Справа № 159/3656/25 Головуючий у 1 інстанції: Денисюк Т. В.
Провадження № 22-ц/802/1075/25 Доповідач: Данилюк В. А.
26 вересня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Данилюк В. А.,
суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
розглянувши в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Кожушка Владислава Олександровича на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 серпня 2025 року,
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що 06.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту creditkasa.com.ua був укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1360-6019, на підставі якого відповідач отримав кредит в розмірі 10 500,00 грн, строком на 300 днів до 30.12.2024, зі сплатою 2,5% в день.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань станом на 25.04.2025 загальний розмір заборгованості становить 89250,00 грн, з яких : 10 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 78750,00 грн заборгованість за процентами.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» застосувало програму лояльності, частково списало відповідачу борг за нарахованими процентами на суму 36750,00 грн, відповідно просить стягнути з відповідача 52500,00 грн заборгованості, з яких: 10 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 42 000,00 грн заборгованість за процентами.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1360-6019 від 06.03.2024 в розмірі 42 000 (сорок дві тисячі) гривень, яка складається з: 10 500 гривень заборгованості за тілом кредиту, 31 500,00 гривень заборгованості за нарахованими процентами.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) гривень 92 копійки.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині суми заборгованості, що підлягає стягненню, представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Кожушко В. О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, розподілити судові витрати.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 268, ст. 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.
Судом та матеріалами справи встановлено, що 06.03.2024 після верифікації за персональними даними ОСОБА_1 зареєстрував на сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» особистий кабінет, і використовуючи електронний підпис у виді одноразового ідентифікатора С9618 підтвердив обізнаність із Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту.
Того ж дня сторони в електронній формі уклали Договір про відкриття кредитної лінії №1360-6019 (а.с.11-19).
За умовами Договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб, а позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором (п.2.2).
Розмір кредитного ліміту 10 500,00 грн (п.4.1).
Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.6).
Позичальник використовує для отримання коштів особистий електронний платіжний засіб НОМЕР_1 (п.13).
Строк кредитування 300 днів з моменту перерахування коштів, дата повернення 30.12.2024 (п.4.12).
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована, стандартна - 2,5% в день (п.4.10, п.4.15).
Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останнього дня кожного базового періоду (п. 4.9.).
Базовий період складає 30 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії Договору (п. 4.8).
Позивач підтвердив перерахування відповідачу 06.03.2024 кредитних коштів в розмірі 10 500 грн через платіжну систему LiqPay платіж № 2434347483 (довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (а.с.34).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.35-37) вбачається, що відповідач платежів на повернення кредиту не здійснював, проценти за користування коштам нараховані за 300 днів в межах обумовленого строку кредитування з 06.03.2024 до 30.12.2024 за ставкою 2,5%.
Загальна заборгованість відповідача складає: 10 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 78750,00 грн заборгованість за процентами.
До стягнення заявлена частина заборгованості: 10 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 42 000,00 грн заборгованість за процентами, всього 52 500,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони ( ст.207 ЦК України).
В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію» ( далі - Закону).
Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
У постанові від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.
Суд встановив, що кредитний договорів, про який йдеться у справі, за формою відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.
ОСОБА_1 при укладенні договору пройшов ідентифікацію за паспортними даними, ідентифікаційним кодом, номером мобільного телефону, погодився на запропоновані умови кредитування і скористався кредитом, який одноразово в сумі 10500 гривень був перерахований на його картковий рахунок.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору ( частина перша - четверта статті 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до вимог частин першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК).
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Позивач довів суду виникнення у відповідача зобов'язання повернути кредит в розмірі 10 500 грн. Відповідач доказів повного чи часткового виконання кредитних зобов'язань суду не надав, тому судом правильно визначено заборгованість за тілом кредиту.
Окрім тіла кредиту, до стягнення заявлені проценти за користування кредитом в межах обмовленого строку 300 днів з 06.03.2024 до 30.12.2024 за ставкою 2,5%.
Однак, відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.
Зазначені зміни введені в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 498-IX та набула чинності з 24.12.2023.
Передбачені п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» підвищені проценти в перехідний період протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % до кредитних договорів, укладених після 24.12.2023 не застосовується, оскільки частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (умови перехідного періоду) поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Укладений 06.03.2024 кредитний договір № 1360-6019, за своєю суттю є договором споживчого кредитування, тому ТОВ не мало права визначати проценту ставку у розмірі (2% та 2,5 %), оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.
Кредитний договір №1360-6019 укладений 06.03.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення денної процентної ставки вище 1% є нікчемними в силу положень частини п'ятої статті 8 та частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про правомірність визначення в договорі процентної ставки в розмірі 2% та 2,5 %.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, обґрунтовано застосував у розрахунку розмір процентної ставки 1% в день від суми кредиту.
Кредитний договір у цій справі укладений 06.03.2024 року, тому кредитором може бути застосована максимальна процентна ставка 1% в день.
У зв'язку з цим заявлену до стягнення заборгованість суд першої інстанції правильно перерахував за ставкою 1% в день, що становить 31 500 грн (10 500 х1%= 105 грн х300=31500 грн).
Загальна сума відсотків складає 31500 грн, яку суд першої інстанції правомірно перерахував та стягнув.
Доводи апеляційної скарги не слугують підставою для скасування чи зміни рішення, тому що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права, зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи зазначений спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, в оскарженій частині, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Кожушка Владислава Олександровича залишити без задоволення.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді