Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/345/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 405/4954/19 Доповідач в колегії апеляційного суду
Категорія 185 (81, 86-1, 140) П ОСОБА_1
17.09.2025 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретарів судового засідання - ОСОБА_5
та ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019120020002616 по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 185 КК України, заапеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні та потерпілого ОСОБА_8 , на вирок Кіровського районного суду м. Кіровоградавід 03.03.2025, яким
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Саки, АРК, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , раніше неоднарозово судимого останній раз: 17.03.1994 Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 142, ст. 42 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
визнано невинуватим та виправдано за ч. 5 ст. 185 КК України у зв'язку з не доведенням вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Судові витрати - віднесено на рахунок держави.
За участі учасників кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_11 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
потерпілого - ОСОБА_8
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні в складі створеної і очолюваною ним організованою групою таємного викрадення чужого майна (крадіжки) вчиненого організованою групою, таємного викрадення чужого майна (крадіжки) вчиненого організованою групою повторно та вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки) вчиненого в особливо великих розмірах організованою групою повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України.
За твердженням обвинувачення, зазначені кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_7 за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 не бажаючи займатися суспільно-корисною працею, виношуючи наміри незаконного збагачення за рахунок чужої власності, на початку серпня 2018 року став на шлях їх реалізації. Обравши предметом протиправних посягань чуже майно, а способом - таємне заволодіння ним з салонів автомобілів за допомогою заздалегідь заготовленого електронного предмета, який має функцію копіювання сигналу відчинення та зачинення дверей автомобілів марок «TOYOTA» та «Lexus». Отже, ОСОБА_7 усвідомлюючи певні труднощі досягнення злочинного результату одноособово, розуміючи необхідність втягнення у здійснення неправомірних дій інших осіб, обрав у якості спільників в реалізації злочинного задуму уродженців республіки Грузії: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . На початку серпня 2018 року, у м. Кропивницькому під час спільної зустрічі з вказаними особами ОСОБА_14 поінформував їх щодо своїх злочинних намірів.
При цьому, запропонувавши ОСОБА_12 та ОСОБА_15 спільну участь у здійсненні систематичних крадіжок чужого майна з метою збагачення за рахунок чужої власності, посвятив їх в опрацьовану ним злочинну схему, яка передбачала:
попередній підбір об'єктів та предметів посягання, визначення його способу, а саме - таємне, протиправне вилучення чужого майна: грошових коштів, банківських карток, які не є громіздкими і не привертають уваги сторонніх осіб при транспортуванні; здійснення викрадань чужого майна з автомобілів марок «TOYOTA» та «Lexus», спостерігаючи за власниками транспортних засобів, шляхом сканування задопомогою заздалегідь заготовленого електронного предмета, шляхи усунення перешкод у доступі до чужого майна - застосування для цих цілей, як знаряддя вчинення злочинів, заздалегідь заготовленого електронного предмета, якиймає функцію копіювання сигналу відчинення та зачинення дверей автомобілів марок «TOYOTA» та «Lexus»; вчинення злочинів за допомогою засобів пересування, перевезення викраденого; використання автомобілів марок «Nissan Qashgai» білого кольору з невстановленимномерним знаком, під керуванням ОСОБА_12 , «Volkswagen» моделі «Touareg» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , під його керуванням та «Mersedes-Benz» моделі «С230» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , підготовки ними крадіжок, з попереднім, при цьому, розподілом ролей.
Усвідомлюючи неправомірність пропозиції ОСОБА_7 , але спонукаємі корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, ОСОБА_12 та ОСОБА_15 надали свою згоду на участь у спільній протиправній діяльності у відповідності до згадано злочинної схеми.
Таким чином, на початку серпня 2018 року, за вказаних обставин, ОСОБА_7 була створена і готова діяти злочинна група у складі трьох осіб: його самого, як організатора, керівника групи і безпосереднього співвиконавця вчинення ним злочинів, роль якого, як керівника групи полягала у придбанні та зберіганні пристрою для сканування та відкриття автомобілів преміум класу та його подальше самостійне або через інших учасників злочинної групи використання: придбанні та зберіганні пристрою для відстеження GPS-трекерта його подальше самостійне або через інших учасників злочинної групи використання; спостереження за потерпілими особами та сканування їх електронного ключа, в той час коли інші члени організованої групи проникають до салонів автомобілів з метою здійснення крадіжок; здійснення контролю за діями членів організованої групи та розподіл ролей, забезпечення непомітного зникнення з місць вчинення кримінальних правопорушень.
Обравши місцем злочинних дій з викрадення чужого майна члени ОЗГ ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , 15.08.2018 близько 10:00 год., рухаючись на автомобілі марки на автомобілі «Nissan Qashqai» під керуванням ОСОБА_12 , по вул. Кавалерійській (колишня вулиця Орджонікідзе) на відкритій місцевості, поблизу Кіровоградської обласної філармонії помітили автомобіль марки «TOYOTA» моделі «Land Cruiser 200» з державним номерним знаком НОМЕР_3 . який належить потерпілому ОСОБА_16 , який на той час перебував в приміщенні кафе «Філіжанка», що розташоване за адресою: м. Кропивницький вул. Кавалерійська, 59. Реалізуючи зазначену попередню змову та спільний злочинний умисел, 15.08.2018 близько 10.00 год. ОСОБА_12 ОСОБА_7 та ОСОБА_15 зупинили свій автомобіль та вийшли з нього. ОСОБА_15 підійшов до автомобіля марки «TOYOTA» та почав спостерігати за діями потерпілого ОСОБА_16 та перехожими. Одночасно ОСОБА_15 непомітно для потерпілого ОСОБА_16 підійшов до автомобіля марки «TOYOTA» та у момент, коли потерпілий виходив з транспортного засобу, направляючись до приміщення кафе «Філіжанка», зачиняв його за допомогою електронної сигналізації, за допомогою заздалегідь заготовленого електронного предмета скопіював сигнал відчинення та зачинення дверей автомобіля марки «TOYOTA». Після того, як ОСОБА_15 скопіював сигнал відчинення, непомітно для потерпілого, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 отримавши, від співучасника відповідний електронний сигнал направились до автомобіля марки «TOYOTA». ОСОБА_15 продовжив спостерігати за людьми та подіями навколо, а ОСОБА_7 та ОСОБА_12 відчинили двері зазначеного автомобіля, проникли до його салону та викрали з підлокітника гроші в сумі 3000 доларів США. Після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_16 матеріальної шкоди на загальну суму 132376,7 грн.
Крім того, 15.08.2018 року біля 16 години, рухаючись згаданим автомобілем марки «Nissan Oashqai» ОСОБА_12 , по вул. Велика Перспективна, на відкритій місцевості, поблизу відділення AT КБ «Приват Банк» (м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 8) помітили автомобіль марки «Lexus» моделі «LХ570» з державним номерним знаком НОМЕР_4 , який належить потерпілому ОСОБА_8 . Після чого, члени ОЗГ, 15.08.2018 близько 16.00 год. зупинили свій автомобіль та вийшли з нього. Одночасно ОСОБА_15 непомітно для потерпілого ОСОБА_8 підійшов до автомобіля «Lexus» та у момент, коли потерпілий виходив з транспортного засобу, направляючись до приміщення «Нової пошти № 16» зачиняв його за допомогою електронної сигналізації за допомогою заздалегідь заготовленого електронного предмета скопіював сигнал відчинення та зачинення дверей автомобіля марки «Lexus». Після того, як ОСОБА_15 скопіював сигнал відчинення, непомітно для потерпілого, ОСОБА_7 отримавши, від співучасника відповідний електронний сигнал направився до автомобіля «Lexus» моделі «LХ570». ОСОБА_12 та ОСОБА_15 продовжили спостерігати за людьми та подіями навколо, а ОСОБА_7 у цей час, використовуючи електронний предмет, відчинив двері зазначеного автомобіля, проник до його салону та викрав з бардачка поліетиленовий пакет з грошима в сумі 30 000 доларів США, що відповідно до довідки НБУ еквівалентно 823 800 грн.
Крім того, 01.04.2019 біля 10:50 години, рухаючись на автомобілі марки «Volkswagen» моделі Touareg» з державним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , по вул. Велика Пермська, на відкритій місцевості, поблизу автомобільного ринку м. Кропивницький. вул. В. Пермська. 74, помітили автомобіль марки «TOYOTA» моделі Land Cruiser 200», з державним номерним знаком НОМЕР_5 . який належить потерпілому ОСОБА_17 . Після чого, члени ОЗГ, реалізуючи зазначену попередню змову та спільний злочинний умисел, 01.04.2019 близько 10.55 год ОСОБА_18 , ОСОБА_7 та ОСОБА_15 зупинили свій автомобіль та вийшли з нього. ОСОБА_15 підійшов до автомобіля марки «TOYOTA», а потім почав спостерігати за діями потерпілого ОСОБА_17 та перехожими. Одночасно ОСОБА_15 непомітно для потерпілого ОСОБА_17 підійшов до нього, та у момент, коли потерпілий зачиняв автомобіль за допомогою електронної сигналізації, за допомогою заздалегідь заготовленого електронного предмета скопіював сигнал відчинення та зачинення дверей автомобіля марки «TOYOTA». Після того, як ОСОБА_15 скопіював сигнал відчинення, непомітно для потерпілого, ОСОБА_12 отримавши, від співучасника відповідний електронний сигнал направився до автомобіля марки «TOYOTA». ОСОБА_7 та ОСОБА_15 продовжили спостерігати за людьми і за подіями навколо, а ОСОБА_12 у цей час, відчинив двері зазначеного автомобіля, проник до його салону та викрав з сумки грошові кошти в сумі 1602 доларів США, що відповідно до довідки НБУ еквівалентно 43574,4 грн. 7500 гривень та дві банківські картки, а саме «А-Банк» № НОМЕР_6 , «Альфа-Банк» № НОМЕР_7 видані на ім'я ОСОБА_17 . Після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_17 матеріальної шкоди на загальну суму 51074,4 грн.
Крім того, з метою вчинення чергової крадіжки, члени ОЗГ 14.05.2019 року близько 18:30 год., рухаючись на автомобілі марки «Mersedes-Веns» моделі «С230» з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_19 , по проспекту Винниченка у м. Кропивницький. на відкритій місцевості, поблизу кафе «Старий Круг» (м. Кропивницький. вул. Шульгиних. 32) помітили автомобіль марки «Lexus» моделі «LХ570» з державним номерним знаком НОМЕР_8 , який належить потерпілому ОСОБА_20 , який на той час перебував в приміщенні вище вказаного кафе. Після чого, ОСОБА_12 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_15 зупинили свій автомобіль на перехресті вулиць Шульгіних та пр. Винниченка та вийшли з нього. Далі ОСОБА_7 підійшов до приміщення кафе «Старий Круг» та почав спостерігати за діями потерпілого ОСОБА_20 та перехожими, а ОСОБА_15 непомітно для потерпілого ОСОБА_20 підійшов до кафе «Старий Круг», де перебував потерпілий ОСОБА_20 з автомобільним брелоком та ключем від свого автомобіля марки «Lexus» і за допомогою заздалегідь заготовленого електронного предмета скопіював сигнал відчинення та зачинення дверей даного автомобіля. ОСОБА_12 отримавши, від співучасника відповідний електронний сигнал направився до автомобіля марки «Lexus» моделі «LХ570», а ОСОБА_7 продовжив спостерігати за подіями навколо. ОСОБА_12 у цей час, використовуючи електронний предмет, відчинив передні праві двері зазначеного автомобіля, проник до його салону та взяв з водійських дверей до своїх рук чоловіче портмоне «Louis Vuitton», відчинив його, повторно, таємно викрав звідти грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) гривень, банківську картку ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_20 , після чого поклав портмоне назад в двері та з місця вчинення кримінального правопорушення зник разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_20 матеріальної шкоди на суму 1 000 грн.
Виправдовуючи ОСОБА_7 ,суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що що висунуте ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення участі у вчиненні кожного з інкримінованих кримінальних правопорушень, стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне в силу презумпції невинуватості, виправдати обвинуваченого на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.
У доповненій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить вирок суду першої інстанції скасувати через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою безпідставне
виправдання ОСОБА_7 та істотним порушенням вимог кримінального
процесуального закону та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна.
Свої доводи прокурор мотивує тим, що районний суд упереджено підійшов до оцінки доказів, на яких ґрунтується обвинувачення, безпідставно визнав окремі з них - недопустимими, інші - неналежними, натомість своє рішення побудував на суперечливих і належно не перевірених доводах сторони захисту (не проаналізував усіх доказів з точки зору їх належності, допустимості та достатності й не надав їм оцінки у сукупності).
Так, п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України передбачено, що мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред'явленого особі й визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку має бути викладено результати дослідження, аналізу й оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту, в тому числі й поданих у судовому засіданні.
Статтями 84, 94 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 86 КПК України).
Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 89 КПК України).
Вчинені обвинуваченим ОСОБА_7 та співучасниками (особами відносно яких слідчим матеріали в зв'язку з їх розшуком виділені в окреме кримінальне провадження № 12019120000000163 від 27.06.2019) злочини ретельно планувалися, кожен з учасників мав конкретну роль, яка взаємодоповнювала одна одну та була спрямована на досягнення єдиної корисливої мети - збагачення за рахунок заволодіння чужим майном.
Наведені обставини свідчать про наявність усіх основних ознак організованої групи.
За змістом ч. 3 ст. 28 КК України під організованою групою належить розуміти внутрішньо стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, але який потребує ретельної підготовки. Стійкість організованої злочинної групи полягає в їх здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім, так і зовнішнім. Визначальною рисою організованої групи є стійкість такого об'єднання. Групу можна визнати стійкою лише за умови, якщо вона є стабільною та згуртованою. Згуртованість групи проявляється у наявності постійних міцних внутрішніх зв'язків між учасниками групи, їх правил поведінки, організатора, чіткого визначення ролі кожного учасника, високого рівня узгодженості дій учасників, єдиного плану, в якому передбачено розподіл функцій учасників групи і який доведено до їх відома. Стабільність групи виявляється у системності та детальній організації функціонування групи, здатності до заміни учасників, прикритті своєї діяльності, як своїми силами, так і за допомогою сторонніх осіб, наявності для функціонування групи фінансових та інших матеріальних засобів.
Наведені обставини дають підстави вважати, що в діях ОСОБА_7 та спіучасників, які перебувають в розшуку з 03.07.2019 наявні всі основні (обов'язкові) об'єктивні (такі, що мають прояв у реальності) ознаки організованої групи, як: кількість учасників, спільність злочинної діяльності, спрямованість на вчинення одного або більше злочинів, існування групи певний проміжок часу, наявність організатора.
Матеріалами кримінального провадження доведено стабільний склад групи, тісні стосунки між її учасниками, їхнє централізоване підпорядкування, єдині для усіх правила поведінки, а також план злочинної діяльності в цілому, а відтак встановлено стійке об'єднання для вчинення злочинів.
Суд дійшов до помилкових рішень, визнаючи недопустимими докази сторони обвинувачення.
На стадії судового розгляду справи по суті, прокурор заявляв клопотання про допит свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які були залучені в якості понятих 15.05.2019 під час особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_7 , що був затриманий в порядку ст. 208 КПК України (т.3 а.к.п.1-7).
Разом з тим, попри наполягання сторони обвинувачення, вказані особи, що на даний час проходять службу в Збройних Силах України, не були викликані до суду і не допитувалися.
Суд не з'ясував у прокурора, чи забезпечить він присутність свідків під час здійснення судового розгляду і не надав йому такої можливості, чим порушив засади диспозитивності та змагальності, обмеживши право сторони обвинувачення довести свою правову позицію та не створивши для цього необхідних умов.
Під час судового допиту ОСОБА_7 пояснив факт вилучення у нього банківської картки на ім'я ОСОБА_20 та банківських квитанцій на ім'я ОСОБА_23 лише тим, що вказані речові докази йому не належали, працівники поліції нічого не вилучали, згадані речі просто зазначені в протоколі особистого обшуку, як вилучені у нього.
Матеріалами кримінального провадження доведено, що затриманому в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 , на підставі доручення № 891 від 14.05.2019 було призначено адвоката ОСОБА_24 , якому необхідно було забезпечити надання безоплатної вторинної правової допомоги та прибути до слідчого 14.05.2019 до 23:40 (т.3 а.к.п.6).
Затримання ОСОБА_7 , його особистий обшук проводився в присутності захисника ОСОБА_24 і понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , а тому прокурор вважає, що судовий допит свідків, що проходять службу в ЗСУ, мав важливе значення для підтвердження чи спростування версії сторони захисту про непричетність ОСОБА_7 до злочинів скоєних відносно потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_23 .
Крім цього, потерпілий ОСОБА_20 на допиті 14.05.2019, слідчому прямо вказав про викрадення банківської картки НОМЕР_9 (т.1 а.к.п.65) і такі свідчення підтвердив під час судового допиту.
Разом з тим, суд у вироку лише вказав, що сторона обвинувачення не довела належність вказаної картки саме потерпілому ОСОБА_20 (т.З а.к.п.15), тим саме не давши оцінку цим доказам сторони обвинувачення.
Також суд у вироку зазначив, шо через недотримання вимог ст. 41, ч. 7 ст. 223, ст. 236 КПК України та відсутність відповідного доручення слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградської області ОСОБА_25 , старший оперуповноважений в ОВС ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_26 , не мав процесуального права на проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_7 .
Слід зазначити, що відповідно до ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого суді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, зокрема у випадку якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. При цьому процесуальний закон дозволяє з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України здійснити обшук затриманої особи.
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов'язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених ст. 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень ст. 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 було затримано як особу, яку застали під час вчинення злочину. При цьому з дотриманням вимог КПК України проведено особистий обшук, в ході якого у нього було виявлено вказані речі. Відомості про їх вилучення відображено у протоколі особистого обшуку ОСОБА_7 (складова частина затримання особи в порядку ст. 208 КПК України), який також було підписано присутніми під час цієї слідчої дії захисником, понятими, зауважень від учасників, що саме оперативний співробітник поліції, проводив обшук не надходило, про що є відповідні підписи у цьому протоколі.
Частиною 3 ст. 208 КПК України визначено, що уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 цього Кодексу, тобто за обов'язкової участі не менше двох понятих та зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
Суд зазначив, що особистий обшук особи повинен проводити виключно слідчий або прокурор, як це передбачено ч.7 ст. 223 і ст. 236 КПК України, разом з тим це не відповідає положенням кримінального процесуального законодавства та стосується виключно обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, який зазвичай проводиться на підставі ухвали суду. При цьому дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається виключно на слідчого чи прокурора і його проведення не може бути доручене відповідним оперативним підрозділам. Про це зазначила Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові по справі № 663/820/15-к.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою у вироку зазначаються формулювання обвинувачення, яке пред'явлено особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Водночас при ухваленні вироку відносно ОСОБА_7 зазначені вимоги судом першої інстанції не дотримано.
З огляду на викладене, висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що як наслідок призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, і разом з цим до безпідставного виправдання ОСОБА_7 , а також, судом істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, що у відповідності до п.п. 1-4 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
У своїй апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_8 також просить вирок суду першої інстанції - скасувати через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Вказує, що розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 було здійснено формально, з порушенням ст. 2 КПК України.
Також, вказує, що за весь довгий час слухання справи, районний суд його у судові засідання не викликав, а про останні судові засідання, у тому числі і 03.03.2025 коли був ухвалений вирок, він також судом не був повідомлений належним чином.
При цьому, також зазначає про порушення судом його прав як потерпілого, оскільки законодавець передбачив процесуальну санкцію, що застосовується судами вищого рівня в разі порушення цих прав потерпілого, яка закріплена в п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК (судове рішення підлягає безумовному скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
До початку апеляційного розгляду справи захисником - адвокатом ОСОБА_11 , подані заперечення на апеляційну скаргу прокурора та потерпілого ОСОБА_8 в яких він вказує на їх необґрунтованість та безпідставність, а тому просить апеляційний суд залишити апеляційні скарги без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, потерпілого ОСОБА_8 , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинуваченого та його захисника-адвоката ОСОБА_11 , які заперечували проти задоволення апеляційних скарг прокурора та потерпілого, перевіривши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга потерпілого - задоволенню повністю, за таких підстав.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Приписами п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України передбачено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
За змістом ч. 3 ст. 56 КПК України під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право бути завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, брати участь у судовому провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. При цьому суд повинен переконатися, що таке повідомлення мало місце.
Згідно ч. 1 ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції після з'ясування обставин та перевірки їх доказами, у судовому засіданні 03.03.2025 перейшов до судових дебатів, не з'ясувавши належним чином щодо повідомлення потерпілого про призначене судове засідання, чим позбавив його можливості виступити у судових дебатах, що є порушенням принципу змагальності сторін, закріпленого у ст. 22 КПК України, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів та порушує принцип рівності всіх перед законом і судом, а також грубо порушено права потерпілого, які передбачені положеннями ч. 3 ст. 56 КПК України. (Т.6 а.п.134)
Наведене порушення вимог кримінального процесуального закону відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України є істотним, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції.
Вказані порушення закону, а отже і подальшу оцінку доказів з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, не можливо усунути під час апеляційного перегляду даного кримінального провадження, оскільки у такому разі буде порушено принцип інстанційності судової системи та право учасників кримінального провадження на оскарження процесуальних рішень (ст. 24 КПК України).
Оскільки судом були допущені такі порушення, які можливо усунути лише при розгляді справи судом першої інстанції, враховуючи принцип інстанційності та безпосередності можливості дослідження доказів, апеляційний суд позбавлений можливості усунути вищевказані істотні порушення вимог кримінального процесуального закону допущені судом першої інстанції.
За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України, порушує право учасників процесу на справедливий суд, а тому підлягає скасуванню на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
У зв'язку з тим, що вирок суду підлягає скасуванню за наведеної підстави, колегія суддів не перевіряє доводи апеляційної скарги прокурора, проте вважає що вони мають бути предметом повної та ретельної їх перевірки під час нового судового розгляду даного кримінального провадження.
Врахувавши наведене, колегія суддів дійшла висновку, що дане кримінальне провадження розглянуто в суді першої інстанції із істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, при цьому допущена неповнота судового розгляду, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, і які неможливо усунути під час апеляційного розгляду, а тому апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково, а апеляційну скаргу потерпілого - задовольнити повністю, вирок суду першої інстанції слід скасувати, призначивши новий судовий розгляд у суді першої інстанції в іншому склад суду.
Оскільки, вирок скасовується у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, тому колегія суддів, згідно положень ч. 2 ст. 415 КПК України, не має права наперед вирішувати питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, тому доводи апеляційних скарг прокурора та тих доводів, які були викладені в апеляційній скаргі потерпілого ОСОБА_8 , повинні бути ретельно вивчені та перевірені судом при новому розгляді, а отже колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо виправдання ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 185 КК України наразі є передчасними.
Також, під час нового судового розгляду суду першої інстанції слід повно та всебічно дослідити всі докази по даному кримінальному провадженню, що були надані як стороною обвинувачення так і стороною захисту, а також ретельно перевірити всі доводи апеляційної скарги прокурора, при цьому мають бути вирішені всі клопотання сторін кримінального провадження і лише потім зроблені висновки стосовно винуватості або невинуватості обвинуваченого, а оскільки колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо виправдання ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 185 КК України наразі є передчасними, тому у разі підтвердження винуватості обвинуваченого в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях слід буде постановити обвинувальний вирок.
Беручи до уваги викладене апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга потерпілого - задоволенню повністю, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду кримінального провадження у тому ж суді першої інстанції в іншому складі суду.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - задовольнити частково, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_8 - задовольнити повністю.
Вирок Кіровського районного суду м. Кіровоградавід 03.03.2025, стосовно ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 185 КК України - скасувати та призначити новий судовий розгляд у тому ж суді в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2