СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/6109/25
ун. № 759/22297/25
26 вересня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у неповернені тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12023000000000338, внесеного до ЄРДР 23.02.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України,
До Святошинського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у неповернені тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12023000000000338, внесеного до ЄРДР 23.02.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України.
Скаргу обґрунтовано тим, що 13.06.2025 року органом досудового розслідування був проведений санкціонований обшук на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_5 від 23.05.2025 року (справа №759/11000/25) у банківських комірках/скриньках НОМЕР_14 та НОМЕР_15 Депозитарій 482, які використовуються (орендуються) ОСОБА_4 у приміщенні банківської установи Преміум відділення №55 АТ «КБ «Приватбанк» з метою відшукання і вилучення речей та предметів (документів), визначених у відповідній ухвалі слідчого судді.
Водночас, на думку скаржника вказане майно є тимчасово вилученим, оскільки не має жодного відношення до кримінального правопорушення, є особистою власністю ОСОБА_4 , арешт на вказане майно не накладено та вилучення вказаного майна завдає скаржнику незручності у життєдіяльності.
Таким чином, на думку скаржника, оскільки після проведення обшуку арешт на вилучене майно не накладено, відтак наявні підстав для його повернення власнику, оскільки воно є тимчасово вилученим.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримала у повному обсязі.
У судове засідання прокурор ОСОБА_6 не з'явився та направив до суду письмові заперечення у яких зазначив, що майно, яке скаржник просить повернути, входить до переліку майна, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, а відтак вказане майно не є тимчасово вилученим.
Вислухавши пояснення представника скаржника, вивчивши подану скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора яка полягає, зокрема, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Так, положеннями ч. 2 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку.
Статтею 169 КПК України визначено порядок припинення тимчасово вилученого майна.
Так, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволені клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 КПК України; у разі скасування арешту; за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Частиною 6 ст. 173 КПК України передбачено, що ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Отже, тимчасово вилученим майном вважаються лише речі та документи, які не входять до переліку, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
Як вбачається з матеріалів скарги, ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 23.05.2025 року у справі №759/11000/25 надано прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12023000000000338 від 23.02.2023 дозвіл на проведення обшуку у банківських комірках/скриньках НОМЕР_16 та № НОМЕР_17 Депозитарія 482, які використовуються (орендуються) ОСОБА_4 у приміщенні банківської установи Преміум відділення №55 АТ «КБ «Приватбанк» за адресою: м. Харків, пров. Банний, буд. 1, яка використовує приміщення, що на праві власності належить ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_8 РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_9 РНОКПП НОМЕР_3 , ТОВ «Еджайл Айпі Груп», ЄДРПОУ 36986120, ОСОБА_10 РНОКПП НОМЕР_4 , ТОВ «МСП Корпорейт», ЄДРПОУ 23454985, ОСОБА_11 РНОКПП НОМЕР_5 , ОСОБА_12 РНОКПП НОМЕР_6 , ОСОБА_13 РНОКПП НОМЕР_7 , ОСОБА_14 РНОКПП НОМЕР_8 , ОСОБА_15 РНОКПП НОМЕР_9 , ОСОБА_16 РНОКПП НОМЕР_10 , ТОВ «Мікант», ЄДРПОУ 23454985, ОСОБА_17 РНОКПП НОМЕР_11 , ТОВ «Бель Фльор» ЄДРПОУ 38386011, ТОВ «Батріс» ЄДРПОУ 32566590, ОСОБА_18 РНОКПП НОМЕР_12 , ОСОБА_19 РНОКПП НОМЕР_13 , ОСОБА_17 РНОКПП НОМЕР_11 , ПАТ «ОТП Банк» ЄДРПОУ 21685166, ТОВ «Патентне Бюро «Михайлюк, Сороколат і Партнери» ЄДРПОУ 32133725, з метою відшукання і вилучення наступних речей та предметів (документів):
- чорнові записи, записники, «тіньова» бухгалтерія в паперовому та електронному вигляді, в тому числі на носіях інформації (флеш-накопичувачах, жорстких дисках), персональні комп'ютери, ноутбуки, планшети, мобільні телефони, грошові кошти, банківські картки, договори на відкриття індивідуальних банківських сховищ та/або довіреностей на їх користування, документація та печатки підприємств з ознаками фіктивності, в тому числі таких як ПП «Новік Груп», ТОВ «Гран-Прі 2023», ТОВ «Фініган», ТОВ «Девіксон», підроблені бухгалтерські та первинні документи щодо взаємовідносин ТОВ «Аттіка-2007», ТОВ «Сучасні бізнес-системи», ТОВ «Основа Інфо», ТОВ «Оптова сигаретна асоціація», ТОВ «Тютюнова компанія Слобожанщини», ТОВ «Тоскана Трейдінг», ТОВ «Тоскана», ТОВ «Дім Седой», ТОВ «Інформ-Сервіс» з підприємствами з ознаками фіктивності.
На підставі вищевказаної ухвали слідчого судді 13.06.2025 року органом досудового розслідування був проведений санкціонований обшук у банківських комірках/скриньках НОМЕР_14 та НОМЕР_15 Депозитарій 482, які використовуються (орендуються) ОСОБА_4 у приміщенні банківської установи Преміум відділення №55 АТ «КБ «Приватбанк» з метою відшукання і вилучення речей та предметів (документів), визначених у відповідній ухвалі слідчого судді..
З огляду на викладене, аналізуючи ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, слід дійти висновку, що майно, яке скаржник просить повернути, входить до переліку майна, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, а відтак вказане майно не є тимчасово вилученим.
Вищевикладене свідчить, що вилучене майно не має статусу тимчасово вилученого майна, тобто на режим його подальшого утримання не поширюються вимоги ст. 169, ч. 5 ст. 171 КПК України, а, отже, на слідчого та прокурора не покладався обов'язок протягом 48 годин ініціювати перед слідчим суддею вирішення долі зазначеного майна шляхом накладення арешту на нього.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у неповернені тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12023000000000338, внесеного до ЄРДР 23.02.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України.
Згідно з п. 18) ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Керуючись статтями 167, 168, 169, 171, 303, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у неповернені тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12023000000000338, внесеного до ЄРДР 23.02.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1