25 вересня 2025 р. № 400/8203/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
31 липня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку відносно позивача та відомостей про його розшук;
зобов'язання відповідача виключити відомості з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку відносно позивача та відомостей про його розшук.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на військовому обліку у відповідача. Після оновлення свого електронного військово-облікового документа він дізнався про нібито вчинення ним правил військового обліку. Проте, позивач не вчиняв жодних порушень правил військового обліку. Він наголосив на тому, що оскільки його не було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 2101 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), тому відповідно до статей 6 і 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII) не було правових підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) відомостей про порушення ним правил військового обліку.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 986,96 гривні.
Позивач усунув недоліки позовної заяви й подав 12.08.2025 до суду квитанцію від 12.08.2025 № 2681-0381-8958-9131 про сплату ним судового збору на подання позову в розмірі 1000,00 гривень.
15.08.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі та про витребування у відповідача доказів.
Позовна заява та ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 про відкриття провадження надіслані відповідачу в його електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримані ним відповідно 31.07.2025 і 15.08.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
У встановлений судом строк відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, витребувані докази не надав, про причину їх неподання суд не повідомив.
29.08.2025 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача від 28.08.2025 про забезпечення позову, у задоволенні якого ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 відмовлено.
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до даних військово-облікового документа № 201220220680701500045 позивача з 24.07.2024 перебуває на військовому обліку у відповідача.
Відповідно до сповіщень від 16.07.2025, надісланих позивачу через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», його розшукував ТЦК та СП, щоб скласти протокол про порушення правил військового обліку, а також про те, що ТЦК та СП більше його не розшукує.
17.07.2025 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом про надання інформації про наявні порушення позивачем правил військового обліку.
Листом від 23.07.2025 № 4/8083 відповідач повідомив представника позивача про те, що 16.07.2025 позивач не прибув вчасно за повісткою, а тому відповідна інформація про порушення правил військового обліку була направлена в органи Національної поліції України. Позивач до адміністративної відповідальності за порушень правил військового обліку не притягався.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення до Реєстру відомостей про порушення ним правил військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до абзацу десятого статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Отож відомості про порушення військовозобов'язаним правил військового обліку відносяться до персональних даних.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконного чи є недостовірними.
Статтею 276 Цивільного кодексу України встановлено, що орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.
Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 8 Закону України «Про персональні дані» суб'єкт персональних даних має право звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду.
Володільці чи розпорядники персональних даних зобов'язані вносити зміни до персональних даних також за зверненням інших суб'єктів відносин, пов'язаних із персональними даними, якщо на це є згода суб'єкта персональних даних чи відповідна зміна здійснюється згідно з приписом Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого чи за рішенням суду, що набрало законної сили (частина друга статті 20 Закону України «Про захист персональних даних»).
Тобто захист немайнових прав фізичної особи, до яких відноситься і право на персональні дані, підлягає судовому захисту.
Відтак позовні вимоги позивача про внесення змін до Реєстру стосовно позивача шляхом виключення даних про порушення ним правил військового обліку підлягають судовому захисту.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (частина третя статті 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Частиною восьмою статті 5 Закону № 1951-VIII встановлено, що органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев'ята статті 5 Закону № 1951-VIII).
Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Відповідно до абзацу двадцять першого пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Абзацом вісімнадцятим пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, встановлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього положення забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на відповідній території, та внесення відповідних відомостей про них до Реєстру.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1951-VIII держатель та адміністратори Реєстру, органи адміністрування та ведення Реєстру під час ведення Реєстру забезпечують його захист, зокрема захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних, відповідно до цього Закону, законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною другою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.
Відповідно до частини третьої стаття 12 Закону № 1951-VIII персональні та службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису - сукупності всіх даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.
Статтею 7 Закону № 1951-VIII визначено виключний перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, які можуть бути внесені в Реєстр, а статтею 8 Закону № 1951-VIII - службових даних.
Зокрема, пунктом 201 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII передбачено внесення до Реєстру відомостей про притягнення призовника, військовозобов'язаного та резервіста до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Будь-яких інших відомостей щодо порушення призовником, військовозобов'язаним та резервістом дотримання правил військового обліку, що підлягають внесенню до Реєстру, статтями 7 і 8 Закону № 1951-VIII не передбачено.
З вищевикладеного слідує, що у військово-обліковому документі, що сформований через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», відомості про порушення призовником, військовозобов'язаним і резервістом правил військового обліку, зокрема шляхом розміщення інформації про розшук особи територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, можуть відображатися лише в тому випадку, коли до Реєстру стосовно відповідної особи введено дані про її притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 2101 КУпАП, а саме: дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.
Суд встановив, що відповідно до даних військово-облікового документа № 201220220680701500045 позивача з 24.07.2024 перебуває на військовому обліку у відповідача.
Згідно з даними, сформованими 26.11.2024 через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», позивач є військовозобов'язаним, придатний до військової служби. Відомості про порушення ним правил військового обліку, перебування в розшуку тощо не відображені.
У сповіщеннях, сформованих 16.07.2025 через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», вказано, що позивача розшукує ТЦК та СП, щоб скласти протокол про порушення правил військового обліку, а в наступному - що ТЦК та СП більше його не розшукує
У листі від 23.07.2025 № 4/8083 відповідач зазначив, що 16.07.2025 позивач не прибув вчасно за повісткою, а тому відповідна інформація про порушення правил військового обліку була направлена в органи Національної поліції України. Позивач до адміністративної відповідальності за порушень правил військового обліку не притягався.
У матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач вніс до Реєстру дані про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 2101 КУпАП.
Зокрема, позивач не надав суду докази того, що у мобільному застосунку «РЕЗЕРВ+» відображається інформація про те, що він перебуває в розшуку тощо. Станом на 16.07.2025 у мобільному застосунку «РЕЗЕРВ+» є сповіщення про те, що позивача ТЦК та СП більше не розшукує.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджується факт наявності в Реєстрі відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, а отже про протиправність дій відповідача щодо внесення відповідної інформації до Реєстру.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
5. Повний текст рішення складений 25.09.2025.
Суддя В.Г.Ярощук