-год на суму 1 063 005,74 грн., а саме: січень 2022 року 2 226 кВт на суму 9 264,73грн; березень 2022 року 66 566 на суму 277 051,42грн; квітень 2022 року 22 561 кВт на суму 92 500,19грн; травень 2022 року 12 280 кВт на суму 50 348,05грн; червень 2022 року 11 599 кВт на суму 47 555,95грн; липень 2022 року 11 631 кВт на суму 47 687,15грн; серпень 2022 року 12 142 кВт на суму 49 782,25грн; вересень 2022 року 17 634 кВт на суму 72 299,47грн; жовтень 2022 року 25 719 кВт на суму 105 448,01грн; листопад 2022 року 20 315 кВт на суму 103 606,50грн; грудень 2022 року 20 447 кВт на суму 112 290,10грн; січень 2023 року 23 977 кВт на суму 99 302,47грн, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі електричної енергії, рахунками-фактурами та не заперечується відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до додатку №1 та укладених додаткових угод до Договору №22101104 від 19.01.2022 про постачання електричної енергії споживачу, ліміт фінансових можливостей відповідача складав 871 560,00грн, ліміт обсягів споживача становив 212 220 кВт-год. При цьому, понадлімітне споживання електричної енергії у межах укладеного договору та строку його дії склало - 1 063 005,74грн (за спожиті 247 097 кВт-год).
Водночас, Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України сплачено 936 940,10грн за поставлену електричну енергію, що підтверджується як позивачем так і відповідачем.
Таким чином, вартість електричної енергії в обсягах визначених у договорі №22101104 від 19.01.2022 не охоплювала поставлену електричну енергію на суму 126 065,64грн, яку, як підтверджено матеріалами справи, відповідач спожив.
Судом враховано, що електрична енергія споживається в момент її отримання, а тому не може бути повернута. Судом також враховано, що після споживання електричної енергії, по завершенню фінансово-грошового ліміту, відповідач не вчинив жодних дій по припиненню її споживання та продовжував отримувати електричну енергію від ТОВ «Хмельницькенергозбут».
Положеннями частини 3 статті 670 ЦК України визначено, що якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.
Однак, відповідач оплати електричної енергії в спожитих обсягах не здійснив, доказів сплати 126 065,64грн за поставлену електроенергію суду не надано, з огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позовна вимога підлягає задоволенню, а вказана сума - стягненню.
При цьому посилання позивача на ст.1212 ЦК України не спростовує того, що відповідачем спожито електричну енергію поставлену позивачем в межах договору №22101104 від 19.01.2022 року.
Щодо стягнення з відповідача нарахованих 3% річних та втрат від інфляції, судом враховано наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок (за допомогою системи «Законодавство») 3% річних та інфляційних втрат нараховані позивачем на суми боргу (відповідно до поданого розрахунку) в зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №22101104 від 19.01.2022 та на суму понадлімітного споживання, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим та підлягає задоволенню на суми: 8 856,55грн - 3% річних та 27 560,01грн - інфляційних втрат.
Щодо доводів відповідача про відсутність його вини у невиконанні зобов'язань, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.218 ГК України та ст.617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Згідно з приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Виходячи із положень зазначених норм, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання (наприклад, у вигляді відсотків річних) виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.
Отже, відсутність бюджетних коштів не може вважатись обґрунтованою підставою для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.
Що стосується клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат, судом враховано таке.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів в наслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №64б/14523/15-и. Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав.
Враховуючи положення ч.2 ст.625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначенні способів захисту майнового права та інтересу.
З огляду на викладене, зважаючи що втрати від інфляції та три відсотки річних не підпадають під визначення поняття штрафних санкцій, у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу положень ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд звертає увагу, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (29019, м. Хмельницький, вул. Степана Бандери, буд. 1/1; код ЄДРПОУ 42035266) 126 065,64грн (сто двадцять шість тисяч шістдесят п'ять гривень 64 коп.) заборгованості за спожиту електричну енергію, 8 856,55грн (вісім тисяч вісімсот п'ятдесят шість гривень 55 коп.) 3% річних, 27 560,01грн (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят гривень 01 коп.) інфляційних втрат, 2 422,40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат на оплату судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 25.09.2025.
Суддя С.І. Крамар