Провадження № 1-кс/714/373/25
ЄУН: 714/1438/25
"25" вересня 2025 р. м.Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретар судових засідань - ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно (матеріали кримінального провадження ЄРДР №12025262020003218 від 23.09.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України), -
Прокурор Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.
В клопотанні посилається на те, що слідчими відділення №2 (м.Герца) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні ЄРДР №12025262020003218 від 23.09.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.
Досудовим органом встановлено, що 22 вересня 2025 р. о 21.30 год. надійшло повідомлення від працівників ДПС України про те, що цього ж числа о 21.30 год. на в'їзд в Украну через МПП «Дяківці-Раковець» прибув транспортний засіб марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , у ході огляду зазначеного транспортного засобу працівниками ДПС України виявлено лікарські препарати із вмістом психотропних та наркотичних діючих речовинах у великих розмірах.
22 вересня 2025 р. в ході огляду місця події вилучено лікарські препарати та автомобіль марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 .
Постановою слідчого від 23.09.2025 р. даний транспортний засіб був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Даний транспортний засіб є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, за допомогою якого перевозились лікарські препарати із вмістом психотропних та наркотичних діючих речовин, а тому необхідно на підставі ст.170 КПК України накласти на нього арешт, в тому числі для уникнення подальшого знищення, зміни чи відчуження майна або інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутності, просив клопотання задовольнити.
ОСОБА_5 , як особа щодо майна якого вирішується питання про арешт, в судове засідання не з'явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутності, просить не накладати повний арешт на автомобіль та не позбавляти його права користування ним, оскільки це єдине джерело його доходу для утримання сім'ї.
Дослідивши додані до клопотання письмові докази, вважаю за необхідне зазначити про наступне.
Відповідно до ч.1 та п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, метою якого є досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди та можу бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів зазначених у статті 98 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен зокрема враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч.2 ст.173 КПК).
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, слідчий як на правову підставу свого клопотання послався саме на необхідність накладення арешту на майно за для забезпечення збереження речового доказу.
Нормою ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.
У відповідності до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, 23 вересня 2025 р. до ЄРДР внесене повідомлення про кримінальне правопорушення за №12025262020003218 та розпочате досудове розслідування за ч.2 ст.309 КК України - за фактом незаконного перевезення лікарських препаратів із вмістом психотропних та наркотичних діючих речовин у великих розмірах.
З матеріалів доданих до клопотання, зокрема, протоколу допиту свідка, протоколу огляду місця події від 22.09.2025 р., повідомленням про виявлення кримінального правопорушення начальника НОМЕР_2 прикордонного загону вбачається, що 22 вересня 2025 р. о 21.30 год. на в'їзд в Украну через МПП «Дяківці-Раковець» прибув транспортний засіб марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , у ході огляду зазначеного транспортного засобу, працівниками ДПС України виявлено лікарські препарати із вмістом психотропних та наркотичних діючих речовин.
За постановою слідчого вказаний автомобіль визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіль належить на праві власності ОСОБА_5 .
Диспозиція ч.2 ст.309 КК України передбачає кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у великих розмірах.
Разом з тим, частиною 4 ст.173 КПК України визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обтяження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Враховуючи встановлені по кримінальному провадженню обставини та виходячи зі змісту наведених норм, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора та застосування найменш обтяжливого способу арешту майна, що полягає у забороні його відчуження. Саме такий спосіб арешту майна не призведе до надмірного обтяження прав власника автомобіля.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170, 171, 173, 309 КПК України, -
Клопотання прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно задовольнити частково.
Накласти арешт на транспортний засіб марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , що полягає у забороні його відчуження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів.
Слідчий суддя