Рішення від 25.09.2025 по справі 420/10314/25

Справа № 420/10314/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді - Завальнюка І.В.,

при секретарі - Гоменюк Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги в частині,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Південного офісу Держаудитслужби № 151508-14/932-2025 від 03.03.2025 року в частині п.п. 3, 4, 7, 8, 10, 11.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами ревізії контролюючим органом складено акт від 27.01.2025 року №151508-11/06 про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» за період з 01.01.2022 по 30.09.2024. Не погоджуючись з висновками акту ревізії, установа скористалася своїм правом та підписала акт ревізії з запереченнями, а в подальшому до Південного офісу Держаудитслужби були направленні обґрунтовані письмові заперечення №1/5/1-861 від 06.02.2025. Висновком на заперечення до акта ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» за період з 01.01.2022 по 30.09.2024 від 27.01.2025 № 151508-11/06, який був затверджений відповідачем 26.02.2025, заперечення позивача були відхиленні. Вказаний висновок був направлений на адресу установи та отриманий 03.03.2025 року за № 1103. Оскільки станом на 26.03.2025 року на адресу установи вимога про усунення порушень від Південного офісу Держаудитслужби не надійшла, остання звернулася до контролюючого органу з листом від 26.03.2025 року за вих. № 1/12-2036 (на електронну пошту та додатково на поштову адресу), у якому просила повідомити про наявність/відсутність вимоги органу державного фінансового контролю відносно Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» та у разі її наявності, просила надати докази її направлення на адресу установи. 27.03.2025 року за вх..№1595 на адресу установи надійшла письмова вимога про усунення порушень №151508-14/932-2025 від 03.03.2025 року з терміном її виконання до 02 квітня 2025 року. Позивач зазначає, що відповідачем грубо порушено п. 46 Порядку 550 в частині направлення вимоги про усунення виявлених порушень (не пізніше 10-ти робочих днів з моменту оформлення висновку на заперечення на акт ревізії). Так, висновок у відповідності до Порядку №550 був затверджений та направлений на адресу установи 26.02.2025 року та кінцевий термін направлення вимоги про усунення виявлених порушень у відповідності до Порядку №550 складав 12.03.2025 року, при цьому відповідачем спірна вимога на адресу установи була направлена 26.03.2025 року з терміном її виконання до 02.04.2025 року (тобто позивачу було надано всього 4 робочих дня на її виконання). Позивач звертає увагу суду, що відповідачем направлена вимога тільки після письмового звернення установи з цього приводу до Південного офісу Держаудитслужби, при цьому відповідач її сформував 03.03.2025 року, або сформував її заднім числом, що є грубим порушення Порядку №550. Також Установа не погоджується з п.п. 3, 4, 7, 8, 10 та 11 вказаної вимоги, у зв'язку із чим звернулася до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 22.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

09.05.2025 до суду від Південного офісу Держаудитслужби надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що вимоги законодавства щодо проведення інспектування (ревізії) дотримані Південним офісом Держаудитслужби. Порушення, встановлені під час інспектування Установи, зафіксовані у акті від 27.01.2025 № 151508-11/06, який підписано 02.05.2024. На підставі акту позивачу направлена вимога щодо усунення виявлених порушень від 03.03.2025 № 151508-14/932-2025. Формування вимоги відбувалося у загальному порядку, з урахуванням робочої практики, у відповідності до вимог розділу «Реалізація результатів ревізії» Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. Південний офіс Держаудитслужби не погоджується з аргументами позивача, наведеними в позовній заяві. Наголошує, що ревізія у повному обсязі проведена з дотриманням процедур, визначених Законом 2939 та Порядком 550, акт складений у встановленому порядку, усі викладені факти та порушення задокументовані належним чином із відповідними посиланнями.

16.05.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою відповідачем не надано до суду доказів направлення спірної вимоги на адресу позивача у відповідності до п. 46 Порядку №550, при цьому формування вимоги та її реєстрації ні якого відношення до п. 46 Порядку №550 не має, оскільки зазначеними нормами чітко визначено, що вимога повинна бути направлено не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення. Звертає увагу суду, що відповідно до п. 46 Порядку відповідач зобов'язаний був її направити, а не сформувати у себе чи зареєструвати. Окрім цього, Південним офісом Держаутитслужбою листом від 10.04.2025 року №151508-14/1464-2025 у зв'язку з порушення строку направлення вимоги установі було продовжено термін її виконання. Звертає увагу, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено продовження терміну виконання вимог держаудитслужби. Тобто відповідач, безпідставно не направивши вчасно вимогу контролюючого органу датовану ще 03.03.2025 року з вимогою її виконати в термін до 02.04.2025 року направив її на адресу установи лише 27.03.2025 року (тобто у позивача на її виконання було лише 2 робочих дні, що є неможливим, та в подальшому зумовило у тому числі звернутися до суду за захистом порушених прав позивача). Також представник відповідача зазначає, що Південний офіс Держаудитслужби розглянув звернення Державної установи «Одеська виправна колонія» (№ 14)» від 26.03.2025 № 1/12-2026 та від 02.04.2025 № 1/12/1-2235 та з метою надання часу для вжиття заходів щодо усунення виявлених ревізією порушень та надання інформації листом від 10.04.2025 № 151508-14/1464-2025 повідомив Установу про продовження терміну зворотного інформування про виконання вимоги до 16 травня 2025 р. Однак установа не зверталася до відповідача з проханням продовжити строк для виконання вимоги контролюючого органу, а листом від 02.04.2025 року вих..№1/12/1- 2235 повідомила відповідача про її незаконність, оскільки вона була направлена на адресу установи в порушення п. 46 Порядку №550, а також повідомила про виконання спірної вимоги в частині які установа встигла виконати за 2 робочих дні відведених на її виконання протиправними діями відповідача. Представник відповідача у відзиві зазначає, що за певних обставин та технічних причин лист від 03.03.2025 № 151508- 14/932-2025 (тобто спірна вимога) на електронну та поштову адресу Державної установи “Одеська виправна колонія (№ 14)» направлено 26.03.2025 та наголошує, що установа її отримала 27.03.2025 та на її виконання за два робочих дні встигла виконати декілька пунктів такої вимоги. Тобто, представник відповідача підтверджує фактично факт порушення з боку Південного офісу Держаудитсужби п. 46 Порядку №550, при цьому часткове виконання вимог контролюючого органу не підтверджує факт згоди позивача з його вимогами. Ті пункти, що можливо було виконати в термін до 02.04.2025 року установа виконала, при цьому ті пункти які неможливо було виконати у термін до 02.04.2025 року та оскаржуються в цьому судовому провадженні, установа вважає протиправними та такими, що винесенні з порушенням норм діючого законодавства України, як по процедурним питання прийняття спірної вимоги, так і по суті виявлених в ході перевірки порушень, а отже таке рішення суб'єкта владних повноважень, на думку установи, підлягає скасуванню.

22.05.2025 до суду від представника відповідача надійшли заперечення, згідно з якою Південний офіс Держаудитслужби розглянув звернення Державної установи «Одеська виправна колонія» (№ 14)» від 26.03.2025 № 1/12-2026 та від 02.04.2025 № 1/12/1-2235 та з метою надання часу для вжиття заходів щодо усунення виявлених ревізією порушень та надання інформації листом від 10.04.2025 № 151508-14/1464- 2025 повідомив Установу про продовження терміну зворотнього інформування про виконання вимоги до 16 травня 2025 р. Отже, враховуючи вищевикладене, та з метою надання часу для вжиття заходів щодо усунення порушень Офісом повідомлено про продовження терміну виконання вимоги про усунення виявлених порушень за результатами ревізії окремих питань фінансовогосподарської діяльності ДУ «ОВК №14» за період з 01.01.2022 по 30.09.2024, які зазначені в листі Південного офісу Держаудитслужби від 03.03.2025 № 151508- 14/932-2025, а саме: вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків разом із завіреними копіями первинних, розпорядчих та інших документів щодо відшкодування порушень надати до Південного офісу Держаудитслужби до 16 травня 2025 року. Таким чином, вимоги законодавства щодо проведення інспектування (ревізії) дотримані Південним офісом Держаудитслужби. По суті встановленого порушення (недоотримання доходів спеціальним фондом бюджетної установи на загальну суму 623 374,22 гривні), щодо якого Установа викладає свої доводи та заперечує проти його правомірності, повідомлено, що позивач здебільшого повторює свої міркування, що вже були викладені ним у Запереченнях до акта ревізії та у позовній заяві. При цьому, Південний офіс Держаудитслужби не погоджується з аргументами позивача.

Ухвалою суду від 09.05.2025 клопотання Південного офісу Держаудитслужби задоволено та постановлено розглядати справу за правилам загального позовного провадження; замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 19.06.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)» позовні вимоги із викладених у заявах по суті спору підстав підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов.

Представники Південного офісу Держаудитслужби в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі, в задоволенні позову просили відмовити з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Ухвалою суду від 02.09.2025 відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 11.09.2025 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 11.09.2025, занесеною до протоколу судового засідання, судом поновлено судовий розгляд.

Ухвалою суду від 11.09.2025 позовну заяву залишено без руху на підставі ч. 13 ст. 171 КАС України, оскільки судом встановлено, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвалою суду від 16.09.2025 продовжено розгляд справи за позовом Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги в частині.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1.6.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2024 року, на підставі направлень від 24.10.2024 № 508, 509, 510, 511 та 26.12.2024 № 666, виданих начальником Південного офісу Держаудитслужби, начальником відділу контролю в галузі оборони, в правоохоронних органах та органах влади Південного офісу Держаудитслужби Георгіцею О.Г., головним державним фінансовим інспектором відділу контролю в галузі оборони, в правоохоронних органах та органах влади Південного офісу Держаудитслужби Кравчук О.В.. головним державним фінансовим інспектором відділу контролю в галузі оборони, в правоохоронних органах та органах влади Південного офісу Держаудитслужби Дзюбою Т.В., головним державним фінансовим інспектором відділу контролю у сфері будівництва Південного офісу Держаудитслужби Курісом А.Г., проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)» за період з 01.01.2022 по 30.09.2024 року.

Ревізія проведена з 29.10.2024 по 20.01.2025 із зупиненням з 13.11.2024 по 25.11.2024, з 28.11.2024 по 04.12.2024, 06.12.2024 по 06.01.2025.

За результатами ревізії контролюючим органом складено акт від 27.01.2025 року №151508-11/06 про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» за період з 01.01.2022 року по 30.09.2024 рік.

Згідно висновків акту ревізії перевіркою, серед іншого, було встановлено:

- недоотримання доходів спеціальним фондом бюджетної установи у сумі 675 633, 87 грн., яка складається з порушення п. пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 № 653 на суму 623 374, 22 грн., не включення єдиного внеску - 3 699, 72 грн. та порушення ст. 121, 122 КВКУ, п. 4, 5 Порядку відшкодування витрат на утримання засуджених №80 від 14.02.2017 року на суму 48 559, 93 грн.;

- порушення вимог п. 4.1, 4.9 розділу IV. KHУ «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та території України від 01.11.2021 року №281, п. 1.1 розділу 1. Загальні положення Кошторисних норм України (КНУ) «Ресурсні елементи кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи», затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та території України від 15.06.2021 року №156 понаднормово списані матеріали, що призвели до витрат ДУ «ОВК (№14)» на загальну суму 69 412, 46 грн.;

- безпідставне списання продуктів харчування, внаслідок недотримання термінів зберігання або термінів придатності на загальну суму 40 502, 46 грн.;

- встановлено лишки матеріальних цінностей (сир твердий, дріжджі, яйця) на загальну суму 24 864, 08 грн., що є порушенням ч.1, 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській оббіг та фінансову звітність в Україні»;

- на порушення абз.9 п. 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 під час виконання договору про закупівлю електричної енергії від 04.01.2023 року №01-71Z-ПУП/К-1, укладеного Державною установою «Одеська виправна колонія (№14)» з ТОВ «Одеська Обласна Енергетична Компанія» при внесені до істотних умов договору змін в частині підвищення ціни, повідомлення про внесення змін до зазначеного договору про закупівлю електричної енергії в електронній системі закупівель уповноваженою особою Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)».

Не погоджуючись з висновками акту ревізії, Установа скористалася своїм правом та підписала акт ревізії з запереченнями, а в подальшому до Південного офісу Держаудитслужби були направленні обґрунтовані письмові заперечення вих. №1/5/1- 861 від 06.02.2025 року.

Висновком на заперечення до акта ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» за період з 01.01.2022 по 30.09.2024 від 27.01.2025 № 151508-11/06, який був затверджений відповідачем 26.02.2025 року заперечення позивача були відхиленні. Вказаний висновок був направлений на адресу установи та отриманий 03.03.2025 року за вх. № 1103.

Оскільки станом на 26.03.2025 року на адресу Установи вимога про усунення порушень від Південного офісу Держаудитслужби не надійшла, остання звернулася до контролюючого органу з листом від 26.03.2025 року за вих. №1/12-2036 (на електронну пошту 151500@dasu.gov.ua та додатково на поштову адресу), у якому просила повідомити про наявність/відсутність вимоги органу державного фінансового контролю відносно Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» та у разі її наявності, просила надати докази її направлення на адресу установи.

27.03.2025 року за вх. №1595 на адресу Установи надійшла письмова вимога про усунення порушень №151508-14/932-2025 від 03.03.2025 року з терміном її виконання до 02 квітні 2025 року.

У вказаній вимозі контролюючий орган вимагає у термін до 02.04.2025 року здійснити, серед іншого, наступні заходи:

- відповідно до п. 3 вимоги - забезпечити донарахування та відшкодування до спеціального фонду бюджетної установи втрат, заподіяних внаслідок не включення до калькуляцій вартості виконання послуг Державною установою «Одеська виправна колонія (№ 14)» на замовлення замовників послуг нарахування на заробітну плату засуджених у розмірі 25 відсотків відповідно до вимог пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 № 653 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби» та єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування засуджених (нарахування на заробітну плату у розмірі 22 %) до калькуляцій вартості виконання послуг Державною установою «Одеська виправна колонія (№ 14)» в загальній сумі 627 073,94 гривень. У випадку неможливості забезпечення відшкодування втрат у вищезгаданому порядку, розглянути питання щодо відшкодування втрат на суму 627 073,94 грн з винних осіб відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ;

- п. 4 - забезпечити надходження до спеціального фонду Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)» власних надходжень бюджетної установи в сумі 48 559,93 грн, які недоотримано внаслідок відрахування в заниженому розмірі із заробітної плати засуджених, які мають заборгованість за виконавчими документами у відповідності до частини першої статті 121, 122 Кримінально-виконавчого кодексу України, пунктів 7.1, 7.2 Розділу VII Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої, наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 № 396/5, пункту 4, 5 Порядку відшкодування вартості витрат на утримання засуджених в установах виконання покарань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 80. У випадку неможливості забезпечення відшкодування втрат у сумі 48 559,93 грн у вищезгаданому порядку, розглянути питання щодо відшкодування втрат з винних осіб відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ;

- п. 7 - забезпечити відшкодування на користь державного бюджету втрат, заподіяних внаслідок понаднормово списання будівельних матеріалів при виконанні ремонтнобудівельних робіт господарським способом в загальній сумі 69 412,46 грн з винних осіб відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ;

- п. 8 - забезпечити відшкодування на користь державного бюджету втрат, заподіяних внаслідок безпідставного списання продуктів харчування на харчування засудженим, термін термін придатності яких закінчився на суму 40 502,46 грн з винних осіб відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ;

- п. 10 - оприбуткувати лишки продуктів харчування на суму 28 864,08 грн, встановлені по результатам проведеної в ході ревізії інвентаризації у порядку згідно з пунктом 4 розділу IV Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879;

- п. 11 - забезпечити оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про внесення змін до істотних умов договору від 04.01.2023 № 01-71Z-ПУП/К1, укладеного Державною установою «Одеська виправна колонія (№ 14)» з ТОВ «Одеська Обласна Енергопостачальна Компанія» (ID: UA-2022-12-08-016245-a) та в подальшому забезпечити дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і 9 послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

При цьому висновок у відповідності до Порядку №550 був затверджений та направлений на адресу установи 26.02.2025 року та кінцевий термін направлення вимоги про усунення виявлених порушень у відповідності до Порядку №550 складав 12.03.2025 року, а відповідачем спірна вимога на адресу установи була направлена 26.03.2025 року з терміном її виконання до 02.04.2025 року (тобто позивачу було надано всього 4 робочих дня на її виконання).

Також відповідачем направлена вимога тільки після письмового звернення установи з цього приводу до Південного офісу Держаудитслужби, при цьому відповідач її сформував 03.03.2025 року, що є грубим порушення Порядку №550.

Цей Порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Пунктом 46 цього Порядку передбачено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об'єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Висновок на заперечення позивача Південним офісом Держаудитслужби було оформлено та направлено на адресу у станови 26.02.2025 року, отримано установою 03.03.2025 року, при цьому вимогу про усунення виявлених порушень було направлено на адресу позивача лише 26.03.2025 року, після того, як установа сама письмово звернулася до контролюючого органу з запитом про її наявність або відсутність.

Таким чином, строк у 10 робочих дів з 26.02.2025 року сплинув 12.03.2025 року, а спірну вимогу на адресу позивача направлено через місяць після винесення висновку на заперечення на акт ревізії, що є порушенням п. 46 Порядку №550.

При цьому, відповідачем не надано до суду доказів направлення спірної вимоги на адресу позивача у відповідності до п. 46 Порядку №550. Водночас, формування вимоги та її реєстрація ніякого відношення до п. 46 Порядку №550 не мають, оскільки зазначеними нормами чітко визначено, що вимога повинна бути направлена не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення.

Відповідно до п. 46 Порядку контролюючий орган зобов'язаний її направити, а не сформувати чи зареєструвати. Тобто відповідач, безпідставно не направивши своєчасно вимогу 03.03.2025 року з вимогою її виконати в термін до 02.04.2025 року, направив її на адресу установи лише 27.03.2025 року (тобто у позивача на її виконання було лише 2 робочих дні).

Також представник відповідача зазначає, що Південний офіс Держаудитслужби розглянув звернення Державної установи «Одеська виправна колонія» (№ 14)» від 26.03.2025 № 1/12-2026 та від 02.04.2025 № 1/12/1-2235 та з метою надання часу для вжиття заходів щодо усунення виявлених ревізією порушень та надання інформації листом від 10.04.2025 № 151508-14/1464-2025 повідомив Установу про продовження терміну зворотного інформування про виконання вимоги до 16 травня 2025 р.

Однак установа не зверталася до відповідача з проханням продовжити строк для виконання вимоги контролюючого органу, а листом від 02.04.2025 року вих. №1/12/1- 2235 повідомила відповідача про незгоду з нею, оскільки вона була направлена на адресу установи в порушення п. 46 Порядку №550, а також повідомила про виконання спірної вимоги в частині, які установа встигла виконати за 2 робочих дні відведених на її виконання протиправними діями відповідача.

Представник відповідача у відзиві зазначає, що за певних обставин та технічних причин лист від 03.03.2025 № 151508- 14/932-2025 (тобто спірна вимога) на електронну та поштову адресу Державної установи “Одеська виправна колонія (№ 14)» направлено 26.03.2025 та наголошує, що установа її отримала 27.03.2025 та на її виконання за два робочих дні встигла виконати декілька пунктів такої вимоги.

Тобто представник відповідача підтверджує факт порушення з боку Південного офісу Держаудитслужби п. 46 Порядку №550, при цьому часткове виконання вимог контролюючого органу не свідчить про згоду позивача зі всіма пунктами вимогами.

Не погоджуючись із з пунктами 3, 4, 7, 8, 10 та 11 вказаної вимоги, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №868 «Про утворення Державної аудиторської служби України» утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення № 43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов'язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень; реалізацією інвестиційних проектів (підпункт 4 пункту 4 Положення №43).

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань уживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь (підпункт 9 пункту 4 Положення № 43).

Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункти 16, 23 пункту 6 Положення №43).

Частиною першою статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

За змістом пунктів 1, 7, 10, 13 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 15 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно з пунктами 45, 46 Порядку № 550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Ревізією встановлено, що до калькуляцій вартості виконання послуг Державною установою "Одеська виправна колонія (№ 14)" на замовлення замовників послуг не включено нарахування на заробітну плату засуджених у розмірі 25 відсотків, яка повинна відноситись на собівартість продукції робіт, послуг), та є доходом спеціального фонду Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)» від працевикористання засуджених, що є порушенням пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 № 653 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби», внаслідок чого, перевіряючі дійшли висновку, що Державною установою "Одеська виправна колонія (№ 14)» недоотримано доходів від працевикористання засуджених на загальну суму 623 374,22 гривні.

Так, згідно акту ревізії проведеною ревізією було встановлено, що у відповідності до Переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та установами виконання покарань, слідчими ізоляторами (їх виробничими майстернями і підсобними господарствами) та іншими установам Державної кримінально-виконавчої служби, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 року № 101 Державною установою "Одеська виправна колонія (№ 14)" в періоді, який підлягав ревізії, укладалися договори на виконання робіт та надання послуг із залученням праці засуджених з підприємствами, установами та фізичними особами підприємцями.

У 2022 році були укладені та діяли договори на виконання робіт та надання послуг із залученням праці засуджених: ТОВ "Вендс ЛТД" про надання послуг по в'язанню кімнатних тапочок, ТОВ "Марбл Сторіз" про надання послуг по збиранню мозаїчних (хаотичних) виробів, ФОП ОСОБА_1 про надання послуг по фасуванню, упакуванню i нанесенню етикеток, виробництву/упакуванню губок тощо, ФОП ОСОБА_2 про надання послуг по пошиттю швацьких виробів, ФОП ОСОБА_3 про надання послуг по виготовленню шлакоблоків, водостоків, плитки тротуарної тощо, ТОВ "Фабрика Смаку" про надання послуг по фасуванню сухих пайків.

У 2023 році були укладені та діяли договори на виконання робіт та надання послуг із залученням праці засуджених: ФОП ОСОБА_1 про надання послуг по фасуванню, упакуванню і нанесенню етикеток, виробництву/упакуванню губок тощо, ФОП ОСОБА_2 про надання послуг по пошиттю швейних виробів, ТОВ "Вендс ЛТД" про надання послуг по в'язанню кімнатних тапочок, ТОВ "Фабрика Смаку" про надання послуг по фасуванню сухих пайків. ОСОБА_4 продаж свиней, ДП "Підприємство ДКВС України (№14)" про надання послуг з виготовлення перфорації, ФОП ОСОБА_5 про надання послуг з пошиття швейних виробів; послуги з порошкового фарбування, ТОВ "Югсталь" про надання послуг по виготовленню дротяної сітки плутанки, ОСОБА_6 про надання послуг з пошиття швейних виробів, ДУ "Снігурівська виправна колонія (№ 5)" про надання послуг по пошиттю костюма бавовняного та головного убору літнього.

У січні-вересні 2024 року були укладені та діяли договори на виконання робіт та надання послуг із залученням праці засуджених: ТОВ "Югсталь" про надання послуг по виготовленню дротяної сітки плутанки, ФОП ОСОБА_2 про надання послуг по пошиттю швейних виробів, ТОВ "Пакінг" про надання послуг з перемотування скотчу, ТОВ "Вендс ЛТД" про надання послуг по в'язанню кімнатних тапочок, ФОП ОСОБА_7 про надання послуг з виготовлення рибальських садків, раколовниць та рибальських снастей, ДУ "Одеський слідчий ізолятор" про надання послуг по виготовленню головного убору літнього, костюму бавовняного та куртки утепленої.

Відповідно до умов договорів калькуляції до договорів є невід'ємними додатками до договору. Проведеною ревізією встановлено, що ціни за одиницю наданої послуги, встановлені на підставі Калькуляцій вартості виконання послуг за найменуваннями, та до її статей включалися наступні витрати: - витрати на оплату праці засуджених, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування засуджених, непрямі витрати; - витрати на розвиток майстерні та заходи, необхідні для виконання основних функцій установи.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 № 653 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби» передбачено, що джерелами фінансування Державної кримінально-виконавчої служби є бюджетні асигнування та доходи від працевикористання засуджених. Доходи від працевикористання засуджених складаються з нарахувань на їх заробітну плату або винагороду за виконання робіт (надання послуг) у розмірі 25 відсотків і відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг).

При цьому ревізією встановлено, що до калькуляцій вартості виконання послуг Державною установою "Одеська виправна колонія (№ 14)" на замовлення замовників послуг не включено нарахування на заробітну плату засуджених у розмірі 25 відсотків, яка повинна відноситись на собівартість продукції робіт, послуг), та є доходом спеціального фонду Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)» від працевикористання засуджених, що є порушенням пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 № 653 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби», внаслідок чого, перевіряючі дійшли висновку, що Державною установою "Одеська виправна колонія (№ 14)» недоотримано доходів від працевикористання засуджених на загальну суму 623 374,22 гривні.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 №623 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби» визначено, що джерелами фінансування Державної кримінально-виконавчої служби є бюджетні асигнування та доходи від працевикористання засуджених. Доходи від працевикористання засуджених складаються з нарахувань на їх заробітну плату або винагороду за виконання робіт (надання послуг) у розмірі 50 відсотків і відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг).

На адресу установи надійшли письмові роз'яснення від 20.01.2012 року №7/1/4-358/Дк щодо єдиного підходу до питань формування витрат на виготовлення продукції (робіт, послуг) (далі - продукція), її калькулювання в майстернях установ виконання покарань Державної пенітенціарної служби України (далі - ДПтС України). Вказані роз'яснення (методичні рекомендації) були направленні на адреси всіх установ України для практичного їх застосування.

Так, відповідно до п. 3.1.3 вказаних роз'яснень, нарахування у розмірі 50 відсотків на заробіток засуджених, які працюють в майстернях, відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 року №653 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань», не здійснюється.

При цьому п. 3.1.6 було визначено, що витрати на розвиток майстерні та заходи, необхідні для використання основних функцій установи (слідчого ізолятору) нараховуються у розмірі 50 відсотків від прямих витрат на оплату праці.

В подальшому постановою Кабінету міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 934 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 1999 р. № 653, а саме в абзаці другому пункту 7 слова “заробітну плату» замінити словами “заробітну плату або винагороду за виконання робіт (надання послуг)», а цифри “50» - цифрами “25».

Тобто з 2020 року, доходи від працевикористання засуджених складаються з нарахувань на їх заробітну плату або винагороду за виконання робіт (надання послуг) у розмірі 25 відсотків і відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг).

Як вбачається з калькуляцій, які були надані до перевірки, Установою включено витрати на розвиток майстерні та заходи, необхідні для виконання основних функцій установи у розмірі 25 відсотків, а в деяких калькуляціях більше 25 відсотків, які відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) та є доходом спеціального фонду Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)» від працевикористання засуджених.

Тобто, фактично у відповідності до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 № 653 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби» Установою здійснювалося нарахування на заробітну плату засуджених у розмірі 25 відсотків, однак в калькуляціях ця стаття має назву «витрати на розвиток майстерні та заходи, необхідні для виконання основних функцій установи».

Згідно висновків перевіряючих у акті ревізії, Установа повинна здійснювати нарахування на заробітну плату засуджених у розмірі 25 відсотків та витрати на розвиток майстерні та заходи, необхідні для використання основних функцій установи (слідчого ізолятору) нараховуються у розмірі 50 відсотків від прямих витрат на оплату праці, що в свою чергу не безпідставним, оскільки такі нарахування в сумі будуть складати 75 відсотків та буде не рентабельно для замовників цих послуг, в такому разі взагалі не будуть звертатися до Установи з питань працевлаштування засуджених.

Так, на сторінці акту перевірки 130 контролюючий орган робить висновок про не включення до калькуляції нарахування на заробітну плату засуджених у розмірі 25 відсотків відповідно до п. 7 постанови КМУ №653, що призвело, на їх думку, до недоотримання доходів від працевикористання засуджених на загальну суму 623 374, 22 грн, а на ст. 131 (останній абзац) та ст. 132 посилаються на лист заступника Голови Державної пенітенціарної служби України Дуки О.О. від 20.01.2012 року № 7/1/4-358 Дк, відповідно до якого пункт 3.1.3 визначено, що витрати на розвиток майстерні та заходи, необхідні для виконання основних функцій установи (слідчого ізолятору) нараховуються в розмірі 50% від прямих витрат на оплату праці. Однак, акт перевірки не містить посилання на п. 3.1.3 вказаних роз'яснень, яким визначено, що нарахування у розмірі 50 відсотків на заробіток засуджених, які працюють в майстернях, відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 року №653 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань», не здійснюється.

Не звертаючи увагу на вказаний пункт листа-роз'яснення від 20.01.2012 року № 7/1/4- 358 Дк, перевіряючі доходять висновку, що установою в 2022, 2023 та січні-вересні 2024 при розрахунку вартості послуг на підставі калькуляцій (визначення ціни), які є невід'ємними додатками до договорів і затвердженими начальником Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)», до статей калькуляцій вартості наданих послуг в деяких випадках включалися витрати на розвиток майстерні у розмірі менше ніж 50% та втрачено можливість отримання доходів в сумі 631 215,76 гривень.

Після внесення змін до абзацу другого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 1999 р. № 653, а саме слова “заробітну плату» замінити словами “заробітну плату або винагороду за виконання робіт (надання послуг)», а цифри “50» - цифрами “25», до вказаних роз'яснень ці зміни також стосуються.

При цьому згідно висновків вказаного розділу, перевіряючі доходять висновку щодо недоотримання доходів спеціальним фондом бюджетної установи у сумі 675 633, 87 грн., яка складається з порушення п. пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 № 653 на суму 623 374, 22 грн., не включення єдиного внеску - 3 699, 72 грн. та порушення ст. 121, 122 КВКУ, п. 4, 5 Порядку відшкодування витрат на утримання засуджених №80 від 14.02.2017 року на суму 48 559, 93 грн.

Таким чином, перевіряючі лист-роз'яснення від 20.01.2012 року № 7/1/4-358 Дк до уваги не приймають та вважають, що установа повинна керуватися виключно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 1999 р. № 653 та здійснювати нарахування у розмірі 25 відсотків, однак установа фактично так і вчиняла, 25 відсотків передбачених цією постановою установою нараховувалися на заробітну плату засуджених, та зараховувалися у дохід спеціального фонду установи, однак в калькуляціях ця стаття має назву - витрати на розвиток майстерні та заходи, необхідні для виконання основних функцій установи, тобто фактично недоотримання доходів спеціального фонду бюджетної установи на суму 623 374, 22 грн. не відбулося, оскільки вони отримані та зараховані до доходу спеціального фонду згідно калькуляцій наданих до перевірки з назвою статей калькуляції - витрати на розвиток майстерні та заходи, необхідні для виконання основних функцій установи.

В даному випадку перевіряючі відповідно до п. 3 спірної вимоги намагаються зобов'язати установу забезпечити повторне донарахування та повторно відшкодувати до спеціального фонду бюджетної установи втрати, яких фактично не було, на суму 627 073, 94 грн.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 1999 р. № 653 здійснюється нарахування у розмірі 25 відсотків, при цьому що стосується саме роботи майстерні установи у відповідності до листа-роз'яснення від 20.01.2012 року № 7/1/4-358 Дк нарахування відповідно до п. 7 постанови КМУ №653 не здійснюються, при цьому здійснюються витрати на розвиток майстерні, що було зроблено позивачем, при цьому за висновками перевіряючих зазначених у акті ревізії, відповідач вважає, що необхідно було нараховувати 25 відсотків відповідно до п. 7 постанови КМУ №653, тобто з контрагентів позивача необхідно було утримати двічі відповідно до п. 7 постанови КМУ №653 та відповідно до методичних рекомендації від 20.01.2012 року № 7/1/4-358 Дк.

Якщо ж не брати до уваги методичні рекомендації від 20.01.2012 року № 7/1/4-358 Дк, відповідно до п. 3.1.3 яких визначено, що нарахування у розмірі 25 відсотків на заробіток засуджених, які працюють в майстернях, відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 року №653 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань», не здійснюється, установа в будь-якому разі здійснювала відповідно до калькуляцій нарахування у розмірі 25 відсотків та зараховувалися їх у дохід спеціального фонду установи.

В даному випадку перевіряючі застосовують норми права вибірково, тобто на одній сторінці акту ревізії вважають, що необхідно застосовувати до спірних правовідносин по роботі майстерні установи п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 року №653, на іншій сторінці доходять до висновку про необхідність застосування методичних рекомендацій від 20.01.2012 року № 7/1/4-358 Дк виключно в частині п. 3.1.6, який передбачає нарахування на заробіток засуджених, які працюють в майстернях у відповідному розмірі на розвиток майстерні, при цьому взагалі не звертають увагу на п. 3.1.3 цих рекомендацій.

При цьому, не зрозумілою є вимога контролюючого органу в цій частині, оскільки під час перевірки було встановлено, що у період, що перевірявся, установа здійснювала нарахування у розмірі 25% згідно калькуляцій - витрати на розвиток майстерні та заходи, необхідні для виконання основних функцій установи, при цьому перевіряючі вважають, що нарахування повинно було бути у розмірі 25% у відповідності до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 року № 653.

Отже вказаний відсоток фактично нараховувався до спеціального фонду установи.

Установа у вказаний період 25 відсотків, які відносяться на собівартість продукції робіт, послуг, та є доходом спеціального фонду Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)» від працевикористання нараховувала відповідно до листа-роз'яснень заступника Голови Державної пенітенціарної служби України Дуки О.О. від 20.01.2012 року № 7/1/4- 358 Дк, який передбачав, що (п. 3.1.3) нарахування у розмірі 50 відсотків на заробіток засуджених, які працюють в майстернях, відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 року №653 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань», не здійснюється.

При цьому п. 3.1.6 було визначено, що витрати на розвиток майстерні та заходи, необхідні для використання основних функцій установи (слідчого ізолятору) нараховуються у розмірі 50 відсотків від прямих витрат на оплату праці. На виконання вказаних роз'яснень установа до калькуляцій включала графу - витрати на розвиток майстерні та заходи, необхідні для виконання основних функцій установи (нарахування відбувалися у розмірі 25% а не 50%, оскільки в подальшому до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 року №653 були внесенні відповідні зміни саме в частині відсотків нарахування з 50 було змінено на 25). Наведене підтверджується актом ревізії ст. 132.

При цьому на думку перевіряючих нарахування повинно було відбуватися у відповідності до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 року №653 також у розмірі 25%.

Так, представник відповідача у відзиві вказує, що на порушення пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 № 653 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державної кримінально - виконавчої служби», внаслідок не включення до договорів на виконання робіт та послуг із використанням праці засуджених та калькуляцій вартості виконання послуг нарахувань на заробітну плату засуджених у розмірі 25 відсотків, які повинні відноситись на собівартість продукції робіт, послуг), та є доходом спеціального фонду Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)» від працевикористання засуджених, Державною установою “Одеська виправна колонія (№ 14)» недоотримано доходів від працевикористання засуджених на загальну суму 623 374,22 гривні.

Однак, вказане не відповідає дійсності, і нарахування у розмірі 25% здійснювалися, що підтверджується додатками до акту ревізії на які і посилається представник відповідача, однак такі нарахування відбувалися за графою у калькуляції під назвою - витрати на розвиток майстерні та заходи, необхідні для використання основних функцій установи (слідчого ізолятору) які відносилися на собівартість продукції робіт, послуг, та є доходом спеціального фонду Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)» від працевикористання засуджених.

За вимогою відповідача, позивач фактично зобов'язаний повторно здійснити нарахування на замовлення замовників послуг до спеціального фонду бюджетної установи 25 відсотків, тільки вже в калькуляції зазначити - відповідно до вимог пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 № 653 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби», що призведе до подвійного нарахування 25% відповідно до листа-роз'яснень (які установою у період що перевірявся нараховувалися) та ще додатково 25% відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 № 653.

При цьому подвійне нарахування є недопустимим. Натомість має бути або нарахування у відповідності до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 року №653, або на розвиток майстерні відповідно до п. 3.1.6 методичних рекомендації від 20.01.2012 року № 7/1/4-358 Дк, і у будь-якому разі установа такі нарахування в перевіряємий період у розмірі 25 відсотків здійснювала, а тому висновки контролюючого органу з цього приводу є неспроможні, будь-яких втрат на суму 627 073, 94 грн. спеціального фонду установа не зазнала.

Таким чином, вказана вимога контролюючого органу є неправомірною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Крім того, за п. 4 вимоги Установі належить забезпечити надходження до спеціального фонду Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)» власних надходжень бюджетної установи в сумі 48 559,93 грн, які недоотримано внаслідок відрахування в заниженому розмірі із заробітної плати засуджених, які мають заборгованість за виконавчими документами у відповідності до частини першої статті 121, 122 Кримінально-виконавчого кодексу України, пунктів 7.1, 7.2 Розділу VII Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі, затвердженої, наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 № 396/5, пункту 4, 5 Порядку відшкодування вартості витрат на утримання засуджених в установах виконання покарань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 80.

У випадку неможливості забезпечення відшкодування втрат у сумі 48 559,93 грн у вищезгаданому порядку, розглянути питання щодо відшкодування втрат з винних осіб відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ.

Так, перевіряючі в акті ревізії (ст. 136) дійшли висновку про порушення з боку Установи ст. ст. 121, 122 КВКУ, п.п. 4, 5 Порядку відшкодування витрат на утримання засуджених №80 від 14.02.2017 року на суму 48 559, 93 грн.

До вказаних висновків перевіряючі дійшли з огляду на те, що установа в перевіряємий період засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, незалежно від усіх відрахувань виплачувалося не менше як п'ятдесят відсотків загальної суми заробітку. Тобто відповідач вважає, що відшкодування засудженим витрат на їх утримання (крім вартості харчування, взуття, одягу, білизни, спецхарчування та спецодягу), встановленого частиною першою статті 121 Кримінально-виконавчого кодексу України відповідно до Порядку відшкодування вартості витрат на утримання засуджених в установах виконання покарань, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 14.02.2017 року №80, що належать до власних надходжень виправних колоній, яке здійснюється після відрахування податку на доходи фізичних осіб і аліментів, проводилося в заниженому розмірі.

В акті ревізії з цього приводу зазначено: “Відповідно до статті 121 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, відшкодовують витрати на їх утримання, крім вартості харчування, взуття, одягу, білизни, спецхарчування та спецодягу. Відшкодування засудженими зазначених витрат, що належить до власних надходжень виправних колоній, здійснюється після відрахування податку на доходи фізичних осіб і аліментів. Відрахування за виконавчими листами та іншими виконавчими документами здійснюється у порядку, встановленому законом. Відповідно до пункту 4 Порядку відшкодування вартості витрат на утримання засуджених в установах виконання покарань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 80 засуджені відшкодовують вартість свого утримання в установах виконання покарань, крім випадків, передбачених Кримінально-виконавчим кодексом України. Відповідно до частини 1 статті 120 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що у виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці, зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як п'ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку. Відповідно до частини 2 статті 120 Кримінально-виконавчого кодексу України засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як двадцять п'ять відсотків загальної суми заробітку. Проте ревізією встановлено, що Державною установою “Одеська виправна колонія (№4)» в періоді, який підлягав ревізії засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, незалежно від усіх відрахувань виплачувалося не менш як п'ятдесят відсотків загальної суми заробітку. Тобто відшкодування засудженими витрат на їх утримання (крім вартості харчування, взуття, одягу, білизни, спецхарчування та спецодягу), встановлених частиною першою статті 121 Кримінально-виконавчого кодексу України відповідно до Порядку відшкодування вартості витрат на утримання засуджених в установах виконання покарань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 80, що належить до власних надходжень виправних колоній, яке здійснюється після відрахування податку на доходи фізичних осіб і аліментів проводилося в заниженому розмірі. Таким чином, на порушення частини першої статті 121, 122 Кримінально-виконавчого кодексу України, пункту 4, 5 Порядку відшкодування вартості витрат на утримання засуджених в установах виконання покарань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 80 внаслідок відрахування із заробітної плати засуджених, які мають заборгованість за виконавчими документами, вартості витрат на їх утримання у заниженому розмірі недоотримано спеціальним фондом бюджету власних надходжень Державною установою “Одеська виправна колонія (№ 14)» на загальну суму 48 559,93 грн, в тому числі по рокам: 2022 - 13 505,86 грн, 2023 - 16 625,33 грн, січень-вересень 2024 - 18 428,74 гривень. Перерахунок заробітку засудженим, який належить зарахувати на особовий рахунок та відрахувань на комунально-побутові послуги, які належить доутримати із заробітної плати засуджених за період з 01.01.2022 по 30.09.2024 наведено у додатку 99 до акта ревізії.».

Слід зазначити, що до ревізії Державною установою “Одеська виправна колонія (№ 14)» не надано рознарядки на вивід засуджених на роботу до ДП “Підприємство ДКВС України (№ 14)» за період з 01.01.2022 по 31.12.2023, показники про підсумки роботи в майстерні ДУ “Одеська виправна колонія (№ 14)» та в ДП “Підприємство ДКВС (№ 14)» за період з 01.01.2022 по 31.12.2023, списки засуджених, які залучались до роботи в майстерні Державної установи “Одеська виправна колонія (№ 14)» в період з 01.01.2022 по 31.12.2023, журнали видачі змінних завдань засудженим та обліку виконаних робіт в Державній установі “Одеська виправна колонія (№ 14)», ведення яких здійснювалося в період з 01.01.2022 по 31.07.2023, що є порушенням строків зберігання документів, визначених наказом Міністерства юстиції України від 08.02.2024 № 365/5 “Про затвердження переліку видів документів, що створюється під час діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, із зазначенням строків їх зберігання».

Відповідно до статті 120 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

У виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці, зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як п'ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку.

Засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як двадцять п'ять відсотків загальної суми заробітку.

Таким чином, нормами Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як двадцять п'ять відсотків загальної суми заробітку, тобто вказана норма встановлює саме граничний розмір відсотків які в будь якому випадку повинні бути нараховані засудженому, при цьому вказаний відсоток може бути більший.

Отже, установа нараховувала та виплачувала не менше 25 відсотків (тобто, в деяких випадках 25 відсотків, в деяких - 50) загальної суми заробітку, що, в свою чергу, не є порушенням ч.2 ст. 120 КВКУ, а тому висновки контролюючого органу в даному випадку є безпідставними.

При цьому перевіряючі роблять висновок про порушення з боку установи саме ст. ст. 121, 122 КВК України та п.п. 4, 5 Порядку № 80.

Відповідно до ст. 121 КВКУ визначено, що особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, відшкодовують витрати на їх утримання, крім вартості харчування, взуття, одягу, білизни, спецхарчування та спецодягу.

Порядок відшкодування вартості витрат на утримання засуджених у виправних колоніях встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відшкодування засудженими витрат, встановлених частиною першою цієї статті, що належить до власних надходжень виправних колоній, здійснюється після відрахування податку на доходи фізичних осіб і аліментів. Відрахування за виконавчими листами та іншими виконавчими документами здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку №80, засуджені відшкодовують вартість свого утримання в установах виконання покарань, крім випадків, передбачених Кримінально-виконавчим кодексом України.

Відшкодування засудженими вартості витрат на їх утримання за звітний місяць здійснюється із заробітку, пенсій та іншого доходу, що нараховані засудженим у місяці, що настає за звітним.

Відповідно до ст. 122 КВК України визначено, що засуджені до позбавлення волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Засуджені мають право на загальних підставах на призначення та отримання пенсії за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством про пенсійне забезпечення.

Пенсії засудженим за наявності відповідного права призначаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання. Особа, яка під час відбування покарання набула право на пенсію, надає адміністрації виправного закладу клопотання про забезпечення необхідних умов для призначення їй пенсії за місцезнаходженням цього виправного закладу, у тому числі щодо виклику представників Пенсійного фонду України з метою подання у встановленому порядку необхідних документів безпосередньо особою, яка відбуває покарання, або представником особи, яка відбуває покарання, за нотаріальним дорученням.

Адміністрація виправного закладу не більш як протягом 30 днів з дня реєстрації клопотання забезпечує зустріч засудженого з представником Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через представника особи, яка відбуває покарання.

Виплата особам, засудженим до позбавлення волі, призначених пенсій здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання.

Із пенсій засуджених до позбавлення волі відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому не менш як п'ятдесят відсотків пенсії зараховується установою за місцем відбування покарання на особовий рахунок засудженого.

Перевіряючі роблять висновок про порушення саме наведених статей КВК України, при цьому не зрозуміло, в чому полягає таке порушення, вказані норми законодавства взагалі не регулюють відсоток нарахування заробітної плати засудженим. При цьому установа в перевіряємий період нараховувала та виплачувала не менше 25 відсотків загальної суми заробітку.

Установа в перевіряємий період нараховувала та виплачувала заробітну плату засудженим у розмірі 50 відсотків без виключення у відповідності до ч. 1 ст. 120 КВК України, при цьому ч.2 ст. 120 КВКУ передбачено, що засудженим, які мають заборгованість за виконавчими документами, незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як 25% загальної суми заробітку, у зв'язку з чим, перевіряючі роблять висновок про порушення з боку установи ст.ст. 121, 122 КВК України та п.п. 4, 5 Порядку №80

Однак такі висновки є необґрунтованими, оскільки як вже зазначалося вище, ч. 2 ст. 120 КВК України не кореспондує величину заробітної плати засудженим, яка в будь-якому разі повинна бути нарахована, а визначає відсоток, який не може бути меншим - 25% при цьому більшим 25% може бути.

Отже установою не порушено вимог ст.ст. 121, 122 КВКУ та п. п. 4, 5 Порядку №80, у зв'язку із чим п. 4 спірної вимоги є протиправним та підлягає скасуванню.

За пунктом 7 спірної вимоги Установі належить забезпечити відшкодування на користь державного бюджету втрат, заподіяних внаслідок понаднормово списання будівельних матеріалів при виконанні ремонтно-будівельних робіт господарським способом в загальній сумі 69 412,46 грн з винних осіб відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ.

Так в ході проведеної перевірки перевіряючими було встановлено (ст. 127 Висновку): на порушення вимог п. 4.1, 4.9 розділу IV KHУ «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та території України від 01.11.2021 року №281, п. 1.1 розділу 1. Загальні положення Кошторисних норм України (КНУ) «Ресурсні елементи кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи», затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та території України від 15.06.2021 року №156 понаднормово списані матеріали, що призвели до витрат ДУ «ОВК (№14)» на загальну суму 69 412, 46 грн.

В акті перевірки зазначено, що при виконані робіт з штукатурення зовнішніх стін цементним розчином складських приміщень, харчоблоку ДУ «ОВК №14» в обсязі 120 м2 в акті ф. № КБ-2в за березень 2022 № 8 на суму 23 650,30 грн безпідставно включений понаднормовий обсяг цементу Т-ПЦ ІІ/Б-ІІІ-400/25, а саме замість нормативного обсягу 370 кг списано 1000 кг, тобто на 630 кг цементу більше ніж за нормою (позиції 3, 4 акту ф. № КБ-2в).

Разом з чим, при перевірці ревізією правильності списання матеріальних ресурсів при виконанні ремонтно-будівельних робіт з штукатурення внутрішніх поверхонь зовнішніх стін цементним розчином складських приміщень (в обсязі 120 м2), по акту ф. № КБ-2в за березень 2022 №8, при підрахунку витрати цементу ревізією неправильно враховано норми витрат матеріалів на приготування важких опоряджувальних цементних розчинів (склад 1:3) через, що безпідставно нараховано завищення вартості робіт. Відповідно до норми витрат матеріалів на приготування 1,812 м3 опоряджувального розчину, необхідного для штукатурення зазначеного обсягу, необхідно цементу -757,42 кг., та піску 3,02 (2,01132 м3 *1,5т/м3) тон., ревізією чомусь враховано витрату лише 370 кг цементу. Також ревізією не враховано виконання робіт з улаштування цементного набризку для укріплення стін, згідно з нормою витрат матеріалів на який має бути витрачено 268,8 кг цементу при площі 120 м2.

Також перевіряючі зазначають, що при виконані робіт з штукатурення внутрішніх стін цементним розчином будівлі Відділу СВ та ПР ДУ «ОВК №14» в обсязі 120 м2 в акті ф. № КБ-2в за березень 2022 № 10 на суму 39 565,89 грн безпідставно включений понаднормовий обсяг цементу ПЦ ІІ/АШ-400 (25 кг 1 штука) та піску, а саме замість нормативного обсягу 15 штук списано 60 штук тобто на 45 штук цементу більше ніж за нормою, та пісок включений в обсязі 5 тон замість 2,99 тон, тобто на 2,01 тон більше ніж за нормою (позиції 1, 2, 3 акту ф.№ КБ-2в). Крім того, при виконані робіт з улаштування покриттів з ламінату в обсязі 52 м2 безпідставно включений понаднормовий обсяг ламінату та підкладки до нього, а саме замість нормативного обсягу 53,04 м2 списано 55,098 м2, тобто на 2,058 м2 ламінату більше ніж за нормою, та підкладку включено в обсязі 74 м2 замість 53,04 м2, тобто на 20,96 м2 більше ніж за нормою (позиції 19, 20, 21 акту ф. № КБ-2в).

При перевірці ревізією правильності списання матеріальних ресурсів при виконанні ремонтно-будівельних робіт з штукатурення внутрішніх стін цементним розчином (в обсязі 120 м2), по акту ф. № КБ-2в за березень 2022 №10, при підрахунку витрати цементу ревізією неправильно враховано норми витрат матеріалів на приготування важких опоряджувальних цементних розчинів (склад 1:3) через, що безпідставно нараховано завищення вартості робіт. Відповідно до норми витрат матеріалів на приготування 1,812 м3 опоряджувального розчину, необхідного для штукатурення зазначеного обсягу, необхідно цементу -757,42 кг., та піску 3,02 (2,01132 м3 *1,5т/м3) тон., ревізією чомусь враховано витрату лише 375 кг цементу. Також ревізією не враховано, що середня товщина шару штукатурення складала 25 мм (норма ж враховує шар товщиною 15мм), що й було передбачено дефектним актом. На додатковий шар, додатково пішло 1,21 м3 важкого опоряджувального розчину, на приготування якого, необхідно цементу - 506 кг., та піску 2,02 (1,3431 м3 *1,5т/м3) тон.

Також при перевірці ревізією правильності списання матеріальних ресурсів при виконанні ремонтно-будівельних робіт з улаштування покриттів з ламінату (площа 55,3 м2) по акту ф. № КБ-2в за березень 2022 №10, при підрахунку витрати ламінату не було враховано спосіб укладки, геометрію приміщення, та обсяги дверних прорізів, радіаторних ніш, тощо. При виконанні робіт використовувався замковий (безклейовий) спосіб укладки, а зазначенні чинники значно впливають на норму витрати, оскільки обрізані деталі без замка неможливо змонтувати, тому розрахунки ревізії щодо понаднормового списання матеріалів - завищені.

Аналогічно, перевіряючі дійшли висновку, що при виконанні робіт з улаштування важкої цементної стяжки товщиною 20 мм для стежок вздовж противтечної огорожі типу «Звіробій» (ділянки № 6) ДУ «ОВК № 14» в обсязі 250 м? в акті ф. № КБ-2в за квітень 2022 № 17 на суму 271 114,90 грн безпідставно включений понаднормовий обсяг цементу, піску та щебеню фракції 5-20 мм, а саме замість нормативного обсягу 2122 кг цементу списано 7000 кг, тобто на 4878 кг цементу більше ніж за нормою (позиція 2 акту ф.№ КБ-2в), пісок включений в обсязі 20,25 тони замість 9 тон, тобто на 11,25 тони більше ніж за нормою (позиція 3 акту ф. № КБ-2в), та щебінь фракції 5- 20 мм включений в обсязі 20 тонн, тоді як нормами щебінь взагалі не передбачений (позиції 1, 2, 3, 4 акту ф. № КБ-2в).

Однак, при перевірці ревізією правильності списання матеріальних ресурсів при виконанні ремонтно-будівельних робіт з улаштування важкої цементної стяжки товщиною 20 мм для стежок вздовж противтечної огорожі типу «Звіробій» (в обсязі 250 м2), по акту ф. № КБ-2в за квітень 2022 №17, при підрахунку витрати матеріалів, через помилково взяту в кошторисі норму витрат з улаштування цементної стежки товщиною 20 мм (загальна витрата важкого кладкового розчину марка М150 - 5,1 м3) розчину, замість бетонної стяжки товщиною 50мм (витрата важкого бетону на щебені класу В10 -12,75м3), ревізією неправильно враховано норми витрат матеріалів та помилково нараховано завищення вартості робіт. Також, ревізією не враховано матеріали на встановлення 51шт металевих стовпів висотою 4м (бетон клас В20 -3,75 м3), та улаштування бетонного цоколю під огорожею 150м*0,2м*0,3м (бетон клас В20 - 9 м3).

Як зазначає позивач, для приготування 12,75 м3 бетону класу В10 для улаштування бетонної стяжки, було витрачено: цементу - 2996,3 кг., піску - 10,9 тон., щебеню - 14,48 тон. Для приготування 3,75 м3 бетону класу В20 на обетонування металевих стовпів, було витрачено: цементу - 1245 кг., піску - 2,81тон., щебеню - 4,26 тон. Для приготування 9 м3 бетону класу В20 на улаштування бетонного цоколю під огорожею, було витрачено: цементу - 2988 кг., піску - 6,75тон., щебеню - 2,71 тон., бут - 4 тони.

По акту ф. № КБ-2в за лютий 2023 №10.

Під час ревізії, при перевірці акту ф. № КБ-2в за лютий 2023 №10, комісією було здійснено невірний підрахунок витрати матеріалів при виконанні робіт з укладання плит стельових в каркас стелі «Армстронг», так для фактично виконаних робіт обсягом 90,0 м2, комісією визначено витрату матеріалу в 250 плит AMF Trento SK 13*600*600.

Згідно з кошторисною розцінкою ЕН15-76-2, норма витрати плит стельових складає 105 м2 на 100 м2 горизонтальної проекції стелі, отже на 90,0 м2 стелі необхідно стельових плит 600*600 - 262,5 шт (90 м2*1,05(норма витрати) : 0,36м2 (площа стельової плити - 1шт)).

За актом, замість 262,5 шт, списано 260 шт плит AMF Trento SK 13*600*600, отже ревізією безпідставно нараховано завищення вартості робіт з укладання плит стельових в каркас стелі «Армстронг».

Також при перевірці ревізією правильності списання матеріальних ресурсів при виконанні ремонтно-будівельних робіт з улаштування покриттів з ламінату (площа 55,3 м2) по акту ф. № КБ-2в за лютий 2023 №10, при підрахунку витрати ламінату не було враховано спосіб укладки, геометрію приміщення, та обсяги дверних прорізів, радіаторних ніш, тощо. При виконанні робіт використовувався замковий (безклейовий) спосіб укладки, а зазначенні чинники значно впливають на норму витрати, оскільки обрізані деталі без замка неможливо змонтувати, тому розрахунки ревізії щодо понаднормового списання матеріалів - завищені.

Також згідно акту ревізії, при виконанні робіт з готування важкого бетону на щебені, класу В7.5 для будівлі відділу охорони ДУ «ОВК №14» в обсязі 13,44 м2 в акті ф. № КБ-2в за лютий 2024 № 46 на суму 143 828,98 грн перевіряючі дійшли висновку про безпідставно включений понаднормовий обсяг цементу (25 кг 1 штука), а саме замість нормативного обсягу 115 штук списано 147 штук, що на 32 штуки більше ніж за нормою (позиції 5, 6 акту ф.№ КБ-2в). Крім того при виконані робіт з улаштування покриттів з керамічних плиток в обсязі 100 м2 понаднормове включений клей для плитки (25 кг 1 мішок, штука), а саме замість нормативного обсягу цементу в кількості 26 штук (мішків) списано 29 штук (мішків), що на 3 штуки (мішка) цементу більше ніж за нормою (позиції 12, 13, 14 акту ф. № КБ-2в). Також при готуванні важких опоряджувальних цементно-вапняних розчинів, склад 1:1:6 безпідставно включений обсяг вапна (4 кг - 1 штука) та цементу (25 кг - 1 штука), а саме замість нормативного обсягу вапна в кількості 199 штук списано 200 штук, що на 1 штуку більше ніж за нормою, та замість нормативного обсягу цементу в кількості 47 штук списано 63 штуки, що на 16 штук більше ніж за нормою (позиції 24, 25, 26, 27 акту ф. № КБ-2в), а також при фарбуванні вапняними сумішами фасадів маскувальних огорож, КПП в обсязі 11100 м2 включений завищений обсяг вапна, замість нормативного обсягу 2 952 кг списано 3 075 кг, що на 123 кг більше ніж за нормою (позиції 29, 30, 31, 32 акту ф. № КБ-2в).

Разом з тим, при перевірці ревізією правильності списання матеріальних ресурсів при виконанні ремонтно-будівельних робіт з готування важкого бетону на щебені клас В7,5 (в обсязі 13,44м3) необхідного для влаштування вимощення по акту ф. № КБ-2в за лютий 2024 №46, ревізією не враховано, що окрім витрати цементу на приготування бетону для влаштування вимощення, цемент (149,4кг) також було витрачено на приготування важкого бетону для встановлення 6 од металевих стовпів висотою 4 м (бетон клас В20 -0,45 м3), тому розрахунки щодо понаднормового списання матеріалів - завищені.

Також при перевірці ревізією правильності списання матеріальних ресурсів при виконанні ремонтно-будівельних робіт з улаштування покриттів з керамічних плиток (в обсязі 100 м2), по акту ф. № КБ-2в за лютий 2024 №46, при підрахунку витрати клею для плитки ревізією не враховано, що заповнення та затирання швів здійснювалось клеєм для плитки (40,6 кг), тому розрахунки ревізії щодо понаднормового списання матеріалів - завищені.

Також при перевірці ревізією правильності списання матеріальних ресурсів при виконанні ремонтно-будівельних робіт з готування важких опоряджувальних цементно-вапняних розчинів, склад 1:1:6 (в обсязі 5,67 м3) та фарбування вапняними сумішами фасадів маскувальних огорож (в обсязі 11100 м2), по акту ф. № КБ-2в за лютий 2024 №46, при підрахунку витрати цементу його враховано лише для розчину (5,67м3) для штукатурення, в той же час для цемент для приготування (6,66м3) важких опоряджувальних цементно-вапняних розчинів, склад 1:1:6 необхідних при фарбуванні фасадів (11100 м2) - не враховано зовсім, і безпідставно нараховано перевитрату 400 кг цементу (16шт).

По акту ф. №КБ-2в за квітень 2024 №76.

При перевірці ревізією правильності списання матеріальних ресурсів при виконанні ремонтно-будівельних робіт з поліпшеного фарбування колером олійним стін будівлі (в обсязі 512 м2) по акту ф. № КБ-2в за квітень 2024 №76, ревізією не враховано, що в розцінці декілька складових для фарбування і було пораховано витрату фарби лише по одній із складових, також не враховано норму витрати зазначену виробником фарби. Для виконання робіт з поліпшеного фарбування колером олійним стін будівлі було використано Емаль алкідну ПФ-115П DekArt, норма витрати якої на один шар складає від 140 до 240 гр/м2 в залежності від поверхні, отже середня витрата на 2два шари складає 380 гр/м2, згідно акту ф. № КБ-2в за квітень 2024 №76 на фарбування 512 м2 витрачено 176,4 кг (2,8кг *63 шт) фарби, що складає 344 гр/м2, а це на 10% менше ніж зазначена виробником середня витрата. Ревізією безпідставно нараховано понаднормову витрату фарби в кількості 81,2 кг (2,8 кг*29 шт).

Також при перевірці ревізією правильності списання матеріальних ресурсів при виконанні ремонтно-будівельних робіт з улаштування покриттів підлог з керамічних плиток (в обсязі 100 м2), по акту ф. № КБ-2в за квітень 2024 №76, при підрахунку витрати клею для плитки ревізією не враховано, що заповнення та затирання швів здійснювалось клеєм для плитки (43,44 кг), тому розрахунки ревізії щодо понаднормового списання клею для плитки - завищені.

Також при перевірці ревізією правильності списання матеріальних ресурсів при виконанні ремонтно-будівельних робіт з облицювання поверхонь стін керамічним плитками (в обсязі 73,3 м2), по акту ф. № КБ-2в за квітень 2024 №76, при підрахунку витрати клею для плитки ревізією не враховано, що через перепади по штукатурці було виконано церезитове штукатурення стін (вирівнювання стін клеєм для плитки) шаром 3-5мм, і тому ревізією помилково нараховано перевитрату 350 кг клею для плитки.

Акт ф. №КБ-2в за липень 2024 № б/н.

При перевірці ревізією правильності списання матеріальних ресурсів при виконанні ремонтно-будівельних робіт з облицювання поверхонь стін керамічним плитками (в обсязі 133,6 м2), по акту ф. № КБ-2в за липень 2024 б/н, при підрахунку витрати клею для плитки ревізією помилково нараховано меншу витрату клею для плитки (на 12%), також ревізією не враховано витрату клею для плитки для затирання швів підлог (70кг), та не враховано церезитове штукатурення стін(вирівнювання стін клеєм для плитки) шаром 3-5мм, і тому ревізією помилково нараховано перевитрату 750 кг клею для плитки.

Акт ф. №КБ-2в за червень 2024 № 93.

При перевірці ревізією правильності списання матеріальних ресурсів при виконанні ремонтно-будівельних робіт з облицювання поверхонь стін керамічним плитками (в обсязі 30 м2), по акту ф. № КБ-2в за червень 2024 №93, при підрахунку витрати клею для плитки ревізією не враховано, що через перепади по штукатурці було виконано церезитове штукатурення стін (вирівнювання стін клеєм для плитки) шаром 3-5мм, і тому ревізією помилково нараховано перевитрату 150 кг клею для плитки.

Так, суд враховує, що дійсно, в деяких актах пропущено використання деяких розцінок на виконання робіт, а в деяких розцінки на виконання робіт не відповідають характеру робіт, що виконувались.

Разом з тим, згідно пояснень Установи, це сталось тому, що розцінки застосовувались після консультацій з кошторисниками, а перевірити їх на правильність та відповідність до виконуваних робіт не було можливості через відсутність програмного комплексу для складання кошторисів, а оскільки роботи виконуються господарським способом, на залучення кваліфікованих проектувальників коштів не передбачено.

За позицією позивача, для підтвердження фактично-виконаних робіт та обсягу списання матеріалів перевіряючим необхідно було виконати фактичну їх перевірку, що останніми зроблено не було, навіть після надання обґрунтованих пояснень з боку інженера-будівельника І та ГЗ ДУ «ОВК №14», який в свою чергу пояснив різницю між кількісною по актам виконаних робіт та кошторисними нормами посилаючись на той факт, що будівлі і споруди установи побудовані в 50-60 роках з ракушняка.

При цьому, відносно порушення умов списання будівельних матеріалів інженером-будівельником І та ГЗ ДУ «ОВК №14» ОСОБА_8 , Установою було призначено службове розслідування.

Згідно з висновком службового розслідування за фактами порушення окремих питань фінансово-господарської діяльності у державній установі «Одеська виправна колонія (№14)», за фактом порушення умов списання будівельних матеріалів заслуговує притягнення до дисциплінарної відповідальності інженер-будівельник відділу інтендантського та господарського обслуговування державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)» ОСОБА_9 , але, враховуючи, що наказом від 25.02.2024 № 12/0С-25 його звільнено за власним бажанням, обмежитись цим.

Таким чином, розрахунок понаднормового списання матеріальних ресурсів встановлений перевіряючими на суму 68 695,46 гривні є завищеним та не відповідає фактичним обставинам справи, а тому п. 7 вимоги контролюючого органу підлягає скасуванню.

Згідно з п.8 оскаржуваної вимоги Установі належить забезпечити відшкодування на користь державного бюджету втрат, заподіяних внаслідок безпідставного списання продуктів харчування на харчування засудженим, термін придатності яких закінчився на суму 40 502,46 грн з винних осіб відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ.

На ст. 118 акту перевірки контролюючий орган вказує, що проведеною ревізією з питання обґрунтованості списання продуктів харчування з обмеженим терміном використання проведено по продуктам харчування: сир твердий, яйця та дріжджі та встановлені випадки видачі зі складу та списання продуктів харчування термін зберігання або термін придатності яких закінчився відповідно до паспортів якості та посвідчень про якість.

В порушення п. 8 розділу ІІ Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України 15.06.2021 № 2160/5 (далі - Положення №2160/5), неякісні та небезпечні харчові продукти не вилучені із обігу, що призвело до безпідставного списання продуктів харчування, внаслідок недотримання термінів зберігання або термінів придатності на загальну суму 40 502, 46 грн.

Таким чином у висновку до розділу 2.7 з цього питання на сторінці 122 ревізією встановлено безпідставне списання продуктів харчування, внаслідок недотримання термінів зберігання або термінів придатності.

Згідно з п. 8 розділу ІІ Положення №2160/5 що неякісні та небезпечні харчові продукти вилучаються із обігу.

При цьому з акту ревізії незрозуміло, що було встановлено в ході ревізії: або безпідставне списання продуктів харчування, або їх не вилучення із обігу, або взагалі харчування засуджених неякісними продуктами харчування.

Згідно додатку до акту перевірки, а саме реєстру безпідставного списання продуктів харчування, внаслідок недотримання термінів зберігання по ДУ «ОВК (№14)» за період з 01.01.2022 року по 30.09.2024 року (додаток 82 до акту ревізії), наявна графа «Видано на харчування засуджених з простроченим терміном зберігання», тобто фактично перевіряючі встановили видачу продуктів харчування засудженим з простроченим терміном зберігання, а не його безпідставне списання.

З метою з'ясування вказаних обставин установою було призначено службове розслідування наказом №76/ОД-25 від 20.01.2025 року.

Так в ході службового розслідування були відібрані пояснення у завідуючого складу ОСОБА_10 , яка пояснила, що поставка яєць та дріжджів здійснювалася за потребою установи за попередньою усною домовленістю з постачальником, однак нею не було відображено вказані поставки в книзі складського обліку.

З метою підтвердження чи спростування пояснень завідуючого складу ОСОБА_10 установа направила запити до постачальників ТОВ «Одеська продуктова компанія», ТОВ «Проект інвест ХХІ», ФОП ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_12 .

Згідно отриманих відповідей від постачальників, було з'ясовано, що поставка товару (яєць курячих та дріжджів) у період з кінця 2021 року до кінця 2023 року здійснювалася по накладним у кількості, що відповідає цим накладним, однак в подальшому за домовленістю сторін частина товару передавалася постачальну на зберігання, та поставлялася за вимогою.

В ході службового розслідування були відібрані пояснення заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення державної установи «Одеська випрана колонія (№14)» Сергія Греденюка, який пояснив, що за накладними у період з кінця 2021 року до кінця 2023 року товари, які поставляються не централізовано та мають обмежений термін придатності, поставлявся установі у кількості, що відповідає накладним, та в подальшому частина цього товару передавалася постачальнику на зберігання задля не порушення терміну їх зберігання, оскільки на вимогу Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служи України» закупівля цих товарів здійснювалася у великій кількості, що б забезпечити їх потребу на період не менше ніж до 01.03.2022 року та не менше ніж до 01.02.2024 року.

Крім того, в ході службового розслідування були дослідженні листи Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служи України» від 22.11.2021 року №3096, №3774 від 18.10.2023 року та встановлено, що на виконання вказаних листів відбувалася закупівля продуктів харчування, які не постачаються централізовано, на період не менше ніж до 01.03.2022 року та не менше ніж до 01.02.2024 року. Тобто, Генеральною дирекцією, з метою ефективного використання бюджетних коштів та для безперебійного забезпечення засуджених та ув'язнених продуктами харчування, було зобов'язано привести відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлю визначеної у додатку кількості цукру, олії для смаження й додавання у салати та продуктів, які не постачаються централізовано (макарони, томатна паста, чай, сіль, дріжджі, молочні продукти, сухофрукти тощо), із розрахунку до 01.03.2022 року.

Таким чином, на виконання вимог Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служи України» установа наприкінці 2021 року та упродовж 2022, 2023 року здійснювала закупівлю продуктів харчування, які поставляються не централізовано, у тому числі, курячі яйці та дріжджі, у тій кількості яка б забезпечила вимоги засуджених до 01.03.2022 року, до 01.02.2024 року, при цьому поставка товару здійснювалася за накладними від 23.12.2021 року №РН-0092850 у кількості 720 шт.(яйця) та по накладній від 23.12.2021 року №РН-0092849 у кількості 720 шт. (яйця), від 23.12.2021 року №РН-0155969 у кількості 49 кг. (дріжджі), по накладній від 23.12.2021 року №РН-0155970 у кількості 36 кг (дріжджі), та по накладній від 01.03.2022 року №РН-0034425 у кількості 29 кг. (дріжджі), від 07.03.2022 №б/н (договір Г-14) у кількості 720 шт. (яйця), згідно накладної від 06.05.2022 №б/н (договір Г-21) у кількості 720 шт.(яйця), згідно накладної від 09.12.2022 №б/н у кількості 720 шт. (яйця), від 03.03.2023 року №б/н (договір№Г-18) у кількості 1440 шт.(яйця), від 11.08.2023 року №б/н (договір Г-66) у кількості 720 шт.(яйця), від 07.03.2022 №б/н (договір Г-14) у кількості 50 кг. (дріжджі), згідно накладної від 27.04.2022 №б/н (договір Г-19) у кількості 60 кг. (дріжджі), згідно накладної від 09.12.2022 №б/н у кількості 84 кг.(дріжджі) від 20.07.2022 №б/н (договір Г-38 від 18.07.2022) у кількості 1080 шт.(яйця), згідно накладної від 15.12.2023 №б/н (договір Г-110 від 15.12.2023 року) у кількості 2160 шт. (яйця), від 09.12.2022 №б/н у кількості 72 кг.(дріжджі), згідно накладної від 19.12.2023 №б/н (договір Г-115 від 15.12.2023 року) у кількості 145 кг (дріжджі), в подальшому частина цього товару передавалася постачальникам на зберігання та поставлялася установі за вимогою по домовленості.

В ході службового розслідування також були досліджені висновки Малиновської окружної прокуратури Одеської прокуратури, складені за результатами щоквартальних перевірок, у тому числі з питань додержання Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», відповідно до яких прокуратурою не були встановлені випадки видачі продуктів харчування засудженим з простроченим терміном зберігання.

Також в ході службового розслідування було встановлено, що у вказаний період з 01.01.2022 року по 30.09.2024 рік відбувалося списання продуктів харчування (курячі яйця та дріжджі) відповідно до видаткових накладних зі складу установи в їдальню для приготування їжі відповідно до п. 5 розділу 5 Положення №2160/5.

Так, відповідно до п. 5 розділу 5 Положення №2160/5 меню-розкладка продуктів - це основний документ, за яким планується харчування в установах. Вимоги до режиму харчування реалізуються в меню-розкладці продуктів, яке дозволяє раціонально використати продукти згідно з нормами харчування, встановленими законодавством. Проміжок часу між прийманням їжі не повинен перевищувати семи годин (без урахування часу, відведеного для сну).

Меню-розкладка продуктів складається начальником (керуючим) їдальні під керівництвом заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення (начальника відділу (старшого інспектора групи) інтендантського та господарського забезпечення) за участю начальника (завідувача) закладу охорони здоров'я, підписується ними і затверджується начальником установи.

При передачі продуктів харчування з продовольчого складу установи в їдальню для приготування їжі обов'язково проводиться зважування продуктів харчування, і вони відпускаються начальнику (керуючому) їдальні за накладними, виписаними у двох примірниках на підставі меню-розкладки продуктів та наказу по установі про чисельність осіб, які тримаються в установі, згідно з нормами харчування, встановленими законодавством.

Якість та кількість продовольства, що отримується з продовольчого складу, перевіряються начальником (керуючим) їдальні та медичним працівником закладу охорони здоров'я.

В ході службового розслідування також було встановлено відсутність будь яких зауважень у відповідності до п. 5 розділу 5 Положення з боку медичного працівника закладу та начальника (керуючого) їдальнею, що дає підстави дійти висновку про неналежне ведення документообігу завідуючим складу ОСОБА_10 , а саме: не відображення в період з 01.01.2022 року по 31.12.2023 року повернення товару зі зберігання постачальниками ТОВ «Одеська продуктова компанія», ТОВ «Проект інцест ХХІ», ФОП ОСОБА_11 та ФОП Петросян продуктів харчування (яйця, дріжджі) в книзі складського обліку в період з 01.01.2022 року по 31.12.2023 року та не укладення заступником начальника установи з інтендантського та комунальнопобутового забезпечення державної установи «Одеська випрана колонія (№14)» Сергієм Греденюком з постачальниками цих товарів договорів зберігання.

За результатами проведеного службового розслідування за порушення вимог наказу Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5 «Про затвердження Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінальновиконавчій службі України в мирний час» підполковника внутрішньої служби ОСОБА_13 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та за порушення вимог наказу Міністерства юстиції України від 15.06.2021 року №2160/5 «Про затвердження Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України в мирний час» завідуючому складу ОСОБА_10 зауваження.

Порушення, яке було виявлено в ході перевірки контролюючим органом, а саме п. 8 розділу ІІ Положення про організацію продовольчого забезпечення у Державній кримінально-виконавчій службі України на мирний час, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України 15.06.2021 № 2160/5, фактично установою не вчинялося, безпідставного списання продуктів харчування на суму 40 502, 46 грн. не відбулося, а фактично відбулося неналежне ведення посадовими особами установи документації на підтвердженого того, що засудженні харчуються виключно якісною продукцією, за що останніх було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Вказані документи на підтвердження того, що фактично відбулося порушення саме належного ведення документації, що в свою чергу не призвело до безпідставного списання продуктів харчування на суму 40 502, 46 грн., Установа надала контролюючому органу разом з письмовими запереченнями, однак вони не були враховані, що в свою чергу призвело до безпідставних висновків контролюючого органу про фінансові втрати на суму 40 502, 46 грн., яких фактично не було.

У п. 10 спірної вимоги контролюючий орган вимагає позивача оприбуткувати лишки продуктів харчування на суму 28 864, 08 грн., встановлені по результатам проведеної в ході ревізії у порядку згідно п. 4 розділу ІV Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року №879.

Під час ревізії, згідно висновків акту ревізії було встановлено лишки матеріальних цінностей (сир твердий, дріжджі, яйця) на загальну суму 24 864, 08 грн., що є порушенням ч.1, 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській оббіг та фінансову звітність в Україні». Тобто в ході перевірки взагалі на таку суму лишків продуктів харчування на суму 28 864, 08 грн. не встановлювали.

Вказаний товар був закуплений та поставлений установі відповідно до накладних б/н від 24.12.2024 року - відбулася поставка дріжджів у кількості 176 кг., б/н від 24.12.2024 року у кількості 2520 шт. - яйця курячі, №1258 від 27.12.2024 року у кількості 657 кг. сиру та 30 кг. сиру.

Так, між ДУ «ОВК (№14)» (Поклажодавець) та ФОП ОСОБА_14 (Зберігач) було укладено договір зберігання №А-4 від 01.01.2025 року відповідно до умов якого зберігач зобов'язується зберігати та повернути у схоронності товар зазначений в п. 2 цього Договору (далі Товар), який передано Поклажодавцем. Найменування товару - дріжджі у кількості товару: 176 кілограм, загальною (оцінюваною) вартістю - 10208,00 грн. Поклажодавець передає товар зазначений у п. 2 цього Договору згідно акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору, не пізніше від дати зазначеної в п. 3.2.1 цього Договору. Зберігач повертає товар згідно акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до п. 3.2, пп. 3.2.1 та пп. 3.2.2 Строк зберігання: початок зберігання - 01.01.2025 року; закінчення терміну зберігання - 31.12.2025 року.

Аналогічно були укладені договори зберігання з ФОП ОСОБА_15 №А-3 від 01.01.2025 року найменування товару - сир твердий 45%, ДСТУ 6003/ДСТУ 4421 у кількості 65, 7 кг., загальною (оціночною) вартістю - 19710, 00 грн. та з ФОП ОСОБА_14 №А-5 від 01.01.2025 року - найменування товару - яйця у кількості 2520 шт., загальною вартістю 15120, 00 грн.

В подальшому, 16.01.2025 року товар із зберігання за видатковими накладними на вимогу установи Поклажодавцем було повернуто у кількості сир твердий 32, 32 кг, яйця - 286 шт., дріжджі - 32, 38 кг., однак станом на час проведення вибіркової інвентаризації матеріальних цінностей на продовольчому складу, а саме: 16.01.2025 року Покражодавцями не було належним чином оформлені видаткові накладні. Через годину після проведення перевіряючими інвентаризації, Поклажодавці надали належним чином оформлені видаткові накладні на товар - сир твердий 32, 32 кг, яйця - 286 шт., дріжджі - 32, 38 кг, які в подальшому у цей же день були надані до перевірки контролюючому органу, однак останніми враховані не були, що призвело в свою чергу до помилкових висновків з боку перевіряючих про встановлення на продовольчому складі лишків матеріальних цінностей (сир твердий, дріжджі та яйця) на загальну суму 24 864, 08 грн. Всі договори на зберігання, податкові накладні, видаткові накладні були надані до перевірки, однак враховані контролюючим органом не були, що призвело до помилкових висновків з боку перевіряючих про наявність лишків продуктів харчування.

Так, сир твердий, дріжджі, яйця на загальну суму 24 864, 08 грн, які були виявлені під час вибіркової інвентаризації не являються лишками, а є товаром, який було повернуто 16.01.2025 року на вимогу Поклажодавця (установи) зі зберігання та в подальшому перевіряючим були надані видаткові накладні на - сир твердий 32, 32 кг, яйця - 286 шт., дріжджі - 32, 38 кг, які підтверджують, що ці продукти були придбані на харчування засуджених та не являються лишками, що унеможливлює їх оприбуткування у вигляді таких лишків, ще й на суму 28 864, 08 грн., що взагалі в акті ревізії не міститься.

Зазначене підтверджується наданими до суду копіями договору зберігання №А-5 від 01.01.2025 на 3-х арк.., акт приймання-передачі №А-5 від 01.01.2025 року, №А-4 від 01.01.2025 на 3-х арк.., акт приймання-передачі до договору №А-4 від 01.01.2025 року, №А-3 від 01.01.2025 року на 3-х арк., акт приймання-передачі до договору №А-3 від 01.01.2025 року.

Отже п. 10 спірної вимоги також є протиправним та підлягає скасуванню.

В п. 11 спірної вимоги контролюючий орган вимагає забезпечити оприлюднення в електронній системі закупівель інформацію про внесення змін до істотних умов договору від 04.01.2023 року №01-71Z-ПУП/К-1, укладеного між Державною установою «Одеська виправна колонія (№14)» з ТОВ «Одеська Обласна Енергетична компанія» (ID: UA-2022-12-08- 016245-a).

Так, на виконання пункту 6 вимоги контролюючого органу, установа звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення на користь держави з ТОВ «Одеська Обласна Енергетична Компанія» (далі - ТОВ «ООЕК») безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 20 877, 29 грн., які були отримані ТОВ «ООЕК» на підставі договору №01-71Z-ПУП/К-1 від 04.01.2023 року. Так під час дії вказаного договору ТОВ «ООЕК» здійснювало зміну істотних умов вказаного договору в частині завищення ціни за електричну енергію, що призвело до необґрунтованого отримання грошових коштів на суму 20 877, 29 грн.

Як зазначив позивач, інформація про такі зміни установою не оприлюднювалася в електронній системі закупівель, однак наразі її оприлюднення є недоцільним, оскільки триває спір в Господарському суді Одеської області.

При цьому, виконання п. 11 вимоги наразі може привести до внесення помилкової інформації в електронну систему закупівель, оскільки ціна на електричну енергію, яку необхідно було оприлюднити в електронній системі, буде відома лише після розгляду справи Господарським судом Одеської області (з урахування коливання чи без його урахування).

За таких обставин оприлюднення оспорюваних змін у системі «Prozorro» до набрання законної сили рішенням господарського суду може спричинити внесення до офіційного ресурсу даних, які не відповідають дійсним фактичним та правовим обставинам. Це, у свою чергу, суперечить принципам правової визначеності, ясності та недвозначності, що є складовими верховенства права.

Таким чином, вимога контролюючого органу в частині пункту 11 не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності, оскільки її виконання створює ризик оприлюднення недостовірних відомостей і фактично зобов'язує установу виконати дію, правові підстави для якої ще не встановлені судом. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про безпідставність та протиправність зазначеного пункту вимоги, а відтак він підлягає скасуванню.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред'явлення обов'язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Таку ж саму правову позицію Верховний Суд застосував у постановах від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 22 жовтня 2020 року у справі № 820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20, від 02 листопада 2021 року у справі № 420/6808/19.

Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 06 червня 2024 року у справі № 560/4308/22

У справі, що розглядається, зміст спірної вимоги, яка, як встановлено вище, є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов'язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в забезпеченні відшкодування збитків, встановлених контролюючим органом.

Отже пункти або частини вимоги, які не вказують на стягнення збитків, можуть бути перевірені судом у справі за відповідним позовом підконтрольної установи з їх оскарження.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)» (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 2-a; ЄДРПОУ 08564127) до Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 40477150) про визнання протиправною та скасування вимоги в частині задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Південного офісу Держаудитслужби № 151508-14/932-2025 від 03.03.2025 року в частині пунктів №№ 3, 4, 7, 8, 10, 11.

Стягнути з бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби на користь Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)» судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25.09.2025.

Суддя І.В. Завальнюк