Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у прийнятті звіту про виконання рішення суду та встановлення нового строку для подання звіту
25 вересня 2025 року Справа №200/432/24
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при розгляді звіту відповідача про виконання рішення суду, додаткові пояснення у справі позивача на звіт відповідача в адміністративній справі за позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3 м. Слов'янськ Донецька область, 84122),
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 0503016467 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.09.2023 року, яким відмовлено в перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки ДУ “ТМО МВС України по Львівській області» № 6265/Д від 26.04.2023 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, згідно постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських НП»;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року, на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням довідки ДУ “ТМО МВС України по Львівській області» № 6265/Д від 26.04.2023 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , за листопад 2019 року, згідно постанови КМУ від 11.11.2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських НП», згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 та наказу МВС України № 260 від 06.04.2016, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 2500,00 грн.; оклад за спеціальним званням - 2200 грн.; надбавка за стаж служби (45%) - 2115,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби 44,91% - 3060,62 гривень; премія (в середньому розмірі за прирівняною посадою розмірі) 62,58 % від грошового забезпечення) - 6180,16 гривень, загальної суми 16055,78 гривень.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 200/432/24 позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.09.2023 року № 0503016467, яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки ДУ “ТМО МВС України по Львівській області» № 6265/Д від 26.04.2023 року, про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, згідно Постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських НП»; зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням довідки Державної установи “ТМО МВС України по Львівській області» № 6265/Д від 26.04.2023 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, згідно Постанови КМУ від 11.11.2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських НП», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 та наказу МВС України № 260 від 06.04.2016, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968 (Дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набрало законної сили 08 травня 2024 року, виконавчі листи на виконання рішення суду видано 22.07.2024 року.
22 травня 2025 року від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яка обґрунтована тим, що рішення суду не виконано в частині виплати нарахованих грошових коштів за період з 01.12.2019 по 30.06.2024 у розмірі 296891,29 грн.
30 травня 2025 року ухвалою суду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 200/432/24, з урахуванням вимог ст. 382-2 КАС України.
Керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області попереджено про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.
27 червня 2025 року від відповідача до суду надійшов звіт про виконання рішення суду, у якому відповідач зазначив, що здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 14858,97 грн з 01 грудня 2019 року з врахуванням довідки про розмір грошового забезпечення №6265/Д від 26 квітня 2023 року. Нарахована доплата згідно рішення суду за період з 01 грудня 2019 року по 30 червня 2024 року у загальній сумі 296891 гривня 29 копійок. Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи. Суми пенсії, нараховані внутрішньо переміщеним особам на виконання рішень суду, підлягають виплаті на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2021 року №1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території» (далі - Порядок №1165), таким чином, заборгованість за рішенням суду за період з 01 грудня 2019 року по 30 червня 2024 року у загальній сумі 296891 гривня 29 копійок облікована в Головному управлінні згідно Порядку №1165 станом на 01 січня 2025 року. Відповідач також вказав, що бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено, а виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даного судового рішення не залежить від волі керівника Головного управління, а затвердження бюджету Пенсійного фонду України не входить до компетенції Головного управління.
Відповідач також зазначив, що в межах повноважень 11 липня 2024 року № 0500-0508-5/70837 та 22 січня 2025 року № 0500-0408-5/5479 направив запити до Пенсійного фонду України, як до розпорядника коштів вищого рівня, щодо надання додаткового фінансування для забезпечення виплати суми заборгованості за рішенням суду, проте у листах Пенсійного фонду України надіслано відповіді від 04 жовтня 2024 року №2800-030201-9/60076 на запит від 11 липня 2024 року № 0500-0508-5/70837 та від 29 січня 2025 року №2800-030101-9/6154 на запит від 22 січня 2025 року № 0500-0408-5/5479 отримав відповідь щодо необхідності застосування приписів Порядку № 1165.
Відтак, відповідач вважав, що ним вжито всі передбачені законодавством та функціональними повноваженнями державного органу територіального рівня дії з метою виконання зобов'язань, зазначених в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року по справі №200/432/24.
Ураховуючи викладене, відповідач просив суд прийняти звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року по справі №200/432/24, а у разі неприйняття звіту звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від сплати штрафу.
30 червня 2025 року від позивача до суду надійшли пояснення у справі, у яких позивач просив суд постановити ухвалу про відмову у прийнятті звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень - начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_2 штраф у розмірі, передбаченим частиною 3 статті 382-3 КАС України, та встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України, половину суми штрафу, накладеної на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій стягнути на користь позивача, які перерахувати на рахунок НОМЕР_1 Банк АТ "Ощадбанк" (Донецька філія) МФО 335106 ІПН 2435412373.
Позивач заперечив проти поширення на нього приписів Порядку №1165, зазначає, що ГУ ПФУ в Донецькій області не надало суду бюджетний розпис бюджетних призначень щомісячних виплат за рішенням суду у справі № 200/423/24. Позивач також зазначив, що ГУ ПФУ в Донецькій області не надало суду визначену суму що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата ОСОБА_1 за минулий період. ГУ ПФУ в Донецькій області не надало суду інформації про забезпечення пенсійної виплати ОСОБА_1 за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів
Позивач вказує на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Таким чином пенсія ОСОБА_1 складалась з пенсії за вислугу років + 2000 грн, виплачених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713.
Заборгованість пенсії ОСОБА_1 ГУ ПФУ в Донецькій області розраховувало з 01.07.2021 по червень 2024 року на суму пенсійних виплат в які входили 2000 гривень, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2024 № 713.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі № 200/4947/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.07.2024 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 року № 713, у розмірі 2000,00 грн.
Позивач вказав, що у листі Департаменту ПФУ від 04.10.2024 № 2800-030201-9/60076 відсутня інформація про відсутність фінансування виплат чи неможливість фінансування заборгованості пенсій за рішенням суду. У листі від 04.10.2024 № 2800-030201-9/60076 йдеться мова про черговість виплат на виконання рішення суду, що визначається з датою набрання ними законної сили. У додатку до листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 11.07.2024 № 0500-0508-5/70837 судове рішення № 200/432/24 яке набрало законної сили 08.05.2024 обліковується за № 149 при тому, що за № 2 обліковується судове рішення № 320/34573/23, яке набрало законного сили 30.05.2024, за № 5 обліковується судове рішення № 200/1114/24 яке набрало законної сили 22.05.2024, за № 12 обліковується судове рішення № 200/868/24, яке набрало законної сили 09.05.2025 і т.д. Відтак, лист ГУ ПФУ в Донецькій області від 11.07.2024 № 0500-0508-5/70837 не можна вважати належним доказом виконання рішення суду.
Позивач зазначив, що в Законі України «Про державний бюджет України на 2025 рік» відсутня інформація щодо неприйняття Бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік чи введення в дію з іншої дати, тому твердження ГУ ПФУ в Донецькій області про неприйняття бюджету ПФУ на 2025 рік не відповідає дійсності.
07 липня 2025 року ухвалою суду прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 200/432/24 та звільнено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області від сплати штрафу; встановлено новий строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 200/432/24; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області протягом двох місяців з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 200/432/24 в повному обсязі; попереджено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.
Водночас, в означеній ухвалі суд запропонував позивачу надати до суду його письмову позицію відносно заміни способу та порядку виконання рішення шляхом стягнення з відповідача відповідних виплат за рішенням суду.
Постановляючи означену ухвалу суд дійшов наступних висновків:
- станом на 07 липня 2025 року відповідач здійснив перерахунок розміру пенсійної виплати з 01.12.2019 року та нараховано заборгованість за рішенням суду, проте не виплачено через недостатність бюджетних асигнувань на цю мету, рішення суду у повному обсязі не виконав;
- заборгованість за рішенням суду за період з 01 грудня 2019 року по 30 червня 2024 року у загальній сумі 296891 гривня 29 копійок облікована в Головному управлінні ПФУ в Донецькій області;
- позиція відповідача та Пенсійного фонду України відносно поширення на спірні правовідносини приписів Порядку № 1165 є помилковою, оскільки Порядок № 1165 поширюється на рішення судів, якими відновлюються пенсійні виплати внутрішньо переміщеним особам після її припинення, натомість рішення суду у справі № 200/432/24 стосується перерахунку виплати пенсії, водночас позивач стверджував, що не має статусу внутрішньо переміщеної особи, відповідачем доказів наявності у позивача статусу ВПО до суду не надано;
- щодо доводів позивача відносно невключення до суми заборгованості щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 року № 713, у розмірі 2000,00 грн за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі № 200/4947/24, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2024 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 року № 713, у розмірі 2000,00 грн, суд зазначає, що сума заборгованості за рішенням у справі № 200/432/24 обчислена за період з 01.12.2019 року по 30 червня 2024 року, а виплата доплати за постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 року № 713 припинена позивачу з 01.07.2024 року, тому вказана доплата позивачу вже була виплачена у період з 01.07.2021 року по 30.06.2024 року, тому не підлягає включенню до розрахунку суми заборгованості за рішенням суду у справі № 200/432/24.
З цього питання суд вважає за необхідне додати, що виконання рішення суду у справі № 200/4927/24 не може бути предметом судового контролю у справі № 200/432/24, оскільки це суперечить приписам процесуального закону, який визначає окрему процедуру судового контролю за виконанням рішення суду у кожній окремій справі (ч. 1 ст. 382 КАС України);
- листування відповідача та ПФУ не можна вважати доказом належного виконання рішення суду в повному обсязі;
- Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: організовує роботу управлінь Фонду щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, (!) в межах обсягів фінансування цих виплат (!) (п/п 3, 4 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, далі - Положення № 28-2);
- Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань розробляє проєкт бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, (!) забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій (!), допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України (п/п 4 п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, далі - Положення № 280);
- Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 31.08.2009 № 21-2 (далі - Порядок № 21-2), встановлює механізм складання, розгляду, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України (далі - Пенсійний фонд), планів доходів і видатків головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи), управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах, об'єднаних управлінь (далі - районні управління) та апарату Пенсійного фонду (далі - апарат).
Згідно приписів означеного Порядку, видатки бюджету Пенсійного фонду класифікуються за такими основними групами: видатки за рахунок власних доходів (коштів); видатки за рахунок коштів Державного бюджету України (п. 5 розділу II. «Структура бюджету» Порядку № 21-2).
Кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді на: […] погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду; […] (п. 4 розділу II. «Структура бюджету» Порядку № 21-2).
Здійснення фінансування видатків на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України не передбачено (п. 6 розділу II. «Структура бюджету» Порядку № 21-2).
Бюджет Пенсійного фонду затверджується Кабінетом Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України (п.п. 1-3 розділу VII. «Складання бюджетної документації Пенсійного фонду» Порядку № 21-2).
Відтак, Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України, а не Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» доводи позивача, що твердження ГУ ПФУ в Донецькій області про неприйняття бюджету ПФУ на 2025 рік не відповідає дійсності не відповідають дійсності.
Інформація про прийняття Бюджету Пенсійного фонду України відсутня на сайті https://zakon.rada.gov.ua/ станом на 07 липня 2025 року.
З 22 серпня 2025 року по 12 вересня 2025 року включно, суддя перебував у щорічній відпустці, перший робочий день -15 вересня 2025 року.
01 вересня 2025 року від позивача до суду надійшли клопотання про участь позивача у розгляді звіту відповідача та про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
05 вересня 2025 року від відповідача до суду надійшов звіт про виконання рішення суду, у якому відповідач просив суд прийняти звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року по справі №200/432/24, а у разі неприйняття звіту звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від сплати штрафу, мотивуючи це доводами аналогічними тим, що були наведенні відповідачем та досліджені судом у попередньому звіті, а також зазначив, що з метою забезпечення своєчасних розрахунків по боргових зобов'язаннях та виділення коштів на означені цілі Головним управлінням додаткова направлено 2 звернення з проханням виділити кошти на проведення розрахунків від 04 липня 2025 року №0500-0408-5/66537 та від 04 серпня 2025 року №0500-0408-5/76699, проте на теперішній час відповіді на запити №0500-0408-5/66537 від 04 липня 2025 року та №0500-0408-5/76699 від 04 серпня 2025 року від Пенсійного фонду України до Головного управління не надходили.
09 вересня 2025 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення на звіт відповідача, у яких останній зазначив, що рішення суду не виконано станом на 09.09.2025 року, відповідач в супереч пунктам 2, 3 розділу VIII Постанови ПФУ № 21-2 пропозицій про внесення змін до кошторисів, планів асигнувань до Пенсійного фонду з відповідним обґрунтованим поясненням суду не надав, тобто, докази виконання судового рішення у справі № 200/432/24 відсутні, всупереч Порядку покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов'язаних з виплатою пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 грудня 2010 року № 1080 пропозицій про внесення змін до кошторисів, планів асигнувань до Пенсійного фонду з відповідним обґрунтованим поясненням суду не надав. Відповідач не надав суду щомісячні звіти про виконання бюджету Пенсійного фонду.
Позивач вказує на те, що відповіді на запити відповідача надані Департаментом пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України від 04.10.2024 та від 29.01.2025, в яких зазначені загальні фрази та відсутня інформація стосовно фінансування чи відсутності фінансування видатків на виплату заборгованості з виплати пенсії, однак відповідно до відкритих даних, які є на сайті Пенсійного фонду України, у складі Фінансово-економічного департаменту ПФУ знаходяться, зокрема, Управління формування та виконання бюджету, Управління фінансового забезпечення та звітності від якого ГУ ПФУ в Донецькій області листа про фінансування видатків (відсутності фінансування) на виплату заборгованості пенсійних виплат не надало, таким чином Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України не приймає рішення про виділення коштів на виконання рішення суду, відповідно листи від 04.10.2024 та 29.01.2025, не можуть бути належними доказами.
Відповідачем не надано інформації щодо розподілу видатків ГУ ПФУ в Донецькій області, в тому числі на виплату заборгованості за рішенням суду та, поміж тим, кошторис та план асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області на 2025 рік.
Поряд із цим, позивач покликається на статтю розміщену на «Урядовому порталі» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/news/premier-ministr-usi-priorytetni-vydatky-profinansovano-vsi-sotsialni-zoboviazannia-vykonano, згідно якої під час наради під головуванням Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля щодо виконання державного бюджету та основних показників економічного й соціального розвитку було зазначено, що «Державний бюджет за 2024 рік виконано. Усі пріоритетні видатки профінансовані, виконали всі соціальні зобов'язання. За даними Державного казначейства, всі платіжки, що були подані - проведені. Залишки на єдиному казначейському рахунку більше 100 млрд грн. На валютних рахунках - більше 163 млрд грн. Це рекордні показники», - підкреслив Глава Уряду. Він зазначив, що за інформацією Мінфіну, до загального фонду держбюджету надійшло близько 2,2 трлн грн податків, зборів та обов'язкових платежів. Всього до загального й спеціального фондів надійшло понад 3,1 трлн грн. Однією з тем обговорення на нараді стала міжнародна фінансова допомога. ОСОБА_3 підкреслив, що за 2024 рік Уряд залучив 41,7 млрд доларів зовнішнього фінансування, із яких третина (12,6 млрд доларів) - це безповоротні гранти. Тільки у грудні цього року було залучено 9,3 млрд доларів. За його словами, Європейський Союз, США, Японія, Канада, Велика Британія, МВФ, Світовий банк стали цього року найбільшими донорами нашої держави».
Означену статтю позивач вважає доказом того що у Держави Україна у 2024 році знаходилась значна кількість грошових кошті на виплату всіх соціальних зобов'язань, які залишились на 2025 рік.
Відтак, позивач вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не приймає дієвих заходів щодо виконання рішення суду, обмежується лише формальними запитами до ПФУ та надає суду листи ПФУ які не містять конкретної інформації при цьому надані департаментом, який не уповноважений на виділення грошових коштів на виконання рішення суду.
Таким чином, позивач просить суд постановити ухвалу про відмову у прийнятті звіту та накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_2 штраф у розмірі, передбаченим частиною 3 статті 382-3 КАС України, половину якого стягнути на його користь, встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України.
При цьому, позивач проігнорував пропозицію суду надати до суду його письмову позицію відносно заміни способу та порядку виконання рішення шляхом стягнення з відповідача відповідних виплат за рішенням суду.
19 вересня 2025 року від відповідача до суду надійшли пояснення, згідно яких ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою, виданою відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509. Заборгованість за рішенням суду за період з 01 грудня 2019 року по 30 червня 2024 року у загальній сумі 296891 гривня 29 копійок була облікована в Головному управлінні згідно Порядку №1165 станом на 01 січня 2025 року. Враховуючи ухвалу суду від 07.07.2025 року, відповідачем змінено спосіб виплати заборгованості за період з 01 грудня 2019 року по 30 червня 2024 року у загальній сумі 296891 гривня 29 копійок, яка була облікована Головним управлінням згідно Порядку №1165 та в подальшому виплата заборгованості за Рішенням суду відбудеться в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили за рахунок коштів Державного бюджету України.
На підтвердження пояснень відповідач надав до суду інформацію, з якої не можливо встановити внесення відповідних змін, а також не можливо встановити чергу, за якою обліковано рішення у справі № 200/432/24.
Відповідачем також не надано до суду доказів наявності у позивача статусу ВПО, зокрема довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
З матеріалами справи № 200/432/24, які надійшли за період з 22 серпня 2025 року по 12 вересня 2025 року, суддя ознайомився 15 вересня 2025 року.
Дослідивши доводи звіту про виконання рішення суду, додаткових пояснень позивача суд зазначає наступне.
Щодо порядку здійснення процедури судового контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" президент України В. Зеленський постановив ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та триває на теперішній час.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Донецький окружний адміністративний суд розташований в м. Слов'янськ Донецької області.
Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 затвердженого Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який був чинний з 27 грудня 2022 року по 20.03.2025 року.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, чинний з 20.05.2025 року.
Згідно означеного Переліку, Слов'янська міська територіальна громада віднесена до територій можливих бойових дій з 24.02.2022 року.
Поряд з цим, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 679-р «Про проведення обов'язкової евакуації населення Донецької області», вирішено провести обов'язкову евакуацію населення Донецької області у безпечні райони Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської та Чернівецької областей.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області (в тому числі на Сіверському, Лиманському, Краматорському, Покровському напрямках), системних та тепер щоденних обстрілів населених пунктів області балістичними ракетами, керованими бомбами, ударними БПЛА, у тому числі м. Слов'янськ і Донецького окружного адміністративного суду, які здійснюються державою-агресором та створюють суттєву загрозу життю та здоров'ю людей, суд вважає за необхідне зменшити кількість відкритих судових засідань та не проводити їх без нагальної необхідності через неможливість забезпечити безпеку життя та здоров'я відвідувачів та працівників суду (відсутність необхідних будівель).
Ураховуючи викладене, для забезпечення безпеки, збереження життя та здоров'я працівників апарату суду, суд вважає, що процедуру судового контролю доцільно здійснювати в порядку письмового провадження.
Щодо доводів відповідача відносно того, що сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2025 рік буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік, який на сьогоднішній не затверджено, суд зазначає наступне.
17 вересня 2025 року Постановою Кабінету Міністрів України № 1152 «Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік» (набрала чинності 19.09.2025 року) затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік, що є додатком до постанови.
Додатком 1 до бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік затверджено Доходи та видатки на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, пенсійне забезпечення та на фінансування адміністративних витрат, пов'язаних із виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду України, яким передбачено видатки на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень у обсязі 250 000 (тис. гривень).
Додатком 3 до бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік затверджено Доходи та видатки на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, пенсійне забезпечення та на фінансування адміністративних витрат, пов'язаних із виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду України, яким передбачено кошти Державного бюджету України для забезпечення виконання рішень суду з урахуванням оплати послуг з виплати та доставки цих виплат у обсязі 5 900 (тис. гривень).
Відтак, станом на момент розгляду звіту відповідача обставини справи змінились.
Відповідно до п. 5 розділу VII «Складання бюджетної документації Пенсійного фонду» Порядку № 21-2, після затвердження бюджету Пенсійного фонду структурний підрозділ Пенсійного фонду, відповідальний за організацію бюджетного процесу, у двотижневий строк розробляє річний та помісячні розписи доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду у розрізі територіальних органів та подає на затвердження Голові правління Пенсійного фонду. В тижневий строк після затвердження бюджетної документації структурний підрозділ Пенсійного фонду, відповідальний за організацію бюджетного процесу, розробляє з урахуванням затверджених показників бюджетної документації та доводить до виконання територіальним органам плани доходів і видатків на плановий період.
Плани доходів і видатків апарату, територіальних органів формуються з урахуванням питомої ваги показників доходів і видатків територіального органу у загальних їх обсягах протягом попередніх звітних періодів.
Судом установлено, що відповідач чотири рази звертався із листом щодо виділення коштів на фінансування виплати пенсії за рішенням суду до Пенсійного фонду України, Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та послуг, Фінансово-економічного департаменту, однак двічі ці звернення були розглянуті Управлінням контролю та розгляду звернень громадян з питань пенсійного забезпечення у порядку звернення.
Водночас, листи Управління контролю та розгляду звернень громадян з питань пенсійного забезпечення від 04.10.2024 № 2800-030201-9/60076, від 29.01.2025 № 2800-030101-9/6154, як слушно зауважив позивач, не містять будь-якої інформації щодо вирішення питання фінансування виконання рішень суду, зазначених у зверненні відповідача, а містять роз'яснення щодо застосування Порядку № 1165, який є незастосовним у спірних правовідносинах.
Слушне також зауваження позивача відносно того, що хоча звернення відповідача також адресовані до Фінансово-економічного департаменту, про те відповідь на них надана Управлінням контролю та розгляду звернень громадян.
Проте, суд в цьому провини відповідача не вбачає, оскільки відповідач слушно зауважив, що є розпорядником коштів нижчого рівня, також суд враховує, що відповідач по відношенню до Пенсійного фонду України є підпорядкованою особою, тому не має повноважень впливу на Пенсійний фонд України щодо вирішення питання щодо виділення відповідного фінансування та належного розгляду свого звернення з бору структурних підрозділів останнього.
Поряд із цим, суд вкотре звертає увагу на наступне.
Пунктами 1, 2 Положення № 280 визначено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до п. 3 Положення № 280 одним із основних завдань Пенсійного фонду України є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Згідно п/п 4 п. 4 Положення № 280, пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.
Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 31.08.2009 № 21-2 (далі - Порядок № 21-2), встановлює механізм складання, розгляду, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України (далі - Пенсійний фонд), планів доходів і видатків головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи), управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах, об'єднаних управлінь (далі - районні управління) та апарату Пенсійного фонду (далі - апарат).
Пункт 2 Порядку № 21-2 визначає, що бюджетний процес є регламентованою законодавством діяльністю, пов'язаною зі складанням, розглядом, затвердженням бюджету Пенсійного фонду, планів доходів і видатків, їх виконанням та контролем за їх виконанням, складанням, розглядом та затвердженням звітів про виконання бюджету та планів доходів і видатків.
Бюджетний період для бюджету Пенсійного фонду становить один календарний рік, який починається 01 січня кожного року і закінчується 31 грудня того самого року.
Згідно п. 3 Порядку № 21-2, нормативно-правове регулювання бюджетного процесу Пенсійного фонду здійснюється відповідно до Конституції України, Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших законодавчих актів, Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, інших нормативно-правових актів та цього Порядку.
Відповідно до п. 1 розділу II. «Структура бюджету» Порядку № 21-2, основними складовими бюджету Пенсійного фонду є дохідна та видаткова частини.
Згідно п. 5 розділу II. «Структура бюджету» Порядку № 21-2, видатки бюджету Пенсійного фонду класифікуються за такими основними групами: видатки за рахунок власних доходів (коштів); видатки за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно п. 4 розділу II. «Структура бюджету» Порядку № 21-2, кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді на:
[…]
погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду;
[…]
Поряд із цим, п. 6 розділу II. «Структура бюджету» Порядку № 21-2 визначено, що видатки за рахунок власних доходів (коштів) здійснюються на:
пенсійне забезпечення осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону (крім випадків, передбачених Законом);
виплату пенсій, призначених згідно з іншими законодавчими актами в частині розміру пенсії, на яку особа має право відповідно до Закону;
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, інших осіб, визначених законом, у частині розміру пенсії із солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, передбаченого відповідно до Порядку визначення різниці між розміром пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1168;
виплату щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття згідно із Законом України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» (для осіб, яким пенсія виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду);
пенсійне забезпечення осіб, які проживають за кордоном, та іноземних пенсіонерів (крім пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та доплат, фінансування яких згідно з законодавчими нормами забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України);
виплату допомоги на поховання щодо одержувачів пенсій, фінансування яких здійснюється за рахунок власних доходів;
оплату послуг з виплати та доставки пенсій, призначених відповідно до Закону;
розрахунково-касове обслуговування та плату за підкріплення готівкою виплати пенсії і грошової допомоги;
фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду (далі - адміністративні видатки).
Перелік видатків зазначений у п.п. 5, 6 розділу II. «Структура бюджету» Порядку № 21-2 є вичерпним.
Виходячи з системного аналізу викладеного, виконання рішень суду щодо пенсійних виплат здійснюється виключно за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до п.п. 1-3 розділу VII. «Складання бюджетної документації Пенсійного фонду» Порядку № 21-2, бюджет Пенсійного фонду з урахуванням пункту 12 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону затверджується Кабінетом Міністрів України.
Затвердження бюджету Пенсійного фонду з урахуванням підпункту 1-1 пункту 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України здійснюється Кабінетом Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України.
Проєкт бюджету Пенсійного фонду на плановий рік протягом двох тижнів з дня прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік надсилається Міністерству соціальної політики України для погодження Міністром соціальної політики України відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2011 року № 1156).
11 жовтня 2024 року Постановою Кабінету Міністрів України № 1156 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік» затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік, у якому передбачено видатки за рахунок коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, з урахуванням витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсійних виплат, з яких: погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду 500 000 000 грн.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що відповідачем до суду не надавались будь-які докази щодо обсягу коштів державного бюджету, які були скеровані безпосередньо відповідачу для погашення заборгованості за рішеннями судів, яка обліковується за відповідачем, у 2024 році, а також їх розподілу відповідно до черговості набрання рішеннями суду законної сили (кількість рішень у черзі, черга за якою обліковано заборгованість за рішенням суду у справі № 200/432/24, кількість рішень, на які розподілені виділені кошти 2024 році).
Відтак, для надання оцінки доводам відповідача щодо вчинення ним всіх можливих дій скерованих на виконання рішення суду у цій справі, вказані обставини мають бути досліджені судом.
Поряд із цим, також з'ясуванню підлягають обставини щодо обсягу коштів державного бюджету, які скеровані безпосередньо відповідачу для погашення заборгованості за рішеннями судів, яка обліковується за відповідачем, у 2025 році, а також їх розподілу відповідно до черговості набрання рішеннями суду законної сили (кількість рішень у черзі, черга за якою обліковано заборгованість за рішенням суду у справі № 200/432/24, кількість рішень, на які розподілені виділені кошти 2025 році).
Щодо доводів позивача відносно обов'язку відповідача з надання пропозицій про внесення змін до кошторисів, планів асигнувань до Пенсійного фонду України суд зазначає.
Підпунктом 2) п. 4 Положення № 28-2 визначено, що Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: […] планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; […].
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань розробляє проєкт бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України (п/п 4 п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, далі - Положення № 280).
Відповідно до п.п. 2, 3 розділу VIIІ «Внесення змін до бюджетної документації» Порядку № 21-2, структурний підрозділ Пенсійного фонду, відповідальний за організацію бюджетного процесу, проводить щомісячну оцінку відповідності прогнозу власних надходжень та видатків показникам, затвердженим у бюджеті Пенсійного фонду, в розрізі територіальних органів.
У разі виникнення відхилення оцінки прогнозу помісячних надходжень до бюджету Пенсійного фонду та видатків бюджету від показників, врахованих при формуванні помісячних розписів основних груп показників доходів і видатків та власних надходжень Пенсійного фонду, зміни структури видатків структурний підрозділ Пенсійного фонду (!), відповідальний за організацію бюджетного процесу, розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до бюджету Пенсійного фонду та подає їх на розгляд Голові правління.
Якщо зміни відбуваються у межах затверджених бюджетом Пенсійного фонду показників, рішенням Голови правління вносяться зміни до помісячного розпису основних груп доходів і видатків бюджету та річного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду.
Внесення змін до бюджету та/або бюджетної документації Пенсійного фонду, що застосовується в процесі використання коштів Державного бюджету України, які передаються на фінансування пенсійних програм, здійснюється після внесення змін до Державного бюджету України (крім випадків перерозподілу видатків державного бюджету в межах головного розпорядника коштів та надання Міністерством фінансів України довідок про зміни до річного розпису бюджету).
На підставі змін до бюджету Пенсійного фонду на відповідний бюджетний період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, розробляються зміни до планів доходів і видатків територіальних органів.
Пропозиції щодо внесення змін до помісячного розпису власних доходів, планів доходів і видатків територіальних органів, районних управлінь у межах річного обсягу подаються до Пенсійного фонду з необхідними обґрунтуваннями за формою, встановленою Пенсійним фондом.
Пропозиції про внесення змін до кошторисів, планів асигнувань подаються Пенсійному фонду з відповідним обґрунтованим поясненням та розрахунками щодо доцільності здійснення перерозподілу між відповідними кодами економічної класифікації видатків, помісячним розподілом та в межах загального обсягу призначень. Проєкти довідок змін та пояснення до них подаються Пенсійному фонду не пізніше 20 числа місяця, в якому необхідно внести зміни.
Виходячи з системного аналізу наведних норм, саме структурний підрозділ Пенсійного фонду, відповідальний за організацію бюджетного процесу, розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до бюджету Пенсійного фонду та подає їх на розгляд Голові правління.
Внесення змін до бюджету та/або бюджетної документації Пенсійного фонду, що застосовується в процесі використання коштів Державного бюджету України, які передаються на фінансування пенсійних програм, здійснюється після внесення змін до Державного бюджету України, в свою чергу, на підставі змін до бюджету Пенсійного фонду на відповідний бюджетний період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, розробляються зміни до планів доходів і видатків територіальних органів.
Відтак, звернення відповідача до Пенсійного фонду України не є безумовною гарантією внесення змін до відповідних кошторисів, поряд із тим, відповідачем у своїх зверненнях наведено обґрунтування необхідності виділення коштів на виконання рішення суду та розрахунок заборгованості.
Поряд із цим, суд враховує, що рішення суду виконується в порядку черговості, яка формується за датою набрання рішенням суду законної сили, відтак, звернення відповідача до розпорядника коштів вищого рівня не означає, що виділені кошти будуть розподілені на виконання конкретного рішення суду.
Щодо доводів позивача відносно ненадання заявки до ПФУ про поденну суму видатків на пенсійні виплати (поденну потребу) в якій зазначено про виконання рішення судів в тому числі виконання рішення суду у справі № 200/432/24 суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 розділу IX «Виконання бюджету Пенсійного фонду» Порядку № 21-2, фінансування пенсійних виплат здійснюється відповідно до щомісячного Плану-графіка поденного фінансування виплати пенсій і видатків на утримання апарату Фонду (далі - План-графік).
Формування та погодження Плану-графіка здійснюється згідно із Порядком покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов'язаних з виплатою пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 грудня 2010 року № 1080.
Поденні суми видатків на пенсійні виплати (поденна потреба) формуються з урахуванням заявки територіальних органів.
Якщо при формуванні Плану-графіка на певну дату виникне неможливість здійснити планове фінансування пенсій за рахунок залишків власних коштів Пенсійного фонду, поточних власних надходжень та надходжень з державного бюджету (тимчасовий касовий розрив), на цю дату залучається позика за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, про що укладається відповідний договір.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 р. № 1080 затверджено Порядок покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов'язаних з виплатою пенсій, який визначає механізм надання Державним казначейством з єдиного казначейського рахунка коштів Пенсійному фонду України (далі - Фонд) на покриття тимчасових касових розривів, пов'язаних з виплатою пенсій, та повернення таких коштів.
Відповідно до п. 2 вказаного Порядку, Фонд щомісяця складає план-графік поденного фінансування виплати пенсій і видатків на утримання апарату Фонду із зазначенням джерел такого фінансування, погоджує його з Мінсоцполітики та подає Мінфіну і Казначейству не пізніше ніж за два дні до початку наступного місяця.
План-графік складається з урахуванням даних ДФС щодо прогнозних поденних показників надходження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які надаються Фонду до 25 числа поточного місяця.
Згідно п. 3 вказаного Порядку, у разі виникнення на певну дату тимчасового касового розриву у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування Фонд письмово звертається до Казначейства з розрахунком суми, необхідної для покриття тимчасових касових розривів, пов'язаних з виплатою пенсій (далі - позика). Копія звернення надсилається Мінфіну.
Тимчасовий касовий розрив - недостатність залишку власних коштів Фонду (крім коштів державного бюджету) з урахуванням таких надходжень на певну дату та коштів, передбачених у державному бюджеті на покриття дефіциту для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, для здійснення в цей період планового фінансування видатків Фонду, що відповідно до законодавства виплачуються за рахунок власних коштів Фонду (крім коштів державного бюджету).
Відтак, оскільки фінансування виплати заборгованості з пенсії за рішеннями суду здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, вони не включаються до Плану-графіка поденного фінансування виплати пенсій.
Щодо інформації розміщеної на «Урядовому порталі» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/news/premier-ministr-usi-priorytetni-vydatky-profinansovano-vsi-sotsialni-zoboviazannia-vykonano, щодо виконання державного бюджету та основних показників економічного й соціального розвитку за 2024 рік, позивач вважає доказом того що у Держави Україна у 2024 році знаходилась значна кількість грошових коштів на виплату всіх соціальних зобов'язань, які залишились на 2025 рік, суд зазначає, що вона не може бути доказом у справі № 200/432/24, оскільки вона містить загальну інформацію, яка не дозволяє надати їй оцінку в контексті спірних правовідносин.
Підсумовуючи викладене суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Статтею 370 КАС України встановлено, що відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Статтями 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» № 18357/91, Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від в справі «Антонюк проти України» (заява № 17022/02) вказано, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.
Також, Європейський суд з прав людини у пункті 33 рішення у справі «Бакалов проти України» (заява №14201/02) зазначив, що державні органи не можуть довільно посилатись на брак коштів як на виправдання невиконання рішення, затримка у виконанні судового рішення може за певних обставин бути виправдана, але не за рахунок звуження суті права, яке захищається статтею 6 Конвенції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що невиконання рішення суду у цій справі має ознаки порушення прав позивача, яке гарантується ст. 6 Конвенції.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а, в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
До того ж, в ухвалі від 04 липня 2023 року у справі №200/3958/19-а Верховний Суд зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас відсутність відповідного фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня не свідчить про виконання рішення суду в повному обсязі, а тільки підтверджує, що таке невиконання судового рішення обумовлено об'єктивними обставинами, незалежними від посадових осіб відповідача.
Водночас, підпунктами 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, виплату пенсії на виконання рішення суду здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково за рахунок коштів Фонду та з інших джерел, визначених законом.
З матеріалів адміністративної справи суд встановив, що відповідач вжив конкретні заходи з метою повного виконання рішень суду, проте їх достатність потребує більш ретельного дослідження.
Поряд із цим, суд дійшов висновку, що накладення штрафу на керівника відповідача є передчасним та жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в ухвалі від 19 травня 2015 року № 21-1044а15 та у постанові від 22 листопада 2016 року у справі № 804/5081/13-а, а також Верховним Судом у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18, від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 та ухвалі від 23 січня 2021 року у справі №611/26/17.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Отже, реалізуючи надані суду ст. 9 КАС України повноваження, суд вважає за необхідне за відсутності достатньої доказової бази витребовувати у сторін по справі, а також інших осіб, докази, які на його думку сприяють повному та всебічному з'ясуванню обставин та підстав виникнення спірних правовідносин.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність витребування у відповідача:
- довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 ;
- письмові пояснення та докази на їх обґрунтування щодо обсягу коштів державного бюджету, які були скеровані безпосередньо відповідачу для погашення заборгованості за рішеннями судів, яка обліковується за відповідачем, у 2024 році, а також їх розподілу відповідно до черговості набрання рішеннями суду законної сили (кількість рішень у черзі, черга за якою обліковано заборгованість за рішенням суду у справі № 200/432/24, кількість рішень, на які розподілені виділені кошти 2024 році);
- письмові пояснення та докази на їх обґрунтування щодо обсягу коштів державного бюджету, які скеровані безпосередньо відповідачу для погашення заборгованості за рішеннями судів, яка обліковується за відповідачем, у 2025 році, а також їх розподілу відповідно до черговості набрання рішеннями суду законної сили (кількість рішень у черзі, черга за якою обліковано заборгованість за рішенням суду у справі № 200/432/24, кількість рішень, на які розподілені виділені кошти 2025 році).
Також суд вважає за необхідне витребувати у позивача письмову позицію відносно заміни способу та порядку виконання рішення шляхом стягнення з відповідача відповідних виплат за рішенням суду.
Керуючись ст. 382 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у прийняті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 200/432/24.
Вирішення питання щодо накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області від штрафу відкласти.
Встановити новий строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 200/432/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 200/432/24 в повному обсязі.
Попередити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.
Витребувати у відповідача:
- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 ;
- письмові пояснення та докази на їх обґрунтування щодо обсягу коштів державного бюджету, які були скеровані безпосередньо відповідачу для погашення заборгованості за рішеннями судів, яка обліковується за відповідачем, у 2024 році, а також їх розподілу відповідно до черговості набрання рішеннями суду законної сили (кількість рішень у черзі, черга за якою обліковано заборгованість за рішенням суду у справі № 200/432/24, кількість рішень, на які розподілені виділені кошти 2024 році);
- письмові пояснення та докази на їх обґрунтування щодо обсягу коштів державного бюджету, які скеровані безпосередньо відповідачу для погашення заборгованості за рішеннями судів, яка обліковується за відповідачем, у 2025 році, а також їх розподілу відповідно до черговості набрання рішеннями суду законної сили (кількість рішень у черзі, черга за якою обліковано заборгованість за рішенням суду у справі № 200/432/24, кількість рішень, на які розподілені виділені кошти 2025 році).
Витребувати у позивача письмову позицію відносно заміни способу та порядку виконання рішення шляхом стягнення з відповідача відповідних виплат за рішенням суду.
Витребувану інформацію надати до суду в 3-місячний строк з моменту отримання цієї ухали засобами електронного зв'язку шляхом надсилання на електронну поштову скриньку суду: inbox@adm.dn.court.gov.ua або за допомого засобів Підсистеми ЄСІТС “Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко