Єдиний унікальний номер справи: 650/2912/25
Номер провадження: 22-ц/819/1027/25
26 вересня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Приходько Л. А.,
судді: Бездрабко В. О.,
Радченка С. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС»,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29 липня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Хомик І.І. ,
встановив:
В травні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гончаров М.В., звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі, в якому просила розірвати договір оренди землі укладений між ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28 грудня 2017року) та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520983700:04:034:0020.
Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 15 липня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою представника позивача Гончарова Михайла Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі, стягнення судових витрат. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
21 липня 2025 року представник відповідача звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання привести земельну ділянку кадастровий номер 6520983700:04:034:0020 у придатний для використання стан, шляхом надання доступу до земельної ділянки номером 6520983700:04:034:0020 на підставі акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі.
В обґрунтування заяви зазначив, що згідно із статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому статтею 333 ЦК України визначено, що ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник.
Зазначивши, що обов'язком власника земельної ділянки є вчинення дій щодо збереження земельної ділянки в такому стані, який би давав змогу використовувати її за цільовим призначенням, в тому числі і звернення до відповідних організацій щодо проведення розмінування відповідної земельної ділянки. Зазначене кореспондується із п.9.2.2. Додаткової угоди від 27 грудня 2023 року до Договору оренди земельної ділянки яка визначає, що Орендодавець гарантує надання доступу до земельної ділянки для організації своєчасного комплексного забезпечення цільового використання земельної ділянки. Між тим, зазначив, що Орендар жодним чином не реалізував даного обов'язку, в тому числі і не сприяв Орендареві у вчиненні відповідних дій, що мали б наслідком забезпечення безпеки користування землею.
Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29 липня 2025 року до участі у справі залучено співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».
Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29 липня 2025 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журика А.Л. у справі за позовом представника позивача Гончарова М.В. в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про розірвання договору оренди землі, про відвід судді Хомік І.І. залишено без розгляду.
Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29 липня 2025 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ОСОБА_1 про зобов'язання приведення земельну ділянку кадастровий номер 6520983700:04:034:0020 у придатний для використання стан, шляхом надання доступу до земельної ділянки номером 6520983700:04:034:0020 на підставі акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі з додатками до неї повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявлені в зустрічному позові вимоги не відповідають критеріям взаємопов'язаності та доцільності спільного розгляду, а тому не підлягають прийняттю до спільного розгляду з первісним позовом. Зазначивши, що задоволення зустрічного позову саме по собі не призводить до повного або часткового виключення задоволення первісного позову, оскільки вимоги щодо забезпечення доступу до земельної ділянки не впливають безпосередньо на обґрунтованість вимог позивача про розірвання договору та стягнення заборгованості.
Також суд врахував, що спільний розгляд зустрічної позовної заяви з первісним позовом призведе до ускладнення та затягування розгляду справи, оскільки потребуватиме встановлення обставин, які не є необхідними для розгляду первісного позову.
04 серпня 2025 року представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журик А.Л. подав апеляційну скаргу, сформувавши її в підсистемі «Електронний суд», в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок про те, що позов та зустрічний позов не є взаємопов'язаними. Зазначивши, що первісний позов стосується розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з виплати орендної плати за 2022-2024 роки, а зустрічний позов ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» полягає у зобов'язанні орендодавця привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом надання доступу до земельної ділянки на підставі акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі.
На думку ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», позови є взаємопов'язаними, оскільки встановлення обставин неналежного виконання орендодавцем умов договору, а саме знаходження земельної ділянки в непридатному стані через її замінування, позбавляє орендаря можливості використовувати її за цільовим призначенням, а відповідно і сплачувати орендну плату протягом 2022-2024 років.
Вважає, що задоволення зустрічного позову, який вимагає від орендодавця забезпечити належний стан ділянки для використання, безпосередньо виключить можливість задоволення первісного позову щодо стягнення орендної плати та розірвання договору, оскільки неможливість використання земельної ділянки через її потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами звільняє орендаря від обов'язку сплачувати орендну плату, адже обов'язком власника земельної ділянки є вчинення дій щодо збереження земельної ділянки в такому стані, який би давав змогу використовувати її за цільовим призначенням.
Зазначає, що суддя, встановивши, що зустрічна позовна заява подана із порушенням процесуального законодавства повинна була повернути її, а не відмовляти у прийнятті, а відтак суддею винесено ухвалу яку не передбачено нормами ЦПК. Безпідставно відмовивши у прийнятті зустрічного позову, суд позбавив відповідача права на ефективний захист своїх прав та інтересів. Вказував на те, що приймаючи ухвалу про відмову у прийняті зустрічного позову фактично до розгляду справи по суті вирішив питання про необґрунтованість позову на стадії його прийняття, чим порушив принципи рівності і об'єктивності. Також зазначив, що у даній справі Товариством подана заява про відвід судді.
Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися.
За правилами частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга розглянута апеляційним судом без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року, відповідно до вимог частини 2 статті 369 ЦПК України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції вказаним вимогам відповідає.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Судом встановлено, що у травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі, в якому просила розірвати договір оренди землі укладений між ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28 грудня 2017 року) та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 4,9061 га з кадастровим номером 6520983700:04:034:0020.
21 липня 2025 року представник відповідача звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання привести земельну ділянку кадастровий номер 6520983700:04:034:0020 у придатний для використання стан, шляхом надання доступу до земельної ділянки номером 6520983700:04:034:0020 на підставі акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі.
Отже, предмет та підстави первісного і зустрічного позові не є тотожними, відповідно, різними є й предмети доказування за ними. Зв'язок між вимогами зустрічного та первісного позовів є лише опосередкованим, а тому спільний розгляд первісного та зустрічного позовів у цій справі не є доцільним та матиме наслідком зволікання зі своєчасним розглядом справи.
Повертаючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позов не є взаємопов'язаним з первісним позовом.
Відповідно до вимог частини 1, 2 статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов:
1) обидва позови взаємопов'язані;
2) спільний їх розгляд є доцільним.
Взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись.
Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв'язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.
Аналіз змісту статті 193 ЦПК України приводить до висновку, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов'язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18).
З постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц вбачається, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).
У пункті 21 постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №904/6157/19 вказано, що взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: - обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; - задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
Згідно з постановами Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 910/18778/20, від 22 квітня 2019 року у справі № 914/2236/18, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Конструкція частини 2 статті 193 ЦПК України вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги.
Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що предметом первісної позовної заяви у даній справі є вимоги про розірвання договору оренди землі укладеного між ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28 грудня 2017 року) та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 4,9061 га з кадастровим номером 6520983700:04:034:0020.
Зі змісту первісного позову ОСОБА_1 вбачається, що предметом доказування є встановлення істотних порушень відповідачем умов договору оренди та наявність підстав для його розірвання у зв'язку з несплатою орендної плати.
Предметом доказування зустрічної позовної заяви є стан земельної ділянки із кадастровим номером 6520983700:04:034:0020 площею 4,9061 га, що розташована в межах території Борозенської (колишньої Новокубанської) сільської ради Бериславського району, Херсонської області, шляхом надання доступу до земельної ділянки кадастровий номер 6520983700:04:034:0020 на підставі акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі, яка на думку позивача за зустрічною позовною заявою, перебуває у стані непридатному для використання за цільовим призначенням.
Задоволення зустрічних позовних вимог, стосуються покладення зобов'язань на власника земельної ділянки здійснити певні дії на майбутнє.
Таким чином, вимоги за первісним та зустрічним позовами є різними як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін спору, що зумовлює самостійний предмет їх доказування, тобто не є однорідними та взаємопов'язаними, що вірно констатував суд першої інстанції
Доводи ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», про те, що позови є взаємопов'язаними, оскільки встановлення обставин неналежного виконання орендодавцем умов Договору, а саме знаходження земельної ділянки в непридатному стані через її замінування, позбавляє орендаря можливості використовувати її за цільовим призначенням, а відповідно і сплачувати орендну плату протягом 2022-2024 років, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки задоволення зустрічних позовних вимог не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог, такі обставини підлягають доказуванню при розгляді первісного позову щодо відсутності вини відповідача у виникненні заборгованості по орендній платі внаслідок форс-мажорних обставин.
Вимоги зустрічної позовної заяви фактично є запереченнями проти первісних позовних вимог та стосуються спонукання позивача за первісним позовом (орендодавця) до вчинення відповідних дій, які, на думку апелянта, є безумовною передумовою для оцінки діяльності підприємства щодо виконання чи невиконання своїх зобов'язань по договорам оренди земельних ділянок. При цьому слід зазначити, що особа, яка подає апеляційну скаргу та звертається із зустрічним позовом, на час розгляду справи відчужила своє право оренди третій особі, яка залучена до справи я якості співвідповідача.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позови мають різні матеріально-правові підстави позову та докази, якими ці обставини підтверджуються.
Відтак, хоча вимоги первісного позову стосуються оцінки належного користування земельними ділянками орендарем, а вимоги зустрічного позову заявлені щодо належних дій орендодавця щодо цих же земельних ділянок, вони не є взаємопов'язаними, не об'єднані одними й тими ж доказами або спільними підставами.
Задоволення зустрічного позову в даному випадку не доводить відсутність у відповідача заборгованості за вимогами первісного позову. Так само і результат розгляду одного з позовів не свідчитиме про наявність чи відсутність підстав для автоматичного задоволення іншого позову. Ухвалення рішень за кожним з позовів залежить від того, чи будуть доведені сторонами обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.
Виходячи з положень ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним за наявності двох умов: по-перше, вони мають бути взаємопов'язаними, а по-друге, обидва позови виникають з одних правовідносин або якщо задоволення одного позову може виключити повністю або частково задоволення іншого. В цій справі ці умови не вбачаються та об'єднання цих позовів не є таким, що сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору.
Доводи апеляційної скарги про те, що повернення зустрічного позову є перешкодою в доступі до правосуддя, апеляційний суд відхиляє, оскільки право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду може бути реалізовано лише за умови дотримання як загальних правил подання позовів, так і правил пред'явлення зустрічних позовів, встановлених процесуальним законодавством.
За положеннями частини 2 статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Тому повернення заявникові зустрічної позовної заяви, яка не є взаємопов'язаною з первісною позовною заявою і ймовірне її задоволення не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог не може вважатися обмеженням доступу до правосуддя.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 листопада 2018 року у справі №910/3242/18.
Крім того, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не позбавлений права доводити обставини неналежного виконання орендодавцем умов договору оренди землі, а саме знаходження земельної ділянки в непридатному стані через її замінування, позбавлення орендаря можливості використовувати її за цільовим призначенням, під час розгляду первісного позову, як підстави відсутності вини відповідача у виникненні заборгованості по орендній платі.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про недоцільність прийняття зустрічної позовної заяви та повернення зустрічного позову ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», оскільки об'єднання вищевказаних позовів в одне провадження та спільний розгляд є недоцільним, адже позови містять різний предмет, зміст позовних вимог та обставини, які підлягають доказуванню.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відповідно до вимог частини третьої статті 194 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про повернення зустрічної позовної заяви заявнику, у зв'язку з порушенням вимог частини другої статті 193 ЦПК України.
Додаткове зазначення у резолютивній частині ухвали про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви прав заявника не позбавляє заявника права на захист його прав та інтересів, оскільки у даному випадку заявник не позбавлений можливості звернутися до суду на захист порушених, на його думку, прав у загальному порядку. Повертаючи зустрічну позовну заяву питання про обґрунтованість чи необґрунтованість заявлених позовних вимог судом не вирішувалась.
Посилання в апеляційній скарзі на заявлений Товариством у справі відвід судді ХомикІ.І. не є підставою для скасування чи зміни ухвали суду.
З моніторингу ЄДРСР вбачається, що ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29 липня 2025 року залишено без розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журика А.Л. у справі за позовом представника позивача Гончарова М.В. в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про розірвання договору оренди землі, про відвід судді Хомик І.І. Жодних заперечень щодо вказаної ухвали апеляційна скарга не містить.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 367, 369, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» залишити без задоволення.
Ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий Л. А. Приходько
Судді: В. О. Бездрабко
С. В. Радченко