Справа № 953/3713/25
н/п 1-кп/953/742/25
"24" вересня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження №12025221130000276 від 17.02.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботина Харківської області, громадянина України, із вищою освітою, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 , ч.6 ст. 152 КК України, -
встановив:
В провадженні суду перебуває справа по кримінальному провадженню №12025221130000276 від 17.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 , ч.6 ст. 152 КК України.
Обвинуваченому на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого на теперішній час закінчується.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судове провадження не завершено, судом узгоджені із сторонами кримінального провадження дати судових засідань.
Прокурор просив продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу з підстав наявності ризиків передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, подавши клопотання .
Захисник проти задоволення клопотання заперечував, зазначаючи, що ризики не доведені, відстуні докази вчинення обвинуваченим інкримінованого злочину. Просив відмовити у задоволені клопотання.
Обвинувачений підтримав захисника.
При розгляді клопотання судом враховується, що обвинувачений має постійне місце проживання, працездатний, однак ніде не працює, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, є раніше не судимим.
Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.
А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від суду. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.
Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства.
З урахуванням фактичних обставин пред'явленого обвинувачення, свідчить про наявність суспільного інтересу, який полягає у необхідності захисту найвищої соціальної цінності людини, передбаченої ст. 3 КУ - її недоторканість.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілу у цьому кримінальному провадженні, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик вплив на потерпілу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілої та дослідження їх судом.
З наданих матеріалів вбачається, що підозрюваний знайомий із малолітньою потерпілою, що дає обґрунтовані підстави припускати можливий вплив обвинуваченого на потерпілу, яка на теперішній час судом не допитана.
З урахуванням наведеного, суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого : переховуватись від суду; незаконний вплив на потерпілу, які на теперішній час не зменшились.
Ризик передбачений п. 5 ст. 177 КПК України на теперішній час не доведений, обвинувачений є раніше не судимий.
З урахуванням викладеного, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, наявність ризиків передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновків про необхідність продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів.
Оцінюючи можливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов'язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
З урахуванням обставин справи та особи ОСОБА_7 , суд приходить до висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст. 182, п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд, з урахуванням обставин інкримінованого ОСОБА_7 злочинів та даних щодо його особи, тяжкості та характеру злочинів, який поєднаний із застосуванням насильства щодо малолітньої потерпілої, не визначає розмір застави при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183 , 331 КПК України, суд, -
постановив:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 22.11.2025 року, включно, без визначення застави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особі яка перебуває під вартою протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи .
Встановити строк дії ухвали з 24.09.2025р. по 22.11.2025р.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3