79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"16" вересня 2025 р. Справа №914/2227/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Шатан Т.О.,
представники сторін:
прокурор: Гончар Б.С.,
позивача: Старий Р.А.,
третьої особи (ОСББ "Клубний будинок на Ярослава Мудрого): Ярош В.В.,
відповідача, третьої особи: не з'явились,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клубний будинок на Ярослава Мудрого" б/н від 27.05.2025 (вх. суду від 27.05.2025 № 01-05/1599/25)
на рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2025 (повне рішення складно 19.05.2025, суддя Ділай У.І.)
у справі № 914/2227/24
за позовом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі
позивача: Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив “Брюгге», м. Житомир
за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова
третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клубний будинок на Ярослава Мудрого", м. Львів
про: усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації звернувся до Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив “Брюгге» про усуннення перешкоди в користуванні Обслуговуючим кооперативом житлово-будівельний кооператив «БРЮГГЕ» земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136600:04:007:0020, площею 0,0103 га шляхом знесення самовільно збудованої огорожі, насипу та частини прибудинкової території житлового будинку по вул. Ярослава Мудрого, 12В у м. Львові (з врахуванням заяви про зміну предмету позову).
В обґрунтування позову зазначив, що при співставленні меж та площ земельних ділянок з кадастровими номерами 4610136600:04:007:0016 (відведену для здійснення будівництва житлового будинку) та 4610136600:04:007:0020 (земельна ділянку військового містечка № 7) встановлено, що у ході здійснення будівництва порушено межі відведеної земельної ділянки та зайнято частину суміжної земельної ділянки, що перебуває у власності держави та відноситься до земель оборони.
Прокурор вказав, що на спірній земельній ділянці здійснено насип, споруджено підпірну стінку, встановлено огорожу та облаштовано частину прибудинкової території будинку по вул. Ярослава Мудрого, 12в у м. Львові.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.05.2025 позов задоволено, усунено перешкоди в користуванні Обслуговуючим кооперативом житлово-будівельний кооператив «БРЮГГЕ» земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136600:04:007:0020, площею 0,0103 га шляхом знесення самовільно збудованої огорожі, насипу та частини прибудинкової території (замощення) житлового будинку по вул.Ярослава Мудрого, 12В у м. Львові.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що подані докази в їх сукупності підтверджують зазначені у позовній заяві обставини, які є предметом доказування у справі, визнаються судом встановленими та доведеними, позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими та підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Не погодившись з рішенням, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клубний будинок на Ярослава Мудрого" звернулось до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2025 у справі № 914/2227/24 та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити повністю у задоволенні позову.
Апелянт вважає, що позивач у цій справі не є належним, оскільки саме носій речового права - права користування та права володіння земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136600:04:007:0020, яким є юридична особа - КЕВ м. Львова, має право подати до суду негаторний позов про захист свого права користування земельною ділянкою шляхом формування вимоги про знесення самовільно збудованої огорожі, насипу та частини прибудинкової території (замощення) житлового будинку тощо (у разі доведення обґрунтованості вимог).
Скаржник зазначає і про неналежного відповідача у справі, так як матеріали справи не містять акта приймання-передачі прав та обов'язків від замовника та забудовника до ЖБК, а тому безпідставним є висновок суду, що на підставі п. 6.2 Договору ЖБК повинне було здійснювати контроль за проведенням будівельних робіт щодо їх якості, вартості, відповідності проектній документації, будівельним нормам та правилам.
Крім цього, на думку апелянта, позивач подаючи позов та стверджуючи про самовільне заняття земельної ділянки повинен був довести цю обставину належними та допустимими доказами, якими, згідно практики Верховного Суду є висновок експерта, однак цього не зробив, а також не клопотав про проведення експертизи під час розгляду справи в судовому засіданні, а отже не довів підставу негаторного позову - самовільне заняття земельної ділянки.
Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок на Ярослава Мудрого» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2025 у справі № 914/2227/24 - залишити без змін.
Прокурор стверджує, що позивачем у цій справі повинна бути саме Львівська обласна державна адміністрація як власник земельної ділянки, частину якої самовільно зайнято відповідачем.
Прокурор вважає, що саме на ОК ЖБК «Експо Дім» (на даний час - ОК ЖБК «БРЮГГЕ») покладено обов'язок здійснення організації комплексної забудови на переданій земельній ділянці, контроль за дотриманням вимог законодавства при здійсненні будівництва та відповідальність за допущені порушення.
На думку прокурора, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді апеляційної інстанції:
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 справу № 914/2227/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клубний будинок на Ярослава Мудрого" б/н від 27.05.2025 (вх. суду від 27.05.2025 № 01-05/1599/25) на рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2025 у справі № 914/2227/24.
Ухвалою суду від 23.06.2025 призначено справу №914/2227/24 до розгляду у судовому засіданні на 05.08.2025.
Судове засідання 05.08.2025 не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Бойко С.М.
Ухвалою суду від 08.08.2025 призначено розгляд справи №914/2227/24 на 02.09.2025
Ухвалою суду від 02.09.2025 відкладено розгляд справи № 914/2227/24 на 16.09.2025.
У судовому засіданні 16.09.2025 апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, прокурор заперечив такі доводи з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, представник третьої особи - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова підтримав правову позицію прокурора, сторони надали суду пояснення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з встановленими судом апеляційної інстанції у цій справі обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
02.09.2013 за договором № Г-1218 Львівською міською радою передано на праві оренди громадянину ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 4610136600:04:007:0016 площею 0,0932 га терміном на 10 років.
Наказом департаменту містобудування Львівської міської ради від 04.03.2015 № 64 затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки площею 0,0932 га на будівництво громадянином ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими. Пунктом 4 містобудівних обмежень визначено, що Житловий будинок запроектовано в межах відведеної земельної ділянки з дотриманням вимог ДБН 360-92** та ДБН В.1.2-12-2008. Вказаними містобудівними обмеженнями передбачено, що під' їзди та підходи до проектованого будинку необхідно використовувати існуючі зі сторони вул. Ярослава Мудрого (п. 10 Містобудівних обмежень).
З метою здійснення будівництва житлового будинку, 23.10.2015 громадянин ОСОБА_1 уклав договір з Обслуговуючим кооперативом житлово-будівельний кооператив «Експо Дім» (в подальшому перейменоване в ОК ЖБК «Брюгге») (надалі - ЖБК) про комплексну забудову (надалі - Договір) за яким ОСОБА_1 є стороною - Замовник, а ЖБК стороною - Інвестор.
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що об'єктом будівництва є багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями на вул. Ярослава Мудрого, 12в у м. Львові зі знесенням існуючих споруд.
Згідно п.2.1. Договору сторони своїми силами, засобами, за рахунок власних та залучених коштів забезпечують комплексну забудову Земельної ділянки шляхом зведення Об'єкту будівництва з метою отримання у власність Житлової та Комерційної нерухомості у завершеному будівництвом Об'єкті будівництва.
Згідно п.2.2 Договору мета Договору полягає в реалізації Сторонами проекту Комплексної забудови Земельної ділянки, то дозволить інвестору реалізувати мету своєї діяльності (забезпечення членів кооперативу житлом), а замовнику дозволить реалізувати право на забудову земельної ділянки та набути майнові права на комерційну нерухомість.
Згідно п.3.1 Договору З метою реалізації мети цього Договору сторони здійснюють внески в спільну діяльність з Комплексної забудови у вигляді грошових коштів, майнових прав, юридичних дій тощо.
Відповідно до п. 4.2 Договору інвестор зобов'язувався, зокрема, своєчасно та в повному обсязі здійснити свій внесок в спільну діяльність, а також самостійно обрати генерального підрядника для будівництва Об'єкту будівництва, забезпечити фінансування будівництва Об'єкту будівництва, забезпечити введення Об'єкту будівництва в експлуатацію, забезпечити прийняття завершеного будівництвом Об'єкта будівництва в експлуатацію.
Підпунктом 5 п. 6.2 Договору передбачено, що серед прав та обов'язків замовника та забудовника будівництва, що можуть бути передані замовником інвестору згідно п.п.6.1. договору, є зокрема, але не виключно контроль за проведенням будівельних робіт щодо їх якості, вартості, відповідності проектній документації, будівельним нормам та правилам.
Згідно п.6.1 Договору передбачено, що замовник за відповідним актом приймання- передачі може передати інвестору свої права та обов'язки замовника та забудовника.
Пунктом 9.1 Договору передбачено, що цей Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.
Згідно з п. 9.2 Договору чинність цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 9.1 Договору та закінчується із повним виконанням Сторонами всіх своїх зобов'язань за Договором.
27.04.2016 затверджено декларацію про готовність до експлуатації житлового будинку, а 29.04.2016 Я.І.Бурий та ОК ЖБК «Експо Дім» склали акт про виконання умов Договору.
Рішенням загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив «Експо Дім» від 08.12.2022 змінено назву кооперативу на Обслуговуючий кооператив житлово-будівельний кооператив «БРЮГГЕ».
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 4610136600:04:007:0020 перебуває у власності держави в особі Львівської ОДА, у постійному користуванні КЕВ м. Львова та відноситься до категорії земель оборони.
Прокурор, звертаючись до суду першої інстанції з негаторним позовом, зазначає про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:04:007:0020, що підтверджується протоколом огляду місця події від 15.11.2024, згідно з яким проведено огляд територій військового містечка та прибудинкової території житлового будинку в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4201614041000330 від 24.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення.
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:
Земельні відносини регулюються Конституцією України, ЗК України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України, ч. 1 ст. 1 ЗК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Законодавець у ч. ч. 2, 3 ст. 1 ЗК України закріпив норму, відповідно до якої право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
До речово-правових позовів відносяться, зокрема позови про усунення перешкод, не пов'язаних із позбавленням володіння.
Суть цього способу захисту розкривається, зокрема у ст. 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України, а саме:
- власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України);
- власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 ЗК України).
Здійснюючи аналіз цього способу захисту, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала таке:
- негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод (див. п. 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17);
- зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Такий негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16);
- позов власника майна про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов) відповідає способу захисту, визначеному у п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, - припинення дії, яка порушує право. Цей спосіб захисту пов'язаний зі вчиненням іншою особою незаконних дій, спрямованих на порушення права, належного особі. Однієї з умов застосування негаторного позову є відсутність між сторонами спору договірних відносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18);
- скасування державної реєстрації права за певних умов можна розглядати як вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, якщо саме ця реєстрація створюють відповідні перешкоди (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18).
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначені Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля тощо.
Статтею 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Згідно зі ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Право власності на земельні ділянки, визнане за державою рішенням суду, реалізується органами виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, незалежно від органу, в особі якого судом визнане таке право за державою.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі охорони земель належать відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону земель": координація здійснення державного контролю за використанням та охороною земель; установлення обмежень (обтяжень) у використанні, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог законодавства в галузі охорони земель.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 4610136600:04:007:0020 перебуває у власності держави в особі Львівської ОДА, у постійному користуванні КЕВ м. Львова.
Враховуючи те, що Львівська ОДА є власником земельної ділянки, а власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, то апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Львівська обласна державна адміністрація є органом, уповноваженим здійснювати функції щодо розпорядження землями державної форми власності, тобто уповноваженим органом у даних спірних відносинах.
Водночас щодо доводів скаржника про неналежного відповідача у цій справі, колегія суддів зазначає про таке.
Частинами 1, 3, 4 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Отже, відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до участі у справі у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Відтак належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (подібний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав користувача, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
За усталеними правовими висновками Верховного Суду підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику (титульному володільцю) в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.
Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (такий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17, від 18.12.2019 у справі №522/1029/18; постановах Верховного Суду від 24.02.2022 у справі №910/16218/21, від 16.02.2023 у справі №907/742/16, від 05.10.2022 у справі №910/8298/21).
Умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця (в тому числі орендаря); інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця). Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №926/3881/17 від 17.02.2022 у справі №910/19236/20.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що саме на ЖБК «Експо Дім», правонаступником якого є ОК ЖБК «Брюгге», покладено обов'язок здійснення організації комплексної забудови на переданій земельній ділянці, контроль за дотриманням вимог законодавства при здійсненні будівництва та відповідальність за допущені порушення.
Як зазначено апеляційним судом, підпунктом 5 п. 6.2 Договору про комплексну забудову передбачено, що серед прав та обов'язків замовника та забудовника будівництва, що можуть бути передані замовником інвестору згідно п.п.6.1. договору, є зокрема, контроль за проведенням будівельних робіт щодо їх якості, вартості, відповідності проектній документації, будівельним нормам та правилам.
Згідно п.6.1 Договору замовник за відповідним актом приймання-передачі може передати інвестору свої права та обов'язки замовника та забудовника.
Слід зазначити, що позивач не надав та матеріали справи не містять акта приймання-передачі прав та обов'язків від замовника та забудовника до ОК ЖБК «Брюгге».
Суд наголошує, що умовою задоволення негаторного позову є встановлення протиправності дій відповідача.
Позивачем до матеріалів справи долучено Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що є документом який засвідчує факт готовності новозбудованого будинку до експлуатації та є підставою для оформлення права власності на приміщення в будинку.
У Декларації зазначено замовника Бурого Я. І., генерального підрядника - ТОВ «Галицький будівельний гарант» та відсутні будь-які відомості про ОК ЖБК «Експо Дім (ОК ЖБК «Брюгге»).
Крім цього, 29.04.2016 Я.І. Бурий та ОК ЖБК «Експо Дім» склали акт про виконання умов Договору, тобто, у відповідності до п. 9.2 Договору, строк дії Договору закінчився із повним виконанням Сторонами всіх своїх зобов'язань за Договором.
У матеріалах справи відсутні належні, допустимі докази на підтвердження того, що ЖБК не виконав чи порушив умови укладеного договору, як і докази користування Обслуговуючим кооперативом житлово-будівельний кооператив «БРЮГГЕ» земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:04:007:0020.
Право на забудову земельної ділянки та функції замовника будівництва нерозривно пов'язані з правом власності особи на земельну ділянку або правом користування земельною ділянкою, наданою для будівництва; функції замовника будівництва можуть перейти до іншої особи у разі набуття такою особою статусу замовника будівництва, а для цього необхідно набути належним чином оформлене право користування земельною ділянкою або право на забудову чужої земельної ділянки (суперфіцій).
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18(916/1051/20).
Апеляційний суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази наявності у ЖБК речового права на земельну ділянку 4610136600:04:007:0016, на якій розташовано житловий будинок, користування цією земельною ділянкою, а фактично ЖБК виступило лише суб'єктом фінансування будівництва із отримання частки майнових прав на приміщення у будинку.
Колегія суддів зазначає, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як відповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19 та від 20.01.2021 у справі № 203/2/19).
Пред'явлення позовної вимоги до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові та виключає необхідність надавати оцінку іншим аргументам скаржника, які стосуються передусім з'ясування обставин обґрунтованості необґрунтованості позову, оскільки дослідженню цих обставин має передувати встановлення належного суб'єктного складу учасників спірних правовідносин (близький за змістом висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника про звернення прокурор з позовом до неналежного відповідача знайшли своє підтвердження та слугують підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез?ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клубний будинок на Ярослава Мудрого" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2025 у справі № 914/2227/24 скасуванню.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений судовий збір Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Клубний будинок на Ярослава Мудрого" при поданні апеляційної скарги, підлягає відшкодуванню скаржнику за рахунок Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 255, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клубний будинок на Ярослава Мудрого" б/н від 27.05.2025 (вх. суду від 27.05.2025 № 01-05/1599/25) - задоволити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2025 у справі № 914/2227/24 - скасувати. Прийняти нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації до Обслуговуючого кооперативу житлово-будівельний кооператив “Брюгге» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити.
3. Здійснити розподіл судових витрат.
Стягнути з Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007, Львівська область, місто Львів, вулиця Клепарівська, 20; ідентифікаційний код: 38326057) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клубний будинок на Ярослава Мудрого" (79016, Львівська область, місто Львів, вулиця Ярослава Мудрого, 12В; ідентифікаційний код: 44143803) 3 633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три грн 60 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець