24 вересня 2025 року справа №320/44232/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у Київській області, Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯСЕНСВІТ» (далі - позивач, ТОВ «ЯСЕНСВІТ») з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач 2), Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач 3), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - відповідач 4), у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 18.01.2024, просить:
визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (відокремлений підрозділ ДПС України), яка полягає у невнесенні протягом 2022-2023рр до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування інформації про узгоджену за результатами оскарження суму бюджетного відшкодування і нескладанні та неподанні протягом 2022-2023рр до територіального органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю «ЯСЕНСВІТ» з Державного бюджету України по декларації за січень місяць 2019р. у розмірі 15 757 241,00 грн;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області (відокремлений підрозділ ДПС України), яка полягає у невнесенні протягом 2022-2023рр до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування інформації про узгоджену за результатами оскарження суму бюджетного відшкодування і нескладанні та неподанні протягом 2022-2023рр до територіального органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю «ЯСЕНСВІТ» з Державного бюджету України по декларації за січень місяць 2019р. у розмірі 15 757 241,00 грн;
визнати протиправною бездіяльність Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (відокремлений підрозділ ДПС України), яка полягає у невнесенні протягом 2023р. до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування інформації про узгоджену за результатами оскарження суму бюджетного відшкодування і нескладанні та неподанні протягом 2023р до територіального органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю «ЯСЕНСВІТ» з Державного бюджету України по декларації за січень місяць 2019р. у розмірі 15 757 241,00 грн;
стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСЕНСВІТ» узгоджену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за січень місяць 2019р. у розмірі 15 757 241 (п'ятнадцять мільйонів сімсот п'ятдесят сім тисяч двісті сорок одна) грн 00 коп;
стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСЕНСВІТ» пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ за порушення строків бюджетного відшкодування у розмірі 6 059 587 (шість мільйонів п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн 32 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч вимогам податкового законодавства відповідачами допущена протиправна бездіяльність щодо невнесення до Реєстру заяви про повернення позивачу суми бюджетного відшкодування, яка набула статусу узгодженої за наслідком ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 22.02.2022 у справі №320/4301/19, чим порушено його право на отримання бюджетного відшкодування.
Крім того, позивач зазначив, що пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. У зв'язку з чим, зазначаючи про узгодженість суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та несплату у встановлений термін, внаслідок чого утворилась бюджетна заборгованість, позивач вважає, що має бути стягнута пеня на вказану заборгованість.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Представником Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовна заява з урахуванням її уточнення є безпідставною та необґрунтованою. Відповідач 3 вказує на те, що у позовній заяві ТОВ «ЯСЕНСВІТ» не обґрунтувало яка триваюча бездіяльність Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків призвела до порушення його прав на своєчасне відшкодування податку на додану вартість та не зазначило які саме дії мав вчинити відповідач 3 та на підставі яких правових норм. Представник відповідач 3 стверджує, що Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не виступає будь-якою стороною у справі №320/4301/19, а тому відсутні будь-які порушень прав платника податків з його боку. В частині вимог щодо стягнення пені, представник відповідача 3 зазначив, що така пеня не стягується у разі якщо заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин у зв'язку із введенням воєнного, надзвичайного стану.
Представник Головного управління ДПС у Київській області також заперечив проти позову, подавши до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в даному спорі відсутній факт порушення з боку Головного управління ДПС у Київській області законних прав та інтересів платника податків, оскільки відповідач 2 не є стороною у спорі у справі №320/4301/19, та вважає необґрунтованою та недоведеною вимогу про визнання протиправною бездіяльності відповідача 2. В частині позовних вимог про стягнення пені представник відповідача 2 зазначив, що позивач не обґрунтував належного розрахунку пені, оскільки на момент звернення до суду відсутній кінцевий строк - день погашення суми заборгованості, та вказав, що нарахування пені не здійснюється у разі якщо заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин у зв'язку із введенням воєнного, надзвичайного стану.
Представником Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків подано відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову та зазначив, що узгоджувати будь-які суми бюджетного відшкодування (в тому числі за результатами судового оскарження) в період воєнного стану було заборонено та пеня за несвоєчасне відшкодування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість під час воєнного стану не нараховується.
Позивачем подано відповідь на відзиви, у якому зазначив, що протиправна бездіяльність контролюючих органів є очевидною та беззаперечно порушує права позивача на отримання узгодженої суми бюджетного відшкодування та відповідачами не доведено належними і допустимими доказами того, що заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ товариству зумовлена саме форс-мажорними обставинами.
Відповідачами подано заяви про залишення позову ТОВ «ЯСЕНСВІТ» без розгляду у зв'язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для звернення до суду.
Ухвалою суду від 17.02.2025 відмовлено у задоволенні заяв представників Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС у Київській області, Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про залишення позову без розгляду.
17.02.2025 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій, окрім іншого, просив стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ЯСЕНСВІТ» пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ за порушення строків бюджетного відшкодування у розмірі 9 163 114,84 грн.
Ухвалою суду від 10.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували, просили суд відмовити у його задоволенні.
Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ТОВ «ЯСЕНСВІТ» є юридичною особою, ідентифікаційний код 32619343, дата державної реєстрації: 01.09.2003, номер запису 13381200000000104; місцезнаходження: 09623, Київська обл., Білоцерківський район, село Ромашки, вулиця Покровська, будинок 22А; з 01.09.2003 перебуває на обліку як платник податків з 01.09.2003, має статус платника податку на додану вартість з 29.10.2003, індивідуальний податковий номер 326193410122.
Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 26.09.2018 № 617 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2019 рік» (зі змінами та доповненнями) ТОВ «ЯСЕНСВІТ» визнано великим платником податків та з 01.01.2019 останній перебував на податковому обліку в Офісі великих платників податків ДПС, правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
На підставі наказів Державної податкової служби України від 26.09.2019 № 98 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2020 рік» (зі змінами та доповненнями), від 25.09.2020 №520 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2021 рік» (зі змінами та доповненнями), від 24.09.2021 № 838 «Про затвердження Реєстру великих платників податків па 2022 рік» (зі змінами та доповненнями) ТОВ «ЯСЕНСВІТ» не було включено до переліку великих платників податків, як наслідок, останній з 01.01.2020 по 31.12.2022 перебувало на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Київській області.
Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 21.10.2022 №781 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2023 рік» (зі змінами та доповненнями) ТОВ «ЯСЕНСВІТ», як великий платник податків, з 01.01.2023 перебуває на податковому обліку у Південному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
ТОВ «ЯСЕНСВІТ» подало до контролюючого органу податкову декларацію №9308126471 з податку на додану вартість за грудень 2018 року, що підтверджується квитанцією №2 від 21.01.2019, в якій у рядку 21 зазначено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду), у розмірі 35 505 501,00 грн.
В подальшому, ТОВ «ЯСЕНСВІТ» подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9010106392 за грудень 2018 року, в якому заповнено лише рядок 2 декларації Операції з вивезення товарів за межі митної території України шляхом уточнення суми 50453530,00 грн на 49249115,00 грн, в інших рядках уточнюючого розрахунку платником податків проставлено прочерк. Зазначений уточнюючий розрахунок прийнято контролюючим органом, що підтверджується квитанцією №2 від 31.01.2019.
ТОВ «ЯСЕНСВІТ» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2019 року №9026893268, що підтверджується квитанцією №2 від 20.02.2019, в рядку 16.1 значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду якої вказано суму 35505501,00 грн.
Також, у вказаній податковій декларації ТОВ «ЯСЕНСВІТ» визначено суму від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 17 996 336,00 грн (рядок 20.2.1 декларації), та суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 14 276 315,00 грн. (рядок 21 декларації).
Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби у період з 22.03.2019 по 11.04.2019 проведено документальну позапланову виїзну перевірки ТОВ «ЯСЕНСВІТ» по декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року (реєстраційний номер №9026893268 від 20.02.2019) з урахуванням уточнюючих розрахунків з питань відповідності формування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, за результатами якої складено акт від 19.04.2019 №1201/28-10-41-03/32619343.
На підставі акту від 19.04.2019 №1201/28-10-41-03/32619343 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено податкові повідомлення-рішення:
від 16.05.2019 №0002974103 про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за січень 2019 року в сумі 17 996 336,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4499084,00 грн;
від 16.05.2019 №0002984103 про завищення від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за січень 2019 року в сумі 14276315,00 грн;
від 16.05.2019 №0002994103 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ по декларації за січень 2019 року на загальну суму 4041062,50 грн, у тому числі за основним платежем - 3232850,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 808212,50 грн.
Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «ЯСЕНСВІТ» оскаржило їх до суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2020 у справі № 320/4301/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2020, у задоволені позовних вимог ТОВ «ЯСЕНСВІТ» відмовлено.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.12.2020 касаційну скаргу ТОВ «ЯСЕНСВІТ» задоволено, рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі № 320/4301/19 в задоволенні адміністративного позову ТОВ «ЯСЕНСВІТ» відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі № 320/4301/19 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 та прийнято нове, яким позов ТОВ «ЯСЕНСВІТ» задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.05.2019 №0002974103, від 16.05.2019 №0002984103, від 16.05.2019 №0002994103.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.12.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі № 320/4301/19.
Вважаючи наявним у позивача права на отримання суми бюджетного відшкодування за січень 2019 року у розмірі 17 996 336 грн, оскільки ця сума податку на додану вартість є узгодженою за наслідками судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 16.05.2019, однак відповідачем дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування про розмір узгодженої суми бюджетного відшкодування не внесені, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.18 і 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, а пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з підпунктами 200.7.1, 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
До такого Реєстру вносяться такі дані:
1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;
2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);
3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;
5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;
6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку;
8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;
10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;
11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;
12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;
13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;
14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;
15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку;
16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
За змістом пункту 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Приписами пункту 200.12 статті 200 ПК України встановлено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат, зокрема: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.
Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Положеннями пункту 200.15 статті 200 ПК України передбачено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
Кабінет Міністрів України постановою від 25 січня 2017 року № 26 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» визнав такими, що втратили чинність, попередні постанови Кабінету Міністрів України із цього питання від 22 лютого 2016 року № 68 та від 17 січня 2011 року № 39 і затвердив новий Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26), яким визначив механізм ведення та адміністрування Мінфіном Реєстру як окремого інформаційного ресурсу та його автоматичного формування на підставі баз даних ДФС та Казначейства.
В силу пунктів 6, 7 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДПС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У разі коли за результатами перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДПС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податку або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДПС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.
Пунктом 8 Порядку №26 встановлено, що казначейство вносить до Реєстру такі дані:
дату та суму повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку або небанківському надавачу платіжних послуг;
дату та суму зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Відповідно до пунктів 12, 14 Порядку №26 узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку або небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
Відповідно до пункту 200.23 ст. 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Таким чином, виходячи з наведених правових норм, держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов'язана повернути платнику податку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.
Відповідно до пункту 56.18 статі 56, пункту 200.15 статті 200 ПК України факт узгодження суми податку, заявленої до відшкодування, за процедурою судового оскарження законодавець пов'язує із днем набрання судовим рішенням законної сили.
Судом встановлено, що не заперечується відповідачами, таким фактом узгодження суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є набрання постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі № 320/4301/19 законної сили, а саме: 22.02.2022.
Отже, приймаючи до уваги наявне беззаперечне право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за січень 2019 року, суд вважає, що інформація щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у визначеному розмірі має бути внесена до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.
При цьому, слід зазначити, що за приписами підпункту 1.4.3.2 пункту 1.4 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, що додаються, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 № 470, якщо територіальним органом ДПС за попереднім місцем обліку вжито заходи щодо проведення документальної перевірки платника податків (направлено/вручено наказ на проведення перевірки, здійснено вихід за місцезнаходженням платника податків), такий орган забезпечує завершення процедури адміністрування в частині закінчення цієї документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов'язань за її результатами.
Як встановлено судом вище, у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 позивач перебував на податковому обліку у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі № 320/4301/19 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 та прийнято нове, яким позов ТОВ «ЯСЕНСВІТ» задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.05.2019 №0002974103, від 16.05.2019 №0002984103, від 16.05.2019 №0002994103, винесені Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, правонаступником якого є Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Виходячи з викладеного, стороною у справі № 320/4301/19 є Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків і завершення процедури адміністрування в частині закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов'язань за її результатами повинно відображатись саме Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач 1 був зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ТОВ «ЯСЕНСВІТ» за січень 2019 року не пізніше наступного робочого дня після отримання рішення суду у справі № 320/4301/19.
У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Для визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною, особа, яка вважає, що її право порушене, повинна довести існування причинного зв'язку між такою протиправною бездіяльністю та її порушеним правом. Поряд з цим, бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Відповідачем 1 всупереч приписами пункту 200.15 статті 200 ПК України на наступний робочий день після отримання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі №320/4301/19 не внесено до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування інформацію про узгоджену за результатами оскарження суму бюджетного відшкодування по декларації за січень 2019 року від 20.02.2019 №9026893268, чим допустив протиправну бездіяльність.
За вказаних обставин, позовні вимоги про визнання протиправної бездіяльності Головного управління ДПС у Київській області та Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволенню не підлягають.
Стосовно суми бюджетного відшкодування, що підлягає відшкодуванню ТОВ «ЯСЕНСВІТ», то з матеріалів справи судом встановлено, що сума бюджетного відшкодування по декларації за січень 2019 року від 20.02.2019 №9026893268 набула статусу простроченої заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 17 996 336 грн.
21.02.2022 ТОВ «ЯСЕНСВІТ» подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за січень 2022 року з відповідними додатками за реєстраційним номером 9036295927 із задекларованою до сплати сумою податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2 239 095 грн. (ряд.18 декларації).
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Задекларована по декларації за січень 2022 року сума ПДВ у розмірі 2 239 095 грн відповідно до інтегрованої картки платника податків погашена (сплачена) 02.03.2022 шляхом зменшення наявною переплатою (невідшкодованої з бюджету суми ПДВ) по декларації за січень 2019 року.
Таким чином, враховуючи викладене, станом на дату звернення позивача до суду залишок простроченої неповернутої у передбачений законом строк суми бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за січень 2019 року від 20.02.2019 №9026893268 становить 15 757 241,00 грн.
При цьому, відповідачами не надано доказів наявності у позивача податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При вирішенні спору суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15. Розглядаючи питання щодо належного способу захисту права платника податку на додану вартість на отримання сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику податку на додану вартість узгодженої суми бюджетного відшкодування цього податку, такі способи захисту порушеного права, як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву платника податку до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку. Ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права платника податку, є стягнення з Державного бюджету України через відповідний контролюючий орган на користь платника податку заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
Враховуючи те, що внаслідок бездіяльності відповідача 1 позивач не отримав належну йому суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яку, в силу положень пункту200.13. статті 200 ПК України перераховує орган казначейства, а також те, відповідачем 1 не заперечується наявність вказаної суми бюджетного відшкодування, яка підлягає відшкодуванню, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є стягнення з Державного бюджету України на його користь узгоджену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за січень 2019 року у розмірі 15 757 241,00 грн.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, яку нараховано на суму заборгованості бюджету, суд зазначає наступне.
Як уже зазначалось, за приписами пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Положення другого речення абзацу першого цього пункту не застосовується у разі, якщо така заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку із введенням воєнного, надзвичайного стану.
Положення пункту 200.23 статті 200 ПК України є спеціальною нормою, якою врегульовано відповідний компенсаційний механізм для платника податків у разі невиконання контролюючим органом своїх обов'язків своєчасно та в повному обсязі. Тобто, цей механізм/інструмент одночасно є істотною мірою майнової відповідальності держави в разі невиконання означеного комплексу дій та запобіжником від можливих зловживань, а також компенсаційним механізмом для платника податків.
Такий компенсаційний механізм (нарахування пені) не є та не може бути джерелом збагачення для платника податків, а є мірою відповідальності відповідного контролюючого органу та компенсацією у майновому вираженні за невиконання контролюючим органом своїх обов'язків своєчасно та в повному обсязі.
Зазначені висновки викладені Верховним Судом в постанові від 20 березня 2024 року у справі №260/1130/18, від 20 липня 2023 року у справі №160/10140/21.
Отже, платника податку має право на повернення суми бюджетного відшкодування протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої, а у разі нездійснення контролюючим органом протягом установленого ПК України строку дій з метою відшкодування податку на додану вартість, невідшкодовані суми набувають статусу бюджетної заборгованості, на яку відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.
При цьому, судом враховується правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.05.2019 у справі № 803/655/17, згідно з якою суд виснував, що відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України встановлюється обов'язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в ст. 200 ПК України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. При цьому, непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість у визначений законодавцем строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.
Як свідчать матеріали справи, заборгованість Державного бюджету України перед позивачем з відшкодування ПДВ за січень 2019 року до теперішнього часу не погашено, що є достатньою підставою для стягнення на користь позивача пені за прострочення бюджетного відшкодування.
В контексті періоду нарахування пені суд зазначає, що в силу положень пунктів 200.13, 200.15 статті 200 ПК України контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення суду зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку. В свою чергу, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Позивач у своїй заяві про збільшення позовних вимог визначив період для нарахування пені з 03.03.2022 по 06.03.2022, з 22.07.2022 по 31.01.2025.
За період з 07.03.2022 по 21.07.2022, на думку позивача, пеня не нараховується і не стягується у зв'язку із зупиненням дії пунктів 200.10-200.12 статті 200 ПК України відповідно до п.69.11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Проте, суд не погоджується з такими доводами позивача з огляду на те, що вказані норми не стосуються порядку нарахування і виплати пені на прострочену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Що стосується кінцевої дати нарахування пені на бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість, то позивачем її визначено самостійно у заяві про збільшення позовних вимог - 31.01.2025.
Оскільки кінцева дата нарахування пені, передбачена пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, наразі невідома суд вважає, що позивач має право сам визначати період розрахунку пені в межах строку існування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Відповідно до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 по справі №810/1506/17, від 02.06.2021 по справі №1.380.2019.004395, від 29.11.2021 по справі № 420/4252/19, від 12.07.2023 по справі № 640/14076/21, пеня розраховується виходячи із облікової ставки Національного банку України протягом строку її дії, тобто із урахуванням зміни облікової ставки Національного банку України за відповідний період.
Розмір пені розраховується за таким алгоритмом: Y= (С х К днів : 100 % х П НБУ х 1,2) / К де: Y - сума пені (завжди округлюється до другого знаку після коми); С - заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість; К днів - кількість днів затримки відшкодування податку на додану вартість; П НБУ - облікова ставка Національного банку України, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку її дії включаючи день погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість (його частини); 1,2 - коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120 % річних П НБУ; К. - кількість днів у календарному році.
З огляну на вищевикладене, період нарахування пені: з 03.03.2022 по 31.01.2025.
Невідшкодована сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість становить 15 757 241,00 грн.
Кількість днів у 2022 році - 365, у 2023 році - 365, у 2024 році - 366 днів, у 2025 році - 365.
Згідно з рішеннями Правління НБУ, облікова ставка Національного банку України становила: з 03.03.2022 - 10,0%; з 03.06.2022 - 25,0%; з 28.07.2023 - 22,0%; з 15.09.2023 - 20,0%; з 27.10.2023 - 16,0%; з 15.12.2023 - 15,0%; з 15.03.2024 - 14,5%; з 26.04.2024 - 13,5%; з 14.06.2024 - 13,0%; з 13.12.2024 - 13,5%; з 24.01.2025 - 14,5%.
З огляду на вищевказане розмір пені за прострочення виплати позивачу бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2019 року: з 03.03.2022 по 02.06.2022 становить 476 602,58 (15757241,00грн * (1,2*10,0% / 365) *92дн / 100); з 03.06.2022 по 27.07.2023 - 5 439 485,93 (15757241,00грн * (1,2*25,0% / 365) *420дн / 100); з 28.07.2023 по 14.09.2023 - 558 453,89 (15757241,00грн * (1,2*22,0% / 365) *49дн / 100); з 15.09.2023 по 26.10.2023 - 435 158,87 (15757241,00грн * (1,2*20,0% / 365) *42дн / 100); з 27.10.2023 по 14.12.2023 - 406 148,28 (15757241,00грн * (1,2*16,0% / 365) *49дн / 100); з 15.12.2023 по 31.12.2023 - 132 101,80 (15757241,00грн * (1,2*15,0% / 365) *17дн / 100); з 01.01.2024 по 14.03.2024 - 573 460,25 (15757241,00грн * (1,2*15,0% / 366) *74дн / 100); з 15.03.2024 по 25.04.2024 - 314 628,19 (15757241,00грн * (1,2*14,5% / 366) *42дн / 100); з 26.04.2024 по 13.06.2024 - 341 751,31 (15757241,00грн * (1,2*14,5% / 366) *42дн / 100); з 14.06.2024 по 12.12.2024 - 1 222 348,60 (15757241,00грн * (1,2*13,0% / 366) *182дн / 100); з 13.12.2024 по 31.12.2024 - 132 515,81 (15757241,00грн * (1,2*13,5% / 366) *19дн / 100); з 01.01.2025 по 23.01.2025 - 160 853,37 (15757241,00грн * (1,2*13,5% / 365) *23дн / 100); з 24.01.2025 по 31.01.2025 - 60 093,37 (15757241,00грн * (1,2*14,5% / 365) *8дн / 100).
Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача станом на 31.01.2025, складає 10253602,20 грн.
При цьому, розрахунок суми пені, здійснений позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог, жодним чином не заперечувався відповідачами.
Водночас, суд вважає безпідставними посилання відповідачів на положення абзацу другого пункту 200.23 статті 200 ПК України, відповідно до якого положення другого речення абзацу першого цього пункту не застосовується у разі, якщо така заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку із введенням воєнного, надзвичайного стану.
З цієї норми слідує, що нарахування пені не здійснюватися лише у тому разі, якщо буде доведено, що бюджетна заборгованість з відшкодування ПДВ перед платником податків виникла саме через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у зв'язку із введенням воєнного, надзвичайного стану.
Між обставинами непереборної сили (введенням воєнного стану) та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість повернення бюджетного відшкодування з ПДВ у встановлений ПК України строк має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не іншими обставинами, як у спірному випадку зволіканням контролюючого органу щодо відображення даних про узгодження сум бюджетного відшкодування позивачу у відповідному Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання зобов'язання по поверненню бюджетного відшкодування ПДВ.
Відповідачами не було доведено належними та допустимими доказами того, що заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ ТОВ «ЯСЕНСВІТ» зумовлена саме виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку із введенням воєнного стану.
Також суд враховує, що законодавець на час введення воєнного стану не зупинив дію відповідної норми про стягнення пені у разі несвоєчасного повернення бюджетного відшкодування з ПДВ, а вказав на незастосування таких наслідків у випадку, якщо така заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв'язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, що свідчить на користь висновку про необхідність підтвердження причинно-наслідкового зв'язку.
У цій справі бюджетна заборгованість з ПДВ виникла через несвоєчасне вжиття дій відповідача 1 після судового оскарження податкових повідомлень-рішень стосовно суми бюджетного відшкодування та невнесення відповідної інформації про узгодження суми бюджетного відшкодування з ПДВ до відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що право на бюджетне відшкодування є невід'ємним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 і відповідно до положень Конституції України є частиною національного законодавства.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74).
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені у сумі 10 253 602,20 грн за порушення строків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 15 757 241,00 грн суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частинами першою, другою статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСЕНСВІТ» (09623, Київська обл., Білоцерківський район, с. Ромашки, вул. Покровська, буд. 22А, код ЄДРПОУ 32619343) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3, код ЄДРПОУ ВП 44082145), Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5а, код ЄДРПОУ ВП 44096797), Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (65015, Одеська область, м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 15/1, код ЄДРПОУ ВП 44104032), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, Одеська область, м. Одеса, вул. Садова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ ВП 37607526) про визнання бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправною та стягнення грошових коштів, - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (відокремлений підрозділ ДПС України), яка полягає у невнесенні до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування інформацію про узгоджену за результатами оскарження суму бюджетного відшкодування платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСЕНСВІТ» (код ЄДРПОУ 32619343) у розмірі 15 757 241,00 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСЕНСВІТ» (код ЄДРПОУ 32619343) узгоджену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за січень 2019 року у розмірі 15 757 241,00 грн.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСЕНСВІТ» (код ЄДРПОУ 32619343) пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 03.03.2022 по 31.01.2025, у сумі 10 253 602,20 грн.
5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСЕНСВІТ» (09623, Київська обл., Білоцерківський район, с. Ромашки, вул. Покровська, буд. 22А, код ЄДРПОУ 32619343) сплачений судовий збір у розмірі 29 868,00 грн. (двадцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3, код ЄДРПОУ ВП 44082145).
7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.