Єдиний унікальний номер №943/2819/24
Провадження № 2/943/590/2025
15 вересня 2025 року м.Буськ Львівська область
Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді Шендрікової Г.О.,
за участю секретаря судового засідання Ладиги С.В.
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Буську цивільну справу за первинним позовом представника позивача адвоката Межвінського С.Д., який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки і піклування Буської міської ради про позбавлення батьківських прав,
Представник позивачки адвокат Межвінський С.Д., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки і піклування Буської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав.
Позов мотивує тим, що між нею та відповідачем 17.10.2009 року зареєстровано шлюб у Купченською сільською радою Буського району Львівської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 від шлюбу народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від шлюбу народилася донька ОСОБА_4 , і їх батьком являється відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 . На даний час діти проживають разом з позивачкою за адресою АДРЕСА_1 . 27 травня 2020 року рішенням Буського районного суду Львівської області розірвано шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає в с. Купче Буського району Львівської області та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителем с. Купче Буського району Львівської області, що зареєстрований 17 жовтня 2009 року в Купченській сільській раді Буського району Львівської області, актовий запис № 3. 27 червня 2024 року позивачка заресструвала шлюб із ОСОБА_6 у Буському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівськоиму районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 65. Від спільного подружнього життя із ОСОБА_6 у них народилася донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка також проживає разом з ними за адресою АДРЕСА_1 . З моменту розірвання шлюбу батько дітей ОСОБА_2 , ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Не бере участь у їх вихованні, не допомагає матеріально, не піклується про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не допомагає їм у навчанні у школі. На даний час діти проживають разом з позивачкою та її теперішнім чоловіком ОСОБА_6 , який піклується та матеріально забезпечує дітей позивачки від першого шлюбу. Відповідач самоусунувся від реалізації своїх батьківських прав, життям та здоров'ям дитини не цікавиться протягом тривалого періоду часу, участь у їх вихованні та розвитку не приймає. Дані факти в сукупності свідчать про свідоме ухилення відповідача від батьківських обов'язків по вихованню дітей, які мають негативний характер для самих дітей, відповідно позивачка вимушена звернутися до суду із позовом про позбавлення відповідача батьківських прав відносно дітей. Фактично відповідач, як батько існує лише як запис у свідоцтві про народження. Просить суд позов задоволити.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день та час судового засідання повідомлялася належним чином, до початку судового засідання представник позивачки адвокат Межвінський С.Д. звернувся до суду з заявою в якій заявлений позов підтримали, просить його задовольнити, розгляд справи проводити у їх відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, належно та вчасно був повідомлений про день, час, місце розгляду справи, правом надання відзиву не скористався, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Представник органу опіки та піклування Буської міської ради Золочівського району Львівської області, як орган опіки та піклування в судове засідання не прибув, звернувся до суду з заявою про слухання справи у відсутності представника.
Згідно з ст. 247 ЦПК України уразі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 14 грудня 2018 року ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 96, батьками дитини зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 14 грудня 2018 року ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис № 87, батьками дитини зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
СК України, зокрема ст. 164 визначені підстави з яких можуть бути позбавлені батьки судом батьківських прав. Однією з підстав, якою і керувався позивач при зверненні до суду, є ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини батьками.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки і піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.
Судом встановлено, що малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 , її чоловіком ОСОБА_6 та їх донькою ОСОБА_7 однією сім'єю.
Згідно висновку затвердженого рішенням виконавчого комітету Буської міської ради № 122 від 08.04.2025 року, який був представлений в розпорядження суду, убачається, що під час розгляду питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , щодо малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було встановлено, що діти проживають з матір'ю та її новою сім'єю по АДРЕСА_1 . Батько не цікавиться життям дітей, не забезпечує їх матеріально, не займається їх вихованням. Відтак, комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Буської міської ради вважає доцільним позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Як роз'яснив Пленум ВСУ у своїй Постанові № 3 від 30.03.2007 року у п. 15 позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і грунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. ст. 3, 6 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Крім того, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі №366/2047/18, де зазначено, що суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав з урахуванням його поведінки не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку. Позбавлення відповідача батьківських прав здійснене згідно із законом (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України), спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету і втручання в права відповідача є пропорційним меті позбавлення його батьківських прав. Аналізуючи докази у справі, пояснення учасників справи, суди дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків та не бажає піклуватися про дитину, брати участі у його вихованні, не вчинив жодних дій, щоб налагодити відносини із сином, матеріально не забезпечує.
В п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
З матеріалів справи убачається, що батько малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - ОСОБА_2 не проявляє турботи до своїх дітей, не надає матеріальної допомоги, не дбає про духовний та моральний розвиток дітей, що свідчить про ухилення від виконання своїх обов'язків, як батька, по вихованню дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Окрім цього, на підставі ст.141 ЦПК, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,80 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 141, 258, 259, 265 ЦПК України ст.ст. 164-166 СК України, суд,-
Позов представника позивача адвоката Межвінського С.Д., який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки і піклування Буської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя та зареєстрованого с. Купче Золочівський район, Львівська область, РНОКПП: НОМЕР_3 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Стягувати з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя та зареєстрованого с. Купче Золочівський район, Львівська область, РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої та проживаючої АДРЕСА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 в розмірі 1/3 частини його заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя та зареєстрованого с. Купче Золочівський район, Львівська область, РНОКПП: НОМЕР_3 судовий збір в розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок в дохід держави.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 25.09.2025 року.
Суддя: Г. О. Шендрікова