Справа № 554/1491/25 Номер провадження 33/814/523/25Головуючий у 1-й інстанції Горбунова Я. М. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.
26 вересня 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І.
при секретарі - Гонта М.В.
за участю:
особи, відносно якої складено протокол- ОСОБА_1
захисника-адвоката-Нагайника М.Г.
захисника-адвоката Теслі М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами адвоката Нагайника М.Г., поданої в інтересах ОСОБА_1 та адвоката Теслі М.Г., поданої в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Октябрського районного суду м.Полтави від 17 березня 2025 року,-
встановив:
Цією постановою:
визнано винною
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, стягнуто з в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп;
визнано винним
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно з постановою судді, 30.01.2025 р. о 12 год. 00 хв. водій ОСОБА_2 в м. Полтава по вул. Михайла Грушевського, 2, керувала транспортним засобом марки Toyota Rav 4, державний номерний знак НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Михайла Грушевського від вул. Київське Шоссе в напрямку пров. Токарний, виконуючи обгін, не переконалася в тому, що транспортний засіб Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту ліворуч на автостоянку та допустила з ним зіткнення. У результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Дії ОСОБА_2 органом поліції кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, як порушення п. 14.2 Б Правил дорожнього руху України.
Разом з цим, водій ОСОБА_1 30.01.2025 р. о 12 год. 00 хв. керуючи транспортним засобом Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_4 , рухаючись по вул. Михайла Грушевського від вул. Київське Шоссе в напрямку пров. Токарний, здійснюючи поворот ліворуч на автостоянку не впевнився в безпеці свого маневру та допустив зіткнення з транспортним засобом марки Toyota Rav 4, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка виконувала маневр обгону. У результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, як порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України.
Не погодившись із вказаною постановою захисник ОСОБА_3 - адвокат Макаренка Г.П., звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 17 березня 2025 року та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в іншій частині постанову залишити без змін, або ж, в разі встановлення вини, змінити покарання ОСОБА_1 на адміністративний штраф, в межах санкції ст.124 КУпАП.
Вказує, що ОСОБА_1 перед здійсненням повороту ліворуч переконався в його безпечності для інших учасників та завчасно включив світловий покажчик повороту свого автомобіля вліво і при під'їзді до повороту почав здійснювати маневр.
Стверджує, що пояснення ОСОБА_4 у судовому засіданні були стабільно послідовними та повністю співпадали з першочерговими поясненнями.
Також не погодившись із постановою суду захисник ОСОБА_5 - адвокат Бобирєвої О.І., та звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити постанову в частині призначеного стягнення, а саме змінити стягнення накладене на ОСОБА_2 шляхом його пом'якшення з позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців на штраф в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в решті постанову залишити без змін.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Тесля М.Г., не оспорюючи фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції та кваліфікацію дій ОСОБА_2 , вказує, що застосоване адміністративне стягнення є надмірно суворим та таким, що не відповідає обставинам адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_2 , маючи значний водійський стаж, до адміністративної відповідальності раніше не притягувалася, механічні пошкодження транспортних засобів не критичні, та при цьому ніхто не зазнав тілесних ушкоджень.
Перевіривши матеріали провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, вислухавши думку сторін, проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, вважаю, що апеляційні скарги задоволенню підлягають за такими підставами.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п.п. 1.1 Розділу 1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пункт 1.3. ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.
Суд першої інстанції, з огляду на матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №234272 від 30.01.2025 р. о 12 год. 00 хв. водій ОСОБА_2 в м. Полтава по вул. Михайла Грушевського, 2, керувала транспортним засобом марки Toyota Rav 4, державний номерний знак НОМЕР_3 , рухаючись по вул. Михайла Грушевського від вул. Київське Шоссе в напрямку пров. Токарний, виконуючи обгін, не переконалася в тому, що транспортний засіб Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту ліворуч на автостоянку та допустила з ним зіткнення. У результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п. 14.2 Б Правил дорожнього руху України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 234247 від від 30.01.2025 водій ОСОБА_1 о 12 год. 00 хв. керуючи транспортним засобом Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_4 , рухаючись по вул. Михайла Грушевського від вул. Київське Шоссе в напрямку пров. Токарний, здійснюючи поворот ліворуч на автостоянку не впевнився в безпеці свого маневру та допустив зіткнення з транспортним засобом марки Toyota Rav 4, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка виконувала маневр обгону. У результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Пункт 14.2 Б ПДР України зазначає, що перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.
Пункт 10.1. ПДР України вказує, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Доводів, які б спростовували висновки, викладені в оскаржуваній постанові, а також відповідних додаткових доказів в апеляційних скаргах не наведено і до апеляційного суду не надано. Досліджені судом першої інстанції докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про наявність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Перевіряючи інші доводи апеляційних скарг захисників щодо безпідставності застосування суворого покарання суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість таких доводів, оскільки застосовуючи покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобом строком на 6 місяців суд взагалі не навів мотивів для застосування такого виду покарання.
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та іншими законами України.
Санкція ст.124 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, накладаючи на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, суд врахував характер вчиненого правопорушення та прийшов до висновку, що саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім задля їх виховного впливу і запобігання вчинення ним нових правопорушень.
При цьому, за наявності в санкції ст.124 КУпАП альтернативного більш м'якого виду стягнення у виді штрафу, суд в своїй постанові належним чином не мотивував підстави для обрання найбільш суворого виду стягнення, передбаченого санкцією вказаної статті.
Такий висновок суду першої інстанції щодо обраного до правопорушників адміністративного стягнення, апеляційний суд вважає безпідставним та необґрунтованим.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Позбавивши ОСОБА_2 та ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції, обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є явно несправедливим через його суворість.
Зокрема, місцевим судом, в порушення вимог ст.33 КУпАП, належним чином не враховано характеру вчиненого правопорушення, особу правопорушників, ступінь їх вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3-ї групи (а.с.93), має на утриманні неповнолітню дитину (а.с.98), обставин які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Разом з цим, апеляційним судом також встановлено, що ОСОБА_2 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, має неповнолітню дитину з хворобою Шляттера (опорно-рухового апарату) (а.с.78), та при цьому сама перебуває на обліку в онкодиспансері (а.с.102) і працює менеджером із зовнішньоекономічної діяльності в ПП «Торговий дім «Золота миля», що розташоване у м.Харкові.
Отже, внаслідок неповноти судового розгляду, суд не врахував належним чином особи правопорушників, а також те, що внаслідок ДТП, транспортні засоби отримали незначні механічні ушкодження.
Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Враховуючи вищенаведе, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 має бути призначено адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ст.124 КУпАП, оскільки стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є таким, що не відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини, внаслідок суворості.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги адвоката Нагайниа М.Г. та задоволення апеляційної скарги адвоката Теслі М.Г.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП
Апеляційну скаргу адвоката Найгайника М.Г., подану в інтересах ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Апеляційну скаргу адвоката адвоката Теслі М.Г., подану в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Октябрського районного суду міста Полтави від 17 березня 2025 року, якою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - змінити в частині накладення адміністративного стягнення.
Накласти на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Захожай