ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15153/25
провадження № 3/753/5665/25
"19" вересня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Осіпенко Л.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП,-
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення від 20.06.2025 року серії ЕПР1 № 367655, 20.06.2025 року о 15 год. 15 хв. по просп. Петра Григоренка, у місті Києві водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 , у якого задні ліхтарі тоновані та вчинила вказане правопорушення двічі протягом року ЕНА №3476105 від 14.11.2024 року чим порушила п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність передбачена ч. 7 ст. 121 КУпАП.
У судове засідання, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлена належним чином, правом на подання письмових пояснень не скористалась.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Суд, враховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим, з урахуванням положень ст. 268 КУпАП провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .
Суддя, дослідивши матеріали справи, протокол про адміністративні правопорушення, інші, долучені до протоколу документи, дійшов висновку про таке.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданням провадження по справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне. Всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, в також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 2 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, в тому числі, питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 256 КУпАП У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Частиною 4 статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
Частиною 6 статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.
Частиною 7 статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною шостою цієї статті.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 367655 від 20.06.2025 року протокол відносно ОСОБА_1 складено за ч. 7 ст. 121 КУпАП (а.с. 1).
До матеріалів справи працівниками поліції додані довідки, зі змісту яких вбачається, що старшим лейтенантом поліції Усатюком С.Л. 20.06.2025 року під час складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 367655 від 20.06.2025 року відносно ОСОБА_1 , не вірно зазначена кваліфікація вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме невірно вказано ч. 7 ст. 121 КУпАП, замість вірної ч. 4 ст. 121 КУпАП (а.с. 5-6).
Вказане також підтверджується відомостями у Картці обліку адміністративного правопорушення від 20.06.2025 року (а.с. 2).
У відповідності до рапорту старшого лейтенанта поліції Усатюка С.Л., вбачається що ним, під час складення протоколу серії ЕПР1 № 367655 від 20.06.2025 року відносно ОСОБА_1 , було допущено помилку. З огляде на викладене, у графі вищевказаного адміністративного протоколу "відповідальність передбачена", просить вважати вірною кваліфікацію адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП, а не за ч. 7 ст. 121 КУпАП (а.с. 7).
Таким чином, при складенні даного адміністративного матеріалу працівниками поліції невірно вказано нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
У відповідності до вимог Закону, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення передбаченого КУпАП, тобто основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення.
При цьому, КУпАП не передбачено процесуальної форми приведення протоколу про адміністративне правопорушення у відповідність до вимог закону, шляхом складання письмових довідок.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». Згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України"(з відсиланням на п. 282рішення у справі "Авшар проти Туреччини"(Avsar v. Turkey), згідно яких "доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом".
У справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Невідповідність відомостей, які зазначені в протоколі іншим доказам не є підставою для повернення протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення, відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення», оскільки положення наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» від 06 листопада 2015 року № 1376 не передбачають можливості внесення змін до вже складеного протоколу або виправлень.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП слід закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 121, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку, встановленого на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяті днів з дня її винесення.
Суддя: Осіпенко Л.М.