Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 вересня 2025 року Справа№640/20314/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬБ» до Головного управління ДПС в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
22 листопада 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬБ» до Головного управління ДПС в м. Києві, в якій просить:
1) визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві від 29.08.2022 р. № 177870 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬБ" критеріям ризиковості платника податку;
2) зобов'язати Головне управління ДПС в м. Києві виключити товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "СТИЛЬБ" з переліку ризикових платників податку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем отримано рішення від 29.08.2022р. № 177870 про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 критеріїв ризиковості платника податку. Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ "СТИЛЬБ", в процесі якого встановлено, що ПК (ліміт) частково сформовано від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме ТОВ "ПЕЙПЕР ТРАНС", ТОВ "ПРОФІТ РП". Також, підприємство здійснює реалізацію транспортно - експедиторських послуг, суборенда транспортного засобу, тощо на суб'єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "ДІЗТРАНС", ТОВ "ПЕИПЕР ТРАНС", ТОВ "БВС ЛОГІСТІК", ФГ "Плоди Богуславщини".
Позивач вважає таке рішення податкового органу протиправним, оскільки застосування до платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, можливе виключно за умови доведення контролюючим органом наявності конкретизованої та розшифрованої податкової інформації з визначенням конкретного з шести пунктів критеріїв ризиковості здійснення операцій саме таким платником податку стосовно конкретної господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК, а не з підстав того, що контрагенти можливо здійснюють ризикову діяльність.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2022 року вказана позовна заява була залишена без руху.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/20314/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
21 березня 2025 року проведений автоматизований розподіл судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду, за результатами якого адміністративна справа № 640/20314/22 передана на розгляд судді Лазарєву В.В.
25 березня 2025 року відкрито провадження у справі, керуючись статті 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження.
22 квітня 2025 року представником ГУ ДПС надано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення від 29.08.2022 року № 177870 про відповідність ТОВ «СТИЛЬБ» п. 8 Критеріям ризиковості платника податку. Підставами для прийняття вищевказаного рішення зазначено: «використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ "СТИЛЬБ" (40284603), в процесі якого встановлено, що ПК (ліміт) частково сформовано від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ ""ПЕЙПЕР ТРАНС"" (код 43213488), ТОВ ""ПРОФІТ РН"" (код 38605163). Також, підприємство здійснює реалізацію транспортно - експедиторських послуг, суборенда транспортного засобу, тощо на суб'єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ ""ДІЗТРАНС"" (код 40006783), код ТОВ ""ПЕЙПЕР ТРАНС"" (код 43213488), ТОВ ""БВС ЛОГІСТІК"" (код 43613752), ФГ ""Плоди Богуславщини"" (код 36936923).
Представник відповідача звертає увагу, що наданими платником податку копіями відповідних документів не було спростовано відповідність платника податку критеріям ризиковості.
З урахуванням наведеного представник Головного управління ДПС в м. Києві вважає позовні вимоги необґрунтованими.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відповідності до частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
У відповідності до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та веденням активних бойових дій на території Донецької області, задля збереження життя та здоров'я учасників справи, працівників суду прийнято рішення про подальшу організацію роботи в дистанційному режимі.
З огляду на викладене, у встановлений КАС України строк рішення по справі з об'єктивних причин не було прийнято, справу розглянуто у розумний строк після виникнення можливості для цього.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬБ» є юридичною особою, ідентифікаційний код 40284603, місцезнаходження: вул. Тарасівська, буд. 4-А, офіс 7, м. Київ, 01033.
У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
Позивачем було подано на адресу податкового органу звернення про прийняття рішення щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника №1/08 від 19 серпня 2022 року. До вказаного звернення додано: заява про приєднання до Умов та правил надання послуги «Овердрафтовий кредит», повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність Форма № 20-ОПП, пропозиція про зміну істотних умов кредитування за договором.
У вищевказаному зверненні позивачем зазначено, що з метою здійснення господарської діяльності та відповідно до договорів оренди товариством використовується: відповідна кількість (13 шт.) орендованих транспортних засобів, інформація про які відображена в повідомленнях до контролюючого органу за ф. 20-ОПП; відповідна кількість (3 шт.) орендованих гаражів, інформація про які відображена в повідомленнях до контролюючого органу за ф. 20-ОПП. Товариство зазначило, що для здійснення своєї господарської діяльності товариство має всі засоби за рахунок яких забезпечується економічно-вигідне виконання зобов'язань за договорами транспортно-експедиторських послуг.
Всі господарські взаємовідносини з контрагентами відображені в бухгалтерському та податковому обліку, відповідно всі необхідні податки і збори сплачуються до бюджету.
Рішенням комісії Головного управління ДПС в м. Києві №177870 від 29 серпня 2022 року, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 19 серпня 2022 року №1 товариство включено до переліку ризикових платників податків з посиланням на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: «використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ "СТИЛЬБ" (40284603), в процесі якого встановлено, що ПК (ліміт) частково сформовано від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "ПЕЙПЕР ТРАНС" (код 43213488), ТОВ "ПРОФІТ РН" (код 38605163). Також, підприємство здійснює реалізацію транспортно-експедиторських послуг, суборенда транспортного засобу, тощо на суб'єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ ""ДІЗТРАНС"" (код 40006783), код ТОВ "ПЕЙПЕР ТРАНС" (код 43213488), ТОВ "БВС ЛОГІСТІК" (код 43613752), ФГ "Плоди Богуславщини" (код 36936923).
Позивач оскаржує вказане рішення, як таке, що прийнято не обґрунтовано, тобто, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення із порушенням норм чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п.62.1.2 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п.71.1 ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу (абзац четвертий пункту 74.1).
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п'ятий пункту 74.1).
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3).
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року були затверджені Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції, чинній на моменти виникнення спірних правовідносин).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно абзацу першого пункту 26 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) (пункт 44 Порядку № 1165).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
Суд зазначає, що податковий орган, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, яким чином ця інформація свідчить про наявність ознак ризиковості платника податків.
Спірне рішення не містять даних щодо того, яких документів не вистачає для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.
Таким чином, не можливо встановити, що саме стало підставою для такого висновку та унеможливлює самостійно визначити позивачем обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому спірне рішення не відповідає критерію правової визначеності та обґрунтованості.
Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу їх прийняття.
Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.
Посилання відповідача, як на підставу віднесення позивача до критеріїв ризиковості, щодо здійснення реалізації транспортно-експедиторських послуг суб'єктам господарювання, які здійснюють ризикову діяльність без надання допустимих доказів щодо періоду здійснення цієї господарської діяльності та документів первинного бухгалтерського обліку не може безперечно свідчити про відсутність реальності здійснення діяльності і як наслідок віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Жодних належних та допустимих у контексті ст.ст. 73-74 КАС України, доказів, які підтверджували б віднесення контрагентів позивача до переліку ризикових або відповідність здійснених операцій критеріям ризиковості, контролюючим органом не надано.
У випадку неконкретизації підстав прийняття негативного рішення для платника податків, останній перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не вказання мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Таким чином, рішення Головного управління ДПС в м. Києві № 177870 від 29 серпня 2022 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято в супереч вимогам Конституції та законів України, не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Окрім того, суд звертає увагу, що реальність здійснення господарських операцій між господарюючими суб'єктами повинна досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 420/3835/20.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов'язків, з огляду на наступне.
Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Внесення позивача внаслідок прийняття спірного рішення до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості призводить до негативних наслідків як для нього так і його контрагентів стосовно здійснених господарських операцій та формування податкового кредиту та створюють для позивача додаткові обов'язки.
Окрім того, у додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку
Відповідно до обставин справи, між сторонами виник спір щодо правомірності рішення щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості.
Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".
Тобто, Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, що спростовує доводи відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов'язання Головного управління ДПС в м. Києві виключити позивача з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬБ» до Головного управління ДПС в м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬБ» (місцезнаходження: вул. Тарасівська, буд. 4-А, офіс 7, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 40284603) до Головного управління ДПС в м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в м. Києві №177870 від 29 серпня 2022 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС в м. Києві виключити товариство з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬБ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬБ» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв