Справа №461/8468/20
Провадження №3-в/461/97/25
25 вересня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши заяву представника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка В.Ю. про зміну способу та порядку виконання рішення суду,
встановив:
представник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночко В.Ю. звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду - постанови судді Галицького районного суду міста Львова від 01.04.2021 року про притягнення до відповідальності громадянина ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України.
Обґрунтовуючи подану заяву, представник управління вказує, що постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 01.04.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.470 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у виді конфіскації транспортного засобу- сідельний тягач SСАNІА А 4x2 NА420 - 1 шт., марка НОМЕР_1 , модель - NА420 тип ДТЗ-FR42Т В, двохосьовий, бувший у використанні, рік випуску 2001, транспортувальний № PL97538 (PL), шасі № НОМЕР_2 № двигуна - НОМЕР_3 / тип двигуна-N3-ВС (EURO III), дизельний, об'єм двигуна- 11705 см3. Колір кабіни - білий. Ресурс: 36100 мот/год. Маса: 7300,00 (кг)/ 18 000.00 (кг)18.01.2024 державним виконавцем ВПВР УЗПВР винесено постанову про відкриття ВП №73890815.
Також, 29.04.2024 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень винесено постанову про розшук майна боржника, що підлягає конфіскації, а саме: транспортного засобу - сідельний тягач SСАNІА А 4x2 NА420 - 1 шт., марка НОМЕР_1 , модель - NА420 тип ДТЗ-FR42Т В, двохосьовий, бувший у використанні, рік випуску 2001, транспортувальний № PL97538 (PL), шасі № НОМЕР_2 № двигуна - НОМЕР_3 / тип двигуна-N3-ВС (EURO III), дизельний, об'єм двигуна- 11705см3. Колір кабіни - білий. Ресурс: 36100 мот/год. Маса: 7300,00 (кг)/ 18 000.00 (кг).
У зв'язку з тривалим перебуванням транспортного засобу у розшуку, державним виконавцем неодноразово направлялись виклики боржнику для отримання інформації щодо стану та місцезнаходження транспортного засобу, що підлягає конфіскації. На дані виклики боржник не відреагував та не з'явився до відділу примусового виконання рішень УЗПВР в Івано-Франківській та Тернопільській областях. Автомобіль з 29.04.2024 року перебуває в розшуку, станом на дань звернення державним виконавцем до суду із заявою про зміну порядку і способу виконання рішення, транспортний засіб органами поліції не розшукано. У виконавчому документі вартість транспортного засобу - сідельний тягач SСАNІА А4x2 NА420 - 1 шт., марка SСАNIА, модель - NА420 тип ДТЗ-FR42Т В, двохосьовий, бувший у використанні, рік випуску 2001, транспортувальний № PL97538 (PL), шасі№ НОМЕР_2 № двигуна - НОМЕР_3 / тип двигуна-N3-ВС (EURO III),дизельний, об'єм двигуна- 11705 см3. Колір кабіни - білий. Ресурс: 36100 мот/год.Маса: 7300,00 (кг)/ 18 000.00 (кг)- не зазначено.
Посилаючись на положення Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу, з огляду на відсутність майна, що підлягає конфіскації, з метою забезпечення виконання рішення суду, заявник просить:
- зобов'язати Львівську митницю надати до суду інформацію про вартість об'єкта конфіскації, яка визначається управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД;
- змінити порядок і спосіб виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 01.04.2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.470 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у виді конфіскації транспортного засобу - сідельний тягач SСАNІА А 4x2 NА420 - 1 шт., марка SСАNIА, модель - NА420 тип ДТЗ-FR42Т В, двохосьовий, бувший у використанні, рік випуску 2001, транспортувальний № PL97538 (PL), шасі № НОМЕР_2 № двигуна - НОМЕР_3 / тип двигуна-N3-ВС (EURO III), дизельний, об'єм двигуна- 11705 см3. Колір кабіни - білий. Ресурс: 36100 мот/год. Маса: 7300,00 (кг)/ 18 000.00 (кг) на стягнення вартості цього транспортного засобу, яка визначена управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Львівської митниці.
Представник Львівської митниці Державної митної служби України в ході розгляду справи заперечив проти задоволення заяви з мотивів її необгрунтованості.
Представник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно клопотання наведеного у заяві просить проводити розгляд справи за його відсутності
Інші учасники провадження (заінтересовані особи) в судове засідання не з'явились.
Заслухавши доводи представника митниці, дослідивши заяву та матеріали справи, приходжу до наступного висновку, виходячи з наведених нижче доводів та мотивів.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням. (ст.486 МК України).
У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 304 КУпАП, питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ст. 299 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
В ході розгляду справи встановлено наступне.
Постановою судді Галицького районного суду міста Львова від 01.04.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у виді конфіскації транспортного засобу - сідельний тягач SСАNІА А 4x2 NА420 - 1 шт., марка SСАNIА, модель - NА420 тип ДТЗ-FR42Т В, двохосьовий, бувший у використанні, рік випуску 2001, транспортувальний №РL97538 (РL), шасі № НОМЕР_4 № двигуна - НОМЕР_3 / тип двигуна-N3-ВС (EURO III), дизельний, об'єм двигуна- 11705 см3. Колір кабіни - білий. Ресурс: 36100 мот/год. Маса: 7300,00 (кг)/ 18 000.00 (кг). Також, вирішено стягнути з ОСОБА_1 у користь держави в особі Державної судової адміністрації України 454,00 гривень судового збору.
Дана постанова була пред'явлена до виконання і на даний час виконавче провадження триває. Зокрема, 18.01.2024 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночком В.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№73890815. 29.04.2024 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень винесено постанову про розшук майна боржника в межах зазначеного виконавчого провадження. Копії зазначених постанов долучено заявником до матеріалів поданих суду.
Водночас, до заяви про зміну способу чи порядку виконання постанови судді не долучено жодного документу, який засвідчує факт виконання постанови про розшук майна та містить дані про вжиті заходи на її виконання. Більше того, стверджуючи у заяві поданій суду про те, що на виклики до відділу примусового виконання рішень УЗПВР в Івано-Франківській та Тернопільській областях боржник не з'явився та не відреагував, виконавець не долучає жодного доказу на підтвердження наведених фактів, зокрема доказів скерування поштової кореспонденції.
З наведеного вбачається, що єдиними доказами щодо неможливості виконання постанови суду є постанова про розшук майна боржника.
Отже, заява в цій частині не підтверджена належними та допустимими доказами.
Щодо вимоги виконавця зобов'язати Львівську митницю надати до суду інформацію про вартість об'єкта конфіскації, яка визначається управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД, виходжу з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Таким чином, виконавець вправі самостійно звернутись до Львівської митниці для отримання відповідної інформації. Натомість, жодних мотивів щодо причин ігнорування наведених вимог закону виконавцем у заяві поданій суду не наведено.
Отже, заява в цій частині також є необґрунтованою та безпідставною.
Водночас, до заяви не долучено жодних доказів з приводу виклику боржника до виконавчої служби для з'ясування місця знаходження майна та доказів вжиття заходів щодо встановлення місця перебування боржника або його майна, в тому числі заходів вжитих в порядку п. 3 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження». Більше того, матеріали справи не містять жодних доказів з приводу того, що постанова про розшук виконувалась, зокрема скерована до органів поліції, сторонам виконавчого провадження чи заінтересованим особам.
Вказані обставини свідчать про те, що заява є необґрунтованою та не підтвердженою належними доказами. Крім того, зміст та обсяг доказів наданих суду свідчить про те, що виконання рішення суду належним чином не здійснюється, а виконавець не проводить відповідний комплекс дій та заходів спрямованих на виконання постанови суду.
Також, вважаю за необхідне відзначити наступне.
Як наведено вище, згідно ст. 304 КУпАП, питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Також, враховую і те, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень суду. Властивість судового рішення, як акту правосуддя залежить від набрання ним законної сили. Після набрання судовим рішенням суду законної сили воно починає діяти в повну міру, проявляються всі його правові властивості: загальнообов'язковість, незмінність, неспростовність, виключність, преюдиціальність та реалізованість. Зазначене дозволяє забезпечити захист порушених, оспорених або невизнаних прав, свобод чи інтересів суб'єктів процесу.
Виходячи з наведених вище мотивів, приходжу до висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст. 304 КУпАП,
постановив:
У задоволенні заяви представника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка В.Ю. про зміну способу та порядку виконання рішення суду відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Стрельбицький В.В.