Іменем України
24 вересня 2025 року м. Кропивницький
справа № 401/395/18
провадження № 22-ц/4809/861/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Мурашко С. І., Письменний О. А.,
за участю секретаря судового засідання Соловйової І.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нерухомим майном за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2025 року (суддя Іващенко В. М.).
Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов
ОСОБА_1 звернулась до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області із позовом, що містить наступні вимоги:
-зобов'язати відповідача демонтувати другий поверх збудованого у 2004 році житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 та перенести стіни вказаного будівництва на відстань 1 метра від межі земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 ;
-зобов'язати відповідача привести висоту огорожі у відповідність до нормативної висоти, не більше 2 метрів;
- заборонити відповідачу використовувати тверде паливо для опалення житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 ;
-стягнути з відповідача на користь позивачки вартість відновлювального ремонту.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що у 1997 році придбала 1/2 частину житлового будинку, розташованого в м. Світловодську Кіровоградської області, іншу 1/2 частину вказаного будинку у 1998 році придбав ОСОБА_2 .
23 липня 2004 року позивачка та відповідач за добровільною згодою розподілили спільну земельну ділянку і стали суміжними землекористувачами з присвоєнням номеру домоволодіння належного позивачці - 22А.
Стверджує, що відповідач у 2004 році на території свого домоволодіння самовільно, всупереч будівельним нормам, збудував двоповерхову будівлю з житловими кімнатами, що призвело до порушення прав позивачки.
Зауважує, що її звернення до інспекції ДАБК з метою винесення припису про усунення ОСОБА_2 допущених при будівництві порушень не дало результатів.
Разом з тим, на переконання позивачки, щільність забудови з порушенням відповідачем норм будівництва на маленькій за розмірами земельній ділянці призвело до псування будинку ОСОБА_1 , який внаслідок підвищеної вологи став непридатним для проживання. Атмосферні опади з новозбудованого двоповерхового приміщення постійно потрапляють на стіни її будинку, а встановлення огорожі понад норми сприяє збільшенню вологи внаслідок неможливості провітрювання. Використання твердого палива відповідачем для опалення будинку призводить до утворення задимлення домоволодіння позивачки.
Вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача їй було спричинено матеріальну шкоду у вигляді псування будинку, вартість відновлювального ремонту якого вона оцінює у 20 000,00 грн, яку і просить стягнути.
Відповідач письмового відзиву на позов не подавав. Однак, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечував. У наданих до суду першої інстанції додаткових поясненнях навів свої доводи та міркування щодо висновку призначеної у даній справі судової будівельно - технічної експертизи (а.с. 173-177, 183-186 том 3).
Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 12 червня 2024 року (а.с. 233-237 том 3), поданої з огляду на висновок призначеної у даній справі судової будівельно-технічної експертизи, позивачка просила:
- зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати новобудову, літ. «А1», та веранду, літ. «а1», що побудовані у 2004 році по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати відповідача привести висоту огорожі між домоволодіннями АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 у відповідність до допустимої висоти, не більше 2 метрів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2025 року, з урахуванням ухвал місцевого суду про виправлення описок від 06 травня 2025 року та від 03 червня 2025 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю; зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати частину новобудови, літ. «А1» та веранди, літ. «А1» по по АДРЕСА_1 , привівши їх у відповідність до вимог Державних будівельних норм; зобов'язано відповідача привести висоту огорожі між домоволодіннями по АДРЕСА_1 до допустимої висоти - не більше 2 (двох) метрів; здійснено розподіл судових витрат.
Задовольняючи вимоги позову, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, суд першої інстанції послався на висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи у справі, з якого вбачається, що фактичні розміри новозбудованих споруд по АДРЕСА_2 мають відхилення від розмірів, які вказані в дозволах на будівництво 1-го поверху підсобного приміщення; під час будівництва частини житлового будинку та при будівництві переходу зі старого будинку до новозбудованої частини були порушені будівельні норми і правила, зокрема будівництво було проведено по межі земельної ділянки, що суперечить ДБН; враховуючи порушення при будівництві двоповерхової прибудови з горищним поверхом, що розташована занадто близько до будинку АДРЕСА_2 , виникли порушення санітарних норм, оскільки утворився замкнутий простір з недостатньою вентиляцією та інсоляцією, що також суперечить ДБН; проектна документація на будівництво споруд у домоволодінні АДРЕСА_2 не погоджена з органами пожежного нагляду; огорожа влаштована з порушенням вимог щодо висоти, оскільки перевищує допустимі норми; конструкція димоходу відповідає вимогам ДБН.
Судом враховано, що експертом не виявлено негативного впливу будівель, що розташовані у домоволодінні АДРЕСА_2 на технічний стан будівель, що розташовані у домоволодінні АДРЕСА_2 , оскільки даний будинок утеплений та має бетонну відмостку. Разом з тим, порушення ДБН при будівництві споруд на земельній ділянці АДРЕСА_2 мають безпосередній зв'язок із негативними наслідками, що утворились на території домоволодіння АДРЕСА_2 , а саме утворення замкнутого простору з недостатньою вентиляцією та інсоляцією, що є порушенням ДБН.
Посилаючись на ст. 391 ЦК України та норми ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», місцевий суд виснував, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача демонтувати надбудову та веранду у домоволодінні останнього та привести висоту огорожі між домоволодіннями у відповідність до допустимої висоти, не більше 2 метрів, підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погодившись із рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2025 року у даній справі, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. Відповідно до поданої апеляційної скарги просить оскаржуване рішення скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушеннями норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального права вказує, що єдиною умовою задоволення судом позовних вимог у цій справі є доведення позивачем фактів істотного відхилення від проекту або істотного порушення будівельних норм і правил при здійсненні відповідачем будівництва. Однак, на переконання скаржника, у матеріалах справи відсутні докази таких істотних порушень.
Звертає увагу, що у висновку судової експертизи, покладеної місцевим судом в основу оскаржуваного судового рішення, експерт посилається на ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», які були прийняті 26 квітня 2019 року та почали діяти з 26 квітня 2019 року; ДБН Б.2-5:2011 «Благоустрій територій», які прийняті 14 червня 2018 року та почали діяти з 01 жовтня 2018 року; ДБН А.2.2- 3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», які прийняті 01 жовтня 2014 року. Наголошує, що зазначені норми не існували та відповідно не були обов'язковими до виконання відповідачем під час проектування та будівництва частини житлового будинку у 2004 році.
Стверджує, що на момент завершення будівництва відповідачем житлового будинку по АДРЕСА_2 , земельна ділянка, на якій велося будівництво, знаходилася у спільному користуванні скаржника та позивачки, а мінімальні протипожежні розриви між житловими будинками і господарськими будівлями у межах однієї присадибної ділянки не нормуються. Утворення ж окремих земельних ділянок пов'язане з набуттям сторонами прав власності на земельні ділянки на підставі відповідних Державних актів від 03 січня 2012 року, тобто значно пізніше завершення відповідачем будівництва.
Вважає, що проведеною у справі судовою будівельно-технічною експертизою фактів істотного відхилення від проекту або істотного порушення будівельних норм і правил при здійсненні відповідачем будівництва не встановлено. Матеріали справи не містять доказів таких істотних відхилень або істотного порушення будівельних норм. Окрім того, проведеною експертизою не встановлено технічної можливості перебудови збудованого відповідачем нерухомого майна.
Наголошує, що 18 лютого 2005 року Світловодським відділом архітектури та містобудування відповідачу було погоджено Акт готовності об'єкту до експлуатації, а сам збудований об'єкт було введено в експлуатацію, що, на думку скаржника, свідчить про дотримання ним чинних на момент будівництва будівельних норм та правил.
Щодо порушення норм процесуального права зазначає, що підготовче провадження у даній справі було закрите ухвалою суду першої інстанції від 17 квітня 2019 року, а тому заява про уточнення позовних вимог, подана 11 червня 2024 року, повинна бути повернута позивачці. Натомість, не ухваливши з цього приводу жодного процесуального документу, суд першої інстанції прийняв до розгляду вказану заяву, чим, на переконання скаржника, порушив вимоги ст. 49 ЦПК України.
Крім того, скаржник зазначає про своє непогодження зі здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
Короткий зміст заперечень проти вимог і доводів апеляційної скарги
У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, вказує, що твердження про неправильне застосування судом першої інстанції нором матеріального права є безпідставними. Зазначає, що в апеляційній скарзі відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції, зокрема, ч. 7 ст. 376 ЦК України. Разом з тим, при вирішенні даного спору ст. 376 ЦК України не підлягала застосуванню і не була застосована місцевим судом. Натомість, була застосована норма ст. 391 ЦК України, яка визначає право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 357 ЦК України, співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Однак, внаслідок будівництва відповідачем двоповерхової будівлі літ. «А1», веранди літ. «а1», переходу зі старого будинку до новозбудованої частини житлового будинку першого поверху (літ. А-3) та інших об'єктів у 2004 році права позивача були порушені, підтвердженням чого є висновок призначеної у даній справі судової експертизи.
Щодо стверджуваних скаржником порушень судом першої інстанції норм процесуального права, вказує на відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення (а.с. 96-100 том 4).
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
08 липня 2025 року закінчено підготовчі дії; справу призначено до розгляду у суді апеляційної інстанції на 02 вересня 2025 року, про що постановлено відповідну ухвалу.
У відповідності до вимог процесуального закону учасників справи повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 93 - 95,104-105 том 4).
На підставі відповідних наказів голови Кропивницького апеляційного суду, член колегії з розгляду даної справи - суддя Дуковський О. Л. перебував у відпустці у період з 11 серпня 2025 року по 05 вересня 2025 року включно.
За розпорядженням в.о. керівника апарату апеляційного суду від 01 вересня 2025 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого члена колегії з розгляду даної справи суддю Дуковського О. Л. замінено суддею Мурашком С. І.
У судовому засіданні 02 вересня 2025 року сторони та їх представники участі не брали, у тому числі в режимі відеоконференції - через технічну неможливість представника відповідача, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21) зазначив, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За правилами ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, з урахуванням того, що апеляційний розгляд здійснювався за обставин неявки всіх учасників справи у судове засідання, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за наступного.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 26 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди у задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою апеляційного суду від 12 грудня 2006 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін (а.с.114 - 117 том 1).
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 березня 2013 року змінено рішення Світловодського міськрайонного суду від 06 грудня 2012 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання будівництва самочинним, його знесення, відшкодування моральної шкоди, у частині стягнення моральної шкоди та стягнуто з відповідача на користь позивачки моральну шкоду 1000,00 грн; в іншій частині рішення залишено без змін (а.с. 41-44 том 1).
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судовими рішеннями у зазначених вище цивільних справах встановлені та, в силу вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню наступні обставини.
ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 07 жовитня 1997 року придбала частину домоволодіння по АДРЕСА_1 . Іншу частину домоволодіння з відповідною частиною надвірних будівель за тією ж адресою придбав ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 07 серпня 1998 року.
Відповідно до рішення виконавчого комітету від 29 квітня 1999 року № 466 ОСОБА_2 дозволено будівництво підсобних приміщень згідно з планом. На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 були отримані дозволи на виконання будівельних робіт відповідно в 1999 році, а 08 квітня 2004 року отриманий дозвіл на виконання будівельних робіт та затверджено план забудови другого житлового поверху розміром 16,5 х 5,0 м. над існуючим гаражем та підсобними приміщеннями.
Згідно з актом розподілу земельної ділянки від 23 липня 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за згодою здійснили добровільний розподіл присадибної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради від 16 серпня 2004 року №886 домоволодінню ОСОБА_1 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 .
У справі, що переглядається, судами також встановлено, що 18 лютого 2005 року ОСОБА_2 ОСОБА_3 відділом архітектури та містобудування видано акт готовності об'єкту до експлуатації, за яким двоповерхова житлова будівля загальним розміром 4,42 х 16,20 м з сінями розміром 2,10 х 5,50 м та переходом розміром 2,60 х 1,40 м, загальною площею 51,0 м. кв. готові до експлуатації (а.с. 32 том 1).
Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок позивачки, складеного Бюро технічної інвентаризації 05 вересня 2006 року, на території її домоволодіння розміщено: житловий будинок (А), гараж (Б), сарай (В), літня кухня (Д), огорожа (N), мощення (І), каналізація (кк), водопровід (к) та прибудова (б) (а.с. 35-38 том 1).
Згідно з технічним паспортом від 10 грудня 2008 року на житловий будинок, належний відповідачу, на території його домоволодіння розміщено: житловий будинок (А), сіни (а), частина житлового будинку (А1), веранда (а1), ґанок (кр), підвал (Пд), сарай (Б), огорожа (N), мощення (І) (а.с.110-113 том 1).
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 02 січня 20212 року ОСОБА_2 є власником присадибної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,0266 га, кадастровий номер 3510900000:50:067:0007 (а.с. 28 том 1).
Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку від 03 січня 2012 року ОСОБА_1 є власником присадибної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,0263 га, кадастровий номер 3510900000:50:067:0008 (а.с. 28 том 1).
Листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області від 17 жовтня 2014 року ОСОБА_1 роз'яснено, що будівельні робт у домоволоіднні за адресою: АДРЕСА_2 завершені у 2004 році; актом готовності від 18 лютого 2005 року, підписаним посадовими особами та скріпленим печаткою відділу архітектури та містобудування Світловодської міської ради, об'єкт було введено в експлуатацію; Інспекція розпочала виконувати функції державного архітектурно - будівельного контролю з 01 січня 2008 орку ита не являється правонаступником органів державного архітектурно - будівельного контролю, які діяли при органах місцевого самоврядування та місцевих адміністрацій, а тому не наділена повноваженнями надавати будь-яку оцінку рішенням, діям таких органів та їх посадових осіб. Враховучи викладене, зазначено, що Інспеція не має правових підстав для здійснення заходів державного архітектурно - будівельного контролю на об'єкті, який звершений будівництвом та прийнятий до експлуатації майже десять років тому, а тому порушені заявницею питання можуть бути вирішені у судовому порядку (а.с. 45 том 1).
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 05 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 11 червня 2020 року, призначено у даній справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Кропивницького відділення Київського НДІСЕ та на вирішення якої поставлено наступні запитання:
1. На підставі яких дозвільних документів були розпочаті будівельні роботи ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 : а) на будівництво 1-го поверху (літ. А-І); б) на будівництво 2-го поверху ( літ. А-ІІ)?
2. Якими законодавчими актами та нормами регулювався порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт на час проведення реконструкції наявних будівель та здійснення прибудов до існуючих будівель по АДРЕСА_1 , а саме, на час: а) будівництва першого поверху; б) будівництва другого поверху?
3. Які фактичні розміри новозбудованих споруд по АДРЕСА_1 та чи відповідають вони розмірам, які вказані у виданих дозволах: а) на будівництво 1-го поверху (літ. А-І); б) на будівництво 2-го поверху (літ. А-І І)?
4. Чи порушені будівельні норми і правила при будівництві частини житлового будинку (літ. А-1), веранди (літ. а-1), ганку (літ. кр), сараю (літ. Б), підвалу (літ. Пд), огорожі (літ. ІІ), мощення (літ. І) в 2004 році в домоволодінні по АДРЕСА_1 та чи є ці порушення істотними?
5. Чи порушенні будівельні норми і правила при будівництві переходу зі старого будинку до новозбудованої частини житлового будинку першого поверху (літ. А-3) та двоповерхової частини житлового будинку по АДРЕСА_1 та чи є ці порушення істотними?
6. Чи має місце недотримання нормативних відстаней від новозбудованих споруд по АДРЕСА_1 до межі земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , та яка між ними відстань?
7. Чи є можливою перебудова новозбудованого у 2004 році нерухомого майна по АДРЕСА_1 з приведенням будівництва у відповідність до проекту, будівельних норм та правил?
8. Як організовано водовідведення атмосферних опадів на переході зі старого будинку до новозбудованої частини житлового будинку першого поверху (літ. А-3) по АДРЕСА_1 ?
9. Як впливає двоповерховий будинок по АДРЕСА_1 на рівень інсоляції та вентиляції приміщень у домоволодінні АДРЕСА_1 , що виходять на нього вікнами?
10. Яка ступінь вогнетривкості будівель, що побудовані ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , та чи дотримані протипожежні відстані між новозбудованим житловим будинком по АДРЕСА_2 та житловим будинком АДРЕСА_2 ? Чи погоджувалось будівництво двоповерхового будинку з органами Державного пожежного нагляду України?
11. Яка можливо допустима висота огорожі на межі суміжних земельних ділянок та чи дотримана вона при встановленні огорожі на межі земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 ?
12. Чи відповідають будівельним нормам конструкції димоходу домоволодіння по АДРЕСА_2 , що знаходяться зі сторони житлового будинку по АДРЕСА_2 , та чи призводить це до задимлення приміщень по АДРЕСА_2 ?
13. Як впливають на технічний стан житлового будинку по АДРЕСА_2 новобудови по АДРЕСА_2 ?
14. Чи впливає негативно на інсоляційний режим приміщень житлового будинку АДРЕСА_2 , другий поверх будівлі по АДРЕСА_2 та чи відповідає тривалість інсоляції приміщення житлового будинку АДРЕСА_2 а вимогам ДБН, Санітарним нормам і правилам інсоляції? Якщо не відповідає, то вказати, що впливає негативно на інсоляційний режим житлового приміщення по АДРЕСА_2 ?
У висновку Кропивницького відділення Київського НДІСЕ, складеному за результатами проведення призначеної судом першої інстанції у даній справі судової будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2022 року (а.с. 41-67 том 3), експертом надані наступні відповіді на поставлені судом питання:
1, 2. Рішенням Світловодської міської ради та виконавчого комітету від 29 жовтня 1999 року № 466 було вирішено дозволити ОСОБА_2 будівництво підсобних приміщень розміром 3,2 x 8,4 м та 2,4 x 4,3 (коридор, ванна кімната, топочна та кухня) до існуючого будинку та розміщення існуючого гаража з 3,20 x 6,60 м на 4,4 x 6,60 м в домоволодінні АДРЕСА_1 . Світловодською міською інспекцією ДАБК станом на 1999 рік ОСОБА_2 надано дозвіл на виконання будівельних робіт підсобного приміщення розміром 3,2 x 8,4 м, розміщення існуючого гаража 3,2 x 6,60 м на 4,4 x 6,6 м, підсобного приміщення 2,4 x 4,2 м. Даний Дозвіл був виданий у відповідності до вимог чинного на той час ДБН А 3.1.2-93 «Порядок дозволу на виконання будівельних робіт».
Світловодською міською інспекцією ДАБК надано ОСОБА_2 Дозвіл від 08.04.2004 № 04-009 (арк. 18 м.с.) на виконання будівельних робіт другого житлового поверху розміром 16,5x5,0м над існуючим гаражем, підсобними приміщеннями по АДРЕСА_2 . Даний Дозвіл був виданий у відповідності до вимог чинного на час Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду від 05.12.2000 № 273.
3. Фактичні зовнішні розміри новозбудованих споруд по АДРЕСА_1 відповідають розмірам зазначеним у Акті готовності об'єкту до експлуатації від 18 лютого 2005 року, виданого Світловодським відділом архітектури та містобудування та технічному паспорту станом на 10.12.2008 рік, а саме: двоповерхова житлова будівля з гаражем загальним розміром 4,42 x 16,20 м, сіни роміром 2,10 x 5,50 та переходом розміром 2,60 x 1,40 м, але мають відхилення від розмірів, які вказані в дозволах на будівництво 1-го поверху (літ. А-1), підсобного приміщення розміром 3,2 x 8,4 м, розміщення існуючого гаража 3,2 х 6,6 м на 4,4 x 6,6 м, підсобного приміщення 2,4 x 4,2 м та 2-го поверху (літ. А-ІІ) житлового поверху розміром 16,5 x 5,0 м над існуючим гаражем, підсобними приміщеннями.
4. Під час будівництва частини житлового будинку літ. «А1», веранди літ. «а1», ґанку літ. «кр», сараю літ. «Б», огорожі літ. «N» в домоволодінні АДРЕСА_3 були порушені будівельні норми і правила чинних на час проведення експертизи п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» та 3.24*, п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», які були чинні на час проведення будівельних робіт; п. 6.7 ДБН Б.2-5:2011 «Благоустрій територій»; чинних на час складання проектної документації ДБН А.2.2-3-97 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» та чинних на час проведення експертизи п. 8.2 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»; п. 1.1 ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва», які були чинні на час проведення будівельних робіт та розд. 4 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», які чинні на час проведення експертизи. Детально всі порушення описані дослідницькій частині. Будь-яких видимих пошкоджень які б впливали на міцність та безпечність конструктивних елементів виявлено не було, тому на час проведення експертизи не надається можливим надати висновок, що вищенаведені порушення є істотними.
5. При будівництві переходу зі старого будинку до новозбудованої частини житлового будинку першого поверху та двоповерхової частини житлового будинку по АДРЕСА_1 порушені будівельні норми і правила, а саме: будівельні роботи виконувалось без проектної документації, яка б відповідала вимогам чинного на той час ДБН А.2.2-3-97 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» та чинних на час проведення експертизи ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Виконання будівельних робіт без проектної документації є порушенням п. 1.1 ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва», які були чинні на час проведення будівель робіт та розділу 4 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», які чинні на час проведення експертизи. Будь-яких видимих пошкоджень, які б впливали на їх міцність та безпечність конструктивних елементів виявлено не було, тому на час проведення експертизи не надається можливим надати висновок, що вищенаведені порушення є істотними.
6. Новозбудовані споруди по АДРЕСА_1 , розташовані від межі з земельною ділянкою по АДРЕСА_1 на наступних відстанях: двоповерхова будівля літ. «А1» розташована на відстані 0,60 - 0,74 м від межі; веранда літ. «а1» побудована на межі. Таким чином, на час проведення експертизи, було встановлено недотримання нормативних відстаней від новозбудованих споруд по АДРЕСА_1 межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що є порушенням п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», в якому зазначено: «...для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м.».
7. Будівництво новозбудованого у 2004 році нерухомого майна по АДРЕСА_1 виконувалось по першому поверху, а саме веранди літ. «а1» з відхиленням від проекту, який не в повній мірі відповідає вимогам розділів 6,7 та п. 9.1 чинного на той час ДБН А.2.2-3-97 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» та чинних на час продення експертизи розділу 8 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», а будівництво другого поверху будівлі літ. «А1» виконувалось без проекту, тому на час проведення експертизи не можливо зазначити про можливість перебудови новозбудованого у 2004 році нерухомого майна по АДРЕСА_1 у відповідність до проекту, будівельних норм та правил.
8. Водовідведення атмосферних опадів на переході зі старого будинку до новозбудованої частини житлового будинку першого поверху по АДРЕСА_1 являє собою організоване водовідведення з зовнішнім водостоком, яке виконано за допомогою спеціальних водозабірних лотків, водоприймальних воронок і системи водовідвідних трубопроводів з полімерних матеріалів заводського виготовлення у відповідності до вимог п.10.1 та 10.5 ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд».
9. Частина житлового будинку у домоволодінні АДРЕСА_1 , являє собою одноповерхову будівлю, яка у відповідності до технічного паспорту побудована в 1960 році, вікно житлової кімнати літ. 1-3 загальною площею 6,10 кв.м., виходить в бік новозбудованої двоповерхової частини житлового будинку літ. «А1» по АДРЕСА_1 . Враховуючи, що згідно з рельєфом місцевості, уклін земельної ділянки відбувається в бік, де розташована частина житлового будинку у домоволодінні АДРЕСА_1 , а також новобудова літ. «А1» в домоволодінні АДРЕСА_1 є двоповерховою з горищним поверхом, максимальна відстань між зовнішніми стінами даних будівель становить 3,85 м, що є недостатньою для дотримання санітарних вимог, а також до частини житлового будинку у домоволодінні АДРЕСА_2 впритул прибудований перехід від старого будинку до двоповерхової новобудови домоволодіння АДРЕСА_2 . Через щільність забудови та значну різницю між висотами будівель, з боку частини житлового будинку у домоволодінні АДРЕСА_1 утворився замкнутий простір з недостатньою вентиляцією та інсоляцією, що є порушенням вимог п 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», п. 1.7. ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників» та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 № 173, які були чинними на час надання дозволів та проведення будівельних робіт у домоволодінні АДРЕСА_1 .
10. Новозбудовані будівлі ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 можливо віднести до II ступеня вогнестійкості. Відповідно до чинних на час проведення експертизи ДБН Б.2.2-12.:2019 «Планування та забудова територій» та ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», які були чинні на час проведення будівельних робіт, протипожежні відстані повинні бути 10,0 м. На теперішній час відстань між зовнішніми стінами житлової двоповерхової прибудови літ. «А1» в домоволодінні АДРЕСА_1 та житловим будинком літ. «А» в домоволодінні АДРЕСА_1 складає 3,78 - 3,85 м, що не відповідає вимогам розділу 15.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» та додатку 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». В наданій на дослідження проектній документації відсутні погодження з органами пожежного нагляду, що є порушенням п. 1.1 ДБН В.1.1.7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва».
11. Відповідно до п. 6.7 ДБН Б.2-5-.2011 «Благоустрій територій»: «Дозволено проектувати огорожі як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови. Висота огорож має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.» Натурно-візуальним дослідженням з проведенням контрольних замірів та відповідно до наданого на дослідження технічного паспорту, експертом було дослідено огорожу в домоволодінні АДРЕСА_1 . Огорожа літ. «N» побудована в 2004 році та являє собою декілька видів огорожі, а саме: - зовнішні межі з боку АДРЕСА_1 та Будівельників огороджені цегляною огорожею, в'їзні ворота з боку АДРЕСА_1 з металевого профільованого листа, висота огорожі залежно від рельєфу місцевості коливається в межах 2,10-2,30 м. Висота даної огорожі знаходиться в межах 2,5 м, що відповідає вимогам ДБН Б.2-5:2011 «Благоустрій територій»; - огорожа між домоволодіннями АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 побудована з металевого профільованого листа та із залізобетонних збірних елементів, враховуючи рельєф місцевості, висота огорожі з урахуванням фундаменту в межах 2,21-2,35 м, що перевищує допустиму висоту, яка передбачена п.6.7 ДБН Б.2-5:2011 «Благоустрій територій», а саме 2,0 м.
12. Конструкція димоходу домоволодіння по АДРЕСА_2 , що знаходиться зі сторони житлового будинку по АДРЕСА_2 відповідає вимогам п. 6.8.7, 6.8.11, 6.8.12 ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», але треба приймати до уваги щільність забудови даних домоволодінь, недотримання протипожежних відстаней згідно додатку 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», утворення замкнутого простору з боку житлового будинку по АДРЕСА_2 , що не виключає під час опалювального сезону можливість задимлення приміщень по АДРЕСА_2 .
13. Під час натурно-візуального огляду було встановлено, що зовнішні стіни та цоколь житлового будинку АДРЕСА_1 утеплені, по периметру зроблено бетонну відмостку, тому візуальньним дослідженням негативного впливу на технічний стан конструктивних елементів житлового будинку АДРЕСА_1 від новобудов по АДРЕСА_1 , виявлено не було.
14. Згідно з рельєфом місцевості, уклін земельної ділянки, відбувається в бік де розташована частина житлового будинку у домоволодінні АДРЕСА_1 , а також новобудова літ. «А1» в домоволодінні АДРЕСА_1 є двоповерховою з горищним поверхом, максимальна відстань між зовнішніми стінами даних будівель становить 3,85 м, що є недостатньою для дотримання санітарних вимог, а також до частини житлового будинку у домоволодінні АДРЕСА_2 впритул прибудований перехід від старого будинку до двоповерхової новобудови домоволодіння АДРЕСА_2 . Через щільність забудови та значну різницю між висотами будівель, з боку частини житлового будинку у домоволодінні АДРЕСА_1 утворився замкнутий простір з недостатньою вентиляцією та інсоляцією, що є порушенням вимог п. 3.24* та п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування.Планування і забудова міських і сільських поселень», п.п. 19-2.21 ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників» та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 № 173, які були чинні на час надання дозволів та проведення будівельних робіт у домоволодінні АДРЕСА_1 .
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності напувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 319 ЦК України здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд.
У відповідності до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо).
Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.
Отже, задоволення негаторного позову можливе за сукупністю двох підстав: наявність у позивача права вимоги усунення перешкод; вчинення перешкод відповідачем.
За відсутністю хоча б однієї з обставин, підстави для задоволення негаторного позову відсутні.
У постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 522/13307/16-ц зазначено, що підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником свого права. Таким чином, право власності має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.
Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то зазначити, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Звертаючись до суду першої інстанції з позовом у даній справі, позивачка вказувала на те, що здійснене відповідачем у 2004 році будівництво, зокрема, новобудови «А1», веранди «а1» та огорожі за адресою:АДРЕСА_1 порушує її права як власника домоволодіння АДРЕСА_2 , оскільки виконане з порушенням ДБН та встановлених санітарних норм. У свою чергу, зазначені порушення впливають на технічний стан її будинку; через малу відстань між стінами її будинку та веденою відповідачем новобудовою утворився безстічний майданчик, у результаті чого опади безперешкодно попадають під стіни її будинку, спричиняючи тріщини; відсутність достатньої вентиляції та інсоляції, у тому числі через встановлення відповідачем огорожі, призводить до утворення плісняви та грибка.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Як було встановлено судом, в обґрунтування доводів позову, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, позивачка посилається на висновок Кропивницького відділення Київського НДІСЕ від 15 червня 2022 року, складений за результатами проведення призначеної судом першої інстанції у даній справі судової будівельно-технічної експертизи.
Стаття 76 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Вимоги до висновку експерта встановлені у ст. 102 ЦПК України. Відповідно до зазначеної процесуальної норми , исновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи . Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку . У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 110 ЦПК України).
Частинами 1-3 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати, зокрема, його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Разом з тим, висновок проведеної у даній справі судової експертизи не підтверджує факту створених відповідачем та об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні позивачкою своїх правомочностей щодо належного їй права користування і розпорядження майном.
Згідно з ч. 4 ст. 357 ЦК України, співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав.
Доказів того, що здійснене відповідачем спірне будівництво порушує права позивачки матеріали справи не містять.
Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що у висновку судової експертизи експертом дійсно встановлено порушення ДБН та санітарних норм при здійсненні відповідачем спірного будівництва, однак, зазначений висновок у жодному з його пунктів не вказує на наявність причинно-наслідкового зв'язку між стверджуваним позивачкою погіршенням технічного стану її житла, появою тріщин в стінах її будинку, а також появою плісняви та грибка зі збудованими відповідачем приміщеннями та огорожею.
Колегією суддів зважено на те, що у п. 4 висновку експертизи, відповідаючи на поставлене питання, експерт зазначив: «Під час будівництва частини житлового будинку літ. «А1», веранди літ. «а1», ґанку літ. «кр», сараю літ. «Б», огорожі літ. «N» в домоволодінні АДРЕСА_3 були порушені будівельні норми і правила …», проте «… Будь-яких видимих пошкоджень які б впливали на міцність та безпечність конструктивних елементів виявлено не було, тому на час проведення експертизи не надається можливим надати висновок, що вищенаведені порушення є істотними.»; відповідаючи на п'яте питання, вказав: «При будівництві переходу зі старого будинку до новозбудованої частини житлового будинку першого поверху та двоповерхової частини житлового будинку по АДРЕСА_1 порушені будівельні норми і правила…», проте «...Будь-яких видимих пошкоджень, які б впливали на їх міцність та безпечність конструктивних елементів виявлено не було, тому на час проведення експертизи не надається можливим надати висновок, що вищенаведені порушення є істотними.»; надаючи відповідь на питання суду у п. 13 висновку експерт вказав: «Під час натурно-візуального огляду було встановлено, що зовнішні стіни та цоколь житлового будинку АДРЕСА_1 утеплені, по периметру зроблено бетонну відмостку, тому візуальньним дослідженням негативного впливу на технічний стан конструктивних елементів житлового будинку АДРЕСА_1 від новобудов по АДРЕСА_1 , виявлено не було.».
При цьому, апеляційний суд виходить також з того, що категорія власного інтересу фізичної особи не може отримати таке тлумачення, згідно з яким розумітися як повноваження здійснення загального нагляду за дотриманням усіма юридичними та фізичними особами вимог чинного законодавства; цивільний інтерес має носити завжди конкретний характер.
Зважаючи на викладене, самі по собі відхилення від проектної документації, порушення будівельних норм, санітарних та протипожежних правил, які до того ж не носять характер істотних,не доводять порушення саме суб'єктивного цивільного права позивачки.
Інших належних доказів на підтвердження факту ствержуваних позивачкою порушень її прав матеріали справи не містять.
Разом з тим, апеляційним судом враховано, що матеріали справи містять висновок експерта № 36 судової будівельно - технічної експертизи від 15 грудня 2016 року (а.с. 165-178 том 2), наданий Приватним підприємством «Науково - дослідна лабораторія судових експертиз» на виконання ухвали Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі № 401/1368/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нерухомим майном, відшкодування завданої майнової шкоди, а також висновок повторної судової будівельно-технічної експертизи № 5/13-17 у згаданій цивільній справі (а.с. 179-196 том 2), позов у якій у подальшому був залишений судом без розгляду на підставі поданої позивачкою відповідної заяви.
Зокрема, у висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи № 5/13-17 судовий експерт:
-по другому питанню: « Чи має місце недотримання нормативних відстаней від новозбудованих споруд по АДРЕСА_1 до межі земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 ?» вказав, зокрема, що слід врахувати той факти, що на момент проведення ОСОБА_2 будівництва у 2004 році, вказані земельні ділянки ( АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 ) були складовими єдиної присадибної ділянки, що знаходилась в спільному частковому користуванні співвласників домоволодіння.
Отже, доцільними є доводи апеляційної скарги про те, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі, від найбільш виступної конструкції стіни, треба приймати не менше одного метра лише у випадку, коли земельні ділянки є сусудніми. Натомість у момент здійснення відповідачем спірного будівництва, земельні ділянки були поділені між сторонами за взаємною згодою, проте, не виділені, а, отже, не вважалися сусідніми.
-по третьому питанню: «Чи є можливою перебудова новозбудованого в 2004 році нерухомого майна по АДРЕСА_2 з приведенням будівництва у відповідність до проекту та будівельних норм і правил?» вказав, зокрема, що з метою перебудови новозбудованого в 2004 році об'єкту нерухомого майна по АДРЕСА_2 з приведенням будівництва у відповідність до проекту, належить виконати розбирання (демонтувати) конструкцію другого поверху в повному обсязі, та частково першого поверху, що призведе до втрати міцності новозбудованого у 2004 році нерухомого майна вцілому, порушить просторову незмінність несучої конструкції, надійність усіх елеметів, що зробіть подальшу експлуатацію об'єкту неможливою.
Таким чином, задоволення вимоги про демонтаж побудованих відповідачем новобудов фактично призведе до руйнування належного відповідачу об'єкту нерухомості. Зазначена обставина судом першої інстанції безпідставно не з'ясовувалась та не враховувалась.
-по четвертому - п'ятому питаннях: «Чи є зовнішні та внутрішні пошкодження житлового будинку по АДРЕСА_2 , їх характер та чим вони зумовлені? Яка причина утворення тріщин, плісняви та грибкових утворень на стінах житлового будинку АДРЕСА_2 збудованого у 1960 році, та чи впливає другий поверх будівлі по АДРЕСА_2 на утворення тріщин, плісняви та грибкових утворень в будинку АДРЕСА_4 ?» вказав, зокрема, що прибудована частина житлового будинку по АДРЕСА_2 , споруджена ОСОБА_2 , примикає впритул до частини житлового будинку по АДРЕСА_2 , належної ОСОБА_1 , без улаштування перев'язки цегляної кладки стін. Вказаний вузол примикання виконує функцію деформаційного шва, який допускає вільні переміщення в площині стіни, і забезпечує незалежну роботу кожної з частин будинку, тому новозбудований будинок (в т.ч. другий поверх) не оказує впливу на утворення тріщин в будинку АДРЕСА_2 . Визначення наявності та причин утворення плісняви та грибкових утворень на стінах житлового будинку АДРЕСА_2 , виходить за межі повноважень експерта з питань проведення будівельно-технічіних експертиз.
-по шостому - сьомому питанню: «Чи є достатньою інсоляція та вентиляція у приміщеннях житлового будинку то АДРЕСА_2 ? Чи впливає негативно на інсоляційний режим приміщень житлового будинку АДРЕСА_2 другий поверх будівлі по АДРЕСА_2 , що в АДРЕСА_1 та чи відповідає тривалість інсоляції приміщення житлового будинку АДРЕСА_4 вимогам ДБН, Санітарним нормам і правилами інсоляції? Якщо не відповідає, то вказати, що впливає негативно на інсоляційний режим житлового приміщення по АДРЕСА_4 »вказав, зокрема, що на підставі проведених розрахунків зроблено висновок, що час інсоляції у житлових приміщеннях у будинку по АДРЕСА_2 відповідає нормативним вимогам тривалості інсоляції для жилих приміщень (не менше 2,5 годин в день на період з 22 березня по 22 вересня), інсоляція в приміщеннях житлового будинку є достатньою. Приміщення житлового будинку АДРЕСА_2 забезпечені приточно-витяжною вентиляцією.
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачкою у встановленому процесуальним законом порядку не доведено порушення своїх суб'єктивних прав здійсненим відповідачем будівництвом.
Доводи позовної заяви та заперечень на подану відповідачем апеляційну скаргу наведених висновків апеляційного суду не спростовують.
Викладене свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача щодо порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону у частині прийняття заяви позивачки про уточнення позовних вимог. Разом з тим, в силу вимог ч. 3 ст. 376 ЦПК України, зазначене порушеннячї не є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Разом з тим, загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують).
Зазначених вимог процесуального закону судом першої інстанції безпідставно дотримано не було, а тому апеляційна скарга підлягає задовленню, а оскаржуване рішення - скасуванню.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 376 ЦПК України).
У зв'язку з тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, відповідно до приписів ст. 376 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, судові витрати відповідача підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2025 рокуу даній справі скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді С. І. Мурашко
О. А. Письменний