Справа № 308/11475/25
24 вересня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Бенца К.К.
при секретарі - Майор Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за правилами окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Ужгородської районної державної адміністрації про надання права на шлюб неповнолітній особі,-
ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Ужгородської районної державної адміністрації звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із заявою про надання права на шлюб неповнолітній особі.
Заява мотивована тим, що у лютому 2025 року заявниця познайомилася з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та з часу знайомства між нею та ОСОБА_2 склалися дуже теплі і щирі стосунки, вони мають взаємні міцні почуття любові та поважають один одного, а тому вирішили зареєструвати шлюб.
Заявниця вказує, що при зверненні до відділу реєстрації актів цивільного стану з заявою про реєстрацію шлюбу їй було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду з заявою про надання права на шлюб, оскільки вона не досягла віку з якого можна зареєструвати шлюб. Зазначає, що для державної реєстрації необхідно надати судове рішення про надання права на укладення шлюбу.
Зазначає, що батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не заперечують проти укладення шлюбу з ОСОБА_2 , про що зазначили у своїх заявах від 06 серпня 2025 року, оскільки шлюб відповідає інтересам заявниці та інтересам їх віросповідання.
З посиланням на викладене , з огляду на те, що ОСОБА_2 теж має бажання зареєструвати шлюб з нею та створити сімю , заявник просить суд надати їй ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право на шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Виклад позицій сторін по справі:
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку, згідно прохальної частини заяви просила суд проводити розгляд справи без її участі. Представник заявника подав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу у їх відсутності, заяву підтримують та просять задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. Подав до суду заяву, згідно якої просив проводити розгляд справи без його участі, проти задоволення заяви не заперечує, має бажання на укладення шлюбу.
Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей Ужгородської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку. Подав до суду заяву, згідно якої просив проводити розгляд справи без їх участі, проти задоволення заяви не заперечує.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку. Подала до суду заяву згідно якої просила проводити розгляд справи без її участі, проти задоволення заяви не заперечує.
Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку. Подав до суду заяву згідно якої просив проводити розгляд справи без його участі, проти задоволення заяви не заперечує.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:
14.08.2025 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду заяву залишено без руху.
02.09.2025 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження по справі.
Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з влас-ної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Фактичні обставини справи встановлені судом:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданого міським відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області та паспортом громадянина України № НОМЕР_1 від 21.03.2024 року, орган, що видав - 2123, копії яких долучені до матеріалів справи, а отже ОСОБА_1 на день звернення до суду із заявою про надання права на шлюб, є неповнолітньою.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується даними паспорту громадянина України № НОМЕР_2 від 20.11.2024 року, орган, що видав - 2114, копія якого долучена до матеріалів справи.
Судом встановлено, що згідно заяви батьків ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 посвідченої приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Тиводар Н.І. за №903,904 вбачається, що батьки надають згоду на укладення шлюбу їх неповнолітньою донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Нормативно-правове регулювання:
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом п. 3 ч. 2 і ч. 7 ст. 19, ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В силу ч. 4 ст. 35 ЦК України повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов'язки.
У ст. 12 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права.
Законодавець у ч. 1 ст. 4 СК України визначає, що особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім'ї. У випадках, передбачених частиною другою статті 23 цього Кодексу, сім'ю може створити особа, яка не досягла шлюбного віку.
Як зазначено у ч. 9 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно з ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 22 СК України шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років (ч. 1). 2. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу (ч. 2).
В силу ст. 23 СК України право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку (ч. 1). За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (ч. 2).
Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Як зазначено у ч. 1 ст. 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його не дійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що Заява про надання особі, яка досягла чотирнадцяти років, права на шлюб (ст. 23 СК) ( 2947-14 ) повинна розглядатися судом в окремому провадженні (ч. 3 ст. 234 ЦПК) ( 1618-15 ). При цьому до участі в справі залучаються один або обоє батьків (усиновлювачів) неповнолітньої особи, піклувальник, особа, з якою передбачається реєстрація шлюбу, а також інші заінтересовані особи. Заперечення батьків (піклувальників) щодо надання права на шлюб не є підставою для відмови в задоволенні заяви, оскільки головним критерієм для задоволення заяви про надання права на шлюб є встановлення судом факту про відповідність такого права інтересам заявника.
Із досліджених судом письмових доказів випливає, що заявниця ОСОБА_1 на момент звернення до суду із заявою про надання їй права на шлюб із ОСОБА_2 досягла шістнадцятирічного віку, тому, в силу положень ч. 2 ст. 23 СК України, має право на звернення до суду із такою заявою.
Особа, з якою ОСОБА_1 просить надати їй право на шлюб - ОСОБА_2 на момент подання нею заяви до суду досяг вісімнадцятирічного віку (йому на даний час двадцять років), а відтак в силу ч. 1 ст. 23 СК України досяг шлюбного віку та має право на шлюб.
Окрім того, батьки неповнолітньої ОСОБА_1 проти заявлених вимог не заперечують, просять заяву задовольнити.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про надання права на шлюб, суд враховує спільне і добровільне бажання заявниці ОСОБА_1 та особи, з якою має бути укладений шлюб - ОСОБА_2 , їх спільний намір створити сім'ю, відсутність будь-яких заперечень зі сторони батьків неповнолітньої ОСОБА_1 .
Під час розгляду справи, судом не встановлено будь-яких обставин, які б вказували, що шлюб може зашкодити інтересам ОСОБА_1 та перешкод для укладення шлюбу, встановлених ст. 26 СК України, судом не встановлено,у зв'язку з чим наявні підстави для надання права на шлюб, що відповідає інтересам неповнолітньої заявниці.
На підставі вищевикладеного, встановивши, що надання права на шлюб ОСОБА_1 , відповідає її інтересам, враховуючи той факт, що між нею та ОСОБА_2 склалися теплі та щирі стосунки, взаємні міцні почуття любові та поваги, вони мають намір укласти шлюб для створення сім'ї, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про надання їй права на шлюб є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 статті 34 ЦК України у разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається. У разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов'язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.
Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргу ментів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Щодо розподілу судових витрат
Згідно з ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Судове засідання було призначено на 19.09.2025 року, дата складання повного судового рішення- 24.09.2025 року, а відтак датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення -24.09.2025 року.
Керуючись ст.ст. 21-24, 26, 27 СК України, ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 293, 315, 352-355 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Ужгородської районної державної адміністрації про надання права на шлюб неповнолітній особі- задовольнити.
Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право на укладення шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).
Учасники справи:
Заявник - ОСОБА_1 (місце проживання : АДРЕСА_1 );
Заінтересована особа - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 );
Заінтересована особа - ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 );
Заінтересована особа - ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 );
Заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місце знаходження: м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 5);
Заінтересована особа - Служба у справах дітей Ужгородської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 88017, м. Ужгород, вул. Загорська, 10).
Дата складання повного судового рішення - 24.09.2025 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца