79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
18.09.2025 Справа № 914/1660/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго», м. Львів.,
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Чигиринська 1, 3, 5», м. Львів
про: встановлення сервітуту
за участю представників сторін:
від позивача: Трофимчук О.В.;
від відповідача: Булат Н.О.;
Хід розгляду справи.
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Чигиринська 1, 3, 5» про встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води для житлового будинку за адресою вул. Чигиринська, 1, 3, 5, м. Львів.
Ухвалою суду від 03.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.
Так, зокрема, ухвалою від 05.08.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті в судовому засіданні на 26.08.2025.
26.08.2025 суд заслухав заключні промови представників сторін та оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення - 18.09.2025.
18.09.2025 в судове засідання з'явились представники сторін.
Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справі, закінчення процесуальних строків, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
В судовому засіданні 18.09.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
Позивач наполягає, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» будівлі підлягають обов'язковому оснащенню вузлами комерційного обліку з дотриманням будівельних норм і правил, а у разі перешкод з боку співвласників оператор має право вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі (ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону у зв'язку зі ст. 402, 404 ЦК України). Повідомлення ОСББ «Чигиринська 1, 3, 5» здійснено шляхом публікації на офіційному веб-сайті та листами (зокрема від 31.01.2024 і 05.05.2025); 04.07.2024 зафіксовано недопуск працівників до місць монтажу, що унеможливило виконання імперативу закону іншим способом. ОСББ об'єднує три окремі будівлі (м. Львів, вул. Чигиринська, 1; 3; 5); сервітут просить встановити щодо кожної точки приєднання окремо, із локалізацією на стороні споживача на межі майнової належності або, за технічної неможливості, у найближчому місці, що відповідає ДБН та п. 15 Порядку № 206. Монтаж і подальша експлуатація здійснюватимуться за проєктною документацією з обов'язковим дотриманням ДБН; після монтажу ОСББ передаються паспорти вузлів і виконавча документація по кожній будівлі. З огляду на публічно-корисну мету, мінімальний обсяг втручання у спільне майно та покладення витрат на оператора, позивач бажає установити сервітут безстроково і безоплатно.
Правова позиція відповідача.
Відповідач заперечує проти позову, вказуючи, що Позивач не дотримався належної процедури взаємодії та узгодження умов встановлення вузла комерційного обліку.
Відповідач заперечує проти встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту як надмірного обтяження права спільної власності.
З огляду на відсутність належного узгодження, невизначеність об'єкта та непропорційність заявлених умов відповідач просить у позові відмовити; у разі задоволення встановити строковий і оплатний сервітут із чітким визначенням місця, меж, маршруту доступу, обов'язків щодо відновлення та надання повного пакета проєктної і виконавчої документації по кожній будівлі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ЛМКП «Львівтеплоенерго» є оператором зовнішніх інженерних мереж і виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води у м. Львові. Будинки за адресами: м. Львів, вул. Чигиринська, 1; 3; 5 перебувають у спільній власності співвласників та управляються одним об'єднанням - ОСББ «Чигиринська 1- 3- 5».
На офіційному веб-сайті Позивача було розміщено інформацію про намір обладнати будинки вузлами комерційного обліку гарячої води. Додатково Позивач направив на адресу ОСББ листи від 31.01.2024 №№ 09-1196-01/24, 09-1197-01/24, 09-1198-01/24 та лист від 05.05.2025 № 44-4913-05/25 щодо встановлення вузлів обліку і організації доступу.
22.03.2024 ОСББ надало відповідь, у якій просило надати детальну інформацію про умови функціонування вузла, його експлуатацію та технічні параметри для розгляду співвласниками. Доказів надання такої деталізації у відповідь на цей запит матеріали справи не містять.
04.07.2024 працівників Позивача не допущено до приміщень для виконання робіт зі встановлення вузлів комерційного обліку; цей факт оформлено актами недопуску, наявними у справі.
26.05.2025 Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про встановлення сервітуту щодо частин будівель за адресами вул. Чигиринська, 1; 3; 5 для встановлення, доступу, обслуговування та повірки будинкових вузлів обліку гарячої води. 30.06.2025 на електронну адресу суду надійшов відзив Відповідача із запереченнями.
Із поданих матеріалів убачається, що серед технічної документації надано паспорт вузла/приладу щодо будинку за адресою вул. Чигиринська, 1. Паспортів вузлів щодо будинків за адресами вул. Чигиринська, 3 та вул. Чигиринська, 5 у справі не подано.
У листуванні зафіксовано, що окремі листи Позивача адресовано на найменування «ОСББ Чигиринська 1», «ОСББ Чигиринська 3», «ОСББ Чигиринська 5», тоді як з реєстраційних даних сторін, наданих у матеріалах справи, вбачається існування одного об'єднання співвласників ОСББ «Чигиринська 1- 3- 5».
З огляду на встановлений факт недопуску працівників Позивача до місць виконання робіт (акти від 04.07.2024) та відсутність досягнутої згоди співвласників, Позивач був позбавлений можливості виконати імперативний обов'язок із оснащення будівель вузлами комерційного обліку в позасудовому порядку й змушений звернутися до суду з позовом про встановлення сервітуту відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та ч. 3 ст. 402 ЦК України.
Оцінка суду.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 4 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 444, повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під'їздах будівлі.
На виконання вищезазначеного Порядку, на офіційному сайті ЛМКП “Львівтеплоенерго» (https://lmkp.lte.lviv.ua) було розміщено інформацію щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлами комерційного обліку будівель, серед яких будинки за адресами вул. Чигиринська, 1; 3; 5.
Відповідно до п. 2 Розділу ІV “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, зобов'язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Водночас, суд звертає увагу, що встановлений законодавством строк виконання обов'язку не позбавляє право уповноваженої особи звернутися до суду з позовом про встановлення сервітуту в разі відсутності доступу до об'єкта для здійснення робіт з встановлення або обслуговування вузлів комерційного обліку.
Процедуру оснащення будівель вузлами комерційного обліку затверджено Наказом Мінрегіону від 09.08.2018 № 206 “Про затвердження Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнаннями інженерних систем для забезпечення такого обліку».
Відповідно до пункту 13 цього Порядку, вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях. Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання. Для споживача комунальних послуг, якому послуга з постачання теплової енергії та/або гарячої води постачається зовнішніми інженерними мережами для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності на стороні споживача в кожній точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж. У разі неможливості встановлення вузла комерційного обліку на межі майнової належності вузол комерційного обліку встановлюється за домовленістю сторін в іншому місці якомога ближче до межі майнової належності. Вузол комерційного обліку встановлюється в окремому приміщенні, що відповідає вимогам, установленим пунктом 15 цього Порядку, державним будівельним нормам і правилам, вимогам експлуатації засобу вимірювальної техніки, визначеним у супровідній документації до нього (за наявності), а вузол комерційного обліку теплової енергії - в приміщенні індивідуального теплового пункту.
В матеріалах справи наявні акти від 04.07.2025 про недопущення до будівель, розташованих за за адресами вул. Чигиринська, 1, 3, 5.
Згідно абз. 4 ч. 3 ст. 3 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у разі якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди встановленню вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України визначено, що речовими правами на чуже майно є право користування (сервітут).
Частиною 1 ст. 402 ЦК України унормовано, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.
У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови, спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (ч. 3 ст. 402 ЦК України).
Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).
Аналіз норм чинного законодавства свідчить, що метою сервітуту є задоволення потреб зацікавленої особи для ефективного використання належного їй майна; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.
Судом з'ясовано, що встановлення зазначеного сервітуту не нанесе збитків відповідачу і не є обтяжливим для нього, а задоволення вимог позивача, що спрямовані на виконання приписів Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», за наявності заперечень відповідача, є неможливим в інший спосіб. Крім цього, встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в якій обладнується вузол комерційного обліку, передбачене приписами вказаного Закону.
Матеріалами справи підтверджено належне інформування представницького органу співвласників про намір Позивача виконати вимогу закону. Зокрема, відомості про намір розміщені на офіційному веб-сайті оператора; на адресу ОСББ «Чигиринська 1, 3, 5» направлялися листи (від 31.01.2024 та 05.05.2025), на які ОСББ надавало відповідь 22.03.2024, що свідчить про фактичну обізнаність відповідача. Посилання відповідача на неточності в адресуванні окремих листів суд оцінює як технічні, що не вплинули на реальне доведення інформації до відома представницького органу співвласників, оскільки інформація дублювалася публічним повідомленням на веб-сайті оператора; Відповідач вступив у переписку та надавав відповіді, отже отримував і розумів зміст повідомлень. Самі по собі такі неточності не свідчать про порушення процедури інформування і не позбавляють Позивача права на судовий захист у формі встановлення сервітуту.
Отже, з огляду на публічний спосіб доведення інформації, документально підтверджене листування та фактичну обізнаність Відповідача, суд не встановив підстав для висновку про неналежність інформування і відхиляє відповідні заперечення.
Суд встановив, що факт створення перешкод підтверджений актами недопуску від 04.07.2024, достовірність яких відповідач не спростував. Наявність недопуску унеможливила виконання Позивачем покладеного законом обов'язку позасудовим шляхом і відповідно ч. 3 ст. 402 ЦК України, є юридичною підставою для звернення з вимогою про встановлення сервітуту як способу усунення перешкод у користуванні чужим майном з визначенням судом умов доступу.
Суд також не бере до уваги заперечення відповідача про «невизначеність об'єкта сервітуту», оскільки відповідно до пп. 13, 15 Порядку № 206, вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях. Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання. Для споживача комунальних послуг, якому послуга з постачання теплової енергії та/або гарячої води постачається зовнішніми інженерними мережами для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності на стороні споживача в кожній точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж. У разі неможливості встановлення вузла комерційного обліку на межі майнової належності вузол комерційного обліку встановлюється за домовленістю сторін в іншому місці якомога ближче до межі майнової належності. Вузол комерційного обліку встановлюється в окремому приміщенні, що відповідає вимогам, установленим пунктом 15 цього Порядку, державним будівельним нормам і правилам, вимогам експлуатації засобу вимірювальної техніки, визначеним у супровідній документації до нього (за наявності), а вузол комерційного обліку теплової енергії - в приміщенні індивідуального теплового пункту. З матеріалів справи вбачається, що ОСББ «Чигиринська 1, 3, 5» об'єднує три окремі будівлі за адресами: вул. Чигиринська, 1; 3; 5; відповідно сервітут встановлюється щодо кожної точки приєднання окремо. Ненадання на час розгляду паспортів вузлів по кожній будівлі не свідчить про невизначеність предмета сервітуту, оскільки паспорти вузлів і виконавча документація формуються на стадії монтажу та введення в експлуатацію.
Доводи відповідача про пріоритет будівельних норм оцінюються судом як такі, що стосуються стадії виконання робіт і контролю за їх відповідністю, а не права на доступ.
Заявлені Відповідачем міркування про надмірність обмеження прав співвласників не знаходять підтвердження. Сервітут має локальний характер, обмежується технічно необхідною зоною в місцях вводу (або максимально наближених до них), не позбавляє співвласників прав володіння, користування та розпорядження майном, і супроводжується обов'язком Позивача відновити приміщення після виконання робіт у межах спричиненого впливу. Водночас мета встановлення вузлів комерційного обліку забезпечення точного обліку та справедливого розподілу послуг між споживачами має очевидну публічно-корисну спрямованість та відповідає принципу пропорційності втручання у право спільної власності.
Щодо строку та оплатності сервітуту суд виходить із норм статті 403 ЦК України, які допускають встановлення сервітуту без визначення строку та визначають, що плата справляється, якщо інше не встановлено договором, законом або рішенням суду. З урахуванням постійного характеру потреби в комерційному обліку, мінімального обсягу втручання та того, що витрати на встановлення та експлуатацію вузлів несе оператор, суд вважає, що встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту є розумним і пропорційним.
За встановлених обставин, суд дійшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача у даній справі про встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води згідно паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку за адресою вул. Чигиринська, 1,3, 5 м. Львів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати.
Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно з ч.3 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В даному випадку, за подання до господарського суду через систему “Електронний суд» позову майнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем 3 028, 00 грн судового збору згідно платіжної інструкції № 7508 від 10.04.2025.
Судом встановлено, що позивач наділений правом на повернення з Державного бюджету України судового збору у розмірі 605, 60 грн (у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом).
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Встановити Львівському міському комунальному підприємству “Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) безстроковий та безоплатний сервітут на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі) для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води згідно паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку за адресою вул.Чигиринська, 1,3, 5 м. Львів.
3.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Чигиринська 1-3-5» (79037, м. Львів, вул. Чигиринська, буд. 1, код ЄДРПОУ 43359189) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) 2422, 40 грн судового збору.
Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2025.
Суддя Запотічняк О.Д.