Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/5676/25
провадження № 2/650/3362/25
24 вересня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді Сікори О.О., за участю секретаря - Завістовської Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 до Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому ОСОБА_3 на праві приватної власності, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовна заява мотивована тим, що після смерті спадкодавця відкрилася спадщина у виді нерухомого майна.
Позивач не може отримати свідоцтво про право власності, з причини непрацюючого нотаріуса яким заведено спадкову справу і яким матеріали справи до іншої установи не передано.
Отже, оскільки у встановленому законом порядку позивач не може оформити свої спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину, він змушений звернутися до суду з даним позовом.
На судове засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
На судове засідання представник відповідача, не з'явився.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер спадкодавець - чоловік позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 15 березня 2017 року.
Після смерті спадкодавця позивача, ОСОБА_3 , залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, які він успадкував після смерті своїх батьків за наведених нижче обставин.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , якому належав житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, що підтверджується Свідоцтвом про право приватної власності на житловий будинок, виданим 20.02.1983 за № 59, виданого ОСОБА_4 виконавчим комітетом Тягинської сільської Ради народних депутатів.
Відповідно до ст. ст. 549, 554 ЦК УРСР (1963 року) після його смерті спадщину прийняли у рівних частках як спадкоємці першої черги: дружина спадкодавця - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та син спадкодавця - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Так, статтею 548 ЦК УРСР (1963 року) визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо.
Так, відповідно до ст. ст. 549, 554 ЦК УРСР (1963 року) дружина спадкодавця - ОСОБА_5 прийняла спадщину у вигляді частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами шляхом вступу у володіння спадковим майном, так як остання проводжувала проживати в житловому будинку, що підтверджується довідкою Тягинської сільської ради від 25.03.2025.
Разом із цим, відповідно до ст. ст. 549, 554 ЦК УРСР (1963 року) син спадкодавця - ОСОБА_3 прийняв спадщину у вигляді частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами шляхом вступу у володіння спадковим майном, так як останній проводжував проживати в житловому будинку, що підтверджується довідкою Тягинської сільської ради від 25.03.2025.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Обставини прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 . ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 25 грудня 2001 року.
Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами.
Відповідно до ст. ст. 549, 554 ЦК УРСР (1963 року) після її смерті спадщину у вигляді вищевказаного майна прийняв син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , шляхом вступу у володіння спадковим майном, так як останній проводжував проживати в житловому будинку, що підтверджується довідкою Тягинської сільської від 25.03.2025 ради.
Статтею 548 ЦК УРСР (1963 року) визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо.
На підставі викладеного, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Обставини прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер спадкодавець - чоловік позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 15 березня 2017 року.
З урахуванням вищевказаного, після смерті спадкодавця позивача, ОСОБА_3 , залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами.
У подальшому, після смерті спадкодавця позивача приватним нотаріусом Бериславського районного нотаріального округу Херсонської області Мікуровою Л.Ю. заведено спадкову справу № 125/2017.
Позивач прийняла спадщину та є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується, зокрема, фактом заведення спадкової справи № 125/2017, наявним свідоцтвом про право на спадщину за законом від 25 жовтня 2017 року за реєстровим № 724, виданим приватним нотаріусом Бериславсього районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_6 , позивач є єдиним спадкоємцем вказаного майна та особи які мають право на обов'язкову частку у спадщині відсутні.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 успадкувала житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, після смерті ОСОБА_3 .
Разом із цим, на даний час позивач не має можливості оформити свої спадкові права на житловий будинок, оскільки вказаний приватний нотаріус зупинила свою діяльність на період воєнного часу, що підтверджується відповіддю Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.05.2025 року.
Вищевказаним листом підтверджено, що відповідно до заяви приватного нотаріуса Мікурової Л.Ю., отриманої міжрегіональним управлінням 13.01.2023, нотаріус зупинила свою нотаріальну діяльність. Договір про заміщення з іншим приватним нотаріусом нею не укладався. Документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса до Державного нотаріального архіву Херсонської області не передавалися.
Позивач на даний час вживає заходи, щодо оформлення своїх спадкових прав на майно, яке залишилося після смерті спадкодавця, однак позбавлений можливості оформити свої спадкові права у зв'язку із зупиненням нотаріусом нотаріальної діяльності на період воєнного часу, не передачею справ іншому нотаріусу або до архіву, відсутні відомості щодо збереження нотаріальної справи.
З огляду на зазначене, у Позивача немає можливості здійснити оформлення своїх спадкових прав, в позасудовому порядку, тому останній вимушений звернутись до суду із цим позовом.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
На підставі статті 1269 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Для того щоб одержати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємець повинен надати нотаріусу документи до переліку яких входить і правовстановлюючий документ на спадкове майно. Також на підставі п.1 глави 8 розділу І «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5 - «Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства....», у даному випадку відсутній правовий документ, який підтверджує право власності на вказаний житловий будинок.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1222 ЦК України спадкоємцями за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За таких обставин, виходячи з приписів статті 16 ЦК України це право підлягає захисту в судовому порядку. Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності. Отже, із зазначених положень цивільного законодавства вбачається, що позивач є спадкоємцем після померлого, якому на момент смерті належало майно, а отже він має право ставити на вирішення суду питання про перехід прав належних спадкодавцю до нього у порядку спадкування. Ухвалюючи рішення, суд врахував, що при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів як позивача, так і відповідача, який не заперечує проти задоволення вимог позивача. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої та частини третьої статті 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору суд покладає на позивача, враховуючи при цьому, що право останнього не було порушене неправомірними діями або бездіяльністю відповідача, вирішення вимоги позову не віднесено до компетенції відповідача та участь останнього обумовлена особливістю порядку вирішення спорів подібної категорії. З урахуванням викладеного та керуючись статтями 12, 13, 141, 200, 209, 259, 263 - 265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 до Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому ОСОБА_3 на праві приватної власності, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.О. Сікора