25 вересня 2025 року справа №320/16161/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві, в якому просить суд:
-визнання протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві які полягають у незарахуванні ОСОБА_1 періодів трудового стажу з 01.02.1992 р. по 12.05.1994 р. в «Шахті імені Д.Ф. Мельникова» ВО «Лисичанськвугілля», а також періодів з 25.07.1996 р. по 31.12.1998 р. та з 01.01.2009 по 09.08.2009 р. в «Ордена Трудового Красного Знамени Лисичанский стекольный завод «Пролетарий», що в подальшому було перейменоване в ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» при розрахунку пенсії на пільгових умовах;
-зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.02.1992 р. по 12.05.1994 р. в «Шахті імені Д.Ф. Мельникова» ВО «Лисичанськвугілля», а також періодів з 25.07.1996 р. по 31.12.1998 р. та з 01.01.2009 р. по 09.08.2009 р. в «Ордена Трудового Красного Знамени Лисичанский стекольный завод «Пролетарий», що в подальшому було перейменоване в ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» при розрахунку пенсії на пільгових умовах.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю відмови у призначені пенсії позивачу, з огляду на неврахування відповідачем до стажу відповідних періодів роботи, незважаючи на подані позивачем документи, які підтверджують необхідний для призначення пенсії за віком стаж роботи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Лисичанським МВ УМВС України в Луганській обл. 21.06.2001 р.
Відповідно до довідки від 21.04.2022 року № 3004-5001275218, позивача взято на облік, як внутрішньо переміщену особу за адресою АДРЕСА_1 .
Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо призначення пенсії за віком відповідно до п.2, ч.1, ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 27.01.2023 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №262440016768, яке мотивоване, тим що, до пільгового стажу роботи не враховано період з 1999 по 2023 по підприємству Відокремлений підрозділ «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» АТ «Лисичанськвугілля» згідно відомостей по спеціальному стажу, наявних в реєстрі зарахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування індивідуальних відомостей про застраховану особу, оскільки відсутня довідка про фактичне місце проживання пенсіонера, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з інформацією отриманої з Централізованої системи призначення та виплати пенсій станом на 10.03.2023 р. ОСОБА_1 , з 14.02.2023 р. було нараховано пенсію.
При розрахунку пенсії на пільгових умовах окрім іншого беруться до уваги особливості трудової діяльності, про що зазначається у розділі 2 «Особливості трудової діяльності» Інформаційної довідки. Згідно із зазначеної вище Інформаційної довідки, у розділ «Особливості трудової діяльності» відсутня інформація щодо особливості трудової діяльності, що дає право на пільги у періоди: з 01.02.1992 р. по 12.05.1994 р., з 25.07.1996 р. по 31.12.1998 р. та з 01.01.2009 р. по 09.08.2009 р.
Позивач стверджує, що зазначені вище періоди його трудового стажу, при розрахунку пенсії на пільгових умовах Відповідачем взято до уваги не було.
Такі дії Відповідача щодо незарахування періодів його трудового стажу, при розрахунку пенсії на пільгових умовах позивач вважає незаконними та протиправними, у зв'язку з чим, звернувся з даним позовом до суду.
Не погодившись із цим рішенням, позивач звернулася до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін, суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 6 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до статті 7 Закону № 1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) (ст. 24 Закону)
Періоди трудової діяльності до 01.01.2004, які зараховуються до страхового стажу, визначені ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення». Ними, зокрема, є час догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею трирічного віку, військова служба, навчання (за денною формою) у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, професійно-технічних навчальних закладах тощо.
Страховий стаж, набутий до 01.01.2004 р., підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637), відповідно до п.1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 2 Порядку №637 у разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно абз. 1, 2, 4 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 7 цього Порядку № 637 визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф "б" Порядку № 637 до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком № 637.
Як вбачається з Інформаційної довідки, у розділ «Особливості трудової діяльності» відсутня інформація щодо особливості трудової діяльності, що дає право на пільги у періоди: з 01.02.1992 р. по 12.05.1994 р., з 25.07.1996 р. по 31.12.1998 р. та з 01.01.2009 р. по 09.08.2009 р..
Позивач стверджую, що зазначені вище періоди трудового стажу, при розрахунку пенсії на пільгових умовах Відповідачем взято до уваги не було.
При дослідженні даної інформаційної довідки, у розділ «Особливості трудової діяльності» судом встановлено, що дійсно відсутня інформація щодо особливості трудової діяльності, що дає право на пільги у періоди: з 01.02.1992 р. по 12.05.1994 р., з 25.07.1996 р. по 31.12.1998 р. та з 01.01.2009 р. по 09.08.2009 р..
Згідно з інформацією зазначеною у трудовій книжці НОМЕР_2 , ОСОБА_1 працював:
з 01.02.1992 р. по 12.05.1994 р. в «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» ВО «Лисичанськвугілля».
з 01.02.1992 р. на посаді підземного електрослюсаря 3 розряду з повним робочим днем під землею;
18.05.1993 р. - надали 4 розряд електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею;
12.05. 1994 р. - було звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
З 25.07.1996 р. по 04.08.2009 р. позивач працював в компанії «Ордена Трудового Красного Знамени Лисичанский стекольный завод «Пролетарий», яка в подальшому була перейменована в ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій».
З 25.07.1996 р. по 31.12.1998 р.
з 25.07.1996 р. позивачу було прийнято в цех № 9 монтером колії 4 розряду з випробувальним терміном 1 місяць.
09.09.1998 р. позивачу було переведено в цех приготування шахти електромонтером по ремонту електрообладнання 4 розряду, де позивач працював на посаді до 14.08.2001 р.
З 01.01.2009 р. по 09.08.2009 р. позивач працював електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання.
Також у трудовій книжці міститься інформація про результати атестації робочих місць та про право на пільгове пенсійне забезпечення за списком 2.
Суд зазначає, що приписами пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року за №58 (далі-Інструкції №58) передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п.п.1.3, 1.4 Інструкції №58 при влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.
Пунктами 2.2 - 2.4 Інструкції №58 встановлено, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У п. 2.6 пункту 2 Інструкції №58 зазначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Відповідно до п.п. 2.11 та 2.12 Інструкції №58 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Згідно пункту 2.15 Інструкції №58 якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.
Відповідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 року №301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Також суд вказує, що на особу не може перекладатись обов'язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по інвалідності.
Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 29.03.2019 у справі №548/2056/16-а, від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Разом з цим, суд звертає увагу також й на те, що відповідач не ставить під сумнів відомості, які занесені до трудової книжки щодо трудової діяльності позивача.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки або інших бухгалтерських документів.
Крім того, у відповідності до Постанови № 36 від 16.01.2003 р. «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» за Списком № 1, мають на пенсію на пільгових умовах особи зайняті на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, рудниках, на будівництві шахт, рудників копалень, працівники, зайняті на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік, зокрема, на посаді електрослюсарів чергових та з ремонту устаткувань.
У відповідності до Списку №2 мають на пенсію на пільгових умовах згідно п. 8.18 а робітники та електромонтери з ремонту та обслуговування електроустаткування.
Таким чином, у відповідності до положень Постанови № 36 від 16.01.2003 р. «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дають право на пенсію за віком на пільгових умовах» посади на яких працював позивач у зазначені вище періоди містяться у списках №1 та списку №2, а отже, мають бути зараховані при нарахуванні пенсії на пільгових умовах.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому його безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.
Однак, не зважаючи на те, у зазначені вище періоди (згідно даних трудової книжки) позивач виконував роботи, які дають право на пенсію на пільгових умовах за списками № 1 та № 2 Відповідачем не було зараховано зазначені періоди при нарахуванні пенсії на пільгових умовах.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні періоду роботи з з 01.02.1992 р. по 12.05.1994 р., з 25.07.1996 р. по 31.12.1998 р. та з 01.01.2009 р. по 09.08.2009 р. до страхового стажу позивача.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві які полягають у незарахуванні ОСОБА_1 періодів трудового стажу з 01.02.1992 р. по 12.05.1994 р. в «Шахті імені Д.Ф. Мельникова» ВО «Лисичанськвугілля», а також періодів з 25.07.1996 р. по 31.12.1998 р. та з 01.01.2009 по 09.08.2009 р. в «Ордена Трудового Красного Знамени Лисичанский стекольный завод «Пролетарий», що в подальшому було перейменоване в ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» при розрахунку пенсії на пільгових умовах та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.02.1992 р. по 12.05.1994 р. в «Шахті імені Д.Ф. Мельникова» ВО «Лисичанськвугілля», а також періодів з 25.07.1996 р. по 31.12.1998 р. та з 01.01.2009 р. по 09.08.2009 р. в «Ордена Трудового Красного Знамени Лисичанский стекольный завод «Пролетарий», що в подальшому було перейменоване в ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» при розрахунку пенсії на пільгових умовах.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, становить 2147,20 грн. Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнання протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві які полягають у незарахуванні ОСОБА_1 періодів трудового стажу з 01.02.1992 р. по 12.05.1994 р. в «Шахті імені Д.Ф. Мельникова» ВО «Лисичанськвугілля», а також періодів з 25.07.1996 р. по 31.12.1998 р. та з 01.01.2009 по 09.08.2009 р. в «Ордена Трудового Красного Знамени Лисичанский стекольный завод «Пролетарий», що в подальшому було перейменоване в ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» при розрахунку пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.02.1992 р. по 12.05.1994 р. в «Шахті імені Д.Ф. Мельникова» ВО «Лисичанськвугілля», а також періодів з 25.07.1996 р. по 31.12.1998 р. та з 01.01.2009 р. по 09.08.2009 р. в «Ордена Трудового Красного Знамени Лисичанский стекольный завод «Пролетарий», що в подальшому було перейменоване в ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» при розрахунку пенсії на пільгових умовах.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати на суму сплаченого судового збору 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.