Справа № 638/13963/25
Провадження № 1-кп/638/1931/25
25 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
з участю прокурора: ОСОБА_3 ,
з участю підозрюваного: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020009675 від 01.11.2024 року, за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василів Заставнівського району, Чернівецької області, який має середню освіту, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, обіймаючого посаду водія 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасами військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України,-
До Шевченківського районного суду м. Харкова звернувся прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 із клопотанням, в якому просить:
- звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
- закрити кримінальне провадження № 62024170020009675 від 01.11.2024 за ч. 5 ст. 407 КК України.
- зобов'язати після набрання ухвали законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі.
- зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Клопотання обґрунтовано тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 225 від 23.08.2022 солдата ОСОБА_6 призначено на посаду водія 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасами військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до приписів ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент вчинення злочину, солдат ОСОБА_4 вважався військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 5 51-XIV, водій 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасами військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст.ст. 12,14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№ 2102- IX), відповідно до пункту № ЗІ частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, який у подальшому неодноразово продовжено, зокрема, Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024 з 05 год. 30 хв. 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Проте, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді водія 1 автомобільного відділення 1 автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти забезпечення боєприпасами військової частини НОМЕР_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, маючи об'єктивні можливості продовжувати військову службу, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, 21.05.2024, самовільно залишив місце служби в АДРЕСА_3 та проводив час па власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби.
05.06.2025 солдат ОСОБА_4 добровільно та з власної ініціативи прибув до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві та повідомив про себе і вчинений ним злочин.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України та закрити кримінальне провадження.
Судом підозрюваному роз'яснено суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення. Наслідки закриття відносно нього кримінального провадження з нереабілітуючих підстав підозрюваному зрозумілі. ОСОБА_4 підтвердив у судовому засіданні добровільність згоди на продовження військової служби, йому зрозумілі підстави звільнення від кримінальної відповідальності.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Так, відповідно до статті 44 Кримінального кодексу України особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно частини 1 статті 285, частини 3 статті 288 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини 1, 2 статті 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Згідно зі статтею 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні, у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 Про загальну мобілізацію, яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до вимог Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, тобто самовільному залишенні військової частини тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Згідно з частиною 5 статті 401 Кримінального кодексу України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової зголи командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією.
Згідно з письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 від 04.06.2025 року, останній надає згоду на продовження проходження військової служби солдатом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з наступним призначенням його на вакантну посаду водія автомобільного відділення підвозу матеріально-технічних засобів автомобільного взводу роти логістики військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3 Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності за ст. ст. 407, 408 КК України, не притягувався, добровільно повернувся для подальшого проходження служби, наявна письмова згода його керівника з місця проходження служби, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 на підставі частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, а кримінальне провадження відносно нього - закриттю.
Судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно положення частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Запобіжний захід відносно підозрюваного не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, речові докази, арешт майна - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284-286, 288, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020009675 від 01.11.2024 року, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, на підставі частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України - для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020009675 від 01.11.2024 року, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3 Сил територіальної оборони Збройних Сил України для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою суду законної сили невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1