про залишення позовної заяви без руху
15 вересня 2025 року Справа № 915/1329/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв, проспект Миру, буд. 62-А, м. Миколаїв, 54056 (код ЄДРПОУ 08029523)
до відповідача Фермерського господарства «АЛЕСЯ», вул. Шкільна, буд. 6А, село Кубряки, Миколаївський район, Миколаївська область, 57070 (код ЄДРПОУ 38094210)
про стягнення коштів у розмірі 2 258 357, 07 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернувся Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Фермерського господарства «АЛЕСЯ»:
- заборгованість за договором про спільний обробіток землі № 539/5 від 06.07.2016 за період лютий 2023 - серпень 2025 року в розмірі 671 705, 16 грн.;
- заборгованість за договором про спільний обробіток землі № 10 від 29.07.2016 за період січень 2022 - серпень 2025 року в розмірі 670 895, 64 грн.;
- грошові кошти за прострочення виконання зобов'язань за договором про спільний обробіток землі № 539/5 від 06.07.2016 за період лютий 2023 - квітень 2024 року, а саме:
пеня в розмірі 272 638, 63 грн.;
3 % річних в сумі 26 799, 87 грн.;
інфляційне збільшення боргу в сумі 91 344, 56 грн.
- грошові кошти за прострочення виконання зобов'язань за договором про спільний обробіток землі № 10 від 29.07.2016 за січень-грудень 2023 року, січень - грудень 2024 року, січень - квітень 2025 року, а саме:
пеня в розмірі 378 031, 53 грн.;
3 % річних в сумі 35 781, 26 грн.;
інфляційне збільшення боргу в розмірі 111 160, 42 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати на оплату судового збору у розмірі 27 100, 28 грн.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв та Фермерським господарством «АЛЕСЯ» договору № 539/5 від 06.07.2016 про спільний обробіток землі (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами № 1 від 16.08.2016, № 2 від 07.04.2017 та № 3 від 19.07.2018, № 4 від 30.11.2020), а саме зобов'язань з перерахування коштів (розміру внеску з урахуванням індексації) відповідно до умов п. 12.2 договору, внаслідок чого за період лютий 2023 - серпень 2025 утворилась заборгованість в розмірі 671 705, 16 грн.
За порушення виконання грошового зобов'язання за договором № 539/5 позивачем відповідно до приписів ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3 % річних та інфляційні втрати, а також відповідно до умов п. 11.4 договору - пеню. Нарахування здійснено за період лютий 2023 - квітень 2024.
Також підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв та Фермерським господарством «АЛЕСЯ» договору № 10 від 29.07.2016 про спільний обробіток землі (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами № 1 від 16.08.2016, № 2 від 07.04.2017 та № 3 від 19.07.2018, № 4 від 30.11.2020), а саме зобов'язань з перерахування коштів (розміру внеску з урахуванням індексації) відповідно до умов п. 12.2 договору, внаслідок чого за період січень 2022 - серпень 2025 виникла заборгованість в розмірі 670 895, 64 грн.
За порушення виконання грошового зобов'язання за договором № 539/5 позивачем відповідно до приписів ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3 % річних та інфляційні втрати, а також відповідно до умов п. 11.4 договору - пеню. Нарахування здійснено за періоди січень-грудень 2023 року, січень - грудень 2024 року, січень - квітень 2025.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 624, 625, 626 ЦК України, 173, 193 ГК України, 162, 173 ГПК України, судовою практикою та умовами договорів.
Дослідивши позовну заяву із додатками, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору в розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».
За наведених мотивів у суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, були відсутні підстави вимагати від Компанії сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта, який підлягав застосуванню, з огляду на те, що позовну заяву було подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» (п. 8.23, п. 8.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення грошових коштів в загальній сумі 2 258 357, 07 грн., тобто розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання відповідної позовної заяви, має становити 1,5 % від ціни позову.
Оскільки позовна заява сформована в системі “Електронний суд», судовий збір з урахуванням понижуючого коефіцієнту в спірному випадку становить 27 100, 28 грн. (2 258 357, 07 грн. х 1, 5 % х 0,8).
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова КГС ВС від 04.08.2021 у справі № 904/424/21; постанова КЦС ВС від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20).
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 60).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України “Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
Звертаючись до суду зі скаргою/заявою, скаржник зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Своєю чергою механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений частиною другою статті 9 Законом України “Про судовий збір».
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Таким чином, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд (постанови ВС від 28.04.2022 у справі № 520/10006/21, від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22, від 02.05.2024 у справі № 440/9709/23).
Обов'язок перевірити факт зарахування судового збору у конкретній справі покладається на суд (постанова КАС ВС від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22).
На підтвердження сплати судового збору позивачем подано три платіжні інструкції:
- платіжна інструкція № 538 від 29.07.2025 на суму 2 422, 40 грн;
- платіжна інструкція № 581 від 08.08.2025 на суму 14 245, 76 грн;
- платіжна інструкція № 586 від 08.08.2025 на суму 11 223, 95 грн
Судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви позивачем подано платіжну інструкцію № 538 (внутрішній номер 438918821) від 29.07.2025 на суму 2 422, 40 грн. з призначенням платежу « 101 2101020,280, Судов.збір зг.Закону Укр.про Суд.зб№3674-V1від 08.7.2011р.Господарський суд Миколаївської області, **2;2800.010;**».
Водночас судом встановлено, що сума судового збору згідно вищевказаної платіжної інструкції сплачена по іншій господарській справі № 915/1147/25.
Враховуючи вищевикладене, подана платіжна інструкція № 538 від 29.07.2025 не є належним доказом сплати судового збору у даній справі, оскільки сплата судового збору згідно вказаної платіжної інструкції здійснена по іншій господарській справі.
Таким чином, позивачу необхідно здійснити доплату судового збору у розмірі 1 630, 57 грн. (27 100, 28 грн. - 14 245, 76 грн. - 11 223, 95 грн.)
Враховуючи вищевикладене, позивачу слід здійснити оплату судового збору за наступними реквізитами:
Платіжні реквізити для перерахування судового збору:
- Отримувач коштів: Миколаїв ГУК/тг м.Миколаїв/22030101;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030;
- Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA588999980313121206083014478;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
- Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Відповідно абз. 1, 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Враховуючи вищевказані недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення поданої позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 6, 42, 162, 164, 172, 174, 232 - 235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву (вх. № 12904/25 від 10.09.2025) Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до відповідача Фермерського господарства «АЛЕСЯ» про стягнення коштів у розмірі 2 258 357, 07 грн. залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу наступний спосіб усунення недоліків:
- позивачу подати суду докази доплати судового збору в розмірі 1 630, 57 грн.
4. Роз'яснити позивачу наслідки усунення недоліків:
якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України);
якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
На вебсторінці господарського суду Миколаївської області на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).
Суддя Е.М. Олейняш