Справа №295/13235/25
Категорія 54
2/295/4631/25
26.09.2025 року м. Житомир Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А.,
вирішуючи питання про відкриття провадження у справі
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про стягнення частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь компенсацію втрати частини доходів (пенсійних витрат) у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 170408,57 грн.
В обґрунтування вимог позову вказано, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі №240/12607/22 зобов'язано ГУ ПФУ в Житомирській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019. Позивач зазначає, що відповідач виконав рішення суду щодо нарахування пенсії, однак за вказаний період зросли ціни на споживчі товари та тарифи на послуги, що призвело до втрати частини грошових доходів, тому він має право на їх компенсацію в порядку ст. 625 ЦК України. Позивач вказує, що неодноразово звертався до ГУ ПФУ в Житомирській області щодо виплати пенсії у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідач повідомляв, що виплата різниці між попередньо обчисленим розміром пенсії на виконання рішення суду буде проводитися в порядку черговості після виділення коштів на виплату заборгованості.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України, дійшла до висновку про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови), а поєднання цих вимог у одній справі не є обов'язковим.
Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», також передбачено проведення компенсаційних виплат відповідно до коефіцієнту приросту споживчих цін за порушення термінів виплати доходів громадян, передбачених цим законом. Правова природа такої відповідальності не відрізняється від правової природи відповідальності, яка виникає на підставі статті 625 Цивільного кодексу України в частині її акцесорного характеру та похідної правової природи спору.
Таким чином, враховуючи акцесорний характер визначених статтею 625 Цивільного кодексу України та Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» зобов'язань, спори про відшкодування передбачених ними грошових сум, з огляду на їх похідний характер від основного спору, підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає розгляду основний спір.
Вказане також викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 у справі №420/2411/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Як вбачається з предмету позову та змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з ГУ ПФУ в Житомирській області компенсацію втрати частини доходів (пенсійних витрат), у зв'язку з порушенням строків їх виплати на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі №240/12607/22.
Враховуючи, що заявлені позовні вимоги є похідними від основного спору щодо перерахунку пенсійних виплат, який розглядався за правилами адміністративного судочинства, а тому даний позов не підсудний місцевому загальному суду та повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, за правилами якого був розглянутий основний спір.
Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За наведених обставин, позов ОСОБА_1 не може бути прийняти до розгляду загальним судом, оскільки наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись статтями 186, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.А. Воробйова