Справа № 420/5399/25
25 вересня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої Дубровної В.А, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зупинення провадження у справі та про залучення третьої особи в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач ГУ ПФУ в Одеській області), у якому, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови 07 лютого 2025 року № 3234-1002/Г-02/8-1500/25 ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01 січня 2025 року без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», у розмірі 80% суми грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплати ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2025 року без застосування з 01 січня 2025 року обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», у розмірі 80% суми грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, здійснити виплату між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01 січня 2025 року по день проведення перерахунку.
Ухвалою суду від 25.02.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Як встановлено судом, 11.03.2025 року представником відповідача разом з відзивом на позовну заяву подано клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 відкрито провадження у справі № 320/2229/25 щодо визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" в частині застосування до пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"та які перевищують 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідних коефіцієнтів. Відтак, вважає, що існує об'єктивна неможливість розгляду справи № 420/12512/25 до вирішення справи Київського окружного адміністративного суду № 320/2229/25, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, тому просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в справі № 320/2229/25.
21.04.2025 р судом зареєстровано від позивача пояснення, яким серед іншого заперечує проти його задоволення.
При вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі суд керується таким.
Статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі- КАС України) передбачено обов'язкові та факультативні підстави для зупинення провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За змістом наведеної норми для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Тобто, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Разом з тим, клопотання відповідача про зупинення провадження не містить об'єктивної неможливості розгляду справи, яка розглядається, до вирішення Київським окружним адміністративним судом справи № 320/2229/25.
При цьому, суд зауважує, що предметом оскарження у справі № 320/2229/25 є нормативно нормативно-правовий акт, а саме, абзац перший пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Згідно з частиною другою статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, рішення у справі № 320/2229/25 не може вплинути на спірні правовідносини, які виникли у цій справі, відтак підстави для зупинення провадження у справі відсутні.
З огляду на викладене, клопотання ГУ ПФУ в Одеській області про зупинення провадження у справі є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання ГУ ПФУ в Одеській області про залучення третьої сторони не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство соціальної політики України, то суд вказує про таке.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Отже підставою для залучення особи до участі у справі у якості третьої особи є наявність реальної можливості впливу рішення суду, яке буде ухвалене за результатами розгляду справи, на права чи обов'язки такої особи.
Як вбачається зі змісту даного клопотання, то необхідність залучення до участі у справі Міністерство соціальної політики України в якості третьої особи, обґрунтовано тим, що у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог, його реальне виконання залежатиме від дій Мінсоцполітики, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення, та є головним розпорядником бюджетної програми за КПКВК 2506080. При цьому, Пенсійний фонд України відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.
Разом з тим, суд зауважує, що предметом оскарження у даній справі є дії пенсійного органу щодо відмови в поновленні позивачу виплати пенсії з урахуванням індексації та без застосування обмеження максимальним розміром.
Отже, в межах даних спірних правовідносин рішення суду у справі ні яким чином не впливає на права та обов'язки Міністерство соціальної політики України, а тому відсутні підстави для його залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
При цьому, доводи відповідача, покладені в обґрунтування вказаної заяви, вмотивовані здійсненням Міністерством соціальної політики України функцій головного розпорядника бюджетних коштів, що не є предметом розгляду у даній справі.
Оскільки відповідачем не доведено, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки Міністерства соціальної політики України; суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ГУ ПФУ в Одеській області про залучення третьої особи.
Керуючись ст. ст. 49, 236, 257-262, 248, 294, 295 КАС України, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зупинення провадження у справі - відмовити.
У задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про залучення третьої сторони не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство соціальної політики України - відмовити.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на неї включається до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна