Справа № 348/2053/25
Провадження № 3/348/689/25
25 вересня 2025 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Солодовніков Р.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянувши матеріали, які надійшли від Надвірнянського РВП ГУНП в ІВано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не притягався до адміністративної відповідальності,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП)
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №440352 від 08.08.2025 ОСОБА_1 03.05.2025 р. близько 21:30 год. АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив насильство в сім'ї відносно своєї дружини ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_2 , онучки ОСОБА_4 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягало у висловлюванні в їх сторону нецензурними словами та погрожував фізичною розправою на словах, чим завдав шкоди їхньому психічному здоров'ю.
За цим фактом відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №440352 від 08.08.2025 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що є пенсіонером. Вчинення правопорушення заперечує, зазначив, що у стані алкогольного сп'яніння не перебував. З 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 разом із ним проживають його дочка ОСОБА_2 та неповнолітня онука ОСОБА_4 (17 років), які зареєстровані за цією ж адресою. Колишня дружина, ОСОБА_3 , проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 . Конфліктів із дочкою та онукою у нього раніше не виникало, він дозволяв їм вільно користуватися будинком. 03.08.2025 онука принесла у будинок безпородного собаку. Він сказав, щоб віднесли його туди, де взяли, і пообіцяв принести породистого. У відповідь дочка ОСОБА_2 почала кричати на нього, висловлювати погрози та на словах виганяти з будинку. Він на конфлікт не відповідав і мовчки пішов у будинок. Онука піднялася на другий поверх. Під час конфлікту колишньої дружини ОСОБА_3 не було.
Пізніше до них приїхали працівники поліції, а також прийшла колишня дружина ОСОБА_3 . Онука почала кричати на нього нецензурною лайкою. Після цього дочка з онукою пішли проживати до будинку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . Він наголосив, що не перешкоджає дочці та онуці проживати у його будинку, ключі від будинку у дочки є, там залишаються її особисті речі.
Потерпілій ОСОБА_3 роз'яснено права потерпілої , передбачені ст. 269 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її колишнім чоловіком, який проживає один за адресою: АДРЕСА_1 , та, за її словами, не дозволяє користуватися цим будинком. Разом із ним з 2024 року проживали її дочка ОСОБА_2 та неповнолітня онука ОСОБА_4 (17 років). Вказала, що між ними постійно виникали конфлікти.
03.08.2025 о 21:30 до неї за адресою: АДРЕСА_2 прийшла дочка ОСОБА_2 та повідомила, що онука налякана після конфлікту вдома з батьком. Після цього вона пішла забрати дитину. Коли прибула поліція, колишній чоловік ОСОБА_1 ображав її, висловлювався на її адресу словами «чого ти прийшла» та «хто ти тут така».
Зі слів дочки та онуки їй стало відомо, що конфлікт виник через принесене у будинок цуценя. Вони повідомили, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, проте поліція огляд не проводила. Вона також пояснила, що з вересня 2024 року у онуки діагностована гіпертонічна хвороба, періодично підвищується тиск. 03.08.2025 для надання допомоги приїжджала бригада швидкої медичної допомоги. Після конфлікту дочка та онука переїхали жити до неї.
Потерпіла вважає за неможливе забезпечення участі онуки у судовому засіданні, посилаючись на заборону лікаря. Суд відкладав розгляд справи для подання медичних документів щодо стану здоров'я неповнолітньої ОСОБА_4 , однак відповідні документи суду не надано. Зі слів ОСОБА_3 , за даними лікарні, з 31.01.2025 до 21.08.2025 до онуки 13 разів викликалася швидка допомога.
Потерпілій ОСОБА_2 роз'яснено права потерпілої , передбачені ст. 269 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її батьком. З 2024 року вона разом із дочкою, ОСОБА_4 (17 років), проживала з ним за адресою: АДРЕСА_1 .
Відносини з батьком характеризує як напружені, оскільки він зловживає алкоголем, між ними виникали сварки, однак поліцію раніше не викликали.
03.08.2025 увечері її дочка принесла до будинку цуценя. Через це виник конфлікт із батьком, який заперечував проти того, щоб залишати собаку в будинку. У цей день він був тверезим, проте поводився агресивно, висловлював погрози словами, що «вб'є» того, хто дав собаку. Вона зачинилася на кухні, а дочка піднялася купатися на другий поверх.
Після цього вона пішла до матері за адресою: АДРЕСА_2 , а дочка залишилася вдома. Зі слів потерпілої, дочка злякалася дідуся і викликала поліцію. Після інциденту вони разом із дочкою переїхали проживати до матері. Вона зазначила, що має ключі від будинку батька за адресою: АДРЕСА_1 , та зберігає там свої речі.
Також пояснила, що як вона, так і її дочка мають підвищену тривожність. У ОСОБА_4 спостерігаються проблеми з артеріальним тиском, які супроводжуються панічними атаками, що розпочалися ще на початку 2025 року. Причини їх виникнення їй невідомі.
03.08.2025, вже після прибуття поліції, до ОСОБА_4 викликали швидку медичну допомогу. Зараз планує працювати в м.Івано-Франківськ, орендувати житло, де збирається жити із дочкою.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи та оцінивши докази в їх сукупності, суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в новій редакції) вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки - завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Спеціальним Законом, який визначає відповідні поняття, що застосовано у ст. 173-2 КУпАП, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII (далі Закон), відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 якого домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч.1 ст.1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, як під конфліктом необхідно розуміти таких стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи суд повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.
При доказуванні вчиненого правопорушення мають бути встановлені обставини, які належать до події правопорушення, яка розуміється як елемент об'єктивної сторони складу правопорушення, що відбувається у певному часі, місці та певним способом. Спосіб вчинення правопорушення є обов'язковим елементом предмету доказування по кожному провадженню, оскільки дозволяє встановити які саме дії були вчинені правопорушником та призвели до певних протиправних наслідків.
Крім того, при доказуванні правопорушення також має значення встановлення суб'єктивної сторони правопорушення, яка полягає у з'ясуванні форми вини, мотиву, яким керувався правопорушник, вчиняючи правопорушення, та мети, яку він намагався досягти певними протиправними діями.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ні протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 440352 від 08.08.2025, ні інші матеріали справи не містять відомостей про завдання шкоди фізичному чи психічному здоров'ю потерпілим внаслідок нецензурної лайки в її сторону та погроз фізичною розправою, висловлених ОСОБА_1 03.08.2025 на адресу потерпілих, що він діяв умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілим, а недоведення вказаних обставин виключає можливість кваліфікації дій останнього за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Наявність алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 нічим не підтверджено. Огляд на стан сп'яніння не проводився. Також відсутні підтвердження того, що ОСОБА_1 висловлювался на потерпілих нецензурною лайкою.
У своїх поясненнях, долучених до протоколу, та в судовому засіданні потерпілі не зазначили про завдання шкоди їх фізичному чи психічному здоров'ю внаслідок дій ОСОБА_1 , що такі дії викликали у них побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, тощо.
Водночас потерпіла зазначила, що у ОСОБА_4 спостерігаються проблеми зі здоров'ям (підвищений тиск, панічні атаки). Однак відсутні дані та медичні документи, які б підтверджували, що зазначене захворювання виникло і прогресує через протиправні дії ОСОБА_1 , а не є наслідком особливостей її психологічного стану.
Навпаки, потерпілій ОСОБА_2 і ОСОБА_4 не чиняться перешкоди у проживанні у будинку, дочка має ключі та зберігає там речі. Однак через особисті конфлікти із батьком вона не хоче там перебувати.
Потерпіла ОСОБА_3 взагалі була відсутня під час конфлікту, щодо неї домашнє насильство не вчинялось. Наявність спору між колишнім подружжям з приводу користування будинком не є домашнім насильством. Даний спір може бути вирішений в судовому порядку.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.01.2020 (справа №545/744/19), факт сварок і непорозумінь між подружжями на побутовому рівні свідчить про наявність конфлікту між колишнім подружжям та не підтверджує факт вчинення особою домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Суддею встановлено наявність лише конфліктної ситуації між членами родини, яка з огляду на оцінку впливу кривдника в цій родині, беззаперечно не вказує на вчинення домашнього насильства.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення містить дату вчинення правопорушення - 03.05.2025, що суперечить показанням учасників та матеріалам справи. Зазначена подія відбулась 03.08.2025.
З огляду на викладене, сукупність зібраних у справі доказів, не дозволяють зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а наявність побутового конфлікту між ОСОБА_1 та потерпілими ОСОБА_2 і ОСОБА_4 не доводить вчинення особою домашнього насильства.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
За матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками окрім письмових показань потерпілої, інших доказів не здобуто.
Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП поза розумним сумнівом, а тому суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 40-1 КУпАП - не сплачується.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 38, 245, 247, 251- 252, 256, 280, 283 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в Івано-Франківський апеляційний суд через Надвірнянський районний суд.
Вступна та резолютивна частина постанови суду проголошена в судовому засіданні 25.09.2025 року.
Повний текст постанови проголошено 26.09.2025 року.
Суддя Р.С.Солодовніков