Справа №295/12828/25
1-в/295/925/25
25.09.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі заяву засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого до арешту за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
02.05.2023 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 місяця арешту,
25.01.2024 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. ч. 1, 2 ст. 307, ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
06.03.2024 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна,
про приведення вироку у відповідність до вимог чинного законодавства, -
Засуджений звернувся до суду з заявою про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань" від 23.08.2023 № 3342-ІХ, прийнятий на основі законопроекту № 9185 від 05.04.2023, який набув чинності 28.03.2024, відповідно до приписів ст. 72 КК України, а саме щодо заміни /перерахування строку відбутого ним покарання на строк пробаційного нагляду.
ОСОБА_3 у своїй заяві просить замінити / перерахувати йому покарання, призначене вироком суду у виді позбавлення волі на покарання у виді пробаційного нагляду за правилами ст. 72 КК України, що Законом № 3342-ІХ від 23.08.2023 не передбачено.
ОСОБА_3 у своїй заяві просить замінити / перерахувати йому покарання, призначене вироком суду у виді позбавлення волі на покарання у виді пробаційного нагляду за правилами ст. 72 КК України, що Законом № 3342-ІХ від 23.08.2023 не передбачено.
Засуджений у судове засідання не з'явився, подав заяву у якій просив проводити судове засідання у його відсутності.
Представник ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» просив про розгляд заяви засудженого без його участі та вирішити клопотання у відповідності до вимог закону.
Прокурор просив відмовити у задоволенні заяви засудженого про приведення вироку у відповідність до вимог чинного законодавства.
Згідно з ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Дослідивши зміст заяви засудженого, матеріали його особової справи, суд дійшов таких висновків.
Встановлено, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 02.05.2023 ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 місяця арешту.
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2024 ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06.03.2024 ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, зарахувавши у строк відбування покарання термін частково відбутого покарання за попереднім вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2024 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
На підставі ст. ст. 71, 72 КК України шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 02.05.2023 ОСОБА_3 визначено остаточне покарання у виді 6 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Вирок набрав законної сили - 08.04.2024.
23.08.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України № 3342-ІХ «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань», яким внесені зміни до статті 60 КК України та який набрав законної сили 28.03.2024 (далі - Закон).
Цим Законом звужено коло осіб, до яких може бути застосовано покарання у вигляді арешту, та доповнено Кримінальний кодекс більш м'яким видом покарання у вигляді пробаційного нагляду.
Також у розділі II "Прикінцеві та перехідні положення" Кримінального кодексу України пунктом 23 передбачено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань засудженим, які відбувають покарання у виді арешту в арештних домах, замінити невідбуту частину покарання на інший вид покарання відповідно до статті 72 цього Кодексу".
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Статтею 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує криімнальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питаня, зокрема, про звільнення від покарання у випадку, передбаченому частиною 2 ст. 74 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Новий Закон № 3342-ІХ від 23.08.2023 поліпшує становище засудженого, який відбуває покарання у виді арешту, або якому призначено покарання у виді арешту.
На даний час ОСОБА_3 відбуває покарання у ДУ "Житомирська виправна колонія (№4) у вигляді позбавлення волі.
Враховуючи те, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06.03.2024, який набрав законної сили 08.04.2024, ОСОБА_3 на підставі ст. ст. 71, 72 КК України шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 02.05.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 місяця арешту, визначено остаточне покарання - 6 років 2 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, яке останній відбуває на даний час, тому правові підстави для задоволення клопотання засудженого відсутні.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про приведення вироку у відповідність до вимог чинного законодавства - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом днів з дня її постановлення, а засудженим у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1