Справа № 147/746/23
Провадження № 22-ц/801/2106/2025
Категорія: 10
Головуючий у суді 1-ї інстанції Борейко О. Г.
Доповідач:Матківська М. В.
24 вересня 2025 рокуСправа № 147/746/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
Головуючого: Матківської М. В.
Суддів: Міхасішина І. В., Стадника І. М.
Секретар: Закернична А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 01 серпня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання боргу спільною сумісною власністю подружжя,
Ухвалу постановила суддя Борейко О. Г.
Ухвалу постановлено о 10:28 год у с-щі Тростянець
Повний текст ухвали складено 01 серпня 2025 року,
встановив:
В провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання боргу спільною сумісною власністю подружжя.
ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з позовом про визнання боргу спільною сумісною власністю подружжя. У позовній заяві ОСОБА_2 в обґрунтування позову зазначив, що під час шлюбу із ОСОБА_1 вони придбали будинок по АДРЕСА_1 . На купівлю будинку та ремонт в ньому він позичив у ОСОБА_3 40 000,00 доларів США. У визначений строк повернути борг не вдалося. Але ОСОБА_3 , будучи його сестрою, погодилася певний час почекати із поверненням боргу.
Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 17 травня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг в сумі 40 000,00 доларів США та судові витрати в розмірі 13 420,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Вважає, що даний борг є спільною сумісною власністю подружжя, тому просив визнати його борг в розмірі 40 000,00 доларів США, наявність якого встановлена рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 17 травня 2023 року у цивільній справі № 147/478/23, та який виник в період шлюбу ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , їхньою спільною сумісною власністю.
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 01 листопада 2024 року справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 10 березня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
24 липня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Конякіна М. С. надійшло клопотання про призначення експертизи.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з позовом про визнання боргу спільною сумісною власністю подружжя. За змістом позовної заяви ОСОБА_2 в обґрунтування позову зазначає, що було проведено капітальні ремонтні та будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 . Факт проведення ремонтних робіт сторонами не заперечується.
Разом з тим, частина чеків та інших первинних документів, що підтверджують купівлю будівельних матеріалів і оплату робіт, втрачена у зв'язку з тривалим часом, що минув з моменту виконання робіт, та тим, що виконувались вони різними особами. Тому існує об'єктивна потреба у застосуванні спеціальних знань з метою встановлення: обсягу фактично виконаних робіт; їхньої якості; ринкової вартості таких робіт на момент їх виконання. Установлення цих обставин має істотне значення для справи, оскільки дозволяє суду дійти обґрунтованого висновку щодо використання боргових коштів в інтересах сім'ї, тобто для поліпшення об'єкта спільної сумісної власності.
Відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що власних коштів на придбання будинку та проведення в ньому ремонту вона не мала. З огляду на те, що встановлення обсягу та вартості проведених робіт є центральним елементом предмету спору (тобто підтвердження того, що існуючий борг було витрачено на поліпшення спільного майна, тобто потреби сім'ї), експертиза має ключове значення для правильного вирішення справи.
З огляду на це просив суд: призначити у цивільній справі експертизу обсягу, якості, вартості будівельних та ремонтних робіт, які були проведені в будинку, проведення експертизи доручити Незалежному інституту судових експертиз; на вирішення експерта, який проводитиме експертизу обсягу, якості, вартості будівельних та ремонтних робіт, необхідно подати наступні питання:
-Який обсяг будівельних і ремонтних робіт було фактично виконано у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?
-Яка вартість будівельних робіт проведених під час ремонту будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?
-Яка вартість матеріалів, використаних при виконанні робіт (якщо можливо - із розподілом: будматеріали / оплата праці)?
-Чи можна за наявними ознаками (тип матеріалів, методика виконання) визначити період, коли ці роботи були імовірно виконані?
-Яка дійсна ринкова вартість будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?
-Якщо частина робіт не завершена - яку частку загального кошторису вона становить?
-Чи характер робіт свідчить про їх спрямованість на поліпшення умов проживання сім'ї?
Попередити експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. В розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи, яка містить всі необхідні документи для вирішення питань поставлених перед експертом для проведення експертизи обсягу, якості, вартості будівельних та ремонтних робіт. Оплату за проведення експертизи покласти на заявника та на час проведення експертизи провадження у справі зупинити.
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 01 серпня 2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Конякіна М. С. про призначення у справі експертизи обсягу, якості, вартості будівельних та ремонтних робіт у цивільній справі №147/746/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання боргу спільною сумісною власністю подружжя, задоволено.
Призначено у цивільній справі №147/746/25 експертизу обсягу, якості, вартості будівельних та ремонтних робіт, проведення якої доручено експертам Незалежного інституту судових експертиз (вул. Маршала Тимошенка, 21, корпус 3, офіс 7, м. Київ, тел. 067-555-52-22, 050-360-16-82, e-mail:info@nice.com.ua).
На вирішення експерта, поставлено наступні питання:
-Який обсяг будівельних і ремонтних робіт було фактично виконано у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?
-Яка вартість будівельних робіт проведених під час ремонту будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?
-Яка вартість матеріалів, використаних при виконанні робіт (якщо можливо - із розподілом: будматеріали / оплата праці)?
-Чи можна за наявними ознаками (тип матеріалів, методика виконання) визначити період, коли ці роботи були імовірно виконані?
-Яка дійсна ринкова вартість будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?
-Якщо частина робіт не завершена - яку частку загального кошторису вона становить?
-Чи характер робіт свідчить про їх спрямованість на поліпшення умов проживання сім'ї?
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Роз'яснено експертам права та обов'язки, передбачені ст. 72 ЦПК України.
Роз'яснено особам, які беруть участь у справі наслідки ухилення від участі у експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України, зокрема, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Витрати по проведенню експертизи покладено на позивача ОСОБА_2 .
Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.
Відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду, вважаючи її необґрунтованою та постановленою з порушенням норм процесуального права.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що представник позивача в ході підготовчого судового засідання уже звертався до суду з клопотанням про призначення будівельно-технічної експертизи. При цьому вимоги та аргументація необхідності проведення експертизи були аналогічними теперішнім вимогам. Представник позивача взагалі жодного аналізу, обґрунтування потреби та неможливості подання такого клопотання під час підготовчого судового засідання не навів.
Окрім того у проведенні такої експертизи взагалі немає необхідності, оскільки не може експерт стверджувати, що саме з боргових коштів робився ремонт, а особливо за умови, що відповідач взагалі не знала про наявність боргу, а тим більше, якщо він брався в інтересах сім'ї.
У встановлений судом строк відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Олійник Ю. А. підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з'явився, будь-яких заяв чи клопотань не подав.
За правилами частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Олійник Ю. А., дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що призначення у справі експертизи обсягу, якості, вартості будівельних та ремонтних робіт, як доказу матиме значення для розгляду й вирішення справи по суті, бо з урахуванням позиції сторін висвітленої під час вступних виступів, а також під час обміну питаннями між сторонами, з'ясовано, що сторони не заперечують проведення будівельних та ремонтних робіт у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які як стверджує позивач проводились за кошти отримані в борг від його сестер, які і є предметом спору, однак встановити вартість таких робіт неможливо у зв'язку із незбереженням всіх чеків на придбання матеріалів та щодо оплати вартості робіт, в той же час відповідач заперечує, що вартість таких робіт і матеріалів включало таку значну суму, і тому відомості, встановити які й покликана експертиза, становлять предмет доказування у справі і стосуються предмета спору. Вивчивши подане представником позивача клопотання про призначення експертизи обсягу, якості, вартості будівельних та ремонтних робіт у справі, з'ясувавши обставини справи та врахувавши заперечення відповідача, враховуючи предмет та підстави заявленого клопотання, суд вважає, що для об'єктивного й правильного вирішення спору потрібні висновки фахівця з питань, які відносяться до предмету доказування.
Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором ( ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується, зокрема, за допомогою доказування - одного із основоположних елементів правосуддя.
За приписами до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Серед джерел доказів, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є висновок експерта.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. ч. 1, 3 ст. 102 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Суд призначає експертизу для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.
Згідно ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Згідно роз'яснень, наданих у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30 травня 1997 року звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків (п. 1); проведення експертизи в суді повинно здійснюватися з додержанням правил, передбачених процесуальним законом.
Суд з'ясовує обставини, що мають значення для дачі експертного висновку; пропонує учасникам судового розгляду письмово подати питання, які вони бажають порушити перед експертами; оголошує ці питання, а також питання, запропоновані судом; заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу поданих питань; у нарадчій кімнаті обмірковує всі питання, виключає ті з них, що виходять за межі компетенції експерта або не стосуються предмета доказування, формулює питання, які він порушує перед експертом з власної ініціативи, остаточно визначає коло питань, що виносяться на вирішення експертизи, і виносить ухвалу (постанову) про її призначення; оголошує в судовому засіданні ухвалу (постанову) про призначення експертизи і вручає її експертові; після проведення експертом досліджень, складання й оголошення експертного висновку приєднує його до справи; допитує експерта з метою роз'яснення й доповнення ним висновку.
Частиною третьою статті 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Положенням частини 1 статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Частиною 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до положень вимог статті 105 ЦПК України, які є імперативними за своєю правовою природою, призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: характері ступінь ушкодження здоров'я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Предметом спору в даному провадженні є борг, який позивач вважає спільною сумісною власністю подружжя та просить визнати цей борг спільною сумісною власність подружжя, стверджуючи про те, що витрачені позивачем кошти, які взято в борг, використано в інтересах сім'ї, а саме на ремонт об'єкта нерухомого майна (житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ).
Як вбачається зі змісту ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог бо заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.
При цьому неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.
Викладене узгоджується з правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року в справі № 6-9цс12, від 17 вересня 2014 року в справі № 6-131цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року в справі № 496/4851/14-ц (провадження 61-7835сво19).
Таким чином питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
На переконання апеляційного суду, у поданому позивачем клопотанні не наведено належних та допустимих підстав для призначення і проведення такої судової експертизи. Зокрема, позивачем не обґрунтовано, що висновок експерта по поставлених перед ним питаннях, може містити відомості щодо предмета доказування у справі та мати значення для її правильного вирішення.
Поставлені у клопотанні питання не впливають на предмет спору, який стосується визнання боргу спільною сумісною власністю подружжя. Відтак ці питання не мають правового значення для розгляду справи. Отже, відсутні підстави вважати, що для з'ясування обставин, які мають істотне значення у справі, необхідні спеціальні знання у сфері, іншій ніж право, без яких неможливо встановити відповідні факти.
З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що при вирішенні питання про призначення експертизи та зупинення провадження у справі суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до пункту 6 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно пункту 4 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала суду першої інстанції - до скасування із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 01 серпня 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. В. Матківська
СуддіІ. В. Міхасішин
І. М. Стадник
Повний текст судового рішення складений 24 вересня 2025 року