Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/455/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Категорія ст. 190КК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
23.09.2025 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 наухвалу слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 12 вересня 2025 року про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024121010000942 від 04.04.2024 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України,
Слідчий СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 погодженого з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_10 звернулась до Фортечного районного суду м. Кропивницького з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024121010000942 від 04.04.2024 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 01.04.2024 до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшло звернення від ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (номер мобільного телефону НОМЕР_1 ) про те, що 01.04.2024 невстановлена особа в додатку «Telegram», використовуючи акаунт ОСОБА_11 в месенджері «Telegram», здійснила розсилку повідомлень від імені заявника іншим громадянам з проханням надіслати кошти в сумі 16,000 грн. на банківські картки, підконтрольні невстановленій особі, у тому числі і на банківську картку № НОМЕР_2 , в результаті чого шахрайським шляхом заволоділа коштами, належними іншим громадянам. Окрім того, невстановлена особа здійснила ряд спроб оформити замовлення на картку заявниці в різних міжнародних торгових інтернет майданчиках, про що останній надійшли повідомлення з кодами підтвердження замовлень, а також невстановлена особа оформила заявку на оформлення кредиту на ім'я ОСОБА_11 в мікрозаймовій платформі Money Market на суму 18 000,00 грн, яка була схвалена, однак не підтверджена заявницею.
Крім цього, 02.05.2024 року до ЧЧ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшов рапорт Інспектора ВПК в Кіровоградській області ст. лейтенанта ОСОБА_12 за заявою ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_3 , про те, що 31.03.2024 року невідома особа, надіславши ій повідомлення в месенджері "Телеграм" від імені подруги ОСОБА_14 , з проханням позичити грошові кошти в борг, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами заявниці, котрі остання о 17:13 год. добровільно переказала грошові кошти у сумі 16000 грн зі своєї банківської картки № НОМЕР_4 на картку шахраїв № НОМЕР_5 емітовану в МоноБанк, відкриту на ОСОБА_15 , далі кошти у розмірі 16 000 грн були переказані 31.03.2024 на картковий рахунок НОМЕР_6 відкриту на ім'я ОСОБА_16 після чого 31.03.2024 грошові кошти у сумі 19 985 грн. переказані далі на картку НОМЕР_7 , тим самим заявниці завдало матеріальних збитків на вищевказану суму.
Дані відомості було внесенодо ЄРДР за №12024121010000942 правова кваліфікація ч.2 ст.15, ч.2 ст.190, ч.4 ст. 190 КК України.
Також в ході досудового розслідування допитано потерпілу ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка пояснила, що 31.03.2024 року о 16:56 год в месенджері «Телеграм» їй надійшло повідомлення з акаунту знайомої ОСОБА_11 , телефон НОМЕР_1 , з проханням позики грошових коштів в сумі 16 000 грн. не підозрюючи, що це можуть бути шахраї здійснила переказ вказаної суми на картку, яка була вказана в повідомленні, а саме № НОМЕР_5 . Пізніше потерпіла дізналась від своєї подруги, що її «Телеграм» акаунт зламали шахраї і кошти вона не просила та не отримувала.
В ході проведення досудового розслідування, на виконання доручення в порядку ст. 40 КПК України, до слідчого відділу надійшли матеріали ВПК в Кіровоградській області ДК НП України, відповідно до яких встановлено, що на картку шахраїв № НОМЕР_2 , 31.03.2024 року були переказані грошові кошти у сумі 16 000 грн, після чого з вказаної картки 31.03.2024 року о 15:10:42 грошові кошти у сумі 15 970 грн були переказані на картковий рахунок № НОМЕР_8 , далі 31.03.2024 року о 15:41:14 кошти у сумі 29 999 грн були переказані на банківську картку НОМЕР_9 . Після чого 31.03.2024 року о 16:12:52 здійснено платіж на суму 14 109 грн та 139 грн в поштовому відділенні №17 «Нова Пошта» м.Кропивницький, вул. Велика (Верхня) Пермська, 8ж. Також з банківської картки № НОМЕР_9 кошти були переказані на картку № НОМЕР_10 та після чого був здійснений платіж в магазині Алкомаг, який знаходився за адресою: м.Кропивницький, вул. Академіка Тамма, 4б. Крім цього, ОСОБА_13 31.03.2024 року о 17:13 переказала грошові кошти у сумі 16 000 грн зі своєї банківської картки № НОМЕР_4 на картку шахраїв № НОМЕР_5 , емітовану в Монобанк, відкриту на ім'я ОСОБА_15 , далі кошти у розмірі 16 000 грн були переказані 31.03.2024 на картковий рахунок НОМЕР_6 , відкриту на ім'я ОСОБА_16 , після чого 31.03.2024 грошові кошти у сумі 19 985 грн переказані далі на картку НОМЕР_7 . Також, ОСОБА_17 , 31.03.2024 року переказав грошові кошти у сумі 16 050 грн зі свого розрахункового рахунку НОМЕР_11 на банківську картку шахраїв № НОМЕР_12 , емітовану в АТ «КБ Приватбанк», відкриту на ОСОБА_18 .
Крім цього, в ході проведення досудового розслідування, на виконання доручення в порядку ст. 40 КПК України, до слідчого відділу надійшли матеріали ВПК в Кіровоградській області ДК НП України, відповідно до яких встановлено, що 15.03.2024, 17.03.2024 та 18.03.2024 з картки НОМЕР_9 ОСОБА_8 здійснив купівлю платних програм на сервісі London, PADDLE.NET*ZENNOLAB на суму 3900 грн. Тобтофактична оплатабула на сайті https://zennolab.com/ru/. На вказаному сайті розміщуються програми, скрипти та інші програмні забезпечення, а також боти, які можуть розсилати посилання сотням користувачів. Таким чином, особа за допомогою вказаних програм могла здійснювати розсилку фішингових повідомлень, на які в подальшому переходили люди, після чого трачали доступ до свого акаунту.
Також проведеними заходами по вказаному кримінальному провадженню встановлено осіб, які причетні до зламу акаунтів в мережі інтернет а також до використання грошових коштів, отриманих шахрайських шляхом: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , використовує тел. НОМЕР_13 (ІМЕІ НОМЕР_14 ) та тел. НОМЕР_15 (IMEI НОМЕР_16 ) проживає за адресою АДРЕСА_1 ; ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_4 , використовує тел. НОМЕР_17 (ІМЕІ НОМЕР_18 ), тел. НОМЕР_19 (ІМЕІ НОМЕР_20 ) поживає за адресою АДРЕСА_2 .
19.08.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 від 11.08.2025 року проведено обшук домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено речі.
20.08.2025 року вилучено речі, постановою слідчого були визнані речовими доказами в кримінальному проваджені №12024121010000942 від 02.04.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України, для проведення судових експертиз, оскільки могли бути використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення зберегти на собі його сліди.
Враховуючи вищевикладене, виникла необхідність у накладені арешту та забороні використання, а також забороні розпоряджатися вищевказаним вилученим майном, оскільки їх використання, а також розпорядження може призвести, до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 12 вересня 2025 року задоволено вказане клопотання.
Накладено арешт на майно, власником та володільцем якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із забороною його відчуження, розпорядження та користування, а саме на:
- 74 холдерів «MyVodafone» без номерів, 3 холдери «Kyivstar», 1 холдер «Lifecell» з № НОМЕР_21 , сім-карта «Kyivstar» з № НОМЕР_22 , які упаковано до спец пакету НПУ №WAR1129344;
-15 холдерів «Vodafone» без номерів, 55 холдерів «Kyivstar» з номерами сім-карток: НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , НОМЕР_32 , НОМЕР_33 , НОМЕР_34 , НОМЕР_35 , НОМЕР_36 , НОМЕР_37 , НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , НОМЕР_40 , НОМЕР_41 , НОМЕР_42 , НОМЕР_43 , НОМЕР_44 , НОМЕР_45 , НОМЕР_46 , НОМЕР_47 , НОМЕР_48 , НОМЕР_49 , НОМЕР_50 , НОМЕР_51 , НОМЕР_52 , НОМЕР_53 , НОМЕР_54 , НОМЕР_55 , НОМЕР_56 , НОМЕР_57 , НОМЕР_58 , НОМЕР_59 , НОМЕР_60 , НОМЕР_61 , НОМЕР_62 , НОМЕР_63 , НОМЕР_64 , НОМЕР_65 , НОМЕР_66 , НОМЕР_67 , НОМЕР_68 , НОМЕР_69 НОМЕР_70 , НОМЕР_71 , НОМЕР_72 , НОМЕР_73 , НОМЕР_74 , НОМЕР_75 , НОМЕР_76 , НОМЕР_77 та 16 холдерів «Lifecell», з номерами сім-карток: НОМЕР_78 , НОМЕР_79 , НОМЕР_80 , НОМЕР_81 , НОМЕР_82 , НОМЕР_83 , НОМЕР_84 , НОМЕР_85 , НОМЕР_86 , НОМЕР_87 , НОМЕР_88 , НОМЕР_89 , НОМЕР_90 , НОМЕР_91 , НОМЕР_92 , НОМЕР_93 які упаковано до спец пакету НПУ №WAR 1129345;
- 3 стартових пакети оператору «Lifecell», з яких два використані та мають номери сім-карток: НОМЕР_94 , НОМЕР_21 , та один не використаний з номером сім-картки: НОМЕР_95 , які упаковано до спец. пакету НПУ №WAR 1129357;
- один аркуш з записом, який вилучено до спец. пакету НПУ №WAR1129356;
- полімерний пакет з вмістом 8(восьми) сім-карт «Lifecell» з наліпкою на ньому ТОВ «Нова пошта» від 17.02.2025, «ВІДПРАВНИК - ОСОБА_20 , м. Софіївська, Борзагівка, відділення №11 н.т. НОМЕР_96 , ОТРИМУВАЧ - ОСОБА_19 , м. Кропивницький, відділення №5 н.т. НОМЕР_19 » з наступними номерами сім-карток: НОМЕР_97 , НОМЕР_98 , НОМЕР_99 , НОМЕР_100 , НОМЕР_101 , НОМЕР_102 , НОМЕР_103 , НОМЕР_104 , які поміщено до спец пакету НПУ №WAR1129358;
- товарний чек від 19.12.2023 року який поміщено до спец пакету НПУ №WAR1129359;
- мобільний телефон марки «Samsung S22+» чорного кольору, який поміщено до спец пакету НПУ №WAR1129317;
- пристрій ноутбук марки «Dell» чорного кольору який поміщено до спец пакету НПУ №INZ 3030814;
- системний блок, який поміщено до спец пакету №7308697;
- ноутбук марки «HP» з блоком заряджання який поміщено до спец пакету НПУ №7308694;
- 3 паперових конверти ТОВ «Нова пошта» на єдиного отримувача « ОСОБА_19 , 15.07.2025 накладна №59001185939155 - 29.07.2025 накладна - 59001193844060, 07.08.2025 накладна №59001199068151», які поміщено до спец пакету НПУ №INZ 3030816;
- системний блок та мережеве обладнання які були поміщені до спец пакету НПУ №7308699;
- Industrial 30-PORT USB HUB в кількості 3 штук, з загальною кількістю модемів (з сім картами) в працюючому стані 60 шт, які поміщено коробки та опечатано биркою НПУ №INZ 3030815;
- 14 коробок від мобільного телефону «RealmiA2+» з наступними серійними номерами на коробках: S-4964463W505930; S-4656563XR01477; S-4964263XM00078; S-4964463W500438; S-4964463W508963; S-4964263XM0004; S-4964463W501246; S-4964463W508877; S-4963963VT10295; S-4964263W106839; S-4964463W505689; S-4964463W508475; S-4964463W506994; S-4963863VR02122, з печаткою ТОВ «Альфа трейд-15» Код ЄРДОУ-44512873, які було поміщено до спец пакету НПУ №7308698;
- мобільний телефон марки «Samsung M31», який поміщено до спец пакету НПУ №WAR 1129317;
- 198 стартових пакетів «MyVodafone» з наступними номера сім-карток: НОМЕР_105 , НОМЕР_106 , НОМЕР_107 , НОМЕР_108 , НОМЕР_109 , НОМЕР_110 , НОМЕР_111 , НОМЕР_112 , НОМЕР_113 , НОМЕР_114 , НОМЕР_115 , НОМЕР_116 , НОМЕР_116 , НОМЕР_117 , НОМЕР_118 , НОМЕР_119 , НОМЕР_120 , НОМЕР_121 , НОМЕР_122 , НОМЕР_123 , НОМЕР_124 , НОМЕР_125 , НОМЕР_126 , НОМЕР_127 , НОМЕР_128 , НОМЕР_129 , НОМЕР_130 , НОМЕР_131 , НОМЕР_132 , НОМЕР_133 , НОМЕР_134 , НОМЕР_135 , НОМЕР_136 , НОМЕР_137 , НОМЕР_138 , НОМЕР_139 , НОМЕР_140 , НОМЕР_141 , НОМЕР_142 , НОМЕР_143 , НОМЕР_144 , НОМЕР_145 , НОМЕР_146 , НОМЕР_147 , НОМЕР_148 , НОМЕР_149 , НОМЕР_150 , НОМЕР_151 , НОМЕР_152 , НОМЕР_153 , НОМЕР_154 , НОМЕР_155 , НОМЕР_156 , НОМЕР_157 , НОМЕР_158 , НОМЕР_159 , НОМЕР_160 , НОМЕР_161 , НОМЕР_162 , НОМЕР_163 , НОМЕР_164 , НОМЕР_165 , НОМЕР_166 , НОМЕР_167 , НОМЕР_168 , НОМЕР_169 , НОМЕР_170 , НОМЕР_171 , НОМЕР_172 , НОМЕР_173 , НОМЕР_174 , НОМЕР_175 , НОМЕР_176 , НОМЕР_177 , НОМЕР_178 , НОМЕР_179 , НОМЕР_180 , НОМЕР_181 , НОМЕР_182 , НОМЕР_183 , НОМЕР_184 , НОМЕР_185 , НОМЕР_186 , НОМЕР_187 , НОМЕР_188 , НОМЕР_189 , НОМЕР_190 , НОМЕР_191 , НОМЕР_192 , НОМЕР_193 , НОМЕР_194 , НОМЕР_195 , НОМЕР_196 , НОМЕР_197 , НОМЕР_198 , НОМЕР_199 , НОМЕР_200 , НОМЕР_201 , НОМЕР_202 , НОМЕР_203 , НОМЕР_204 , НОМЕР_205 , НОМЕР_206 , НОМЕР_207 , НОМЕР_208 , НОМЕР_209 , НОМЕР_210 , НОМЕР_211 , НОМЕР_212 , НОМЕР_213 , НОМЕР_214 , НОМЕР_215 , НОМЕР_216 , НОМЕР_217 , НОМЕР_218 , НОМЕР_219 , НОМЕР_220 , НОМЕР_221 , НОМЕР_222 , НОМЕР_223 , НОМЕР_224 , НОМЕР_225 , НОМЕР_226 , НОМЕР_227 , НОМЕР_228 , НОМЕР_229 , НОМЕР_230 , НОМЕР_231 , НОМЕР_232 , НОМЕР_233 , НОМЕР_234 , НОМЕР_235 , НОМЕР_236 , НОМЕР_237 , НОМЕР_238 , НОМЕР_239 , НОМЕР_240 , НОМЕР_241 , НОМЕР_242 , НОМЕР_243 , які запаковано до спец пакету НПУ №7308691;
- 475 стартових пакетів «My Vodafone» з наступними номерами сім-карток: НОМЕР_244 , НОМЕР_245 , НОМЕР_246 , НОМЕР_247 , НОМЕР_248 , НОМЕР_249 , НОМЕР_250 , НОМЕР_251 , НОМЕР_252 , НОМЕР_253 , НОМЕР_254 , НОМЕР_255 , НОМЕР_256 , НОМЕР_257 , НОМЕР_258 , НОМЕР_259 , НОМЕР_260 , НОМЕР_261 , НОМЕР_262 , НОМЕР_263 , НОМЕР_264 , НОМЕР_265 , НОМЕР_266 , НОМЕР_267 , НОМЕР_268 , НОМЕР_269 , НОМЕР_270 , НОМЕР_271 , НОМЕР_272 , НОМЕР_273 , НОМЕР_274 , НОМЕР_275 , НОМЕР_276 , НОМЕР_277 , НОМЕР_278 , НОМЕР_279 , НОМЕР_280 , НОМЕР_281 , НОМЕР_282 , НОМЕР_283 , НОМЕР_284 , НОМЕР_285 , НОМЕР_286 , НОМЕР_287 , НОМЕР_288 , НОМЕР_289 , НОМЕР_290 , НОМЕР_291 , НОМЕР_292 , НОМЕР_293 , НОМЕР_294 , НОМЕР_295 , НОМЕР_296 , НОМЕР_297 , НОМЕР_298 , НОМЕР_299 , НОМЕР_300 , НОМЕР_301 , НОМЕР_302 , НОМЕР_303 , НОМЕР_304 , НОМЕР_305 , НОМЕР_306 , НОМЕР_307 , НОМЕР_308 , НОМЕР_309 , НОМЕР_310 , НОМЕР_311 , НОМЕР_312 , НОМЕР_313 , НОМЕР_314 , НОМЕР_315 , НОМЕР_316 , НОМЕР_317 , НОМЕР_318 , НОМЕР_319 , НОМЕР_320 , НОМЕР_321 , НОМЕР_322 , НОМЕР_323 , НОМЕР_324 , НОМЕР_325 , НОМЕР_326 , НОМЕР_327 , НОМЕР_328 , НОМЕР_329 , НОМЕР_330 , НОМЕР_331 , НОМЕР_332 , НОМЕР_333 , НОМЕР_334 , НОМЕР_335 , НОМЕР_336 , НОМЕР_337 , НОМЕР_338 , НОМЕР_339 , НОМЕР_340 , НОМЕР_341 , НОМЕР_342 , НОМЕР_343 , НОМЕР_344 , НОМЕР_345 , НОМЕР_346 , НОМЕР_347 , НОМЕР_348 , НОМЕР_349 , НОМЕР_350 , НОМЕР_351 , НОМЕР_352 , НОМЕР_353 , НОМЕР_354 , НОМЕР_355 , НОМЕР_356 , НОМЕР_357 , НОМЕР_358 , НОМЕР_359 , НОМЕР_360 , НОМЕР_361 , НОМЕР_362 , НОМЕР_363 , НОМЕР_364 , НОМЕР_365 , НОМЕР_366 , НОМЕР_367 , НОМЕР_368 , НОМЕР_369 , НОМЕР_370 , НОМЕР_371 , НОМЕР_372 , НОМЕР_373 , НОМЕР_374 , НОМЕР_375 , НОМЕР_376 , НОМЕР_377 , НОМЕР_378 , НОМЕР_379 , НОМЕР_380 , НОМЕР_381 , НОМЕР_382 , НОМЕР_383 , НОМЕР_384 , НОМЕР_385 , НОМЕР_386 , НОМЕР_387 , НОМЕР_388 , НОМЕР_389 , НОМЕР_390 , НОМЕР_391 , НОМЕР_392 , НОМЕР_393 , НОМЕР_394 , НОМЕР_395 , НОМЕР_396 , НОМЕР_397 , НОМЕР_398 , НОМЕР_399 , НОМЕР_400 , НОМЕР_401 , НОМЕР_402 , НОМЕР_403 , НОМЕР_404 , НОМЕР_405 , НОМЕР_406 , НОМЕР_407 , НОМЕР_408 , НОМЕР_409 , НОМЕР_410 , НОМЕР_411 , НОМЕР_412 , НОМЕР_413 , НОМЕР_414 , НОМЕР_415 , НОМЕР_416 , НОМЕР_417 , НОМЕР_418 , НОМЕР_419 , НОМЕР_420 , НОМЕР_421 , НОМЕР_422 , НОМЕР_423 , НОМЕР_424 , НОМЕР_425 , НОМЕР_426 , НОМЕР_427 , НОМЕР_428 , НОМЕР_429 , НОМЕР_430 , НОМЕР_431 , НОМЕР_432 , НОМЕР_433 , НОМЕР_434 , НОМЕР_435 , НОМЕР_436 , НОМЕР_437 , НОМЕР_438 , НОМЕР_439 , НОМЕР_440 , НОМЕР_441 , НОМЕР_442 , НОМЕР_443 , а також 12 пакетів зі стартовими пакетами по 25 з вмістом кожна, номерні стартові пакети «MyVodafone», а саме: (1) S/N start: 11205465600- S/N end: 112054655624, (2) S/N start: 116077269075- S/N end: 116077269099, (3) S/N start: 116077993572 - S/N end: 116074993599, (4) S/N start: 116080105775 - S/N end: 116080105799, (5) S/N start: 11607995475 - S/N end: 11607995499, (6) S/N start: 116078601475 - S/N end: 116078601499, (7) S/N start: 116077887450 - S/N end: 116077887474, (8) S/N start: 116079731775- S/N end: 116079731799, (9) S/N start: 116079734100 - S/N end: 116079734124, (10) S/N start: 116077065950- S/N end: 116077265974, (11) S/N start: 116080104575 - S/N end: 116080104599, (12) S/N start: 116074773950- S/N end: 116074773974, які було вилучено та поміщено до спец пакету НПУ №7308700;
- 74 стартових пакетів «Vodafone» з наступними номерами сім-карток: НОМЕР_444 , НОМЕР_445 , НОМЕР_446 , НОМЕР_447 , НОМЕР_448 , НОМЕР_449 , НОМЕР_450 , НОМЕР_451 , НОМЕР_452 , НОМЕР_453 , НОМЕР_454 , НОМЕР_455 , НОМЕР_456 , НОМЕР_457 , НОМЕР_458 , НОМЕР_459 , НОМЕР_460 , НОМЕР_461 , НОМЕР_462 , НОМЕР_463 , НОМЕР_464 , НОМЕР_465 , НОМЕР_466 , НОМЕР_467 , НОМЕР_468 , НОМЕР_469 , НОМЕР_470 , НОМЕР_471 , НОМЕР_472 , НОМЕР_473 , НОМЕР_474 , НОМЕР_475 , НОМЕР_476 , НОМЕР_477 , НОМЕР_478 , НОМЕР_479 , НОМЕР_480 , НОМЕР_481 , НОМЕР_482 , НОМЕР_483 , НОМЕР_484 , НОМЕР_485 , НОМЕР_486 , НОМЕР_487 , НОМЕР_488 , НОМЕР_489 , НОМЕР_490 , НОМЕР_491 , НОМЕР_492 , НОМЕР_493 , НОМЕР_494 , НОМЕР_495 , НОМЕР_496 , НОМЕР_497 , НОМЕР_498 , НОМЕР_499 , НОМЕР_500 , НОМЕР_501 , НОМЕР_502 , НОМЕР_503 , НОМЕР_504 , НОМЕР_505 , НОМЕР_506 , НОМЕР_507 , НОМЕР_508 , НОМЕР_509 , НОМЕР_510 , НОМЕР_511 , НОМЕР_512 , НОМЕР_513 , НОМЕР_514 , НОМЕР_515 , НОМЕР_516 , НОМЕР_517 вилучено до спец пакету НПУ №INZ 3030817.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснено, що відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.
Судове рішення мотивоване тим, що вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_19 , останнім під час проведення обшуку не стверджувалося, що вилучене майно чи його частина йому не належить, не надавалось доказів отримання в ремонт чи налаштування техніки від третіх осіб.
Враховуючи обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у цьому кримінальному провадженні, вважаю, що ініціатором клопотання доведено, що арешт вказаного майна на даній стадії досудового слідства необхідний з метою збереження речових доказів, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 від 12.09.2025 року (справа № 404/5323/24; КП № 12024121010000942 від 02.04.2024 року), якою задоволено клопотання від 20.08.2025 року слідчої СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 про арешт майна , що було вилучене під час обшуку 19.08.2025 року у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна і зобов'язати слідчу СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 повернути вилучене під час обшуку майно.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що станом на момент подання апеляційної скарги 17.09.2025 року, повного тексту ухвали від 12.09.2025 року, якою було задоволено клопотання про арешт манна немає. Ні власник манна, ні представник повний текст вказаного клопотання не отримували.
У даному випадку клопотання про арешт майна було подано 20.08.2025 року, натомість розглянуто судом лише 12.09.2025 року. Тобто розгляд відбувся із суттєвим порушенням строків, чітко встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у строки, встановлені цим Кодексом. Пропуск строків без їх продовження у передбачений законом спосіб (а в матеріалах відсутні будь-які дані про ухвалу слідчого судді щодо продовження строку розгляду, наскільки відомо стороні власника майна) є істотним порушенням вимог КПК.
Недотримання строків, встановлених ст. 172, 173 КПК України, є самостійною підставою для скасування ухвали про арешт майна. Це зумовлено тим, що дотримання процесуальних строків має принципове значення для забезпечення прав власника майна та недопущення свавільного обмеження конституційного права на мирне володіння своїм майном (ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Клопотання про арешт вилученого майна подано не прокурором, а слідчою СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 за погодженням прокурора Кропивницької окружної прокуратури, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України, в якій чітко зазначено, що з даним клопотанням має право звертатися лише прокурор.
Таким чином, з клопотанням до слідчого судді звернулася неповноважна особа, однак слідчим суддею не було взято до уваги даний факт.
Слідчим у клопотанні не доведено, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним в ст.98 КПК України та не доведено необхідність збереження вказаного майна як речових доказів.
Заслухавши доповідача, представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти ї задоволення, перевіривши матеріали надані прокурором під час апеляційного розгляду справи, та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.
Однією з процесуальних гарантій реалізації прав людини в кримінальному провадженні являється здійснення слідчими суддями, у порядку передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених КПК (статті 370, 372).
Вона має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Під обґрунтованістю ухвали розуміється її постановлення на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені доказами та іншими матеріалами, якими слідчий чи прокурор обґрунтовують доводи клопотання, та які досліджені під час судового розгляду та оцінені слідчим суддею відповідно до вимог ст. 94 КПК.
Вмотивованою є ухвала слідчого судді, в якій наведені належні й достатні мотиви та підстави її ухвалення.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен був з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
За змістом п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ч.2 ст. 171 КПК України, відповідно до якої, у ньому має бути зазначено правові (законні) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, а також перелік та види майна, що належить арештувати, документи що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим третіми особами таким майном.
Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, згідно якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами у кримінальному провадженні є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Арешт майна з підстав передбачених ч.2 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, відповідно до ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
В даному випадку слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог ст.ст. 170-173 КПК України, не з'ясував та не дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а саме правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні тощо.
Колегією суддів під час апеляційного розгляду встановлено, що в провадженні СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 погодженого з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_10 звернулась до Фортечного районного суду м. Кропивницького з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024121010000942 від 04.04.2024 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України.
19.08.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 від 14.08.2025 року проведено обшук домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено речі.
20.08.2025 року вилучені речі, постановою слідчого були визнані речовими доказами в кримінальному проваджені №12024121010000942 від 02.04.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України, для проведення судових експертиз, оскільки могли бути використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення зберегти на собі його сліди.
В ході проведення досудового розслідування, на виконання доручення в порядку ст. 40 КПК України, до слідчого відділу надійшли матеріали ВПК в Кіровоградській області ДК НП України, відповідно до яких встановлено, що 15.03.2024, 17.03.2024 та 18.03.2024 з картки НОМЕР_9 ОСОБА_8 здійснив купівлю платних програм на сервісі London, PADDLE.NET*ZENNOLAB на суму 3900 грн. Тобтофактична оплатабула на сайті https://zennolab.com/ru/. На вказаному сайті розміщуються програми, скрипти та інші програмні забезпечення, а також боти, які можуть розсилати посилання сотням користувачів. Таким чином особа за допомогою вказаних програм могла здійснювати розсилку фішингових повідомлень, на які в подальшому переходили люди, після чого втрачали доступ до свого акаунту.
Також проведеними заходами по вказаному кримінальному провадженню встановлено осіб, які причетні до зламу акаунтів в мережі інтернет а також до використання грошових коштів, отриманих шахрайських шляхом: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , використовує тел. НОМЕР_13 (ІМЕІ НОМЕР_14 ) та тел. НОМЕР_15 (IMEI НОМЕР_16 ) проживає за адресою АДРЕСА_1 ; ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_4 , використовує тел. НОМЕР_17 (ІМЕІ НОМЕР_18 ), тел. НОМЕР_19 (ІМЕІ НОМЕР_20 ) поживає за адресою АДРЕСА_2 .
Колегія суддів не може не зазначити, що КПК України не вимагає, щоб на момент розгляду клопотання про арешт майна у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, та конкретну особу було повідомлено про підозру. Адже, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про доцільність накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
На думку колегії суддів, наявні підстави стверджувати про те, що існують обґрунтовані підозри вважати про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.190, ч.4 ст. 190 КК України.
Також, в ході досудового розслідування встановлено, що учасники злочинної групи можуть і в подальшому скоювати злочини пов'язані з шахрайськими діями.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що вилучені речі в результаті обшуку домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 - під час якого виявлено та вилучено майно описане в прохальній частині клопотання, яке постановою слідчого визнано у кримінальному провадженні № 12024121010000942 речовими доказами, може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а також те, що дані речі, зберегли на собі сліди та інші відомості, які можуть бути використані, як доказ, потрібні для проведення необхідних слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні, а також те, що дані речі, зберегли на собі сліди та інші відомості, які можуть бути використані як доказ, потрібні для проведення необхідних слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні, зокрема компьютерно-технічних експертиз для отримання інформації щодо можливого вчинення інших злочинів.
А тому, колегія суддів погоджується з мотивацією слідчого судді про те, що вилучені речі в результаті обшуку є речовим доказом та з метою унеможливлення подальшого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення та відчуження тимчасово вилученого майна, необхідно накласти арешт.
З тих же підстав колегією суддів не можуть бути враховані твердження захисника про те що ОСОБА_19 не причетний до вчинення кримінального правопорушення, оскільки в ході досудового розслідування необхідно провести необхідних слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні, які дадуть відповідь щодо можливого зв'язку чи його відсутності, зазначеного в клопотанні слідчого майна з вчиненим злочином, а скасування накладення арешту позбавить можливості провести вказані слідчі дії.
На даному етапі досудового розслідування доводи представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 , з приводу того, що речі на які накладено арешт - не є знаряддям вчинення злочину, не містять слідів кримінального правопорушення і не були об'єктом протиправних дій, слідчим суддею не враховуються, оскільки такі обставини можуть бути перевірені виключного в ході проведення слідчих (розшукових) дій, в т.ч. судових експертиз.
Водночас, сам по собі факт вирішення слідчим суддею клопотання про арешт майна із пропуском строків, визначених КПК України, не може бути підставою для відмови в арешті майна, яке відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні задля досягнення його завдань. Крім того, КПК України не передбачає такої підстави для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, як недотримання слідчим суддею строку, визначеного ч. 6 ст. 173 КПК України. Відомостей про повернення вилученого майна на час розгляду клопотання про його арешт матеріали провадження не містять.
Щодо доводів представника власника майна, що ОСОБА_8 є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, тому з клопотанням про арешт майна мав звернутися прокурор, а не слідчий за погодженням з прокурором, слідчий суддя зазначає таке.
Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.64-2 КПК третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.171 КПК з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, невідповідності висновків суду фактичним обставинам, які б давали підстави для скасування вказаної ухвали слідчого судді та прийняття рішення про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна колегія суддів не вбачає.
З огляду на вищенаведене та враховуючи, що судом першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно, зазначене в клопотанні.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та в межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слід визнати непереконливими, підстав для обґрунтованого сумніву в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегією суддів при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею відповідно до ст.ст.132, 170, 173 КПК дотримані принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності осіб завданням кримінального провадження та враховані наслідки від вжиття такого тимчасового заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, доказів негативних наслідків обраного заходу забезпечення особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано та під час судового розгляду скарги не встановлено.
В апеляційний скарзі містяться, також, інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні та бути самостійною підставою для зняття арешту з майна.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов'язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для арешту, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі представника власника майна, колегією суддів не встановлено, у зв'язку з чим доводи слідчого судді викладені в ухвалі про накладення арешту на майно є законними, обґрунтованими та такими, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги, підлягають залишенню без задоволення.
Натомість вказане рішення слідчого судді не перешкоджає власнику майна в подальшому, в разі недотримання розумних строків проведення розслідування, порушувати перед органами досудового слідства, слідчим суддею клопотання про скасування арешту.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 183, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 12 вересня 2025 року про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024121010000942 від 04.04.2024 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4