Дата документу 25.09.2025 Справа № 337/939/25
Справа № 22-ц/807/1576/25 Головуючий у 1-й інстанції: Кучерук І.Г.
Є.У.№337/939/25 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
25 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Кочеткової І.В.,
суддів: Кухаря С.В.,
Полякова О.З.
розглянувши в порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання та водовідведення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Першин Ігор Миколайович, на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2025 року,
У лютому 2025 р. КП «Водоканал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання та водовідведення.
В обґрунтування зазначало, що відповідачі проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , користуються послугами КП «Водоканал», але оплату за воду та послуги вносять не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 01.08.2018 по 31.12.2024 утворилась заборгованість у сумі 50 267,12 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів, а також стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028грн.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2025 року позовні вимоги КП «Водоканал» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Водоканал» заборгованість по оплаті послуг з водопостачання і водовідведення за період 01.08.2018 по 31.12.2024 у розмірі 50 267,12 грн..
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь КП «Водоканал» судовий збір у розмірі по 1 009,33 грн з кожного, а всього 3028 грн.
Судове рішення мотивовано тим, що зареєстрованим постійним місцем проживання відповідачів є АДРЕСА_1 . КП «Водоканал» протягом 2018-2024 в зазначену квартиру надавались послуги з водопостачання, які відповідачами не сплачувались і які підлягають стягненню у солідарному порядку. Із заявою про зменшення плати за послуги ОСОБА_2 до КП не звертався, доказів не проживання в квартирі, яка є його зареєстрованим місцем проживання, позивачеві не надавав, а отже відсутні підстави для його звільнення від сплати за комунальні послуги.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_2 адвокат Першин І.М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати в частині солідарного стягнення боргу з ОСОБА_2 , який з 15.08.2008 і по теперішній час разом зі своєю сім'єю проживає за адресою АДРЕСА_2 . Вказана адреса зазначена як фактичне місце мешкання останнього у декларації. В період часу з 01.08.2018 по 31.12.2024 ОСОБА_2 не був членом родини інших відповідачів по справі та не міг бути споживачем послуг з КП «Водоканал».
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 КП «Водоканал» просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Посилаючись на ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» вказує, що навіть якщо особа не є власником зазначеного житла, вона як особа, яка зареєстрована у житні, несе обов'язок зі сплати комунальних послуг та цей обов'язок поширюється на всіх осіб, що зареєстровані чи проживають за вказаною адресою.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
За вимогами п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарг без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги КП «Водоканал», суд першої інстанції виходив із їх доведеності та обґрунтованості.
Вказаним вимогам Закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК України, наймачі (власники) квартир зобов'язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Стаття 64 ЖК України визначає, що члени сім'ї наймача, що проживають спільно з ним, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з договору найму житлового приміщення.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)споживачі питної води зобов'язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення; раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньо будинкових мереж та обладнання; не перешкоджати здійсненню контролю за технічним станом інженерного обладнання в приміщеннях; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.
Згідно з пунктом третім частини другої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) споживач зобов'язаний забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу.
Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (далі - Правила), передбачено, що договір про надання послуг укладається між виконавцем послуг і споживачем.
Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Судом встановлено, що відповідно до наданих суду письмових доказів, відповідачі, у тому числі і апелянт ОСОБА_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_2 з 13.09.2001 , ОСОБА_1 з 24.04.2014, ОСОБА_3 з 12.11.2002. Квартира підключена до мережі централізованого водопостачання та водовідведення, на неї відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . Зазначені послуги надаються КП «Водоканал» (а.с.17-19).
За період з 01.08.2018 по 31.12.2024 позивач надав відповідачам послуги з водопостачання води та водовідведення на суму 50 267,12 грн.
Згідно витягу із особового рахунку № НОМЕР_1 за період 01.08.2018 по 31.12.2024 за відповідачами обліковується заборгованість по оплаті за послуги централізованого водопостачання і водовідведення в сумі 50 267,12 грн. (а.с.3).
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказана позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951 цс 15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
Згідно з п. 2.2 нової редакції статуту КП «Водоканал», затвердженого 26 вересня 2019 року розпорядженням Запорізького міського голови, предметом діяльності підприємства є забезпечення безперебійного постачання населенню, підприємствам, організаціям міста й області питної води відповідно до існуючого Державного стандарту та з переданими на експлуатацію Підприємству параметрами мереж і споруджень.
Договір між сторонами про надання послуг не укладався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року №85 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. №690», затверджені типові форми договорів, у тому числі форма типового публічного договору приєднання з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
На виконання вищезазначених вимог закону, 01.03.2022 на офіційному веб-сайті органу місцевої самоврядування https://zp.gov.ua та на офіційному веб-сайті КН «Водоканал» http://www.vodokanal.zp.ua було розміщено текст публічного договору приєднання.
Відповідно ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», публічні договори приєднання вважають укладеними, якщо протягом ЗО днів з дня опублікування тексту договору (тобто з 01.04.2022 року) на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Таким чином з 01 квітня 2022 року за адресою АДРЕСА_1 укладено публічний договір.
За період з 01.08.2018 по 31.12.2024 позивач КП «Водоканал» надав послуги відповідачам з водопостачання води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму в 50267,12 грн. з яких відповідачами нічого не сплачено, що підтверджується наданим суду відповідним розрахунком який складений з чітким зазначенням нарахованих і сплачених сум за кожен місяць та довідкою по особовому рахунку № НОМЕР_1 , які суд першої інстанції урахував при ухваленні рішення.
Пунктом 4 ч.1 ст.611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до частин 1, 6 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
За змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов'язані вносити плату за їх використання. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (пункт 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
З огляду па викладене, нести витрати з оплати наданих житлово-комунальних послуг зобов'язані не тільки власники квартири, а й особи, місце проживання яких у цій квартирі зареєстровано у встановленому порядку.
Доводи апеляційної скарги про те, що в спірний період часу ОСОБА_2 не був споживачем послуг, оскільки фактично проживав за іншою адресою, а отже і не повинен їх сплачувати, є неспроможними.
На момент виникнення спірних правовідносин, порядок проведення перерахунку за надання послуг з водопостачання та водовідведення споживачам фізичним особам регулювався Законом України «Про питну воду і питне водопостачання» №2918-111 від 10.01.2002р.. Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004, «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», введеними в дію Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 № 630, «Порядок зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та або членів його сім'ї», затвердженим Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської paди №142 від 24.03.2017 року.
Зокрема, статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення передбачено, що споживач має право на зменшення розміру оплати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його, їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).
Порядком визначено, що при несвоєчасному зверненні споживача до виконавця послуг з питання оформлення перерахунку за спожиті послуги останній уточнює та вносить зміни до особових рахунків спочатку поточного кварталу. За попередній період перерахунки не проводяться.
Суду не було надано доказів звернення відповідача ОСОБА_2 або інших відповідачів до КП «Водоканал» із заявою про перерахунок по сплаті послуг з водопостачання та водовідведення та зменшення розміру оплати на підставі документального підтвердження відсутності за адресою надання послуг, а саме АДРЕСА_1 .
Врахувавши вищенаведене, та установивши, що зобов'язання з оплати послуг за спожиту воду і послуги водовідведення не відповідачами не виконувались, внаслідок чого і виникла заборгованість перед позивачем, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості з оплати за надані послуги.
Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, вже були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд перевірив доводи апелянта та дійшов висновку, що вони є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст.12та ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Таким чином, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно з вимогами ст. 76-78, 81, 89, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст. ст.263, 374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Першин Ігор Миколайович залишити без задоволення.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Головуюча: І.В. Кочеткова
Судді: С.В. Кухар
О.З. Поляков