Справа № 344/20132/24
Провадження № 22-ц/4808/1330/25
Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М.
Суддя-доповідач Томин
22 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючої Томин О.О.,
суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,
за участю секретаря Струтинської Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 17 липня 2025 року, постановлену в складі судді Атаманюка Б.М. в м. Івано-Франківську, у справі за об'єднаними позовами: ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ нерухомого майна,
У листопаді 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: поділити спільне майно подружжя шляхом виділення йому трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а також комори №1167, що знаходиться у підвальному поверсі зазначеного будинку (за адресою АДРЕСА_2 ) площею 3,1 кв.м., та визнати за ним право власності на вказані об'єкти нерухомості; виділення ОСОБА_1 однокімнатної квартири та комори ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , та визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на вказане нерухоме майно; в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_1 на його користь компенсацію 1/2 різниці вартості спільного нерухомого майна подружжя, що підлягає поділу в розмірі 57675 грн., 1/2 різниці вартості спільного іншого (рухомого) майна подружжя, що підлягає поділу, у розмірі 36995 грн. (т. 2, а.с. 1-4, 58-59).
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ нерухомого майна, в якому просила: поділити майно подружжя шляхом виділення їй однокімнатної квартири загальною площею 50,4 кв.м. з коморою LXXIXa площею 2,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , та визнати за нею право власності на вказані об'єкти нерухомого майна; в порядку поділу майна подружжя стягнути із ОСОБА_2 на її користь компенсацію 2/3 різниці вартості спільного нерухомого майна подружжя, що підлягає поділу у розмірі 2734871,86 грн. (т. 1, а.с. 1-4).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 18 березня 2025 року справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя об'єднано в одне провадження із справою за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ нерухомого майна. Об'єднаній справі присвоєно номер 344/20132/24 (т. 2, а.с. 98-100).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 02 квітня 2025 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Вінтоняка Н.М. про призначення судової оціночно-будівельної експертизи. Призначено по справі судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
- яка ринкова вартість (ціна) об'єкта нерухомого майна, а саме : однокімнатної квартири та комори LXXIXa, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ?
- яка ринкова вартість (ціна) об'єкта нерухомого майна, а саме: трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ?
- яка ринкова вартість (ціна) об'єкта нерухомого майна, а саме: комори №1167 у підвальному поверсі загальною площею 3,1 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_2 ?
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, вул. Академіка Сахарова, 23-А, м. Івано-Франківськ (т.2, а.с.108-110).
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 27.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 02.04.2025 змінено в частині визначення експертної установи. Проведення зазначеної експертизи доручено Івано-Франківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (т. 2, а.с. 159-162).
30.06.2025 на адресу місцевого суду від Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України повернулися матеріали справи та ухвала про призначення експертизи без виконання, оскільки на цей час у Івано-Франківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України відсутній судовий експерт, який має право на проведення призначеної експертизи (т. 2, а.с. 166).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 02.07.2025 поновлено провадження по справі, призначено підготовче провадження (т. 2, а.с. 172-173).
Сторони у підготовче судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Позивач ОСОБА_2 17.07.2025 подав до суду клопотання, в якому наполягав на вирішенні питання щодо визначення установи для проведення призначеної по справі судової оціночно-будівельної експертизи для визначення дійсної вартості нерухомого майна. Запропонував доручити проведення призначеної у справі експертизи на вибір суду декільком установам: Івано-Франківському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, Чернівецькому відділенню Київського науково-дослідного інститут судових експертиз (т. 2, а.с. 190-192).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 17 липня 2025 року, яка є предметом апеляційного оскарження, у справі призначено судову оціночно-будівельну експертизу (т. 2, а.с. 194-196), на розгляд якої поставлено такі питання:
- яка ринкова вартість (ціна) об'єкта нерухомого майна, а саме: однокімнатної квартири та комори LXXIXa, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ?
- яка ринкова вартість (ціна) об'єкта нерухомого майна, а саме: трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ?
- яка ринкова вартість (ціна) об'єкта нерухомого майна, а саме: комори №1167 у підвальному поверсі загальною площею 3,1 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_2 ?
Проведення експертизи доручено експертам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Багата 5А, м. Тернопіль, Тернопільська область).
Обов'язок по оплаті витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, покладено на ОСОБА_2 .
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладеного на них обов'язку.
Провадження по справі на час проведення судової експертизи зупинено.
На вказану ухвалу ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що ухвалою Івано-Франківського міського суду від 02.07.2025 відновлено провадження по справі, призначено підготовче засідання на 10.07.2025, у яке вона фізично не змогла з'явитися, оскільки була записана на прийом до лікаря терапевта, що документально підтверджено, тому просила суд у зв'язку з її станом здоров'я відкласти розгляд справи після 30.07.2025. Однак, суд не звернув уваги на її клопотання і призначив справу на 17.07.2025. Вказує, що у це судове засідання вона не прибула, оскільки перебувала на амбулаторному лікуванні, її представник подав клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин, яке суд проігнорував і постановив ухвалу про призначення оціночно-будівельної експертизи без належного погодження експертної установи з іншою стороною.
На її думку, суд першої інстанції порушив вимоги статті 103 ЦПК України, оскільки згоди щодо призначення експертизи та доручення її проведення спеціалістам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз між сторонами досягнуто не було. Вказане відділення судових експертиз Київського науково-дослідного інституту проводить оціночно-будівельні експертизи надто довго, оскільки воно залучене до оцінки вартості пошкодженого майна на Східній Україні, що призведе до затягування судового процесу.
Також зазначає, що під час визначення експертної установи суд не навів мотивів, з яких вирішив доручити проведення експертизи експертам саме Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Крім того, вказує, суд не взяв до уваги, що призначення експертизи є недоцільним та необґрунтованим і призведе до затягування судового процесу, оскільки у матеріалах справи вже знаходяться чотири звіти про оцінку нерухомого майна, яке перебуває у спільній сумісній власності. Зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Просить оскаржену ухвалу суду скасувати повністю.
ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає ухвалу суду першої інстанції законною і обґрунтованою.
Зазначає, що з урахуванням вимог ч. 3 ст. 103 ЦПК України суд першої інстанції визначив відповідного суб'єкта проведення експертизи самостійно, не здійснивши при цьому жодних порушень.
На його думку, твердження апелянтки про ігнорування поданих нею та її представником клопотань про відкладення розгляду справи є необґрунтованими, оскільки вона жодного разу не була присутня у судових засіданнях по цій справі, а її представник не прибув та не повідомив суд про причини неявки на підготовче засідання, яке відбулося 10 липня 2025 року. У судове засідання 17 липня 2025 року ОСОБА_1 та її представник також не прибули. А відповідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Вказує, що він 17 липня 2025 року подав клопотання, у якому для проведення судової будівельно-технічної експертизи з урахуванням віддаленості та завантаженості запропонував такі установи: Івано-Франківське відділення, Тернопільське відділення та Чернівецьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Не погоджується із твердженням апелянтки про те, що суд доручив проведення експертизи експертам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз без належного погодження експертної установи з іншою стороною. Від ОСОБА_1 пропозицій щодо питань, які слід поставити на розгляд експерта, як і пропозицій щодо експертної установи чи експерта, якому слід доручити проведення експертизи у справі, не надходило.
Зазначає, що твердження Козлової Т.Ю. про надзвичайно тривале проведення оціночно-будівельної експертизи спеціалістами Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз не підтверджується жодними доказами та не відповідає дійсності, оскільки 08 серпня 2025 року ним отримано рахунок за проведення судової оціночно-будівельної експертизи у цій справі, який був надісланий вказаною експертною установою. На його думку, це свідчать про проведення експертизи у розумні строки, без затягування судового процесу.
Також вказує, що твердження апелянти про недоцільність та необґрунтованість призначення експертизи уже були спростовані Івано-Франківським апеляційним судом під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 02 квітня 2025 року у цій справі.
Зазначає, що наявні в матеріалах справи звіти оцінювача про вартість майна суперечать один одному, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність призначення по справі судової оціночно-будівельної експертизи.
Просить відмовити у задоволенні апеляційного скарги, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - адвокат Іванців М.В. (поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції) доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.
Позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Вінтоняк Н.М. заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, просили оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, заперечення ОСОБА_2 та його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, зважаючи на таке.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає.
Предметом спору у цій справі є поділ спільного майна подружжя, зокрема, в частині нерухомого майна: однокімнатної квартири та комори LXXIXa, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ; трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; комори №1167 у підвальному поверсі загальною площею 3,1 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно поданого ОСОБА_1 . Звіту про експертну оцінку від 30.01.2025 оціночна (ринкова) вартість трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_2 , 02.07.2024, становить 4029575 грн. (т. 2, а.с. 69-70).
Згідно поданого ОСОБА_1 . Звіту про експертну оцінку від 30.01.2025 оціночна (ринкова) вартість однокімнатної квартири з коморою LXXIXa площею 2,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , яка зареєстрована за ОСОБА_1 , становить 2057394,00 грн. (т. 2, а.с. 71-72).
Згідно поданого ОСОБА_2 . Звіту про оцінку від 29.10.2024 оціночна вартість трьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_2 , становить 2785180,00 грн. (т. 2, а.с. 17).
Згідно поданого ОСОБА_2 . Звіту про оцінку майна від 29.10.2024 оціночна вартість однокімнатної квартири з коморою LХХІХа, за адресою: АДРЕСА_3 , яка зареєстрована за ОСОБА_1 30.06.2016, становить 2958500,00 грн. (т. 2, а.с. 12).
Постановляючи оскаржувану ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції керувався тим, що вартість оціненого спірного майна, визначена кожною із сторін по справі, суттєво відрізняється, тому відповідно до п. 2 ч. 1. ст. 103 ЦПК України є підстави для призначення судової оціночно-будівельної експертизи спірного нерухомого майна з метою визначення його ринкової вартості. Вирішуючи питання щодо установи, якій слід доручити виконання призначеної експертизи, суд враховував уже прийняті у цій справі рішення із вказаного питання, та те, що у раніше визначеній експертній установі (Івано-Франківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України) відсутній судовий експерт, який має право на проведення такої експертизи. Тому суд вважав, що проведення експертизи слід доручити спеціалістам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інститут судових експертиз.
Апеляційний суд погоджується із такими висновками, з огляду на наступне.
Порядок призначення експертизи судом регулюється §6 глави 5 розділу І ЦПК України.
За приписами частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
За змістом частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Із аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності,а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Статтею 104 ЦПК України передбачено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
У справі, що розглядається, вартість оціненого спірного майна, визначена кожною із сторін по справі, суттєво відрізняється, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що є підстави для призначення судової оціночно-будівельної експертизи спірного нерухомого майна з метою визначення його ринкової вартості.
Такого ж висновку дійшов апеляційний суд у постанові від 27 травня 2025 року, прийнятій у цій справі під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу суду першої інстанції у цій справі від 02.04.2025, якою призначено судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої постановлено ті ж питання, однак яка не була проведена у зв'язку з відсутністю відповідного експерта в Івано-Франківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України (т. 2, а.с. 159-162).
Зокрема, у вищевказаній постанові від 27 травня 2025 року апеляційний суд зазначав, що: «Беручи до уваги, що вартість спірного нерухомого майна, яка зазначена в звітах про оцінку майна, які надані сторонами, суттєво відрізняється, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про призначення у даній справі судової оціночно-будівельної експертизи для визначення ринкової вартості спірних об'єктів майна, оскільки для визначення вартості спірних об'єктів необхідні спеціальні знання. Доводи апеляційної скарги про те, що призначення експертизи є недоцільним та необґрунтованим та призведе до затягування судового процесу, не заслуговують на увагу, оскільки питання визначення вартості майна потребує спеціальних знань і призначення судом експертизи є одним із способів збирання доказів.»
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що призначення експертизи є недоцільним та необґрунтованим і призведе до затягування судового процесу, колегія суддів відхиляє як такі, що уже були спростовані судом апеляційної інстанції.
Оцінюючи висновок місцевого суду про доручення проведення експертизи спеціалістам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
ОСОБА_2 у своєму клопотанні від 17.07.2025 наполягав на вирішенні питання щодо визначення установи для проведення призначеної по справі судової оціночно-будівельної експертизи для визначення дійсної вартості нерухомого майна і запропонував доручити проведення призначеної у справі експертизи на вибір суду декільком установам: Івано-Франківському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, Чернівецькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (т. 2, а.с. 190-192).
Козлова Т.Ю. в апеляційній скарзі стверджує, що суд постановив ухвалу про призначення оціночно-будівельної експертизи без належного погодження експертної установи з іншою стороною, проігнорувавши подані нею та її представником клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин.
Такі доводи колегія суддів відхиляє. ОСОБА_1 чи її представник не скористалися правом подати суду свої пропозиції щодо експерта чи експертної установи, або ж заперечення щодо експертних установ, запропонованих ОСОБА_2 , такі заяви в матеріалах справи відсутні, хоча питання призначення експертизи вирішувалося неодноразово. Тому місцевий суд визначив одну із запропонованих ОСОБА_2 установ, що відповідає положенням ч. 3 ст. 103 ЦПК України.
Суд першої інстанції правильно врахував уже прийняті у цій справі рішення щодо призначення експертизи, а також те, що у раніше визначеній експертній установі (Івано-Франківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України) відсутній судовий експерт, який має право на проведення призначеної експертизи. З огляду на викладене, суд обґрунтовано вважав, що проведення експертизи слід доручити спеціалістам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Доводи апеляційної скарги про надзвичайно тривале проведення оціночно-будівельної експертизи спеціалістами Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз є голослівними і не підтверджується жодними доказами.
Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий суд постановив ухвалу з дотримання вимог закону, а доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Питання щодо стягнення судових витрат, понесених сторонами під час розгляду цієї апеляційної скарги на цій стадії апеляційним судом не вирішується, оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується спір по суті.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 17 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча: О.О. Томин
Судді: І.В. Бойчук
О.В. Пнівчук
Повний текст постанови складено 25 вересня 2025 року.