Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 вересня 2025 року Справа№200/5102/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
до Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача - Меламеда Вадима, через систему «Електронний суд», надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідно до якої, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перебування громадянки ОСОБА_1 - представниці дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю - у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами, які проживають в Україні;
- зобов'язати Відповідача вжити позитивні дії:
1) Негайно припинити дискримінацію та утриматися від порушення принципу недискримінації;
2) Застосувати до виплати пенсії позивачки висновки Постанові Верховного Суду від 09 грудня 2024 року у справі № 360/777/23 що “Виплату пенсії особам, які виїхали на постійне проживання за кордон, можливо здійснювати шляхом перерахування коштів на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. Відповідну заяву із зазначенням банківських реквізитів має право подати представник пенсіонера на підставі довіреності. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не передбачена.»;
3) здійснювати виплату поточної пенсії Позиваці на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк»;
4) здійснити виплату пенсії Позивачці, яку відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/4824/21 від 09.07.2021 має бути поновлено з 01.03.2004 року, на визначений позивачкою банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», з урахуванням компенсації втрати частини доходів.
5) розробити та впровадити заходи щодо недопущення подальшої дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема позивачки, у тому числі шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями, проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України;
6) Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування позовних вимог Позивачка посилається на протиправність бездіяльності Відповідача щодо не виплати пенсії на її особистий банківський рахунок АТ «Ощадбанк».
Ухвалою суду від 16 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивач має надати до суду: квитанцію про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі; уточнену позовну заяву з викладенням позовних вимог у відповідності до КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог, конкретизувавши, яких саме дій відповідача стосуються позовні вимоги, які саме дії позивач вважає такими, "що призвели до цієї дискримінації та до порушення принципу недискримінації".
Ухвалою суду від 28 липня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відкрито провадження в адміністративній справі № 200/5102/25.
Витребувано від Відповідача:
- докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.
Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якої просить відомвити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що виплата пенсії Позивачу відповідно до Порядку 1596 не є дискримінацією. Посилання Позивача на те, що дискримінаційні дії працівників Пенсійного фонду України порушують його права та інтереси, ґрунтується лише на його припущеннях, а доводи - свідчать про його незгоду з Порядком № 1596.
Також, вказує на те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2021 у справі № 200/4824/21 Відповідачем поновлено виплату пенсії Позивача з 01.03.2004. 12.09.2023 до Відповідача надійшла заява-клопотання № ВЕБ-05001-Ф-С-23-213872 від представника ОСОБА_2 (подана за допомогою кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_2 ) щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 на банківський рахунок Bank Leumi International IBAN № НОМЕР_2 , Swift code LUMIILIT 924. Водночас зазначає, що Bank Leumi International не є уповноваженим банком, розташованим на території України, з яким укладено договір про виплату та доставку пенсії.
Оскільки в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2021 по справі № 200/4824/21 не визначено порядок подання Позивачем заяви про виплату пенсії через уповноважену банківську установу, листом Відповідача від 11.10.2023 № 0500-0215-8/86755 Представника Меламеда В.Б. повідомлено про необхідність особистого звернення ОСОБА_1 до територіального органу Пенсійного фонду України з оригіналами документів для поновлення виплати пенсії, під час якого проводиться ідентифікація особи відповідно до «Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1. Станом на 01.01.2024 заява Позивача ОСОБА_1 про виплату пенсії через банківську установу у спосіб, визначений чинним законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду України не надавалась.
За відсутності актуального поточного рахунку пенсіонерки нарахування поточного розміру пенсії та заборгованості з пенсійних коштів за період з 01.03.2004 по 31.12.2023 проводилось ОСОБА_1 шляхом включення до сформованих відомостей через поштове відділення 84511 м. Бахмут, які передавались з січня по червень 2024 року для здійснення виплати до виплатних об'єктів АТ «Укрпошта», але кошти не були отримані пенсіонеркою.
З 01.07.2024 виплата пенсії Позивачу автоматично припинена відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 49 Закону №1058 у зв'язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
03.02.2025 до Відповідача надійшла заява-клопотання № ВЕБ-05001-ФС-25-020456 від представника ОСОБА_2 (подана за допомогою кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_2 ) щодо проведення виплат пенсії на банківський рахунок Позивача, до якої долучено заяву з реквізитами банківського рахунку АТ «Ощадбанк» від 31.01.2025; засвідчення ОСОБА_2 підпису ОСОБА_1 від 27.04.2023, копію довіреності та ордеру на надання правничої допомоги від 04.09.2023.
У заяві ОСОБА_2 зазначено, що ОСОБА_1 уповноважила працівника АТ «Ощадбанк», який здійснив ідентифікацію 31.01.2025 під час відкриття рахунку, передати зазначену Заяву до відповідного органу Пенсійного фонду України, що передбачено пунктом 10 Порядку №1596.
Враховуючи, що Позивач проживає за межами України для здійснення виплати пенсійних коштів на банківський рахунок НОМЕР_1 через АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 необхідно надати до територіальних органів Пенсійного фонду України заяву про виплату пенсії через установу уповноваженого банку у будь який спосіб, передбачений Порядком №1596, зокрема засобами вебпорталу Пенсійного фонду України через свій електронний кабінет.
У відповіді на відзив, представник Позивача заперечував проти доводів Відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву. Вказує на те, що Відповідач отримав особисту заяву Позивачки про виплату пенсії на банківський рахунок, підпис на яких належним чином засвідчений та апостильований. Ідентифікація особи Позивачки здійснена нотаріусом під час підписання довіреності. Тобто у Відповідача наявна заява Позивача про виплату пенсії на визначений ним банківський рахунок. Також зазначає, що твердження Відповідача про нібито особисту незгоду Позивачки з вимогами Порядку №1596 є необґрунтованими, оскільки Позивачка у позові довела, що нею дотримано вимоги Порядку №1596, а навпаки Відповідач у своємі відзиві не може довести правомірність відмови Позивачці у виплаті її пенсії на визначений банківський рахунок.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відповідності до частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
У відповідності до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2021 у справі №200/4824/21 адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Бахмутсько - Лиманського об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, 84500) про визнання бездіяльності протиправниою та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Бахмутсько - Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити виплати пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2004 року відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснювати виплату пенсії на вказаний нею банківський рахунок.
В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
Вказане рішення набуло законної сили 15.09.2021 року.
03.02.2025 ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області подано заяву вх. № ВЕБ-05001-ФС-25-020456 (за допомогою кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_2 ), відповідно до якої просить належнi суми пенсiї (грошової допомоги, iншої грошової виплати) перераховувати на поточний рахунок № № НОМЕР_1 . До заяви дадано засвідчення ОСОБА_2 підпису ОСОБА_1 від 27.04.2023, копію довіреності та ордеру на надання правничої допомоги від 04.09.2023 та заяву з реквізитами банківського рахунку АТ «Ощадбанк» від 31.01.2025.
Згідно листа Відповідача № 0500-0202-8/10854 від 07.02.2025 року зазначено, що подання заяви про виплату пенсії електронною поштою з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису представника за довіреністю, не передбачено діючим законодавством.
Позивач не погодившись з діями Відповідача щодо відмови виплачувати пенсію на визначений банківський рахунок, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні - в соціальній і правовій державі, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов'язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (тут і далі - Порядок 22-1, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Пунктом 2.9 цього ж Порядку передбачено, що під час подання заяв, передбачених пунктом 1.1 розділу І, пунктом 3.1 розділу III та пунктом 5.1 розділу V цього Порядку, особою пред'являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), свідоцтво про народження дитини (за відсутності у дитини паспорта громадянина України).
Відповідно до пункту 1.2 Порядку №22-1 заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596.
Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596 (тут і надалі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв'язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках.
Згідно пункту 4 Порядку №1596, виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).
Згідно з абзацом 1 пункту 6 Порядку №1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Абзацом 2 пункту 6 Порядку №1596 визначено, що для внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312) - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 269 та від 20 березня 2022 р. № 332, за виключенням осіб, зазначених в абзаці вісімнадцятому пункту 2 цього Порядку, уповноваженим банком є АТ Ощадбанк.
Водночас, суд зазначає, що оскільки місцем фактичного проживання позивача є країна Ізраїль, зазначений абзац пункту 6 не розповсюджується на позивача.
Відповідно до пункту 8, пункту 9 Порядку №1596, поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.
Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.
Згідно пункту 10 Порядку №1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку. Заява приймається за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з'ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку. Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
За змістом пункту 12, пункту 13 Порядку №1596, органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають:
- списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках;
- опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.
Списки подаються одночасно на паперових і магнітних (електронних) носіях, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цього пункту.
Таким чином, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до п.10 Порядку №1596 двома шляхами, а саме: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду; від установи уповноваженого банку.
Аналогічні положення закріплені у пункті 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (надалі - Порядок № 22-1), яким передбачено, що заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (зі змінами).
Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що органи Пенсійного фонду України уповноважені здійснювати виплату пенсії через поточні рахунки в банках у разі наявності заяви про виплату пенсії або грошової допомоги.
Судом встановлено, що позивачем відкрито особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк».
Відмовляючи перераховувати позивачу пенсію на визначений нею банківський рахунок, відповідач посилається на те, що позивачу необхідно особисто надати відповідну заяву, після чого буде розглянуте питання поновлення та виплати раніше призначеної пенсії.
Суд вважає такі доводи відповідача помилковими з огляду на те, що Порядком №1596 не передбачено такої підстави для відмови у виплаті раніше призначеної пенсії на банківський рахунок, як надання особисто позивачем заяви про виплату пенсії.
При цьому, Порядком 22-1 передбачено можливість подачі заяви саме заявником, тобто, як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником.
Варто зазначити, що жоден з пунктів Порядку №22-1 не містить обов'язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін заявник, як вже зазначено вище, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.
Тож, наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів.
Таким чином, суд вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що:
виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні або відсутність міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України;
держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія - в Україні чи за її межами, що також передбачено в статті 46 Конституції України (постанови Верховного Суду від 20.01.2022 року у справі №280/4551/21, від 04.07.2022 року у справі №380/22572/21 від 24.07.2023 року у справі №280/6637/22).
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 року у справі №815/1226/18.
Матеріалами справи підтверджується, що представником позивача, який діяв на підставі нотаріальної довіреності, подано до управління Пенсійного фонду України особисту заяву Позивача про нарахування пенсійних виплат на визначений ним банківській рахунок.
При цьому, пенсіонер наділений правом вибору щодо особистого звернення до органу, що призначає пенсію, або через свого представника, а тому посилання відповідача на те, що позивач повинен особисто звернутися із заявою про поновлення пенсії є помилковими.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.07.2019 року у справі № 812/564/18, від 01.10.2019 року у справі №826/3943/16, від 31.10.2019 року у справі №160/7699/18, від 30.01.2020 року у справі №489/5194/16-а, від 05.02.2020 року у справі №501/28/17, від 31.03.2020 року у справі №826/14837/16, від 18.05.2022 року у справі №160/5259/20.
Також, Верховним Судом у постанові від 20.01.2022 року у справі №280/4551/21 сформовано правовий висновок, згідно якого:
«подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку №22-1 у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 та від 16.12.2020 №25-1 допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку №22-1».
Вказаний правовий висновок розповсюджується і на порядок виплати грошових коштів на карткові рахунки пенсіонерів, які фактично перебувають за кордоном (постанова Верховного Суду від 24.07.2023 року по справі №280/6637/22).
У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що «колегія суддів вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається».
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 09.12.2024 року у справі № 360/777/23.
Крім того, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.06.2016 у справі №К/800/6581/1613 визначено, що пенсія повинна бути виплачена на банківський рахунок, який було вказано пенсіонером, зокрема: "...виплата пенсії повинна проводитися незалежно від місця проживання пенсіонера".
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що Позивачем була дотримана вимога щодо подачі заяви про виплату пенсії на банківський рахунок та Відповідачем було безпідставно відмовлено позивачу у виплаті пенсії на його особистий банківський рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк».
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стосовно відмови у виплати пенсії Позивачці на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату пенсії Позивачці на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» - є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині проведення виплати пенсії з компенсацією втрати частини грошових доходів, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком № 159.
Згідно з нормами статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
У відповідності до статті 3 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За приписами статті 4 Закону № 2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з п. 3 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо).
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 129, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 200/11292/19-а дійшов правового висновку про те, що системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Позивачці не був нарахований та виплачений дохід у вигляді пенсійних виплат, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів є передчасними, а відтак правові підстави для їх задоволення відсутні.
Розроблення та впровадження заходів щодо недопущення дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, не входить до функціональних повноважень та компетенції саме Відповідача, у зв'язку з чим, вказана частина позовних вимог задоволенню не підлягає.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Зважаючи на фактичні обставини справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стосовно не виплати пенсії ОСОБА_1 на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 600 (шістсот) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Галатіна