Справа № 339/273/25 307
3/339/123/25
26 вересня 2025 року м. Болехів
Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Скригун В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого,
- за ст. 173-2 ч. 1,2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
04 липня 2025 року о 17:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 умисно висловлював погрози та нецензурну лайку в бік своєї матері ОСОБА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
04 липня 2025 року о 17:00 год. за місцем проживання в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 у присутності свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 умисно висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою своїй матері ОСОБА_2 , яка проживає разом із ним, чим завдав шкоду психологічному здоров'ю дитини ОСОБА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
27 серпня 2025 року постановою суду об'єданно справи в одне провадження.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, хоч суд вживав заходи для забезпечення його участі в розгляді справи шляхом направлення йому судових повісток за місцем проживання, зазначеному в протоколі. Судові повістки отримані особою відносно якої складно протоколи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судового відправлення.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, суд враховує, що передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Враховуючи викладене вище, судом вжито всі можливі заходи для належного повідомлення ОСОБА_1 про дати судових засідань.
Відповідно до статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП не належить до категорії справ, які розглядаються за обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому є підстави для розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що дійсно її син ОСОБА_1 в той день вчинив сварку в ході якоїї ображав її, погрожував і все це відбувалося в присутності онука ОСОБА_4 .
В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173-2 ч. 2 КУпАП - домашнього насильства, тобто умисного діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітнього сина.
Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вина ОСОБА_1 в правопорушенні, передбаченому ст. 173-2 ч. 2 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 253334 від 28 липня 2025 року, який відповідно до ст.251 КУпАП є доказом по справі: поясненнями потерпілої ОСОБА_2 ; рапортом старшого інспектоа ВП № 1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, який є низьким; відеодоказами.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ст.1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно частини 2 ст. 173-2 КУпАП встановлено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи,
Таким чином в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство відносно свого малолітнього сина ОСОБА_3 , тобто умисні дії психологічного характеру.
Санкція ч.2 ст.173-2 КУпАП тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, яке є суспільно небезпечним, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, зокрема, ту обставину, що порушник ніде не працює, відсутність пом'якшуючих, обтяжуючих відповідальність обставин, суд дійшов висновку про необхідність притягнення порушника до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкцій статті у виді громадських робіт, що буде достатнім для попередження вчинення нових адміністративних правопорушень.
Згідно із ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутностіл направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Щодо застосування заходів, передбачених ст. 39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, а не обов'язок, оскільки вказана норма, передбачає, що у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Враховуючи обставини справи, особу ОСОБА_1 , форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, суд не вбачає підстав для направлення його на проходження програми в порядку ст. 39-1 КУпАП.
Крім того, у відповідності до ст. 40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Щодо протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 253335 від 28 липня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, то суд вважає, що провадження в ній слід закрити, виходячи з наступних підстав.
Так, стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При цьому, суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачених відповідною статтею КУпАП.
В ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч.3 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №253335 від 28 липня 2025 року, в ньому зазначено, що 04 липня 2025 року о 17:00 год. за місцем проживання в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 умисно висловлювався до матері ОСОБА_2 нецензурними словами та словесно погрожував фізичною розправою чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Окрім того, у протоколі зазначено, що гр. ОСОБА_1 притягався 11 серпня 2024 року Болехівським міським судом Івано-Франківської області до відповідальності. Також до суду направлено копію постанови про притягнення до адміністративної відповідалності 11 вересня 2024 року ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином дії ОСОБА_1 , згідно протоколу серії ВАД №253335 від 28 липня 2025 року, не охоплюються змістом ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковано.
За змістом вимог ст.256, ч.1 ст.257 КпАП України питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не міститься складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 173 -2 ч.2, 173-2 ч.1, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.2 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 40 (сорок) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 605.60 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в 10-ти денний термін з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, через Болехівський міський суд Івано-Франківської області, відповідно до ст. 294 КУпАП.
Суддя Болехівського міського суду В. В. Скригун
Строк пред'явлення постанови до виконання "____"__________20_ р.
Постанова набирає чинності "_____"_______________20_ р.