вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3723/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Фещенко Ю.В., розглянувши
заяву Фізичної особи - підприємця Онищенка Олексія Володимировича (м.Підгородне (пн) Дніпропетровської області)
про ухвалення додаткового рішення
у справі:
за позовом Фізичної особи - підприємця Онищенка Олексія Володимировича (м.Підгородне (пн) Дніпропетровської області)
до Дніпропетровської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з монтажу та підключенню кондиціонера OSAKA мод. STV-18HH, інв. № 101482934 в комплекті з сухим механічним сифоном для відводу конденсату до системи каналізації № б/н від 01.03.2023 у загальному розмірі 22 983 грн. 40 коп.
У липні 2025 року Фізична особа - підприємець Онищенко Олексій Володимирович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Дніпропетровської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - відповідач) заборгованість за договором про надання послуг з монтажу та підключенню кондиціонера OSAKA мод. STV-18HH, інв. № 101482934 в комплекті з сухим механічним сифоном для відводу конденсату до системи каналізації № б/н від 01.03.2023 у загальному розмірі 22 983 грн. 40 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2025 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Дніпропетровської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь Фізичної особи - підприємця Онищенка Олексія Володимировича 18 050 грн. 00 коп. - основного боргу, 3 724 грн. 30 коп. - інфляційних втрат, 1 209 грн. 10 коп. - 3% річних та 2 422 грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 39564/25 від 11.09.2025), в якій він просить суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат за наслідком розгляду справи та стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн. 00 коп.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Частини друга - шоста статті 250 Господарського процесуального кодексу України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження (частина 7 статті 250 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки у даній справі ціна позову не перевищувала 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то в силу частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, дана справа є малозначною та підлягала одноособовому розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 16.09.2025 заяву Фізичної особи - підприємця Онищенка Олексія Володимировича про ухвалення додаткового рішення було прийнято до розгляду, вирішено здійснювати розгляд заяви без виклику сторін за наявними матеріалами.
Крім того, вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу в строк до 23.09.2025 надати відзив на подану позивачем заяву про розподіл судових витрат.
Позивач та відповідач повідомлені про прийняття заяви Фізичної особи - підприємця Онищенка Олексія Володимировича про ухвалення додаткового рішення до розгляду належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 16.09.2025 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 16.09.2025 доставлена до Електронних кабінетів позивача та відповідача - 17.09.2025 (а.с. 62-63).
Також, суд відзначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 16.09.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130229444) надіслано судом 16.09.2025, зареєстровано в реєстрі 16.09.2025 та оприлюднено 17.09.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху розгляду клопотання, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення клопотання по суті,
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2025 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Дніпропетровської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь Фізичної особи - підприємця Онищенка Олексія Володимировича 18 050 грн. 00 коп. - основного боргу, 3 724 грн. 30 коп. - інфляційних втрат, 1 209 грн. 10 коп. - 3% річних та 2 422 грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частин 1-3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У відповідності до вказаних положень, позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн. 00 коп.
З приводу заяви суд зазначає таке.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2025 між адвокатом Скороход Аліною Олексіївною (далі - адвокат) та Фізичною особою - підприємцем Онищенком Олексієм Володимировичем (далі - клієнт) був укладений договір про надання правових (юридичних) послуг № 15/06/25 (далі - договір, а.с. 40-41), умовами пункту 1.1. якого адвокат приймає зобов'язання надавати правові (юридичні) послуги клієнту, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні) послуги адвокату на умовах та в строки, що передбачені умовами договору.
У пункті 8.1. договору сторони визначили, що договір набирає законної сили з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2025 включно.
Згідно з пунктом 1.2. договору вид, строки надання, ціна і загальна вартість послуг узгоджується сторонами в спільно підписаних завданнях до договору, які є його невід'ємними частинами.
Відповідно до пункту 3.1. договору порядок здачі-приймання наданих правових (юридичних) послуг за договором визначаються сторонами в спільно підписаних завданнях до договору, які є його невід'ємними частинами.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що вартість правових (юридичних) послуг та порядок їх оплати визначається сторонами в спільно підписаних завданнях до договору, які є його невід'ємними частинами. Сума договору визначається загальною вартістю послуг, що надані протягом дії договору.
Також, 15.06.2025 сторонами було підписане завдання на надання правових (юридичних) послуг № 1 (далі - завдання, а.с.42), за умовами пункту 1.1. якого сторони погодили склад і обсяг правових (юридичних) послуг, а саме: судове врегулювання спору між клієнтом та Дніпропетровською регіональною державною лабораторією державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо стягнення заборгованості за договором № б/н від 01.03.2023 про надання послуг з монтажу та підключення кондиціонера OSAKA мод. STV-18HH, інв. № 101482934 в комплекті з сухим механічним сифоном для відводу конденсату до системи каналізації з урахуванням норм статті 625 Цивільного кодексу України.
У пункті 2 завдання сторони погодили вартість правових (юридичних) послуг, а саме:
- загальна вартість послуг, вказаних в пункті 1.1. завдання, є фіксованою та складає 4 000 грн. 00 коп. (пункт 2.1. завдання);
- вартість послуг, визначених в пункті 1.1. завдання, включає: підготовку претензії-вимоги за вих. № 16-03/04/25 від 16.06.2025, про сплату коштів за договором, яка була адресована Дніпропетровській регіональній державній лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; правовий аналіз документів та підготовка позовної заяви з додатками (з подання її до суду); правовий аналіз документів (заяв, пояснень, заперечень тощо), отриманих від учасників справи; супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції із складанням будь-яких необхідних процесуальних документів, передбачених нормами Господарським процесуальним кодексом України, без обмежень їх кількості; отримання судових рішень за результатами розгляду як процедурних питань, так і розгляду справи до суті супроводження клієнта на етапі виконання судового рішення (пункт 2.2. завдання);
- акт приймання-здачі наданих послуг сторони складають протягом 10-ти календарних днів з дня відкриття провадження у справі (пункт 2.4. завдання).
У подальшому, 23.07.2025 між адвокатом Скороход Аліною Олексіївною (далі - адвокат) та Фізичною особою - підприємцем Онищенком Олексієм Володимировичем (далі - клієнт) був підписаних Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1/15062025 (а.с. 43, далі - акт наданих послуг), за умовами сторони визначили, що виконавцем (адвокатом) були виконані наступні роботи (надані такі послуги): надання правової допомоги згідно з пунктом 1.1. завдання № 1 від 15.06.2025 до договору № 15/06/2025 про надання правових (юридичних) послуг від 15.06.2025 на суму 4 000 грн. 00 коп.
Також, в акті наданих послуг визначено, що замовник (клієнт) претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи, що у даній справі відповідачем не доведено неспівмірність заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, суд оцінив витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, та дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн. 00 коп., яка заявлена до стягнення позивачем.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 4 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Фізичної особи - підприємця Онищенка Олексія Володимировича про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Дніпропетровської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (проспект Поля Олександра, будинок 48, м. Дніпро, 49031; ідентифікаційний код 00693517) на користь Фізичної особи - підприємця Онищенка Олексія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 4 000 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складене та підписане - 26.09.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко