Справа № 367/6006/25
Провадження №2/367/4653/2025
Іменем України
24 вересня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі судових засідань Пронченко О.С.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит- Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №28005-07/2024 від 27.07.2024 року в розмірі 18145,60 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір про надання фінансового кредиту №28005-07/2024, який вчинено в електронній формі та підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» зобов'язання відповідно до договору виконав у повному обсязі, надав позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн, однак належного зустрічного виконання зобов'язань за договором не отримав.
23 грудня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №23122024, відповідно до умов якого право грошової вимогиза кредитним договором №28005-07/2024 від 27.07.2024 року перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Позивач зазначає, що набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №28005-07/2024 від 27.07.2024 року в розмірі 18145,60 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4775 грн.; заборгованість за відсотками - 4297,80 грн.; заборгованість за штрафом - 9072,80 грн.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 18145,60 грн. заборгованості за кредитним договором,сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 7 000,00 грн.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17 червня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 29 липня 2025 року за клопотанням позивача було витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію: чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; чи була успішною транзакція здійснена 27.07.2024 року о 7:40:00 AM на банківську картку НОМЕР_1 в сумі 5000 грн., якщо так, то: чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ; чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 .
У встановлений судом строк відповідачка ОСОБА_1 відзив на позов не подала.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини восьмої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження на підставі доказів та письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи.
Відповідно до частини десятої статті 187 ЦПК України на офіційному веб-порталі судової влади України було розміщено оголошення для ОСОБА_1 про розгляд Ірпінського міського суду Київської області справи № 367/6006/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Однак, відповідач у судове засідання не з'явилась.
Позивач також був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, однак у судове засідання не з'явився. У позовній заяві позивач просив провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження, за відсутності його представника. Також до суду представник позивача подавав заяви, в яких просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позов підтримав та не заперечував проти винесення заочного рішення у справі.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.
За клопотанням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 27 липня 2023 року ОСОБА_1 через сайт ТОВ «Стар Файненс Груп» https://starfin.com.ua створила та заповнила анкету-заяву на кредит, в якій зазначила свої особисті дані: прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, рік народження, номер мобільного телефона та електронної адреси, паспортні дані, домашню адресу, освіту та щомісячний дохід. Надала згоду, зокрема, щодо правил кредитування.
З договору про надання фінансового кредиту від 28 серпня 2023 року №28005-07/2024, укладеного між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 вбачається, що товариство зобов'язувалося надати відповідачеві фінансовий кредит в розмірі 5 000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1).
Тип кредиту - кредит. Мета отримання кредиту - на власні потреби клієнта.
Кредит надається строком на 120 днів, дата надання кредиту - 27 липня 2024 року.
Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування - 23 листопада 2024 року (пункт 1.2. договору).
Відповідно до пункту 1.4 договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована.
Процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.2 цього договору.
Клієнт зобов'язаний сплачувати проценти кожні 30 днів. Детальний термін (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору (пункт 1.5 договору).
Згідно з пунктом 1.6 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, визначеного пунктом 1.2 договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.
Відповідно до додатків № 1 до договору про надання фінансового кредиту від 27 липня 2024 року №28005-07/2024 (графік платежів) встановлено дату платежу 23 листопада 2024 року, до сплати: кредит в сумі 7 250,00 грн. Також вказано розмір періодичних платежів та рекомендовану дату їх здійснення.
До матеріалів справи також долучено паспорт споживчого кредиту, що містить інформацію про основні умови кредитування: тип кредиту - кредит, сума кредиту - 5 000,00 грн, строк кредитування - 120 днів. Процентна ставка - 1,50 % в день, що становить 547,50 % річних. Загальні витрати за кредитом - 9 000,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом - 14 000,00 грн, реальна річна процентна ставка - 9671,38 % річних.
Розділ 5 паспорту споживчого кредиту містить інформацію про порядок повернення кредиту: періодичний платіж кожні 30 днів у розмірі 2250,00 грн, загальна кількість платежів - 4.
На підтвердження підписання відповідачем договору про споживчий кредит від 27 липня 2024 року №28005-07/2024 до матеріалів позовної заяви додано довідку про ідентифікацію, згідно з якою ОСОБА_1 акцепт договору здійснила шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора «W2576» 27 липня 2024 року о 07:36, який відправлено на номер телефону НОМЕР_3 .
Отже, судом встановлено, що між сторонами укладено електронний договір від 27 липня 2024 року №28005-07/2024. Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Із дослідженого судом договору від 27 липня 2024 року №28005-07/2024 встановлено, що його укладено в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразового ідентифікатору є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Положеннями частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом, договір від 27 липня 2024 року №28005-07/2024 укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог статті 12 вказаного Закону, а саме: з боку позивача за допомогою факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки позивача, нанесених за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, а з боку відповідача за допомогою одноразового ідентифікатору, та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З наданих матеріалів вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Також суд враховує, що із кредитного договору та анкети-заяви від 27 липня 2024 року №28005-07/2024 вбачається, що відповідач ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши ТОВ «Стар Файненс Груп» свої персональні дані, подав заявку на отримання кредиту та підтвердив умови отримання кредиту.
Ідентифікація позичальника як споживача фінансових послуг на веб-сайті товариства проведена відповідно до закону, оскільки відповідач передав кредитору персональні дані паспорта, ідентифікаційного номера, дані банківської картки, на яку слід перерахувати кошти, номер телефону.
Отже, судом встановлено, що укладений між сторонами договір від 27 липня 2024 року №28005-07/2024 відповідає вимогам закону та є обов'язковим до виконання.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (стаття 510 ЦК України).
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
На підтвердження виконання ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов'язання за договором від 27 липня 2024 року №28005-07/2024, позивач надав довідку від 16.04.2025 року про зарахування на карту № НОМЕР_1 на суму 5 000,00 грн.
Згідно листа Акціонерного товариства комерційного банку «Універсал Банк» № БТ/Е-11904 від 27.08.2025 року на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 27 липня 2024 року здійснено переказ коштів у сумі 5000,00 грн.
Отже, судом встановлено, що на виконання умов укладеного з відповідачем договору від 27 липня 2024 року №28005-07/2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» 27 липня 2024 року надало відповідачу кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн.
Однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів за договором від 27 липня 2024 року №28005-07/2024 належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку позивача становить - 18145,60 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4775 грн.; заборгованість за відсотками - 4297,80 грн.; заборгованість за штрафом - 9072,80 грн.
Таким чином, відповідач не спростувала факт надання нею всіх особистих ідентифікуючих даних, даних її платіжної картки, без надання яких і відповідного підтвердження, ознайомлення з відповідними умовами та правилами отримання та повернення кредитних коштів, відповідний кредит не міг бути наданий.
Крім того, відповідно до основних засад цивільного судочинства - змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), обов'язків з доказування (частина перша статті 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів, а не суд, в якого відсутні такі повноваження поза межами перевірки доводів, які міг би надати відповідач.
Будь-яких доказів на спростування обставин, що кошти, визначені в електронному договорі у розмірі 5 000,00 грн. надійшли в розпорядження відповідача на належну їй банківську картку, отримання та користування кредитними коштами, а також спростування розміру заборгованості по кредиту, розмір якої відображено у розрахунку, відповідач не надала.
Відповідач контррозрахунку заборгованості суду не надала.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (стаття 510 ЦК України).
За нормою статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно із статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Однак, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від
23 вересня 2015 року у справі № 6-979ц15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку щодо погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
З матеріалів справи судом встановлено таке.
Відповідно до договору факторингу №23122024 від 23.12.2024 року, укладеного між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та витягу з реєстру боржників до цього договору ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 27 липня 2024 року №28005-07/2024.
Також в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі Реєстру боржників від 23 грудня 2024 року до Договору факторингу від 23 грудня 2024 року №23122024 та платіжна інструкція від 23 грудня 2024 року № 9471 на суму 3 418 567,77 грн. про сплату за відступлення прав вимоги за договором факторингу від 23 грудня 2024 року №23122024.
20 травня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» направило на поштову адресу відповідача претензію про погашення заборгованості за кредитним договором від 27 липня 2024 року №28005-07/2024, в якій також повідомило про відступлення йому прав вимоги за вказаним кредитним договором первісним кредитором.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Судом встановлено, що відповідачем факту отримання коштів за кредитним договором від 27 липня 2024 року №28005-07/2024 не спростовано, доказів погашення кредитної заборгованості суду не надано, власного розрахунку заборгованості за кредитним договором не надано.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами, вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.
Відповідно до статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частинами першої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як убачається з матеріалів справи за кредитним договором від 27 липня 2024 року №28005-07/2024, укладеним між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 , відповідачем порушено умови договору в частині погашення основної заборгованості, у зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 18 145,60 грн, яка включає заборгованість за основним боргом в розмірі - 4 775,00 грн, заборгованість за відсотками - 4 297,80 грн, заборгованість за штрафом - 9 072,80 грн., що підлягає стягненню з відповідача, оскільки розмір заборгованості підтверджується долученими до справи доказами. Відповідач, в свою чергу, не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали підтвердити належне виконання договірних зобов'язань.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли підтвердження під час судового розгляду справи, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому підлягає стягненню із відповідача.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу .
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесено витрати в сумі 7 000,00 грн. на професійну правничу допомогу АО «Апологет» на підставі Договору про надання правової (правничої1) допомоги № 0103 від 01.03.2024 року та замовлення до вказаного Договору, що підтверджується детальним описом наданих послуг, рахунком на оплату.
Суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання Адвокатським об'єднанням «Апологет» правничої допомоги відповідно до договору № 0103 від 01.03.2024 року на суму 7 000 грн.
Разом з тим, частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладною, договором про надання правничої допомоги не визначено як розмір гонорару адвоката, так і вартість його послуг, розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, представник позивача до суду жодного разу не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, тому у суду виникають сумніви щодо часу витраченого представником позивача на надання правничої допомоги згідно вказаного переліку.
Підсумовуючи викладене, враховуючи, що договором про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката не визначений та виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, складність та категорію справи, а також положення ЄСПЛ щодо обґрунтованості судових витрат та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача є завищеним, неспівмірним, тому зменшує такі витрати до 3 000,00 грн.
Витрати на оплату судового збору, підтверджено платіжною інструкцією від 16 травня 2025 року № 9387 про оплату судового збору на суму 2 422,40 грн.
Отже, у зв'язку із задоволенням позову на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату судового збору у сумі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514, 526, 549, 610, 611, 615, 629, 1054, 1081, 1082 ЦК України, статтями 12, 13, 49, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит- Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за кредитним договором №28005-07/2024 від 27.07.2024 року в розмірі 18145,60 грн. (вісімнадцять тисяч сто сорок п'ять гривень 60 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Я.В. Шестопалова