Справа № 296/10595/25
1-кс/296/4739/25
Іменем України
23 вересня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 про скасування про скасування арешту майна
До Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 про скасування про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 06.03.2025 у справі № 296/2312/25 на грошові кошти.
Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 06.03.2025 року накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № №12024060000000510 від 02.07.2024.
Заявник зазначає, що вилучення та арешт грошових коштів є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_3 є добросовісним набувачем коштів та не мають жодного відношення до вчиненого кримінального правопорушення. Крім цього, органом досудового розслідування не надано доказів, що ОСОБА_3 причетна до вчиненого злочину.
Представник заявника адвокат ОСОБА_4 просив розгляд клопотання здійснювати за його відсутності. Клопотання підтримує.
Слідчий проси розгляд клопотання здійснювати за його відсутності. Заперечує щодо задоволення клопотання, оскільки протягом останніх місяців встановлено нові епізоди протиправної діяльності фігурантів кримінального провадження, а скасування арешту негативно вплине на подальше досудове розслідування та унеможливить повідомити про підозру іншій частині злочинної групи.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання, та матеріали якими воно обґрунтовується приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 06.03.2025 накладено арешт на майно, а саме: - грошові кошти в сумі 750 доларів США, купюрами по 50 доларів США в кількості 1 купюра та 7 купюр номіналом 100 доларів США; - грошові кошти в сумі 19 500 гривень; - блокнот синього кольору з чорновими записами; - мобільний телефон марки Xiomi Redmi 13 чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 та IMEI2: НОМЕР_2 .
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 20.08.2025 частково задоволено клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 про скасування про скасування арешту майна та скасовано арешт накладений на блокнот синього кольору з чорновими записами; мобільний телефон марки Xiomi Redmi 13 чорного кольору IMEI1: НОМЕР_1 та IMEI2: НОМЕР_2 . У задоволенні клопотання про скасування арешту майна з грошових коштів відмовлено.
Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, ст.28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч.3 ст.28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N31107/96, п.58, ECHR 1999-II).
Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Представник власника майна зазначає, що на час звернення до суду з даним клопотанням відпала необхідність у арешті зазначено майна, крім цього арешт створює перешкоди йому як власнику розпоряджатись майном.
Разом з тим, арешт спірного майна накладено на підставі п.1,2 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів.
Зі змісту ст.174 КПК України випливає, що арешт може бути скасований повністю або частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, тобто лише з цих двох підстав і не інакше.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого та вважає, що клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 про скасування про скасування арешту майна у кримінальному провадженні не підлягає задоволенню, оскільки потреба в арешті майна не відпала.
Керуючись статтями 170 - 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1