Справа № 740/2983/25
Провадження № 1-кп/740/386/25
25 вересня 2025 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
- прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції);
- обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Ніжині кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025275549000115 від 09.05.2025, по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Безуглівка Ніжинського р-ну Чернігівської обл., громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, раніше судимого 13.05.2024 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
встановив:
ОСОБА_6 , з 24.05.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді розвідника 3 розвідувального відділення розвідувального взводу 3 стрілецького батальйону та на даний час вважається таким, що не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Відповідно до ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.
Згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Під час проходження військової служби ОСОБА_6 повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, це діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори. Незаконне вживання наркотичних засобів або психотропних речовин, це вживання наркотичних засобів або психотропних речовин без призначення лікаря.
Статтею 3 вказаного вище Закону передбачено, що протидію незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, окрім інших, здійснюють Національна поліція, Служба безпеки України, Офіс Генерального прокурора.
Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори з урахуванням їх корисності для використання у медичній практиці та залежно від ступеня їх небезпечності для здоров'я, яку вони можуть становити у разі зловживання ними, і застосовуваних згідно з законодавством заходів контролю за їх обігом включаються до відповідно пронумерованих списків таблиць Переліку - таблиця 2 містить особливо небезпечні наркотичні засоби і психотропні речовини, включені до списків № 1 і № 2, обіг яких в Україні заборонено згідно з законодавством.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» на території України встановлюються заходи контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що передбачають окрім іншого: визначення основних умов, вимог, правил і системи заходів, пов'язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин в Україні; ліцензування відповідних видів діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження системи дозволів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за дотриманням дозвільних документів; застосування заборон та обмежень щодо обігу окремих наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та встановлення квот, у межах яких здійснюються виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України наркотичних засобів і психотропних речовин; відпуск фізичним особам наркотичних засобів, психотропних речовин лише за рецептом лікаря і відповідно до медичних показань; встановлення обмежень, пов'язаних з виконанням окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження відповідальності за порушення законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори; інші заходи, передбачені Законом та міжнародними договорами України.
Статтею 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» визначено, що діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про наркотичні засоби психотропні речовини і прекурсори» на території України забороняється обіг аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин, за винятком їх використання в цілях, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону.
Згідно з постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря) не можуть перебувати у власності громадян.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Списку № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», PVP - є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг яких заборонено.
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» маса PVP від 1,5 до 15,0 грам - великим розміром.
Однак, усупереч вищенаведених нормативно-правових актів, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу особливо небезпечних психотропних речовин за наступних обставин.
13.05.2024 вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_6 , засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, який вступив у законну силу 13.06.2024.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14 год 15 хв 08.05.2025, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого вживання без мети збуту, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 0,3080 г, та для подальшого вживання незаконно зберігав її при собі без мети збуту.
У подальшому, 08.05.2025 близько 14 год 15 хв ОСОБА_6 , який перебував за адресою: Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Носівський Шлях, будинок 29, поблизу підприємства ТОВ «НВК «Прогрес», зупинено оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Ніжинського районного управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» під час перевірки документів у ОСОБА_6 останній повідомив, що має при собі, психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
08.05.2025 у період часу з 14 год 57 хв до 15 год 04 хв під час проведення огляду місця події за адресою: Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Носівський Шлях, будинок 29, поблизу підприємства ТОВ «НВК «Прогрес» працівниками поліції, у ОСОБА_6 , було виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 0,3080 г.
Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе за ч. 2 ст. 309 КК України визнав у повному обсязі та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування. Обвинувачений показав, що дійсно 08 травня 2025 року забрав закладку з «солями» по вул. Носівський Шлях для власного споживання. У подальшому приблизно о 14-50 год був зупинений працівниками поліції, на запитання він зізнався, що у нього є заборонені речовини, тому працівниками поліції було проведено обшук та у нього виявлено й вилучено психотропну речовину, яку він придбав та зберігав для власного вжитку. На сьогодні вже не вживає заборонених речовин. У скоєному щиро каявся, запевняв, що більше не буде вчиняти кримінальні правопорушення, визнавши протиправність своїх дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд враховує, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не заперечують проти такого порядку дослідження доказів, правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд прийняв до уваги визнання обвинуваченим своєї вини, докази, які ніким не оспорювались, та дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за ст. 309 КК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Частина друга зазначеної статті передбачає, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом'якшуючими обставини щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до скоєного - вину визнав повністю, щиро кається у скоєному, особу винного, який на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 травня 2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України (згідно з повідомленням Ніжинського РВ ФДУ «Центр пробації» в Чернігівській області від 18.06.2025, ОСОБА_6 знятий з обліку уповноваженого органу пробації 17.06.2025, у зв'язку з закінченням терміну пробаційного нагляду), неодружений, характеризується задовільно, який має поранення в результаті оборони та захисту Батьківщини і на даний час проходить лікування, що знайшло підтвердження в судовому засіданні.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначив: у сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст. 61 Конституції України).
Зважаючи на особу винного, пом'якшуючі його покарання обставини, які у своїй сукупності дійсно істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального проступку, а також з урахуванням усіх викладених обставин суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, а саме за частиною другою статті 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
При призначенні покарання суд врахував тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, який має бажання виправитись, повну свідомість та відповідальність, всі зазначені вище обставини, та приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, застосувавши інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням у порядку статті 75 КК України (з іспитовим строком тривалістю 1 рік) та із застосуванням щодо нього вимог статті 76 КК України (періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання).
Саме таке покарання буде справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та відповідатиме його особі і буде достатнім для досягнення передбачених ст. 50 КК України цілей покарання.
Метою покарання є не жорстка помста чи відплата особі з боку держави за вчинений злочин, а орієнтація законодавцем суду на застосування до засудженого такого комплексу обмежень його прав та свобод, який буде відчутним і водночас достатнім для досягнення основних цілей покарання-виправлення засудженої особи.
Запобіжний захід не обирався. Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
На підставі статті 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме документально підтверджені витрати на залучення експерта 1782,80 грн.
Долю речових доказів необхідно вирішити, відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 337, 348, 369-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд
ухвалив:
Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, який обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Відповідно до статті 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 :
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати, пов'язані із залученням експертів, в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн 80 коп.
Речові докази, після набрання вироку законної сили - речовину, яка містить у своєму складі особливо небезпечну - психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 0,3080 г, яка міститься у полімерному пакеті спеціального призначення з надписом «Україна МВС Експертна служба» № 3734182, - знищити.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1