Справа № 338/1278/25
26 вересня 2025 року селище Богородчани
Слідчий суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання начальника СВ відділення поліції №2 (селище Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , що погоджене з прокурором Богородчанського відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у межах кримінального провадження №12025091120000139, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч. 1 ст.366 КК України, про накладення арешту на майно,
23 вересня 2025 року начальник СВ відділення поліції №2 (селище Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про накладення арешту на земельні ділянкиз метою збереження речових доказів, які знаходяться у власності ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , а саме на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 2620482001:01:001:0031, 2620482000:02:001:0137, 2620482000:02:001:0135, 2620482000:02:001:0133, 2620482000:02:001:0131, 2620482000:02:001:0154, 2620482000:02:001:0139, 2620482000:02:001:0140, 2620482000:02:001:0141, 2620482000:02:001:0142, 2620482000:02:001:0143, 2620482000:02:001:0144, 2620482000:02:001:0145, 2620482000:02:001:0146, 2620482000:02:001:0147, 2620482000:02:001:0148, 2620482000:02:001:0149, 2620482000:02:001:0151, 2620482000:02:001:0153, заборонивши розпорядження вказаними земельними ділянками.
Крім того, про накладення арешту на земельні ділянки з метою збереження речових доказів, які знаходяться у власності фізичних осіб, а саме: ОСОБА_5 , з кадастровими номерами 2620482000:02:001:0136 та 2620482000:02:001:0138, ОСОБА_6 , з кадастровими номерами 2620482000:02:001:0132 та 2620482000:02:001:0134, ОСОБА_7 , з кадастровим номером, 2620482000:02:001:0152, ОСОБА_8 , з кадастровим номером 2620482000:02:001:0143, ОСОБА_9 , з кадастровим номером 2620482000:02:001:0145, ОСОБА_10 , з кадастровим номером 2620482000:02:001:0146, заборонивши розпорядження вказаною земельною ділянкою.
Клопотання про арешт майна подано з додержанням вимог ст.171 КПК України.
В клопотанні зазначено, що слідчим відділенням відділення поліції №2 (с-ще Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025091120000139, від 19 вересня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі рішень сесії ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13.07.1994 ОСОБА_11 був обраний на посаду голови ІНФОРМАЦІЯ_3 , неодноразово переобирався на чергових виборах до зазначеного органу місцевого самоврядування та обіймав цю посаду до 2008 року включно.
Згідно з вимогами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997, який діяв на час вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, останній був посадовою особою органу місцевого самоврядування, тобто особою, яка працювала в органах місцевого самоврядування, мала відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих функцій та отримував заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Таким чином, ОСОБА_11 , як сільський голова ІНФОРМАЦІЯ_2 та службова особа органу місцевого самоврядування 9-10 рангу в межах п'ятої категорії посад був уповноважений на здійснення функцій представника влади, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками і згідно з положеннями примітки 1 до ст. 364 Кримінального кодексу України, є службовою особою.
Так, ОСОБА_11 , перебуваючи на посаді сільського голови та володіючи інформацією про землі комунальної власності, які не передані у користування та власність іншим фізичним та юридичним особам, а саме вільні земельні ділянки в урочищі «Ями» в с. Гута Богородчанського району, частина яких вкриталісовою рослинністю та перебуває в постійному користуванні лісогосподарського призначення ДП « ІНФОРМАЦІЯ_4 », вирішив їх незаконно передати у приватну власність місцевим жителям.
Зокрема, ОСОБА_11 , маючи доступ до бланків державних актів, які на той час згідно встановленого порядку зберігались у ІНФОРМАЦІЯ_5 , вирішив виготовити підроблені рішення сесій сільської ради з метою передачі вказаних земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Так, ОСОБА_11 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше липня 2005 року, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 , що знаходиться в АДРЕСА_1 , зловживаючи владою та своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді земельних ділянок іншими фізичними особами, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, склав, підписав, скріпив круглою гербовою печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 та видав завідомо неправдиві виписки з рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.11.2003 «Про передачу землі у приватну власність» про виділення земельних ділянок ОСОБА_12 площею 1,7800 гата ОСОБА_13 площею 0,1979 гадля ведення особистого селянського господарства, що знаходяться в с. Гута урочище «Ями» Богородчанського району, яке, згідно протоколу сесії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.11.2003, не розглядалось, рішення з цього приводу не приймалось.
Вказані завідомо неправдиві виписки з рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 особисто підписав та завірив печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 , надавши їм у такий спосіб статусу офіційних документів.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_11 , перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 , діючи умисно, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, на підставі завідомо неправдивого офіційного документу, достовірно знаючи, що рішення про передачу у власність земельних ділянок в урочищі «Ями» в с. Гута Богородчанського району Івано-Франківської області ІНФОРМАЦІЯ_7 не приймалося, а також, що частина вказаних земельних ділянок перебуває у постійному користування ДП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та відносяться до земель лісового фонду, в липні 2005 року, незаконно вніс в Державні акти на право власності на земельні ділянки інформацію, що підставами для їх видачі стали саме вищевказані підроблені рішення сільської ради від 19.11.2003.
В подальшому ОСОБА_11 , незаконно завірив своїм підписом і печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 Державні акти на право власності на земельну ділянку серії ІФ №066917 від 22.07.2005 площею 1,7800 га на прізвище ОСОБА_12 та серії ІФ №066918 від 22.07.2005, площею 0,1979 га на прізвище ОСОБА_13 , які після оформлення видав останнім.
Таким чином, внаслідок зловживання Гутянським сільським головою ОСОБА_11 владними повноваженнями та своїм службовим становищем і вчинення службового підроблення, що виразились в умисному, в інших особистих інтересах та інтересах третіх осіб, використанні службовою особою влади і службового становища всупереч інтересам служби, грубому порушенні вимог ст. ст. 56, 116, 118, 122 Земельного кодексу України, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. ст. 9, 31, 33, 34 Лісового кодексу України від 21.01.1994 № 3852-XII (чинних у 2005 році) та ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", що призвело до незаконного набуття права власності ОСОБА_12 на земельну ділянку площею 1,78 га та ОСОБА_13 на земельну ділянку площею 1,979 га, із земель запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 та постійного користування ДП « ІНФОРМАЦІЯ_4 », незаконно вилучено 2 (дві) земельні ділянки загальною площею 1,9779 га, з яких 1.15 га перебувають у постійному користування ДП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та відносяться до земель лісового фонду, інтересам громади с. Гута Богородчанського району та ДП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » заподіяно шкоду в розмірі 180 000 грн., що в більше ніж 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і спричинило тяжкі наслідки.
Отримавши у власність земельну ділянку, 04.09.2005 ОСОБА_12 уклав договір купівлі-продажу №1948 вказаної земельнної ділянки із ОСОБА_14 , якому видано державний акт серії ІФ №94060. Зареєстрований в Книзі записів 10.10.2005 за №0105299001038.
На підставі рішення 15 сесії 4 демократичного скликання ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінено цільове призначення вказаної земельної ділянки на призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. ОСОБА_14 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ 106451, зареєстрований в Книзі записів 26.12.2005 за № 010529901486.
Також, 22.07.2005 ОСОБА_13 видано державний акт серії ІФ № 066918 на право власності на земельну ділянку площею 0,1979 га, кадастровий номер 2620482001:01:001:0031, яка розташована в с. Гута, урочище «Ями» Богородчанського району Івано-Франківської області, для ведення особистого селянського господарства. Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, станом на 31.12.2012 на території колишнього Богородчанського району за №010529900725. Акт зареєстровано на підставі рішення 6 сесії 4 демократичного скликання ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.11.2003.
04.09.2005 ОСОБА_13 уклав договір купівлі-продажу №1954 вказаної земельнної ділянки із ОСОБА_14 , якому видано державний акт серії ІФ №94061. Зареєстрований в Книзі записів 10.10.2005 за №0105299001039.
На підставі рішення 15 сесії 4 демократичного скликання ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінено цільове призначення вказаної земельної ділянки на призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. ОСОБА_14 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ 106452, зареєстрований в Книзі записів 26.12.2005 за № 010529901487.
В подальшому, земельна ділянка з кадастровим номером, 2620482001:01:001:0031 придбана ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 .
Земельна ділянка з кадастровим номером 2620482001:01:001:0030 поділена на 23 земельні ділянки та відповідно до інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є власником земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 2620482000:02:001:0137, 2620482000:02:001:0135, 2620482000:02:001:0133, 2620482000:02:001:0131, 2620482000:02:001:0154, 2620482000:02:001:0139, 2620482000:02:001:0140, 2620482000:02:001:0141, 2620482000:02:001:0142, 2620482000:02:001:0143, 2620482000:02:001:0144, 2620482000:02:001:0145, 2620482000:02:001:0146, 2620482000:02:001:0147, 2620482000:02:001:0148, 2620482000:02:001:0149, 2620482000:02:001:0151, 2620482000:02:001:0153.
Земельні ділянки з кадастровими номерами 2620482000:02:001:0136 та 2620482000:02:001:0138 зареєстровані на ОСОБА_5 .
Земельні ділянки з кадастровими номерами 2620482000:02:001:0132 та 2620482000:02:001:0134 зареєстровані на ОСОБА_6 .
Ділянка з кадастровим номером, 2620482000:02:001:0152 зареєстрована на ОСОБА_7 .
Ділянка з кадастровим номером, 2620482000:02:001:0143 зареєстрована на Депутат ОСОБА_15 .
Ділянка з кадастровим номером, 2620482000:02:001:0145 зареєстрована на ОСОБА_9 .
Ділянка з кадастровим номером, 2620482000:02:001:0146 зареєстрована на ОСОБА_10 .
На даний час слідчим із залученням працівників « ІНФОРМАЦІЯ_8 » ДП ІНФОРМАЦІЯ_9 », ІНФОРМАЦІЯ_2 та проектної організації проведено огляд вищезазначених земельних ділянок з метою встановлення дійсних меж та їх можливого накладення на землі лісового фонду.
В ході огляду за участю спеціаліста-землевпорядника винесено межі земельних ділянок в натуру на місцевості та встановлено накладання зазначених земельних ділянок на літерну ділянку 25 квартал 37 зі сторони потічка Бистрик площею 1.1599 га.
Відповідно до інформації, отриманої із ІНФОРМАЦІЯ_10 , зазначені земельні ділянки із 2005 року були заліснені та від лісового масиву не відмежовувалися.
Також, згідно картографічних співставлень земельних ділянок на інтернет сайтах « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та « ІНФОРМАЦІЯ_12 », земельні ділянки заліснені.
Також, відповідно до інформації із сайтів « ІНФОРМАЦІЯ_13 » та « ІНФОРМАЦІЯ_14 », ТзОВП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснюється продаж відпочинкових будиночків, які побудовані на зазначених земельних ділянках та безпосередньо продаж самих ділянок.
Посилаючись на те, що земельні ділянки є речовим доказом у справі, з метою їх збереження, просив накласти на них арешт з метою збереження речових доказів, посилаючись на п.1 ч.2 ст.170 КПК України.
В судовому засіданні начальник СВ ОСОБА_3 клопотання підтримав з вказаних підстав.
Представник ТзОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а також власники земельних ділянок ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в судове засідання на розгляд клопотання не з'явилися, будучи повідомленими про розгляд клопотання.
В судовому засіданні ОСОБА_5 та його представник адвокат ОСОБА_16 заперечували проти задоволення клопотання пояснив, що земельні ділянки були придбані за договором купівлі-продажу у встановленому законом порядку та власники земельних ділянок є добросовісними набувачами за відплатними договорами. Перед укладенням угоди по всіх реєстрах нотаріус перевірив дані про наявність будь-яких обтяжень чи заборон. Жодних перешкод до укладення договору не було. Вважає, що за таких обставин новий власник не може нести відповідальність за будь-які дії інших осіб, є добросовісним набувачем і підстав для обмеження його права на володіння, користування та розпорядження майном немає.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що подане клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто відносяться до речових доказів. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Так, ч.3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Оцінюючи доводи слідчого, наведені у клопотанні виходжу з того, що відповідно до матеріалів кримінального провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2025 року за №12025091120000139, внесені відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч. 1 ст.366 КК України,.
За версією слідства, внаслідок зловживання Гутянським сільським головою ОСОБА_11 владними повноваженнями та своїм службовим становищем і вчинення службового підроблення, незаконно було набуто право власності ОСОБА_12 на земельну ділянку площею 1,78 га та ОСОБА_13 на земельну ділянку площею 1,979 га, із земель запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 та постійного користування ДП « ІНФОРМАЦІЯ_4 », незаконно вилучено 2 (дві) земельні ділянки загальною площею 1,9779 га, з яких 1.15 га перебувають у постійному користування ДП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та відносяться до земель лісового фонду, інтересам громади с. Гута Богородчанського району та ДП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » заподіяно шкоду в розмірі 180 000 грн., що в більше ніж 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і спричинило тяжкі наслідки.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Разом з цим, такі докази слідчому судді надані не були, матеріали кримінального провадження, які надані в обгрунтування клопотання не доводять, вказані обставини чи ймовірність вчинення таких дій Гутянським сільським головою ОСОБА_11 .
Так, слідчим не долучено в обгрунтування клопотання матеріали кримінального провадження (протоколи допиту посадових осіб сільської ради, первинних набувачів земельних ділянок, осіб які займались виготовленням проектної документації та погодження її, відведення земельних ділянок в натурі, протоколи земельної комісії та відповідні рішення сільської ради, висновки експертиз тощо), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.
Тобто надані слідчим матеріали кримінального провадження не доводять, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень передбаченихч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України.
Не надано доказів, що на час розгляду клопотання ОСОБА_11 повідомлено про підозру про вчинення зазначених кримінальних правопорушень.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини (п. 175 рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук та Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), яка, згідно положень ч. 5 ст. 9 КПК України, застосовується у кримінальному процесуальному законодавстві України, термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також, слід зазначити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.
З наданих матеріалів вбачається, що накладення арешту на нерухоме майно, за викладених у клопотанні прокурора обставин, не виправдовує такий ступінь втручання управа і свободи власника майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою "запобігання вчинення будь-яких дій спрямованих на приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке у відповідності до ст. 98 КПК України, має значення речового доказу, а також з метою вжиття заходів щодо недопущення проведення незаконного будівництва на земельній ділянці".
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Долучені до матеріалів клопотання докази не свідчать про те, що власники земельних ділянок здійснюють дії щодо приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження земельної ділянки, як це передбачено ст. 170 КПК України як підставу для накладення арешту.
Данні картографічних співставлень земельних ділянок на інтернет сайтах « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та « ІНФОРМАЦІЯ_12 », що земельні ділянки заліснені та інформація із сайтів « ІНФОРМАЦІЯ_13 » та « ІНФОРМАЦІЯ_14 », що ТзОВП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснюється продаж відпочинкових будиночків, які побудовані на зазначених земельних ділянках та безпосередньо продаж самих ділянок не спростовують висновки суду, оскільки не доводять ті обставини, що власники земельних ділянок здійснюють дії щодо приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення.
Слідчим не мотивовано, яким чином відчуження земельних ділянок може перешкодити кримінальному провадженню. При йьому слідчий суддя наголошує, що можливість відчуження, земельних ділянок жодним чином не змінить їх статус у даному провадженні, бо вони уже декілька раз були відчужені.
Крім того, долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження не доведено наявність ризиків, а саме того, що незастосування заборони на використання та розпорядження майном може призвести до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі вказаного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Отже, процесуальний закон чітко визначає підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов'язком сторони обвинувачення довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.
Слідчий суддя зазначає, що в обґрунтування клопотання слідчий визначив метою накладення арешту "запобігання вчинення будь-яких дій спрямованих на приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, яке у відповідності до ст. 98 КПК України, має значення речового доказу, а також з метою вжиття заходів щодо недопущення відчуження чи зміни правового статусу майна (земельних ділянок), хоча при цьому конкретно мету та правову підставу арешту майна не обґрунтував, а лише поверхово послався на положення ст. 170 КПК України, які загалом визначають поняття арешту майна.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що в клопотанні прокурора відсутнє належне обгрунтування мети накладення даного арешту відповідно до норм частини 2 ст. 170 КПК України.
Крім того слід зазначити, що слідчий ставить питання про арешт земельних ділянок, які перебувають у власності інших юридичних та фізичних осіб, щодо яких кримінальне провадження не здійснюється і які набули земельну ділянку на підставах, що не заборонені законом, зокрема за відплатними правочинами. Відповідно до ст.328 ЦК право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття прав власності не встановлена судом. Тобто законність набуття права власності презюмується. Статтею 388 ЦК України визначено лише обмежений перелік випадків, коли майно можу бути витребувано від добросовісного набувача.
Матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які би на даному етапі давали підстав вважати, що власники майна, які на даний час володіють земельними ділянками якимось чином причетні до вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчим не наведено достатніх даних на підтвердження того, що земельні ділянки можуть будь-яким чином бути приховані, пошкоджені, знищені чи перетворені.
За таких обставин, вирішення питання про накладення арешту на земельні ділянки на даному етапі кримінального провадження є передчасним та недоцільним, оскільки матеріалами наданими в обгрунтування клопотання не доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, а тому у задоволені клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 167, 170 - 173, 175,372 КПК України, слідчий суддя
В задоволені клопотання начальника СВ відділення поліції №2 (селище Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про накладення арешту на нерухоме майно у межах кримінального провадження №12025091120000139, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя