Справа № 420/5399/25
25 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач ГУ ПФУ в Одеській області), у якому, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови 07 лютого 2025 року № 3234-1002/Г-02/8-1500/25 ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01 січня 2025 року без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», у розмірі 80% суми грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплати ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2025 року без застосування з 01 січня 2025 року обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», у розмірі 80 % суми грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, здійснити виплату між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01 січня 2025 року по день проведення перерахунку..
II. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних вимог позивача зазначає, що є пенсіонером СБУ та отримувачем пенсії, призначеної відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 по справі № 420/22154///24 зобов'язано ГУ ПФУ зобов'язано перерахувати та виплачувати з 01.02.2023 р. пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області № 1300 від 20.05.2024 р« виданої станом на 01.01.2023 р., але під час перерахунку пенсії на виконання судового рішення відповідачем безпідставно обмежено пенсію максимальним розміром та здійснено нарахування виплати пенсії з урахуванням її обмеження, а також вкотре неправомірно застосовано розмір 70% (відсотків) від суми грошового забезпечення з 01.02.2023 р. відповідно. Позивач вказує, що при нарахуванні пенсії з 01.01.2025 р. її розмір був зменшений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 р. «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (надалі - Постанова КМУ №1) та склав 28 764,23 грн. При цьому, ГУ ПФУ не враховано, що частиною 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення: осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, то зберігається розмір раніше призначених пенсій. 14.01.2025 р. позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив перерахувати, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2025 р. без застосування коефіцієнтів до відповідної суми перевищення у розмірах і порядку, визначених Постановою КМУ № 1 у розмірі 80% суми грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, здійснити виплату між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01 січня 2025 року по день проведення перерахунку. Проте, відповідач листом від 07.02.2025 р. № 3234-1002/Г- 02/8-1500/25 протиправно відмовив у задоволені заяви позивача, що стало підставою звернення до суду з цим позовом.
11.03.2025 року судом зареєстровано поданий відповідачем через « Електронний суд» відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи, зокрема, щодо безпідставної вимоги Позивача стосовно виплати пенсії без обмеження її максимального розміру, оскільки згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668) максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався. Оскільки Головним управлінням на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 по справі № 420/11895/24 Позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.03.2024 без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату та становить 37642,76 грн. Щодо виплати пенсії з 01.01.2025 р., то вона проводиться позивачу в розмірі, визначеному статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», якою передбачено застосування у 2025 році у період дії воєнного стану обмежувальних коефіцієнтів до пенсій, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів (ПМ), установлених для осіб, які втратили працездатність (2 361), тобто є більшим від максимального розміру пенсії (23 610 грн), а також згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", якою визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій. За таких обставин, передбачені ст. 46 Закону № 4059-IX обмеження застосовані до Позивача правомірно. Як результат, перерахунок пенсії Позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.
12.03.2025 року судом зареєстровано через « Електронний суд» від позивача відповідь на відзив, в якій заперечує стосовно доводів відповідача, як такі, що мають загальний характер, не відповідають вимогам чинного законодавства та матеріалам справи.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 25.02.2025 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Цією ж ухвалою зобов'язано відповідача разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, зокрема, рішення/протоколи про перерахунок пенсії, за спірний період, докази вчинення або невчинення оскаржуваних дій з їх нормативно-правовим обґрунтуванням.
Ухвалою суду від 25.09.2025 р. відмовлено у задоволені клопотань ГУ ПФУ в Одеській області про зупинення провадження у справі та про залучення третьої сторони не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство соціальної політики України.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 є пенсіонером Служби безпеки України, з 01.09.2008 р. призначено пенсію за вислугу 30 років 11 місяців 10 днів у розмірі 80 % (відсотків) відповідних: сум грошового забезпечення згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII.
Згідно Розрахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 за пенсійною справою № 1502017938 станом на 01.01.2025 року основний розмір пенсії з урахуванням 70 % грошового забезпечення ( вислуга 30 років) складає 43 816,50 грн., підсумок пенсії з надбавками складає 52 950,81 грн., з урахуванням максимального розміру - 37642,76 грн., з урахуванням пониження суми 37642,76 грн. згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025 підсумок пенсії склав 28764,23 грн. (а.с.31)
14.01.2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою в якій просив перерахувати, нарахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2025 року, без застосування коефіцієнтів до відповідної суми перевищення пенсії, у розмірах і порядку, визначених постановою Кабінетом Міністрів України № 1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та положеннями ст. 46 Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04,1992 № 2262-ХН «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром, з розрахунку 80% розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 р. по справі № 420/22154/24, здійснити виплату між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.01.2025 р. по день проведення перерахунку. (а.с.23-27)
07.02.2025 року відповідач листом № 3234-1002/Г-02/8-1500/25 повідомив, що 10.09.2024 набрало чинності рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 по справі № 420/22154/24, яким установлено нові види грошового забезпечення, які не були враховані при перерахунку пенсії за рішенням суду по справі № 420/4055/22 у розмірі 80 % грошового забезпечення згідно із довідкою Управління Служби безпеки України в Одеській області про розмір грошового забезпечення, що враховувалась для перерахунку пенсій станом на 05.03.2019, то перерахунок пенсії проведено з 01.02.2023 у розмірі 70 % грошового забезпечення, що передбачено статтею 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням оновленої довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області від від 20.05.2024 № 1300. Крім того, Головним управлінням на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 по справі № 420/11895/24 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.03.2024 без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату та становить 37 642,76 грн. Відповідно до статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» пенсія виплачується із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення у розмірі пенсії до виплати з 01.01.2025 становить 28764,23 грн. (а.с.28-30)
Вважаючи дії відповідача щодо застосування з 01.01.2025 р. 70 % грошового забезпечення, обмеження пенсії максимальним розміром та понижуючих коефіцієнтів при нарахуванні та виплаті пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено право громадяни на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2262-XII), який передбачає, зокрема,
- законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. ( частина перша статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ)
- зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". ( частина третя статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ)
- призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (стаття 10 Закону № 2262-ХІІ)
- максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. ( частина друга статі 13 Закону № 2262-XII);
- пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ( частина третя статті 43 Закону № 2262-XII із змінами, внесеними згідно із Законом № 1810-IX від 19.10.2021)
- перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. ( частина 3 статті 51 Закону № 2262-XII);
- усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина 4 статті 63 Закону № 2262-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45), яким визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262- XII, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку № 45 в редакції постанови КМ № 103 від 21.02.2018).
VI. Оцінка суду.
З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями щодо проведення перерахунку пенсій, призначених згідно Закону № 2262-ХІІ.
При цьому, умови і норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, визначаються виключно Законами України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих законів.
Щодо спірного питання, яке полягає є правомірності дій ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення відсоткового показника основного розміру пенсії позивача з 80 % на 70 % сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку його пенсії з 01.01.2025 року.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, пенсія за вислугу 30 років Позивачу була призначена відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до пункту “а» статті 13 Закону в редакції, що діяла до 01.10.2011 не повинен був перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до Перерахунку пенсії позивача за його за пенсійною справою № 1502017938 з 01.01.2025 р. - основний розмір пенсії в сумі 43816,50 грн. здійснений з урахуванням 70 % грошового забезпечення. (а.с.31).
За позицією відповідача вказаний перерахунок в частині застосування відсоткового показника від суми грошового забезпечення відповідає чинній на момент такого перерахунку статті 13 Закону № 2262-XII.
Суд не погоджується з вказаною позицією пенсійного органу та вказує, що редакція частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ неодноразово змінювалась.
Так, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VII від 27 березня 2014 року, який набрав чинності з 01.04.2014 р., пунктом 23 цього Закону у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "80" замінено цифрами "70", тобто максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Тобто, на дату здійснення перерахунку пенсії позивача 01.01.2025 р., редакція частини другої статі 13 Закону № 2262-XII передбачала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Отже, на момент здійснення відповідачем спірного перерахунку пенсії позивача положення частини 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ дійсно передбачали максимальний розмір пенсії у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, зі змісту ст. 63 Закону № 2262-ХІІ слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення ст. 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна розміру пенсії, що відбулася у частині 2 статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2025 року.
З огляду на встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд вважає, що при перерахунку розміру пенсії її розмір має бути розрахований із зазначеного у довідці уповноваженого органу грошового забезпечення, але не нижчим, ніж розмір раніше призначених пенсій, як це передбачено частиною 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої палати Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 предметом спору якої є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, відповідно до статті 63 указаного Закону на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Відтак, суд вважає, що відповідачем безпідставно знижено позивачу основний розмір пенсії з 80 % на 70 % сум грошового забезпечення при її перерахунку з 01.01.2025 року, а тому такі дії відповідача є протиправними.
З огляду на вказане та з метою способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2025 року виходячи з 80 % від відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату перерахованої пенсії з 01.01.2025 із врахуванням раніше виплачених сум.
Щодо спірного питання, яке полягає у правомірності дій пенсійного органу щодо обмеження пенсії позивача, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, максимальним розміром відповідно до статті 2 Закону № 3668-VI, то суд враховує наступне.
За позицією відповідача щодо даного спірного питання, то згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Оскільки Головним управлінням на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 по справі № 420/11895/24 Позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.03.2024 без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату та становить 37642,76 грн.
Надаючи правову оцінку вказаній позиції пенсійного органу, суд зазначає про таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії…., призначених (перерахованих) відповідно до……. Митного кодексу України, законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"…… не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Питання щодо застосування Закону №3668-VI в частині обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно Закону №2262-ХІІ, було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом (зокрема, постанови від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №348/190/17, від 05 лютого 2020 року у справі №815/357/18, від 16 квітня 2020 року у справі №620/1285/19, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а, від 18 травня 2022 року у справі №380/12337/20, від 12 грудня 2022 року у справі №620/5701/20, від 04 липня 2023 року у справі №420/10528/21).
Верховний Суд неодноразово висловив позицію, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а саме з 20 грудня 2016 року по теперішній час, в законодавстві України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, відсутні норми, якими обмежується максимальний розмір пенсії, та будь-яких змін до Закону 2262-XII та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цього закону, щодо обмеження пенсії максимальним розміром протягом цього часу не вносилося.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Зважаючи на викладене, застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Як вбачається з вищенаведеного Розрахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 за пенсійною справою № 1502017938 станом на 01.01.2025 року підсумок пенсії з урахуванням максимального розміру складає 37642,76 грн.
При цьому, пенсійним органом застосовано обмеження максимального розміру пенсії позивача сумою 37642,76 грн, визначеною за результатами перерахунку його пенсії позивача підставі вказаного судового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 по справі № 420/11895/24, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок, виплати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.03.2024 року, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Суд не погоджується з такими діями пенсійного органу, оскільки рішення суду передбачає виплату позивачу пенсії без обмеження її максимального розміру, не лише на якусь дату, а й у надалі, проводячи пенсійні виплати, які в певний момент були обмежені максимальним розміром.
Правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання. Цей принцип був сформульований ще в Стародавньому Римі: "res judicata pro veritate habeture" - "судове рішення має прийматися за істину" (у більш вільному трактуванні формулюється так: "що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Верховний Суд також неодноразово наголошував, що пенсійний орган свідомо ігнорує рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, яким безпосередньо надається оцінка неконституційності правових норм, якими обмежуються права осіб, звільнених з військової служби, щодо їх пенсійного забезпечення, зокрема визнається неконституційним обмеження розміру пенсій таких осіб.
Аналізуючи наведені правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача з 01.01.2025 року, право на пенсійне забезпечення, якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, а відтак позовні вимоги у цій частині позовних вимог підлягають задоволенню.
Щодо спірного питання, яке полягає у правомірності застосування пенсійним органом коефіцієнтів зменшення пенсії згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Статтею 46 Закону України від 19.11.2024р. № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (надалі - Закон № 4059-IX) установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, але не виключно, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
03.01.2025 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», ( далі - постанова КМУ № 1) якою установлено
- у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про Національний банк України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про дипломатичну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про судову експертизу», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1. ( пункт 1 постанови КМУ № 1).
Відповідно до наявного у справі Розрахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 за пенсійною справою № 1502017938 станом на 01.01.2025 року підсумок пенсії з надбавками складає 52 950,81 грн., з урахуванням максимального розміру - 37 642,76 грн.
Враховуючи, що вказана сума перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 23 610,00 грн. ( 2361,00 *10 ), до частини пенсії, яка його перевищує застосовано обмежувальний коефіцієнт відповідно до пункту 1 постанови КМУ №1, у зв'язку з чим сума до виплати склала 28764,23 грн.
Як зазначалось вище, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
При цьому, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом №64/2022, не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.
Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ, що прямо заборонено ч. 3 ст.1-1 Закону № 2262-ХІІ.
Закон № 4059-ІХ та Постанова №1 фактично змінили умови та норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, без унесення відповідних змін до Закону № 2262-ХІІ та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що порушує соціальну гарантію гідного пенсійного забезпечення таких осіб, які встановлені Законом №2262-ХІІ.
У рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008 та від 30.11.2010 №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В абзаці 3 п.4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Тож у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.
Оскільки Законом №2262-ХІІ, як спеціальним законом, і Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у спосіб застосування до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ст.46 Закону №4059-ІХ та Постанови № 1.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за №4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.
З огляду на вказане та враховуючи, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальні норми ст.1-1 Закону № 2262-ХІІ, які у часі прийняті раніше та мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону № 4059-ІХ, то застосування ГУ ПФУ з 01.01.2025 до виплати пенсії позивача обмежувальних коефіцієнтів до пенсії, що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є протиправним.
Верховним Судом неодноразово висловлювалась позиція щодо застосування норм Закону №2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року (справа №400/2085/19), 20 липня 2022 року (справа № 340/2476/21), 25 липня 2022 року (справа №580/3451/21), 30 серпня 2022 року (справа № 440/994/20), 17 березня 2023 року (справа №340/3144/21) та інших Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах стосовно призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Аналогічну позицію висловлено в ухвалах Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі №200/116/25 та від 26 лютого 2025 року у справі 440/534/25, відмовляючи у відкритті провадження за поданням судді Донецького окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом справи №200/116/25 як зразкової та за поданням судді Полтавського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом справи № 440/534/25 як зразкової.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних дій та бездіяльності, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
VIIІ. Розподіл судових витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що позивач звільнений від сплати судового збору, а відтак судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська обл., 65012, ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови 07 лютого 2025 року № 3234-1002/Г-02/8-1500/25 ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01 січня 2025 року без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», у розмірі 80% суми грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплати ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2025 року без застосування з 01 січня 2025 року обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», у розмірі 80% суми грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, здійснити виплату між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01 січня 2025 року по день проведення перерахунку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А Дубровна