26 вересня 2025 року
м. Харків
справа № 639/208/25
провадження № 22-ц/818/4158/25
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,
сторони справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на заочне рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 06 травня 2025 року у складі судді Баркової Н.В.,-
У січні 2025 ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №734529873 від 23.03.2021 року у розмірі 24 117,50 грн, стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що 23.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №734529873 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. За результатами заповнення Заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація Платіжної картки Позичальника згідно зі стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних Позичальника, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої Позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел (Розділ 3 Правил). Таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV77ТU3, зокрема, 23.03.2021 о 03:54:35 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Одночасно з підписанням договору, Товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у Заявці на кредит, електронний лист з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту. Отже, заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов'язався надати Позичальникові Кредит на суму 7 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язався повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Відразу після вчинених дій відповідачем, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 23.03.2021 року перерахувало грошові кошти в сумі 7 500,00 грн. на його банківську карту, що в свою чергу, свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. Між тим, 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року. 31.12.2022 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року. 31.12.2023 року сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №135 від 25.05.2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 14 457,50 грн. Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме протягом 28.11.2018 року - 31.12.2024 року. Відповідно, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за кредитним №734529873 від 23.03.2021 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 25.05.2021 року, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги № 135. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Також Позивач долучає довідку, видану ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що підтверджує перехід права вимоги за кредитним договором №734529873 від 23.03.2021 року до ТОВ «Таліон Плюс».
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 року включно, всі інші умови залишились без змін. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 24 117,50 грн.
02.12.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №02/12/24/У, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. За цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу №02/12/24/У від 02.12.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 24 117,50 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №02/12/24/У від 02.12.2024 року.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №734529873 від 23.03.2021 року, становить 24 117,50 грн., яка складається з наступного: 7 500,00 грн. - заборгованість по кредиту, 16 617,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, і яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Заочним рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 06 травня 2025 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» відмовлено.
Рішення обґрунтовано тим, що 23.03.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №734529873 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Однак належних та достатніх доказів отримання позивачем ТОВ «Юніт Капітал» прав вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на підставі відповідних договорів факторингу суду не надано. Враховуючи викладене, позов в повному обсязі задоволенню не підлягає у зв'язку з його недоведеністю.
Не погодившись з рішенням суду ТОВ «Юніт Капітал» подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач надав суду належні докази на підтвердження факту укладання відповідачем кредитного договору з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», отримання ним грошових коштів за цим договором та порушення відповідачем встановленого договором обов'язку щодо їх повернення. Апелянт зазначив, що обставини та докази наявні в матеріалах справи спростовують висновки суду першої інстанції про те, що договір №28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018-31.12.2024. Таким чином, Позивач є належним Кредитором та отримав дійсне право вимоги за кредитним договором. Щодо оплати договорів факторинг апелянт зазначає, що підписання реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Прав вимоги до Боржників в повному обсязі.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що 23.03.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №734529873 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Так, відповідач ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору, після чого подав відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Також відповідач ОСОБА_1 підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV77ТU3. Зокрема, 23.03.2021 о 03:54:35 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору (а.с. 16-31).
Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальнику Кредит на суму 7500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
23.03.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 7500,00 грн. на банківську карту ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та даними довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а також довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів і випискою за договором (а.с.34-36, 107-108).
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти відповідачу виконав в повному обсязі.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. Додатками до договору є форма реєстру прав вимоги, форма повідомлення боржника за кредитним договором, форма акту повернення права вимоги (а.с. 40-44).
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с. 46).
31.12.2020 року між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. Додатками до договору є форма реєстру прав вимоги, форма повідомлення боржника за кредитним договором, форма акту повернення права вимоги (а.с.47-51).
31.12.2021 року сторони Договору факторингу ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року (а.с. 52).
31.12.2022 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року (а.с. 53).
31.12.2023 року сторони ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року (а.с. 54).
Між тим на підтвердження передачі прав вимоги ТОВ «Таліон Плюс» за Кредитним договором №734529873від 23.03.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 суду надано роздруківку частин реєстру прав вимоги №138 від 25.05.2021 року (а.с.55-56).
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 року. Додатками до договору є форма реєстру прав вимоги, форма повідомлення боржника за кредитним договором, форма акту повернення права вимоги (а.с.57-61).
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 року включно, всі інші умови договору залишились без змін (а.с. 62-63).
Між тим на підтвердження передачі прав вимоги до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за Кредитним договором №734529873від 23.03.2021 року суду надано роздруківку частин реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 року (а.с.64-65).
02.12.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №02/12/24-У. За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Додатками до договору є форма реєстру боржників, форма акту прийому-передачі реєстру боржників, форма акту повернення права вимоги (а.с.66-70).
На підтвердження передачі прав вимоги від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» за Кредитним договором №734529873 від 23.03.2021 року суду надано роздруківку частин реєстру прав боржників від 02.12.2024 року (а.с. 71-73).
У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).
Щодо наявності права вимоги у позивача, колегія суддів звертає увагу, що умовами укладених договорів факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги та не пов'язано з оплатою за договором факторингу, проведення якої відтерміновано на визначений договором строк.
Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», перейшло право вимоги за кредитним договором №734529873 від 23.03.2021, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВАДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .
На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні позову.
З виписки ТОВ «Юніт Капітал» з особового рахунку ОСОБА_1 , розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео» за кредитним договором №734529873 та розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №734529873 вбачається, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором №734529873 від 23.03.2021 року 24 117,50 грн., яка складається з наступного: 7 500,00 грн. - заборгованість по кредиту, 16 617,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с. 74-77).
Відповідно до відповіді АТ КБ «ПиватБанк» на запит повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ). З виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 23.03.2021р. по 28.03.2021р., вбачається зарахування на суму 7 500,00 UAH.
Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 23.03.2021р. по 28.03.2021р. та який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 : НОМЕР_3 (а.с. 107-108).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якійадресованапропозиція укластиелектроннийдоговір,проїїприйняття (акцепт)можебутинадана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цьогоЗакону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цьогоЗакону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За змістомстатті12цьогоЗакону якщовідповіднодоакту цивільногозаконодавстваабоза домовленістюсторінелектроннийправочинмає бутипідписанийсторонами,моментомйогопідписання євикористання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Проелектроннийцифровийпідпис»,заумовивикористання засобу електронного цифрового підпису усім асторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З договору № 734529873від 23.03.2021рокуміж ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Договір укладено на сайті позикодавця, та ОСОБА_1 підписав його одноразовим ідентифікатором MNV77ТU3, введений 23.03.2021 о 03:54:35 год., тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.
28.11.2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно п.2.1 якого було передбачено, що Клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а. с. 40-45);
У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).
Цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору).
28 листопада 2018 року, укладено Додаткову угоду № 19 до зазначеного Договору факторингу № 28/1118-01, якою строк його дії продовжено до 31 грудня 2020 року (а.с.46).
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року (а.с.47).
31.12.2021 року сторони Договору факторингу ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року (а.с. 52).
31.12.2022 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року (а.с. 53).
31.12.2023 року сторони ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року (а.с. 54).
Отже, строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 був продовжений, тому відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулось відповідно вказаного договору факторингу.
Відповідно витягу з реєстру прав вимоги №135 від 25.05.2021 на виконання договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за № 1449 значиться боржник ОСОБА_2 кредитний договір 734529873 від 23.03.2021, загальна заборгованість 14457,50 грн.
Згідно договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (п.2.1. Договору).
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 року включно, всі інші умови договору залишились без змін (а.с. 62-63).
Відповідно до реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року до договору факторингу укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» за № 14550 значиться ОСОБА_2 кредитний договір 734529873 від 23.03.2021, загальна заборгованість 24117,50 грн.
02.12.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №02/12/24-У. За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Додатками до договору є форма реєстру боржників, форма акту прийому-передачі реєстру боржників, форма акту повернення права вимоги (а.с.66-70). Перелік боржників зазначенні в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 п. 1.1 Договору).
Відповідно до реєстру боржників від 02 грудня 2024 року до договору факторингу №02/12/24-У від 02 грудня 2024 року укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за № 388 значиться боржник ОСОБА_2 кредитний договір 734529873 від 23.03.2021, загальна заборгованість 24117,50 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що умовами укладених договорів факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги та не пов'язано з оплатою за договором факторингу, проведення якої відтерміновано на визначений договором строк.
Згідностатті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Судова колегія не погоджується з висновком суду, що договір факторингу 28/1118-01 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» діяв до зобов'язання між первісним кредитором та боржником, оскільки вказаний договір факторингу було пролонговано на підставі додаткових угод на строк до тобто на момент укладання кредитного договору з відповідачем договір факторингу був чинним.
Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», перейшло право вимоги за кредитним договором №734529873 від 23.03.2021 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВАДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .
На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно зістаттею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно достатті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1048та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст.12ЦПКУкраїни цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Як визначено ч. 1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.
Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст 89 ЦПКУкраїни суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», надало виписку з особового рахунку за Кредитним договором № №734529873 від 23.03.2021 року, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 складає 24117,50 грн, яка складається із заборгованість за сумою кредиту становить 7500,00 грн. заборгованість за процентами 16617,50 грн (а.с. 77).
Однак, при укладенні договору відступлення прав вимоги, первісний кредитор ТОВ «Манівео Швидка фінансова Допомога» передав право вимоги за договором укладеним з ОСОБА_1 на суму боргу 14456,50 грн (в тому числі 7500,00 грн тіло та 6957,50 грн проценти) (а.с.55-56).
У пункті 1.2 договору сторони погодили, що кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.
Доказів, що свідчили б про продовження дії договору матеріали справи не містять.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач набувши право вимоги за договором кредиту, строк якого сплинув, не мав права нараховувати відсотки згідно умов договору.
Отже позивачем доведено суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором у загальному розмірі 14456,50 грн, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру базової відсоткової ставки за кожен день прострочення та періоду кредитування.
Даних, що відповідач у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором погасив, матеріали справи не містять.
Оскільки, суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №734529873 від 23.03.2021 року в сумі 14456,50 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову 2422,40 та апеляційної скарги 3633,60, а всього 6056,00 грн.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме (68,45%) з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 4145,33 грн.
Згідно з ч. 1ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
Із положень ч.ч. 1-5ст.137ЦПК України слідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
В силу ч.ч. 2, 3, 8ст.141ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).
На підтвердження відповідних витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акт прийому-передачі наданих послуг).
Отже, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Вартість виконаних робіт згідно акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 03/12/2024 - 01 від 03.12.2024 року в суді першої інстанції становить 7 000 грн.
Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 4791,50 грн витратна професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.376,381,382-384,389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовільнити частково.
Заочне рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 06 травня 2025 року скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № №734529873 від 23.03.2021 в сумі 14456 (чотирнадцять тисч чотириста п'ятдесят шість) грн 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 4145(чотири тисячі сто сорок п'ять) грн 33 коп судового збору та 4791 (чотири тисячі сімсот дев'яноста одна) грн 50 коп витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи судом першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 26.09.2025
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді Ю.М. Мальований
О.В. Маміна