Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/874/25
Провадження № 2/475/480/25
26.09.2025смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Кривенко О.В.,
за участі секретаря судового засідання Маташнюк О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Бабіч В.О.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції уточнену заяву позивача в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , подану від її імені представником-адвокатом Новак-Павловою Людмилою Володимирівною до Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій» про стягнення заборгованості по заробітній платі за період вимушеного прогулу та матеріальної компенсації по звільненню
29.07.2025 року у провадження Доманівського районого суду Миколаївської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій» про стягнення заборгованості по заробітній платі за період вимушеного прогулу та матеріальної компенсації по звільненню.
Ухвалою від позовна заява прийнята до розгляду та призначена у спрощеному позовному провадженні.
Позивач, звертаючись до суду, просив стягнути з ТОВ “Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період вимушеного прогулу з 24.03.2022 року по квітень 2025 р. в розмірі 276 900,00 грн, стягнути ТОВ “Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій» на користь ОСОБА_1 відповідно до умов Трудового договору, матеріальну компенсацію в зв'язку зі звільненням 15 мінімальних заробітних плат в розмірі 119 100,00 грн, посилаючись на на підставу позову на Наказ № 19-к від 28.05.2025 року 'Про припинення трудового договору' та Трудовий договір, як підставу відповідних стягнень.
29.08.2025 року надійшов відзив на позовну заяву.
04.09.2025 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить визнати незаконним та скасувати Наказ Відповідача «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ТОВ «МОПАС» від 24.03.2022 року № 64, стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період вимушеного прогулу в ТОВ «МОПАС» з 24.03.2022 року по 30.04.2025 року в розмірі - 175 300,00 грн, стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки в ТОВ «МОПАС» з 24.03.2022 року по 30.04. 2025 року в розмірі - 12 977,40 грн . На підтвердження позовних вимог до зяви додано докази.
05.09.2025 року на адресу суду надійшли заперечення представника відповідача на заяву про уточнення позовних вимог, в якій представник відповідача просить відмовити у прийнятті уточненої позової заяви, оскільки представник позивача фактично змінив предмет та підставу позову та виникла нова матеріально-правова вимога. Новим предметом позову є трудовий спір, пов'язаний зі скасуванням Наказу «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ТОВ «МОПАС» від
24.03.2022 року № 64, у зв'язку із веденням військового стану в Україні та з підстав визначених Законом України 'Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану', уточнена заява не відповідає вимогам ч.3 ст.175 ЦПК, оскільки позивач не зазначила в чому саме полягає незаконність спірного нказу з урахуванням обставин справи.
В судовому засіданні представник позивача заявлене клопотання про уточнення позовних вимог підтримала, пояснивши, що вправі звернутись із уточненою заявою, в якій збільшити позовні вимоги, що не є порушенням вимог ЦПК. Позивач змінив предмет позову, уточнюючи позовні вимоги, а саме просить суд визнати незаконним та скасувати Наказ відповідача «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ТОВ «МОПАС» від 24.03.2022 року № 64, у зв'язку із веденням військового стану в Україні та з підстав визначених Законом України 'Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану'. Окрім того, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період вимушеного прогулу в ТОВ «МОПАС» з 24.03.2022 року по 30.04.2025 року в розмірі - 175 300,00 грн та грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки в ТОВ «МОПАС» з 24.03.2022 року по 30.04. 2025 року в розмірі - 12 977,40 грн.
В судовому засіданні представник відповідача щодо заяви про уточнення позовних вимог заперечував та вважає, заява не підлягає до прийняття. При цьому зазначив, що збільшення (чи зменшення) може бути лише розмір майнового характеру. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Зміна одночасно підстав та предмета позову не допускається.
Вирішуючи питання про прийняття заяви представника позивача, заслухавши сторони та представників, вивчивши матеріали поданої до суду заяви про уточнення позовних вимог, суд приходить до наступних висновків.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.
Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Виходячи з вищевикладеного, складовими частинами позову є предмет, підстава, зміст.
Концепція нової редакції ЦПК полягає, у першу чергу, у підготовці позивачем саме кінцевої редакції позовної заяви, яка подається до суду, і в такому випадку суд визначає порядок її розгляду (спрощене без виклику, з викликом, загальне провадження) та враховує при вирішенні питання про такий розгляд ряд чинників (ч.3ст.274ЦПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 ст. 49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач
має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що
розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до висновку Верховного Суду, зробленого у постанові від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19, позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
У постанові Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19 зазначено, що «під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви».
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі №925/185/19, від 23 січня 2020 року у справі №925/186/19.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Заява позивача є новим позовом оскільки у ній зазначена самостійна правова вимога щодо визнання незаконним та скасування наказу «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ТОВ «МОПАС» від 24.03.2022 року № 64 який не був заявлений первісно, та одночасно на його обґрунтування наведені інші обставини які не були визначені позивачем первісно підставою позову, які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами, долучені нові докази на підтвердження вимог про скасування Наказу. При подачі позову позивач посилався на Наказ № 19-к від 28.05.2025 року 'Про припинення трудового договору' та Трудовий договір, як підставу відповідних стягнень, а при подачі уточненого позову на Наказ «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ТОВ «МОПАС» від 24.03.2022 року № 64, який просить скасувати.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви позивача в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасувати Наказу Відповідача «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ТОВ «МОПАС» від 24.03.2022 року № 64, оскільки цивільним процесуальним законодавством не передбачено одночасне зміна предмету і підстав позову та неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви».
Одночасно, суд роз'яснює позивачу право на звернення до суду з окремим позовом з вимогами, аналогічними тим, які міститься у заяві про зміну предмету позову, а саме визнання незаконним та скасувати Наказу Відповідача «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ТОВ «МОПАС» від 24.03.2022 року № 64.
Керуючись ст.43,49 ЦПК України, суд
Відмовити позивачу ОСОБА_1 в прийнятті уточненої позовної заяви в частині вимог щодо визнання незаконним та скасування Наказу «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ТОВ «МОПАС» від 24.03.2022 року № 64.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяО. В. Кривенко