про передачу справи за підсудністю
15 вересня 2025 року Справа № 915/1320/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕАЛ НЕФТЬ», вул. Внутриквартальний проїзд, будинок 2, офіс 5, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54003 (код ЄДРПОУ 38961108)
до відповідача Державної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053 (код ЄДРПОУ 43005393)
до відповідача Головного управління ДПС у м. Києві, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116 (код ЄДРПОУ 44116011)
про скасування (припинення) обтяження у вигляді податкової застави на нерухоме майно
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕАЛ НЕФТЬ» з позовною заявою до відповідача Державної податкової служби України та відповідача Головного управління ДПС у м. Києві, в якій просить суд:
1. Поновити процесуальний строк для подання позовної заяви.
2. Скасувати (припинити) обтяження у вигляді податкової застави на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕАЛ НЕФТЬ», а саме на нежитловий об'єкт, що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, проспект Героїв України, будинок 5, загальною площею (кв.м): 83, що накладене відповідно до акту опису майна, серія та номер: 222/26-15-13-02-16, виданий 18.08.2022, видавник: ГУ ДПС у м. Києві; рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 214/15-32-13-07/22484671, виданий 14.12.2021, видавник: ГУ ДПС в Одеській області.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕАЛ НЕФТЬ» судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Підставою позову зазначено наступні обставини.
На підставі Договору купівлі-продажу нежитлового об'єкту, серія та номер: 2500 від 15.12.2015 позивачем придбано у ДП «ПЕТРОЛ» ПМП «ПЕТРОЛ-ФОРВАРДІНГ» (код ЄДРПОУ 22484671) у власність об'єкт нерухомого майна - АЗС за адресою: м. Миколаїв, проспект Героїв України (Героїв Сталінграду), будинок 5. Запис про реєстрацію права власності внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 805648448101).
Позивач зазначає, що під час вчинення нотаріальних дій уповноваженим особам ТОВ «СЕАЛ НЕФТЬ» стало відомо, що нежитловий об'єкт за адресою м. Миколаїв, проспект Героїв України (Героїв Сталінграду), будинок 5 перебуває у податковій заставі.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 439996732 встановлено, що майно позивача знаходиться у податковій заставі (запис від 19.08.2022 № 47646291 (спеціальний розділ). Обтяжувачем зазначено Державну податкову службу України, а боржником Дочірнє підприємство "СОЛЮШН РЕПОРТ".
Позивач зазначає, що Державною податковою службою України зареєстровано обтяження у вигляді податкової застави за наявний податковий борг ДП «ПЕТРОЛ» ПМП «ПЕТРОЛ-ФОРВАРДІНГ» (нова назва ДП «СОЛЮШН РЕПОРТ») на майно, яке йому не належить, а перебуває у власності позивача.
Дії ГУ ДПС у м. Києві є незаконними. Контролюючий орган помилково наклав податкову заставу на майно позивача, не вчинив всіх необхідних дій для встановлення фактичних обставин, а саме: не визначив власника майна, чим порушив право власності позивача.
Позивач є власником майна, яке знаходиться у податковій заставі через наявність податкового боргу у колишнього власника (ДП «ПЕТРОЛ» ПМП «ПЕТРОЛ-ФОРВАРДІНГ» (ДП «СОЛЮШН РЕПОРТ»)). Існуюча податкова застава має триваючий характер (із 2022 року) та перешкоджає позивачу розпоряджатися власним майном, а отже порушує його право власності. Спірне майно було передано позивачу у володіння шляхом укладання договору купівлі-продажу у 2015 році, тобто задовго до обтяження у вигляді податкової застави.
Позивач зазначає, що його позов спрямований саме на захист його речового права, він не оспорює рішення, дії або бездіяльність відповідача як органу, що здійснює владні функції у податкових відносинах. До того ж, позивач у спірних правовідносинах не виступає в якості боржника за податковим боргом. Таким чином, даний спір є підсудним саме господарським судам.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 41 Конституції України, ст. 316, 319, 321, 328, 391 ЦК України, ст. 14, 88, 89, 91, 93, 100 ПК України, ст. 2, 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та судовою практикою.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи за підсудністю, виходячи з наступного.
Параграфом 3 "Територіальна юрисдикція (підсудність)" Глави 2 "Юрисдикція" ГПК України (ст. 27-31) передбачено правила територіальної юрисдикції (підсудності), в тому числі виключної підсудності справ.
Приписами ст. 29 ГПК України врегульовано підсудність справ за вибором позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.
Отже, виходячи із комплексного аналізу положень ст. 30, 31 ГПК України, суди не можуть допускати випадків будь-яких спорів щодо підсудності, оскільки ГПК України чітко визначено категорії спорів, які повинні розглядатися тільки за виключною підсудністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до ч. 5 ст. 30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.
Якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині 5 статті 30 ГПК України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд неуповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.
З урахуванням наведеного, у випадку виникнення конкуренції норм частини 3 статті 30 ГПК України та частини 5 статті 30 ГПК України під час визначення підсудності спору з приводу нерухомого майна, відповідачем у якому є орган, зазначений у частині 5 статті 30 ГПК України, судам слід керуватись частиною 5 статті 30 ГПК України (постанова КГС ВС від 12.01.2021 у справі № 918/572/19).
Розглянувши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивачем визначено відповідачами Державну податкову службу України та Головне управління ДПС у м. Києві.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади» центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції, комісії, бюро.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Враховуючи, що одним з відповідачів у даній справі є Державна податкова служба України, тобто центральний орган виконавчої влади, відтак, в силу приписів ч. 5 ст. 30 ГПК України в спірному випадку має місце виключна підсудність спору, в якому відповідачем є центральний орган виконавчої влади, та розгляд якої віднесено виключно до компетенції господарського суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про передачу позовної заяви з доданими до неї документами (вх. № 12833/25 від 09.09.2025) за територіальною юрисдикцією (виключною підсудністю) до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст. 29-31, 232-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, суд
Передати позовну заяву з доданими до неї документами (вх. № 12833/25 від 09.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕАЛ НЕФТЬ» до відповідача Державної податкової служби України та відповідача Головного управління ДПС у м. Києві про скасування (припинення) обтяження у вигляді податкової застави на нерухоме майно за територіальною юрисдикцією (виключною підсудністю) до Господарського суду міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 44В, м. Київ, 01054).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 ГПК України.
Суддя Е.М. Олейняш