Постанова від 25.09.2025 по справі 557/674/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2025 року

м. Рівне

Справа № 557/674/24

Провадження № 22-ц/4815/597/25

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Боймиструка С.В.,

суддів: Гордійчук С.О., Шимків С.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 18 червня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 30 січня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, що у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1148-2145.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачеві кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 10 000 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 18 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3 % в день.

Позивач вказує, що свої зобов'язання за договором виконав своєчасно та у повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний ним в особистому кабінеті, тоді як відповідач зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитом та процентами не виконує, у зв'язку з чим за ним станом на 20 березня 2024 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 99 100,00 грн, з яких 10 000 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 89 100,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 49 100,00 грн за умов погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 50 000,00 грн.

Зважаючи на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №1148-2145 від 30 січня 2023 року в розмірі 50 000,00 грн. та понесені судові витрати.

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 18 червня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1148-2145 від 30 січня 2023 року в розмірі 50 000 гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок, всього 52 422 (п'ятдесят дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач не надав належних доказів укладення договору, первинних бухгалтерських документів, які могли б підтвердити видачу кредиту та його розмір, або вказати розмір заборгованості за кредитом. Відсутність первинних документів унеможливлює перевірку фактичних обставин утворення заборгованості.

Суд не врахував, що плата за користування кредитом може нараховуватись виключно в межах визначеного договором строку кредитування. Строк кредитування встановлений договором у 30 днів, а процентна ставка у розмірі 3%, на думку апелянта, є непропорційно великою сумою компенсації за невиконання зобов'язання за договором. Водночас в силу п. 18 Прикінцеви та Перехідних положень ЦК України у період військового стану неустойка та інші платежі за прострочення виконання зобов'язань підлягають списанню. У цьому ж контексті вказав, що є споживачем, а тому спірні положення договору слід тлумачити на його користь.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" у відзиві заперечив доводи апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи позивача зводяться до того, що кредитний договір №1148-2145 від 30.01.2023 року укладено у належній формі, а саме в електронному вигляді відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну комерцію». Підписання договору Відповідачем здійснено шляхом використання одноразового ідентифікатора, що відповідно до закону прирівнюється до власноручного підпису. Позичальник підтвердив ознайомлення з усіма умовами договору, включаючи істотні, та надав згоду на їх виконання. Умови щодо процентної ставки та строків кредитування були погоджені сторонами відповідно до принципу свободи договору, закріпленого у ст. 627 ЦК України.

Стосовно заперечень апелянта щодо ненадання первинних бухгалтерських документів, Позивач наголошує, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою, а відтак не має правових підстав для надання виписок з рахунку чи реквізитів картки Відповідача, оскільки такі відомості належать до банківської таємниці та перебувають у володінні банку-емітента. Факт видачі кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн. підтверджується належними та допустимими доказами, а саме довідкою про перерахування кредитних коштів та листом АТ КБ «ПриватБанк» щодо проведення платежу через систему LiqPay. Виконання зобов'язання шляхом перерахування коштів через банківську установу, що є партнером за відповідним договором, відповідає положенням ч. 1 ст. 528 ЦК України.

Щодо нарахування заборгованості Позивач вказує, що наданий розрахунок відповідає умовам договору та підтверджує відсутність будь-яких платежів з боку ОСОБА_1 . При цьому товариством не здійснювалося нарахування штрафних санкцій (штрафів, пені, комісій), а також процентів за ст. 625 ЦК України. Нараховувалися виключно проценти за користування кредитом, передбачені договором та нормами цивільного законодавства, і їх нарахування було припинено після завершення строку кредитування. Позивач підкреслює, що обмеження, встановлені п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», поширюються виключно на неустойку та не стосуються процентів, які є платою за користування фінансовою послугою. Крім того, дія воєнного стану звільняє позичальників від сплати неустойки, але не скасовує обов'язок сплачувати проценти за користування кредитом згідно з умовами договору.

У зв'язку з викладеним ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить Рівненський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Також апеляційний суд приймає до уваги, що у статті 3 ЗУ "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 ЗУ "Про електронну комерцію").

Частиною п'ятою статті 11 ЗУ "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 ЗУ "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

У силу частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 ЗУ "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі наявні у постанові ВС від 12.01.2021 у справі №524/5556/19.

Судом встановлено, що 30 січня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1148-2145, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А4765», відповідно до умов якого кредитодавець (позивач) надав позичальнику (відповідачу) грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування ним (пункт 2.2 Договору) (арк. спр. 10-12).

Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту становить 10 000,00 гривень. Дата надання/видачі кредиту: 30 січня 2023 року (пункт 4.1 Договору).

Базовий період складає 18 календарних днів (пункт 4.4 Договору).

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 25 листопада 2023 року. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (пункт 4.8 Договору).

Сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду (пункт 4.5 Договору). Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Стандартна процентна ставка становить 3,00% за кожен день користування кредитом (пункт 4.6 Договору).

Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього Договору та надіслання позичальнику примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту (пункт 4.2 Договору).

Орієнтовна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 100 000 грн, та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом 90 000,00 (пункт 4.10 Договору).

До позовної заяви позивач додав Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) від 30 січня 2023 року та підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, у якому викладена інформація про істотні умови споживчого кредиту, аналогічна інформації, яка міститься у договорі про відкриття кредитної лінії №1148-2145 (арк. спр. 13-17).

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1148-2145 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (арк. спр. 17, на звороті).

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 10 000 грн підтверджено довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту за договором № 1148-2145 від 30 січня 2023 року за допомогою системи LіqPay, платіж 2204391677 від 30 січня 2023 року на платіжну карту НОМЕР_1 , а також листом - довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів (арк. спр. 18-20, 21).

Згідно з наданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» інформації за укладеним договором (розрахунком заборгованості) ОСОБА_1 за №1148-2145 від 30 січня 2023 року, заборгованість останнього станом на 20 березня 2024 року складається із основного боргу - 10 000,00 грн, відсотків - 89 100,00 грн, а всього 99 100,00 грн (арк. спр. 22-23).

Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 49 100,00 грн за умов погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 50 000,00 грн.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України (арк. спр. 26, 27).

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, яким є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, що становлять допустимість доказів.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи апелянта щодо неукладеності договору спростовуються матеріалами справи, так на підтвердження укладання Договору, позивачем було надано паперову копію електронного доказу, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора "А4765", який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.

Крім того, слід врахувати, що договір містить особисті персональні дані позичальника (РНОКПП, паспортні дані, номер банківської картки), передання та правомірність використання яких відповідачем не спростована.

Будь яких доказів щодо укладення кредитного договору третіми особами від імені ОСОБА_1 не надано.

Доводи апеляційної скарги про те, що у справі відсутні первинні документи, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а надані позивачем суду в якості доказів копії документів не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту виникнення між сторонами правовідносин з кредитування та отримання відповідачем кредитних коштів, колегія суддів оцінює критично, оскільки товариство не є банківською установою, та, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

Крім того, відповідач, який має безпосередній доступ до власних банківських рахунків, не спростовував приналежність банківської картки та надходження на неї переказів.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 20 березня 2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 99100,00 грн., однак зважаючи на застосовану програму лояльності та списання частини заборгованості за процентами позивач просить стягнути суму в розмірі 50000,00 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 10000 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 40000 грн.

Водночас вбачається, що за кредитним договором нарахування відсотків здійснювалось поза межами встановленого строку кредитування, та всупереч узгодженій вартості кредиту.

Так, у наданому позивачем примірнику договору про відкриття кредитної лінії обумовлено сукупну вартість кредиту в розмірі 14500 грн., яка включає в себе 10000 грн. суми кредиту та 4500 грн. процентів за користування кредитними коштами, із датою видачі кредиту - 30.01.2023 року та останнім календарним днем першого базового періоду - 16.02.2023 року (пункт 2.3. договору). Договором передбачено сплату позичальником таких відсотків: стандартна процентна ставка становить 3,00 % в день, пільгова процентна ставка становить 2,50% в день, знижена процентна ставка становить 2.50 % за кожен день користування кредитом. Враховуючи надані умови договору апеляційний суд не може погодитися з висновокм місцевого суду щодо нарахування процентів за кредитним договором відповідно до пункту 4.8 за яким строк кредитування визначений як 300 календарних днів з таких підстав.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Тому при вирішенні спірних правовідносин колегія суддів зауважує на застосуванні положення contra proferentem.

В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, зробленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21), стверджується, що у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 14500 гривень та в 18 днів відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом.

Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Як убачається, суд попередньої інстанції при вирішенні спірних правовідносин увагу на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 18 червня 2024 року.

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" 14500 гривень заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. В решті вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судді: Боймиструк С.В.

Гордійчук С.О.

Шимків С.С.

Попередній документ
130527221
Наступний документ
130527223
Інформація про рішення:
№ рішення: 130527222
№ справи: 557/674/24
Дата рішення: 25.09.2025
Дата публікації: 29.09.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Рівненський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (25.09.2025)
Результат розгляду: змінено частково
Дата надходження: 22.04.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
23.05.2024 14:00 Гощанський районний суд Рівненської області
18.06.2024 15:40 Гощанський районний суд Рівненської області
01.11.2024 14:00 Гощанський районний суд Рівненської області
25.09.2025 00:00 Рівненський апеляційний суд