Справа №639/5847/25
Провадження №2/639/2021/25
24 вересня 2025 року
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Рубіжного С.О.,
за участю секретаря - Чубенко О.С.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
12 серпня 2025 року до Норвобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_3 , подана її представником адвокатом Вайленко Г.О. до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 18.08.2025 року позов залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
На виконання ухвали суду від 18.08.2025 року представником позивача вказані недоліки позовної заяви були усунуті.
Ухвалою суду від 27.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі, призначено судове засідання.
03 вересня 2025 року через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, відповідно до якої відповідач просив суд надати подружжю строк для примирення терміном на шість місяців.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Вайленко Г.О. наполягала на розірванні шлюбу, заперечували проти надання строку на примирення.
Відповідач ОСОБА_2 просив надати термін на примирення, зазначаючи, що позивач не дає йому бачити дитину.
Суд вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
За вимогами ст. 111 Сімейного Кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Наявність наміру для примирення лише в одного подружжя без згоди на це іншого подружжя не є правовою підставою для надання строку для примирення. При цьому надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком, що узгоджується з позицією, висловленою в постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 442/6319/16-ц.
Примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Зазначений вище правовий висновок висловлений в постанові Верховного Суду від 26.11.2018 у справі № 761/33261/16-ц.
Враховуючи, що пояснення позивача про надання строку на примирення зводиться до можливості побачення з дитиною, оскільки йому цьому перешкоджають та відсутність наміру відсутність наміру на дійсне примирення, суд приходить до висновку, що заява відповідача про надання строку на примирення подружжя задоволенню не підлягає.
Слід зазначити, що обставина перебування батьків у шлюбі не впливає на права та обов'язки батьків щодо участі у вихованні дитини.
На підставі викладеного та керуючись ст.240, ст. 247, 260 ЦПК України, ст. ст.111, 112 Сімейного Кодексу України, суд -
В задоволені заяви відповідача ОСОБА_2 про надання строку на примирення подружжя - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 25.09.2025.
Суддя С.О. Рубіжний