Справа № 361/3839/24
Провадження № 2-о/369/127/25
Іменем України
25.09.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Янченка А.В. за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 361/3839/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім'ї Броварської районної військової адміністрації Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин.
На обгрунтування заяви зазначив, що 02.08.2023 року рішенням судді Києво-Святошинського районного суд Київської області Пінкевич Н.С., Справа № 369/10484/23, Провадження № 2-о/369/343/23, громадянина України ОСОБА_2 визнано усиновлювачем повнолітньої особи - громадянина України ОСОБА_1 .
Вищезазначеним рішенням суду встановлено, що у липні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з заявою про усиновлення.
Свої вимоги мотивував тим, що у зареєстрованому шлюбі не перебуває, власних дітей немає, працює - ФОП. З 2010 року займається вихованням ОСОБА_3 , а з 2015 року вони проживають разом, у його власному будинку. Будинок загальною площею 110 кв.м, має усі зручності. За весь час спільного проживання між ними склались теплі взаємовідносини, як у батька з сином. ОСОБА_4 звертається до нього «тато», а він вважає його своїм сином, тому має намір усиновити, в тому числі для складання заповіту на користь останнього. Всі наслідки усиновлення він розуміє. Сам ОСОБА_4 виховувався в інтернаті, його мати позбавлена батьківських прав, а відомості про батька взагалі відсутні.
Просив суд: усиновити та оголосити його батьком повнолітньої особи - ОСОБА_1 , зобов'язати Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) внести зміни в актовому записі про народження ОСОБА_1 , вказавши ОСОБА_2 як батька дитини.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_2 вимоги заяви підтримав. Суду пояснив, що він не має власних дітей та ніколи не був одружений. З ОСОБА_4 познайомились по роботі років 15 назад, між ними склались гарні відносини. ОСОБА_4 гарно працював. Через кілька років через матеріальні труднощі він переїхав проживати до нього у будинок в м.Боярка. З того часу постійно проживають разом, між ними склались теплі родинні відносини. ОСОБА_5 допомагає по веденню господарства, полюбляє садити городину. Він сприймає ОСОБА_4 як свого сина, всіх знайомить з ним як зі своїм сином, тому вирішив усиновити хлопця, хоч він є повнолітнім. Також після усиновлення має намір скласти заповіт або подарувати своє майно для уникнення у подальшому будь-яких непорозумінь зі своїми родичами. Просив заяву задовольнити.
У судовому засіданні ОСОБА_5 подану заяву підтримав. Суду пояснив, що познайомився з ОСОБА_2 років 15 тому, влаштувавшись до нього на роботу. Він старанно ставився до роботи та між ними склались довірливі відносини. Через відсутність коштів для оплати оренди кімнати, він погодився на пропозицію заявника та переїхав до нього. З того часу постійно проживають разом як родина. Він ставиться до ОСОБА_2 як до свого батька, якого ніколи не бачив та не знає хто він. Свою матір ОСОБА_4 розшукав багато років тому, але знайшов її в стані алкогольного сп'яніння та підтримувати з нею будь-які стосунки не мав бажання. Також він має старшого брата, якого останній раз бачив років десять по тому. Певний час намагався його розшукати, але вжиті заходи результатів не принесли. Тому погоджується на усиновлення, всі наслідки такого кроку усвідомлює та готовий також опікуватись ОСОБА_2 як своїм батьком до самої старості. Усиновлення не є умовою уникнення військового обов'язку, оскільки він перебуває у Збройних Силах України, воював та отримав дві контузії, на даний час перебуває на реабілітації. Просив заяву задовольнити.
Представник Боярського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) подали суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, просили вирішити заяву відповідно до вимог закону.
Суд, дослідивши матеріали справи знаходить, що заявлені вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав: з архівної довідки №898/06-03 від 08 червня 2023 року Білоцерківської міської ради Київської області встановлено, що мати ОСОБА_6 - позбавлена волі, мати-одиначка, дитина ОСОБА_7 - перебував у Білоцерківському дошкільному дитячому будинку №1 «Волошка» з серпня 1996 року.
З листа Білоцерківського державного дошкільного будинку «Волошка» №170/4-5а від 20 березня 2000 року вбачається, що відомості про батька дитини ОСОБА_1 записані зі слів матері відповідно до ст. 55 Кодексу про шлюб та сім'ю України.
На адвокатський запит від Державної адміністрації щодо надання інформації про позбавлення материнських прав ОСОБА_6 , у зв'язку з відбуванням покарання, листом служби у справах дітей Броварської РДА у Київській області повідомлено, що відповідно до інформації, внесеної до Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Діти», ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в службі у справах дітей та сім'ї Броварської районної державної адміністрації як дитина, позбавлена батьківського піклування, з 03.09.2007 та знятий з обліку 01.11.2010 у зв'язку з досягненням повноліття.
Відповідно до листа служби у справах дітей та сім'ї Броварської районної державної адміністрації від 28.02.2023 № 63/01-21 інформація про позбавлення громадянки ОСОБА_9 стосовно ОСОБА_8 , відсутня. Оскільки, ОСОБА_2 є усиновлювачем ОСОБА_4 , та для уникнення у подальшому будь-яких непорозумінь зі своїми родичами, після того як ОСОБА_4 набуде права власності на нерухоме та рухоме майно ОСОБА_2 , виникла необхідність юридичного фіксування факту позбавлення ОСОБА_6 материнських прав.
На підставі наведеного, заявник просив суд встановити факт, що має юридичне значення, позбавлення громадянки ОСОБА_9 стосовно ОСОБА_8 , батьківських прав та визнати факт, стосовно ОСОБА_1 , таким, що був позбавлений батьківського піклування, матері - ОСОБА_6 , у зв'язку з відбуванням нею покарання.
19.11.2024 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області (суддя Янченко А.В.) справу № 361/3839/24 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд призначено проводити за правилами окремого провадження.
Представник заявника подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Заінтересовані особи у судове засідання 14.05.2025 року не з'явилась, подали заяви про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 02.08.2023 року рішенням судді Києво-Святошинського районного суд Київської області Пінкевич Н.С., Справа № 369/10484/23, Провадження № 2- о/369/343/23, громадянина України ОСОБА_2 визнано усиновлювачем повнолітньої особи - громадянина України ОСОБА_1 .
Вищезазначеним рішенням суду встановлено, що у липні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з заявою про усиновлення.
Свої вимоги мотивував тим, що у зареєстрованому шлюбі не перебуває, власних дітей немає, працює - ФОП. З 2010 року займається вихованням ОСОБА_3 , а з 2015 року вони проживають разом, у його власному будинку. Будинок загальною площею 110 кв.м, має усі зручності. За весь час спільного проживання між ними склались теплі взаємовідносини, як у батька з сином. ОСОБА_4 звертається до нього «тато», а він вважає його своїм сином, тому має намір усиновити, в тому числі для складання заповіту на користь останнього. Всі наслідки усиновлення він розуміє. Сам ОСОБА_4 виховувався в інтернаті, його мати позбавлена батьківських прав, а відомості про батька взагалі відсутні.
Просив суд: усиновити та оголосити його батьком повнолітньої особи - ОСОБА_1 , зобов'язати Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) внести зміни в актовому записі про народження ОСОБА_1 , вказавши ОСОБА_2 як батька дитини.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_2 вимоги заяви підтримав. Суду пояснив, що він не має власних дітей та ніколи не був одружений. З ОСОБА_4 познайомились по роботі років 15 назад, між ними склались гарні відносини. ОСОБА_4 гарно працював. Через кілька років через матеріальні труднощі він переїхав проживати до нього у будинок в м. Боярка. З того часу постійно проживають разом, між ними склались теплі родинні відносини. ОСОБА_5 допомагає по веденню господарства, полюбляє садити городину. Він сприймає ОСОБА_4 як свого сина, всіх знайомить з ним як зі своїм сином, тому вирішив усиновити хлопця, хоч він є повнолітнім. Також після усиновлення має намір скласти заповіт або подарувати своє майно для уникнення у подальшому будь-яких непорозумінь зі своїми родичами. Просив заяву задовольнити.
У судовому засіданні ОСОБА_5 подану заяву підтримав. Суду пояснив, що познайомився з ОСОБА_2 років 15 тому, влаштувавшись до нього на роботу. Він старанно ставився до роботи та між ними склались довірливі відносини. Через відсутність коштів для оплати оренди кімнати, він погодився на пропозицію заявника та переїхав до нього. З того часу постійно проживають разом як родина. Він ставиться до ОСОБА_2 як до свого батька, якого ніколи не бачив та не знає хто він. Свою матір ОСОБА_4 розшукав багато років тому, але знайшов її в стані алкогольного сп'яніння та підтримувати з нею будь-які стосунки не мав бажання. Також він має старшого брата, якого останній раз бачив років десять по тому. Певний час намагався його розшукати, але вжиті заходи результатів не принесли. Тому погоджується на усиновлення, всі наслідки такого кроку усвідомлює та готовий також опікуватись ОСОБА_2 як своїм батьком до самої старості. Усиновлення не є умовою уникнення військового обов'язку, оскільки він перебуває у Збройних Силах України, воював та отримав дві контузії, на даний час перебуває на реабілітації. Просив заяву задовольнити.
Представник Боярського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) подали суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, просили вирішити заяву відповідно до вимог закону.
Суд, дослідивши матеріали справи знаходить, що заявлені вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав: з архівної довідки №898/06-03 від 08 червня 2023 року Білоцерківської міської ради Київської області встановлено, що мати ОСОБА_6 - позбавлена волі, мати-одиначка, дитина ОСОБА_7 - перебував у Білоцерківському дошкільному дитячому будинку №1 «Волошка» з серпня 1996 року.
З листа Білоцерківського державного дошкільного будинку «Волошка» №170/4-5а від 20 березня 2000 року вбачається, що відомості про батька дитини ОСОБА_1 записані зі слів матері відповідно до ст. 55 Кодексу про шлюб та сім'ю України.
На адвокатський запит від Державної адміністрації щодо надання інформації про позбавлення материнських прав ОСОБА_6 , у зв'язку з відбуванням покарання, листом служби у справах дітей Броварської РДА у Київській області повідомлено, що відповідно до інформації, внесеної до Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Діти», ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в службі у справах дітей та сім'ї Броварської районної державної адміністрації як дитина, позбавлена батьківського піклування, з 03.09.2007 та знятий з обліку 01.11.2010 у зв'язку з досягненням повноліття.
Відповідно до листа служби у справах дітей та сім'ї Броварської районної державної адміністрації від 28.02.2023 N 63/01-21 інформація про позбавлення громадянки ОСОБА_9 стосовно ОСОБА_8 , відсутня. Оскільки, ОСОБА_2 є усиновлювачем ОСОБА_4 , та для уникнення у подальшому будь-яких непорозумінь зі своїми родичами, після того як ОСОБА_4 набуде права власності на нерухоме та рухоме майно ОСОБА_2 , виникла необхідність юридичного фіксування факту позбавлення ОСОБА_6 материнських прав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»: - дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки; діти, позбавлені батьківського піклування,
- діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов'язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов'язків з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та областях, та безпритульні діти.
Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям: батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав (крім одного із батьків) мають опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років ( ст. 165 Сімейний кодекс України).
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.04.2024 8 шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім'ї Броварської районної військової адміністрації Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, позбавлення громадянки ОСОБА_6 стосовно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), батьківських прав.
Визнати факт, стосовно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), таким, що був позбавлений батьківського піклування, матері - ОСОБА_6 , у зв'язку з відбуванням нею покарання.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 25.09.2025 року.
Суддя А.В. Янченко