25 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2785/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 22.08.2024 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому надбавки за проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 230% посадового окладу за період проходження служби;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому надбавки за проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 230% посадового окладу за період проходження служби. Вказані виплати здійснити за наступні періоди: в/ч НОМЕР_3 - з 06.02.2023 року по 27.01.2024 р, в/ч НОМЕР_2 - з 04.03.2024 року по 05.06.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_2 щодо ненарахуваипя та невиплати йому грошового забезпечення військовослужбовця за період проходження служби із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язати відповідачів в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати відповідачів в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 року по 05.06.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 р. за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів. Вказані виплати здійснити за наступні періоди: в/ч НОМЕР_3 - з 06.02.2023 року по 27.01.2024 року, в/ч НОМЕР_2 - з 04.03.2024 року по 05.06.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за усі роки служби з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідачів в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за усі роки служби з урахуванням раніше виплачених сум. Вказані виплати здійснити за наступні періоди: в/ч НОМЕР_3 - з 06.02.2023 року по 27.01.2024 р., в/ч НОМЕР_2 - з 04.03.2024 року по 05.06.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому середнього заробітку за весь час затримки виплати належного грошового забезпечення (індексацію грошового забезпечення), за усі роки проходження служби, з моменту припинення трудових відносин з відповідачами і по теперішній час;
- зобов'язати відповідачів в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому середній заробіток за весь час затримки виплати належного грошового забезпечення (індексацію грошового забезпечення), за усі роки проходження служби, з моменту припинення трудових відносин з відповідачами і по теперішній час. Вказані виплати здійснити за наступні періоди: в/ч НОМЕР_3 - з 06.02.2023 року по 27.01.2024 р., в/ч НОМЕР_2 - з 04.03.2024 року по 05.06.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки;
- зобов'язати відповідачів в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки. Вказані виплати здійснити за наступні періоди: в/ч НОМЕР_3 - з 06.02.2023 року по 27.01.2024 року, в/ч НОМЕР_2 - з 04.03.2024 року по 05.06.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням додаткової винагороди, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу;
- зобов'язати відповідачів в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням додаткової винагороди, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу. Вказані виплати здійснити за наступні періоди: в/ч НОМЕР_3 - з 06.02.2023 року по 27.01.2024 року, в/ч НОМЕР_2 - з 04.03.2024 року по 05.06.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати йому грошової допомоги на оздоровлення за період проходження служби;
- зобов'язати відповідачів в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому грошову допомогу на оздоровлення за період проходження служби. Вказані виплати здійснити за наступні періоди: в/ч НОМЕР_3 - з 06.02.2023 року по 27.01.2024 року, в/ч НОМЕР_2 - з 04.03.2024 року но 05.06.2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_2 , щодо ненарахування та невиплати йому допомоги на вирішення соціально-побутових питань за період проходження служби;
- зобов'язати відповідачів в/ч НОМЕР_3 та в/ч НОМЕР_2 нарахувати та виплатити йому допомогу на вирішення соціально-побутових питань за період проходження служби. Вказані виплати здійснити за наступні періоди: в/ч НОМЕР_3 - з 06.02.2023 року по 27.01.2024 року, в/ч НОМЕР_2 - з 04.03.2024 року по 05.06.2024 року.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачеві разом з усіма доданими до неї документами.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року в справі № 340/5700/24 задоволено. Ухвалу скасовано. Направлено справу №304/5700/24 до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою від 28.04.2025 позовні вимоги роз'єднано.
Ухвалою від 05.05.2025 прийнято справу №340/2785/25 до провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У межах справи №340/2785/25 залишено позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 :
- визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_2 щодо ненарахуваипя та невиплати йому грошового забезпечення військовослужбовця за період проходження служби із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 року по 05.06.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 р. за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів. Вказані виплати здійснити за період з 04.03.2024 року по 05.06.2024 року.
Обґрунтування позову по суті
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач не нараховував йому грошове забезпечення за період з 01.01.2023 по 05.06.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом 01 січня відповідного року, що призвело до його недоплати.
Позивач вказав, що статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2920,00 грн.
Натомість здійснити детальний розрахунок невиплати грошового забезпечення за період проходження служби з використанням показника прожиткового мінімуму, ОСОБА_1 не має змоги, оскільки його вимогу про надання відповідних бухгалтерських документів щодо нарахування заробітної плати та грошового забезпечення Військова частина НОМЕР_2 проігнорувала.
На день винесення даної ухвали документальні докази звернення до Військової частини НОМЕР_2 з приводу отримання детального розрахунку невиплачених сум ОСОБА_1 до матеріалів справи не подав.
Позиція Військової частини НОМЕР_2
Представником відповідача 23.05.2025 надано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
У відзиві вказано, що ОСОБА_1 проходив службу з 06.02.2023 по 27.01.2024 проходив службу у військовій частині НОМЕР_3 , а не у військовій частині НОМЕР_2 . У військовій частині НОМЕР_2 він проходив військову службу з 07.03.2024 по 03.06.2024. Тож підстави нараховувати позивачеві будь-які виплати у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення) поза межами цього періоду відсутні.
Додатково представник відповідача повідомив суду про те, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від ЗО серпня 2017 р. № 704" (далі - Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023 та якою по-іншому врегульовані, спірні правовідносини.
Пунктом 1 Постанови № 481 приписано скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Також пунктом 2 указаної постанови внесено зміну до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виклавши абзац перший в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Викладення пункту 4 постанови №704 у згаданій редакції та встановлення фіксованої суми, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, свідчить про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 20.05.2023.
Таким чином, з 20.05.2023 підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023, відпали.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд прийняти рішення про відсутність підстав для обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 07.03.2024 по 03.06.2024 року із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року, оскільки розрахунок грошового забезпечення виходячи із розрахункової величини 1762 гривні є правомірним.
Надаючи оцінку аргументам сторін та доказам, що знаходяться у справі суд вказує наступне.
Щодо строків звернення до суду
До 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Тому право на подання позову з позовними вимогами, що є предметом розгляду по суті у даному провадженні, у позивача виникло з 04.06.2024 (після звільнення).
Тому, звернувшись до суду 29.08.2024, позивач тримісячного строку не пропустив.
Щодо періоду з 01.01.2023 року по 06.03.2024 року
Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом №65 від 04.02.2023 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 (а.с.92).
Наказом від 02.02.2024 №33 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 (а.с.93).
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами про:
- визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_3 щодо ненарахуваипя та невиплати йому грошового забезпечення військовослужбовця за період проходження служби із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_3 нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_3 нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 року по 05.06.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 р. за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів. Вказані виплати здійснити за період з 06.02.2023 року по 27.01.2024 року.
Такі вимоги розглядались в провадженні справи №340/2786/25.
Ухвалою від 26.06.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 року по 02.05.2024 року в провадженні справи №340/2786/25 залишені без розгляду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено по суті рішенням від 26.06.2025.
Ухвала та рішення суду на разі набрали законної сили.
Ухвала від 26.06.2025, якою позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 року по 02.05.2024 року в провадженні справи №340/2786/25 залишено без розгляду мотивована тим, що позивач пропустив строки звернення до суду з позовом, а причини, наведені ним в заяві про поновлення таких строків, визнані судом неповажними.
В рішенні від 26.06.2025 в провадженні справи №340/2786/25 про відмову в задоволенні позовних вимог суд вказав, що, з огляду на те, що відносини публічної служби у позивача з Військовою частиною НОМЕР_3 припинені з 02.02.2024, правові підстави стверджувати про наявність у відповідача обов'язку нараховувати ОСОБА_1 грошове зобов'язання після звільнення відсутні. Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог за період з 03.05.2024 року по 05.06.2024 року.
Однак, вимоги про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів та за період з 01.01.2024 року по 05.06.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 р. за статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів з виплатою за період з 04.03.2024 року по 05.06.2024 року, позивач заявив і до військової частини НОМЕР_2 .
З огляду на те, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 в період з 07.03.2024 по 03.06.2024, правові підстави стверджувати про наявність у відповідача обов'язку нараховувати ОСОБА_1 грошове зобов'язання поза межами періоду військової служби у цій військовій частині відсутні. Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог за період з 01.01.2023 року по 06.03.2024 року.
Щодо періоду з 07.03.2024 по 03.06.2024
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, пов'язані, зокрема, із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
За первинною редакцією пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно з приміткою 1 Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Варто зазначити, що за загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв'язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв'язку з нормою, в даному випадку п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Згідно з пунктом 6 Постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, суд зазначає, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2019 пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
Вказаною постановою були скасовані зміни, у тому числі до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Із наведеного слідує, що саме з 29.01.2020, з дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, діє редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін. Тобто, з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018.
Тобто, з 29 січня 2020 року, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 вказав, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Редакції законів України про Державний бюджет на 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки свідчать про зміни в розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону їх поступового збільшення.
Статтею 7 Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019 встановлено в сумі 1921,00 грн.
Відповідно до статті 7 Закону України від 14.11.2019 №294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 встановлено в сумі 2102,00 грн.
Також статтею 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-IX Про Державний бюджет України на 2021 рік передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2021 встановлено в сумі 2270,00 грн.
Відповідно до статті 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-IX Про Державний бюджет України на 2022 рік передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 встановлено в сумі 2481 грн.
Військовослужбовці отримують грошове забезпечення, яке відноситься до форми оплати праці та відповідно відносяться до демографічної групи населення працездатних осіб державних органів.
Нарахування і форма оплати праці регулюється спеціальним законом. Таким законом є Закон України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей''.
Посадовий оклад і оклад за військовими (спеціальними) званням має обчислюватися з урахуванням прожиткового мінімуму на 1 січня календарного року, а тому суд вважає, що розміри складових грошового забезпечення у 2022 році мають визначатись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Такого самого алгоритму належить дотримуватись при нарахуванні і грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що здійснюється з посадового окладу.
Однак, 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704" (далі - Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023 та якою по-іншому врегульовані, спірні правовідносини.
Пунктом 1 Постанови № 481 приписано скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Також пунктом 2 указаної постанови внесено зміну до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виклавши абзац перший в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Викладення пункту 4 постанови №704 у згаданій редакції та встановлення фіксованої суми, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, свідчить про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача за період служби у військовій частині НОМЕР_2 .
Враховуючи викладене, позовні вимоги про перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 07.03.2024 по 03.06.2024 року із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2024 року задоволенню не підлягають.
Щодо періоду з 04.06.2024 по 05.06.2024
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які би свідчили про те, що позивач перебував у трудових відносинах в цей період із відповідачем. Відсутні докази також наявності таких правовідносин і з іншими роботодавцями, що виключає можливість залучення такого відповідача до участі у справі.
Ухвалою від 05.05.2025 суд зобов'язував позивача конкретизувати (уточнити) позовні вимоги про перерахунок та виплату грошового забезпечення відносно періоду. Однак позивач від виконання вимог ухвали ухилився, будь-яких пояснень з цього приводу суду не надав, а тому справа розглядалась за наявними матеріалами.
З огляду на викладене, в задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись статтями 123, 241 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Повне судове рішення виготовлене 25.09.2025.
позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
відповідач Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА