17.09.2025 Справа №607/14010/25 Провадження №2/607/4191/2025
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Вийванка О. М.
за участю секретаря судового засідання Лукачат К. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води,
Позивач Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради (надалі - КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради) звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що відповідач зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 . КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради здійснює забезпечення тепловою енергією житла, яке займає відповідач. ОСОБА_1 користується послугами з централізованого опалення, однак, передбачених законом обов'язків щодо оплати за ці послуги належно не виконує, внаслідок чого за період з 01.11.2020 по 01.04.2025 у нього наявна заборгованість за отримані послуги в розмірі 55 978,01 грн. Добровільно відповідач відмовляється сплатити борг.
У зв'язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 55 978,01 грн, а також понесені судові витрати по справі в розмірі 3 028,00 грн сплаченого судового збору.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує щодо заочного вирішення справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, будучи повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Правом на подання відзиву відповідач не скористався та не подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи.
При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду прийнято до розгляду справу, продовжено розгляд справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою суду постановлено заочний розгляд справи.
Перевіривши, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.
Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Суд, встановив, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , про що свідчить довідка про осіб зареєстрованих за адресою за період з 04.04.2022 по 04.04.2025 КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради від 04.04.2025.
Позивач КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради здійснює забезпечення тепловою енергією зазначеного житла, в якому проживає відповідач ОСОБА_1 , на яке відкрито особовий рахунок для проведення нарахування з оплати послуг за спожиту теплову енергію та гарячої води № 524221.
З 01 грудня 2021 року відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1105 від 01.12.2021, у Тернополі впроваджено двоставковий тариф на послугу постачання теплової енергії. Отже, за період з 01.02.2020 по 30.11.2021 надавалися послуги за назвою з централізованого опалення та постачання гарячої води, а з 01.12.2021 по 01.10.2024 надавалися послуги за назвою за послуги з постачання теплової енергії.
Згідно з актами про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період подано теплоносії для забезпечення можливості надання послуг з централізованого опалення, в тому числі за адресою по АДРЕСА_3 .
Як вбачається із виписки з особового рахунку (о/р НОМЕР_1 ) про заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, наданої КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради від 15.04.2025, відповідач не у повному обсязі проводив оплату за спожиту теплову енергію та гарячу воду, внаслідок чого за період з 01.11.2020 по 01.04.2025 в нього утворилася заборгованість у розмірі 55 978,01 грн.
З письмового повідомлення, надісланого на адресу відповідача від 31.10.2024 за № 3413/17/139 вбачається, що КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради повідомило відповідача про наявність станом на 01.10.2024 заборгованості за послуги з централізованого теплопостачання та необхідність сплатити зазначену заборгованість протягом 15 днів.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач як на підставі заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 55 978,01 грн, у зв'язку із неналежним виконанням з боку боржника умов договору про надання послуг з централізованого опалення, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.
Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Частина 1 ст. 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов'язаними з наданням послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, та регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання» та іншими нормативно-правовими актами України.
Так, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно з п. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач(співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу. Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Згідно з ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством.
Виконавець послуги з постачання гарячої води повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки,температури та величини тиску. Параметри якості гарячої води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам (ч. 2, 3 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов'язаний оплатити вартість послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, якщо він фактично отримував таку послугу. Факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 210/5796/16-ц, де встановлено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Судом встановлено, що позивач здійснює забезпечення помешкання відповідача теплопостачанням, у тому числі надавав послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії в період з 01.11.2020 по 01.04.2025.
Відповідач не вносив оплату за спожиті послуги в повному розмірі, а лише здійснював часткову оплату, а саме, ним було оплачено суму 55 978,01 грн, яку було зараховано на погашення залишку, що існував на 01.11.2020, у зв'язку з чим за період з 01.11.2020 по 01.04.2025 утворилася заборгованість в розмірі 55 978,01 грн, про що свідчить виписка з особового рахунку про заборгованість за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води від 15.04.2025.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що наявні порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради заборгованості за послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої водиза період з 01.11.2020 по 01.04.2025 в розмірі 55 978,01 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, оскільки позов задоволено, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 3 028,00 грн сплаченого судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 509, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, суд,
Задовольнити позов Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої водиза період з 01.11.2020 по 01.04.2025 в розмірі 55 978,01 грн (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім гривень 01 копійка) та 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) сплаченого судового збору.
Відповідачу направити копію заочного рішення суду, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення суду або апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги заочного рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, відповідачем може бути оскаржене заочне рішення суду в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, відповідачем з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, іншими учасниками справи з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину заочного рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного заочного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
позивач Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомунерго» Тернопільської міської ради, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 14034534, місцезнаходження вул. Франка, буд. 16, м. Тернопіль;
відповідач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 22 вересня 2025 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко