Справа № 135/464/25
Провадження № 22-ц/801/1870/2025
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Нікандрова С. О.
Доповідач:Міхасішин І. В.
23 вересня 2025 рокуСправа № 135/464/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Войтка Ю,Б., Матківської М.В.
з участю секретаря судового засідання: Кахно О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу № 135/464/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягуваних аліментів,
за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Слізяк Мар'яни Миколаївни на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 18 червня 2025 року, ухвалене у складі судді Нікандрової С. О., -
встановив:
В квітні 2025 року до суду звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягуваних аліментів, у якій позивачка просить: змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 23.12.2020 у цивільній справі №135/837/20 та ухвалити судове рішення про стягнення аліментів із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) відповідача по справі, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до виповнення дитині повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; припинити стягнення аліментів за рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 23.12.2020 у цивільній справі №135/837/20, що стягуються із ОСОБА_2 на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000,00 грн; судові витрати по справі покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у сторін у справі є спільна дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 23.12.2020 у справі №135/837/20 відповідача ОСОБА_2 визнано батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 000 грн, щомісячно, починаючи з 15.07.2020 і до досягнення дитиною повноліття. Сума стягуваних аліментів у розмірі 2000 грн є незначною, оскільки дитина росте і збільшуються потреби на належне забезпечення її життя та розвитку, тому коштів на утримання дитини катастрофічно не вистачає. Донька сторін ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні, але аліментів в розмірі 2000 грн щомісячно недостатньо для життя та забезпечення гармонійного розвитку дитини. На сьогоднішній день зросли ціни на продукти харчування, комунальні послуги, одяг, взуття, канцелярські приналежності тощо. Також на момент винесення вищезазначеного рішення, донці було 5 років, тепер дитині виповнилося майже 10 років, а отже дитина потребує значно більшого матеріального забезпечення. Разом з тим, 05.07.2022 вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та за час перебування у даному шлюбі у них народилося двоє дітей. Наразі у Тульчинському районному суді Вінницької області перебуває справа за її позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу. Таким чином у позивачки склалася ситуація, що на її утриманні перебуває троє дітей. Разом з тим у відповідача будь-яких інших осіб, які перебувають на його утриманні не має. Отже, витрати на утримання дитини істотно збільшились порівняно з витратами, які існували в 2020 році. Даної суми аліментів у розмірі 2000 грн не достатньо для того, щоб забезпечувати дитину не те, щоб усіма необхідними, а хоча б елементарними речами першочергової потреби, а також змінились обставини, які існували на момент розгляду попередньої справи.
Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 18 червня 2025 року позовну заяву - задоволено.
Змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 23.12.2020 у справі №135/837/20 з твердої грошової суми на частину від доходу.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Починаючи з дня набрання рішенням законної сили, припинити стягнення аліментів за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 23.12.2020у справі№135/837/20, та повернути виконавчий лист до суду після завершення виконання.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Не погодившись з вказаним рішенням суду,в якій посилаючись на незаконність рішення, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким змінити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/12 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Відзив на апеляційну скаргу від позивачки не надходив.
В судовому засіданні представник відповідача адвокат Слізяк М.М. апеляційну скаргу підтримала, просила суд її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, про причину неявки суд не повідомили.
Представник позивача адвокат Бодачевська М.В. подала суду заяву з проханням проводити розгляд справу у відсутність позивача та її представника.
Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість проведення судового розгляду у відсутність осіб, які не з'явилися.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги на рішення суду, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 11.08.2021 Ладижинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 23.12.2020 у справі №135/837/20 відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_5 на дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 000 грн, щомісячно, починаючи з 15.07.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №64597159 від 22.02.2021, головним державним виконавцем Ладижинського міського відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бурлініною Л.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №135/837/20, виданого 01.02.2021 Ладижинським міським судом Вінницької області (а.с.10) про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на утриманні доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн, щомісячно, починаючи з 15.07.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
05.07.2022 позивачка ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_4 , та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 05.07.2022 Ладижинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Від шлюбу з ОСОБА_4 у позивачки народилося двоє дітей: син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 05.06.2023 Ладижинською міською радою Гайсинського району Вінницької області, та донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого 05.06.2023 Ладижинською міською радою Гайсинського району Вінницької області.
Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 03.03.2025 відкрито провадження у цивільній справі №148/452/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу .
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_5 №6118/3/960 від 09.04.2025 відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обіймає посаду штаб-сержанта 3 категорії групи розвідки штабу військової частини НОМЕР_1 , та в період з 14.08.2022 по 09.05.2023, з 25.05.2025 по 21.06.2023, з 27.06.2023 по 01.09.2023, з 04.09.2023 по 19.09.2023, з 21.09.2023 по 15.04.2024, з 17.04.2024 по 21.05.2024, з 25.07.2024 по 24.12.2024, з 11.01.2025 по теперішній час бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Миколаїв, с. Невельське, с. Новоолександрівка Донецької області.
Відповідно до довідки вих. №6/18/3/954, виданої 08.04.2025 командиром військової частини НОМЕР_5 підполковником ОСОБА_9 , відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призивом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_5 з 14.08.2022 по теперішній час.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отримувати необхідний і достатній розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Норми національного та міжнародного права вказують на те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, їхні найкращі інтереси повинні стояти понад усе, дитині має забезпечується такий захист, який є необхідним для її благополуччя.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі статтею 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до частини 3 статті 181СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184,192 СК України.
Так, відповідно до статті 183 та статті 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейним кодексом України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже зміна способу стягнення аліментів (ч.3 ст.181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ч.1 ст.192 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов'язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст. 181,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 05.02.2014 у справі №6-143цс-13, відповідно якою вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Вказана стаття не містить будь-яких умов за яких одержувачу аліментів може бути відмовлено судом у способі стягненні аліментів. Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.03.2020 у справі №759/10277/18, згідно із яким спосіб стягнення коштів на утримання дитини визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина. Тобто, позивач наділений абсолютним правом на зміну способу стягнення аліментів.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №372/2393/17, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин. Тобто, зміна способу стягнення аліментів передбачає зміну їх розміру.
Разом з тим, змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника, суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими статтею 182 СК України.
Частиною 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Верховний Суд в постанові від 21.07.2021 у справі №691/926/20 зазначив, що враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: зміни і сімейного, і матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 05.02.2014 (провадження №6-143цс13), від 30.06.2020 у справі №343/945/19 (провадження № 61-2057св20), від 12.01.2022 у справі №545/3115/19 (провадження №61-18145св20), від 23.05.2022 у справі №752/26176/18 (провадження №61-16697св21).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1 та 2 ст.77 ЦПК України).
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як встановлено судом, що позивачка, з якою проживає малолітня дитина ОСОБА_3 , звертаючись до суду, просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача аліменти саме у частці від доходу її батька. При цьому вказує на зміни свого матеріального стану у зв'язку із збільшенням потреб дитини, наявність на утриманні двох інших малолітніх дітей. При цьому посилається на те, що матеріальне становище відповідача покращилось, оскільки він проходить військову службу.
Позивачка ОСОБА_1 , як одержувач аліментів на дитину, довела свої вимоги щодо необхідності зміни способу стягнення аліментів, зокрема те, що розмір, присуджених до стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 2 000 грн, на даний час є очевидно недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, оскільки дитина подорослішала і на даний час збільшилися потреби у розвитку, навчанні та вихованні дитини, крім того, позивачка має на утриманні ще двох малолітніх дітей, які також потребують забезпечення достатнього рівня життя.
При визначенні розміру аліментів суд першої інстанції правильно врахував, що відповідач є здоровою працездатною особою, на даний час перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_5 , даних про наявність у нього на утриманні інших осіб не має.
З урахуванням встановлених обставин справи, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а також імперативну норму про можливість зміни способу стягнення аліментів, право вибору якого належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявлені позивачкою вимоги про зміну способу стягнення аліментів ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
При визначені конкретного розміру аліментів, враховує обов'язок обох батьків утримувати дитину до її повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, те, що відповідач здорова, працездатна особа та не має на утриманні інших осіб, а тому, вважає можливим визначити аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, змінивши спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 23.12.2020 у справі №135/837/20.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що в разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів (ч.1 ст.192 СК України).
Доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для відповідача, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,
постановив :
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Слізяк Мар'яни Миколаївни - залишити без задоволення.
Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 18 червня 2025 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: І.В. Міхасішин
Судді: Ю.Б. Войтко
М.В. Матківська